Рішення

від 02.09.2024 по справі 926/1739/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

02 вересня 2024 року Справа № 926/1739/24Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М., за участі секретаря судового засідання Петровської В.С., розглянувши справу №926/1739/24

За позовом Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58029, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 176)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК Машинері» (58029, м.Чернівці, просп.Незалежності, 106, офіс 217-б)

про стягнення неустойки в розмірі 129863,60 грн

За участю представників:

Від позивача: Фуркал С.О. - представник згідно витягу з ЄДР

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Машинері" про стягнення неустойки за невиконання умов договору №98/18 від 05.10.2018 року в розмірі 129863,60 грн з яких: штраф в розмірі 36073,54 грн та пеня в розмірі 93790,06 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що між Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (правонаступник-Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛК Машинері» було укладено договір №98/18 від 05.10.2018 року щодо будівництва водопроводу від вул.І.Підкови до вул.Чорнівської в м.Чернівці на загальну суму 5180000,00 грн в подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод, зокрема додаткову угоду №9 від 14.08.2020 року, яким було визначено строк виконання робіт підрядником, а саме не пізніше 20.10.2020 року (п.3 додаткової угоди).

У зв`язку із порушенням умов договору в частині несвоєчасного виконання підрядних робіт, а саме згідно акту виконаних робіт, останні були проведені в червні 2021 року, що встановлено рішенням суду у справі №926/3414/22. Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради нарахував неустойку в сумі 129863,60, з яких: 93790,06 грн пені за період з 21.10.2020 року по 20.04.2021 року та 36073,54 грн штрафу, яку просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК Машинері» у судовому порядку.

28.06.2024 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№1739.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2024 року позовну заяву за вх.№1739 передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 01.07.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 22.07.2024 року.

Судове засідання 22.07.2024 року не відбулося у зв`язку із відсутністю електроенергії у приміщенні Господарського суду Чернівецької області та відкладено судове засідання на 26.08.2024 року.

Ухвалою суду від 26.08.2024 року відкладено судове засідання на 02.09.2024 року.

У судовому засіданні 02.09.2024 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання в черговий раз не з`явився, причини неявки суду не повідомив, письмовий відзив на позов не подав та не скористався наданим ст.42 ГПК України правом на участь у засіданнях суду, при цьому судом встановлено, що ухвали суду були направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на його юридичну адресу: 58029, м.Чернівці, просп.Незалежності, 106, офіс 217-б, яка зазначена у витязі з ЄДРПОУ. Вся судова кореспонденція по даній справі була надіслана за вищезазначеною адресою та повернулася до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Іншою адреси відповідача ЄДР не містить.

Окрім того, у зв`язку з систематичним нез`явленням представника відповідача до суду, відповідача неодноразово було повідомлено також через офіційний сайт господарського суду Чернівецької області.

Частинами 2, 3 статті120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п.4 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

За загальними вимогами п.91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставці до дому (п.92 правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п.102 правил).

У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" або "Адміністративна послуга" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 99-3, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення (п.116 правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання, суперечить вимогам правил, та фактично відповідає причині повернення у зв`язку з відсутністю адресата.

Аналізуючи зазначені вище положення правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судових рішень із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), а також Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі№10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 року у справі №911/3142/19, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд спору за його участю.

В той же час, відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Чернівецької області та визначеними у них датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Beles and others v.the Czech Republic (Белеш та інші проти Чеської Республіки), § 49).

Судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №922/1200/18 та від 04.06.2020 року у справі №914/6968/16.

З врахуванням наведеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду спору по суті, суд приходить висновків про відсутність підстав відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі документами.

Слід зазначити, що при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у ст.ст.2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. В силу норм ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997 року і набула чинності в Україні 11.09.1997р. 3 прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

В С Т А Н О В И В :

Між Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛК Машинері» (далі - відповідач, Товариство, ТОВ «ЛК МАШИНЕРІ») було укладено договір підряду №98/18 від 05.10.2018 року (далі - договір) на будівництво водопроводу від вул.І.Підкови до вул.Чорнівської в м.Чернівці (І черга) (коригування), згідно якого підрядник відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору зобов`язується виконати роботи із завершення об`єкту «Будівництво водопроводу від вул.І.Підкови до вул.Чорнівської в м.Чернівці (І черга) (коригування)» (п.1.1) (а.с.59а-62).

У відповідності до п.3.1 договору, договірна ціна робіт визначається на підставі кошторису та не повинна відрізнятися від змісту пропозиції учасника переможця процедури закупівлі, є динамічною в межах кошторисної вартості та становить 5180000,00 грн з ПДВ та є невід`ємною частиною договору (додаток №1). Ліміт асигнувань на 2018 рік становить 4285000,00 грн. джерело фінансування - кошти міського бюджету (а.с. 59а).

Згідно розділу 4 договору, до початку виконання робіт замовник може перерахувати підряднику авансовий платіж на придбання матеріалів, конструкцій, виробів в розмірі до 30% річного ліміту асигнувань, передбаченого на поточний рік, у зв`язку з чим підрядник зобов`язується протягом одного місяця з дня проплати придбати відповідні матеріальні ресурси та надати акти приймання виконаних робіт. Невикористані після зазначеного терміну суми авансу повертаються замовнику (п.4.1). Оплата виконання робіт проводиться на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2а) та довідок про їх вартість (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками замовника та підрядника (п.4.2).

При затримці замовником проміжних платежів терміном до 30 календарних днів, підрядник продовжує виконання робіт за власні кошти (п.4.3). Акти приймання виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника не пізніше 20 числа звітного місяця. Уповноважений представник замовника протягом трьох днів перевіряє виконану роботу та правильність застосування розцінок і підписує їх в частині фактично виконаних обсягів робіт. Замовник зобов`язується протягом 10 календарних днів з моменту підписання належно оформленого акту приймання виконаних робіт прийняти рішення про оплату за виконані роботи та подати доручення на здійснення платежу органу Державної казначейської служби України (п.4.4).

Строк виконання робіт підрядником не пізніше 20.11.2018 року (включно) (п.5.1 договору).

Підпунктом 6.4.1 договору підрядник зобов`язаний виконати у встановлені строки у межах договірної ціни, складеної згідно з «Правилами визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013», згідно з проектно-кошторисною документацією і документацією конкурсних торгів на свій ризик власними і залученими силами та відповідними засобами всі передбачені замовленням роботи, здати в обумовлені строки об`єкт в експлуатацію замовнику, усувати протягом гарантійного терміну експлуатації об`єкту недоліки, які зумовлені неякісним виконання робіт.

Пунктом 8.2 договору підряду визначено відповідальність сторін, а саме: за порушення погоджених строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, але не пізніше 31.12.2018 року. Датою укладення договору є дата його підписання сторонами (п.11.1 договору).

Протягом дії договору сторонами підписано ряд додаткових угод до нього, зокрема.

22.11.2018 року між сторонами укладено додатковий договір №1 до договору підряду №98/18 від 05.10.2018 року, яким останніми були змінені пункт 3.1 та викладено у новій редакції ліміт асигнувань на 2018 рік становить 2300000,00 грн, пункт 5.1 унормовує строк виконання робіт до 01.07.2019 року, та пункт 11.1 пролонгує договір до 31.12.2019 року (а.с.53).

Сторонами 05.12.2018 року укладено додаткову угоду №2 до договору, яким змінили ліміт асигнувань до 1950000,00 грн (п.3.1) (а.с.53а).

Додатковим договором №3 від 27.12.2018 року сторонами повторно змінено п.3.1, а саме зменшено ліміт асигнувань до 1542451,20 грн (а.с.54).

01.07.2019 року сторонами затверджено додаткову угоду №4, якою змінено строк виконання робіт підрядником до 01.09.2019 року (п.5.1) (а.с.54а).

Представниками сторін додатковим договором №5 від 30.08.2019 року змінено ліміт асигнувань до 265000,00 грн (п.3.1) та продовжено строк виконання робіт до 25.12.2019 року (п.5.1) (а.с.55).

Між Департаментом та Товариством 02.12.2019 року підписано додатковий договір №5, яким продовжено строк виконання робіт до 25.07.2020 року включно (п.5.1) та продовжено строк дії договору до 31.12.2020 року (п.11.1) (а.с.55а).

03.02.2020 року додатковим договором №7 змінено ліміт асигнувань, згідно пункту 3.1. договору, та становить 1440000,00 грн (а.с.56).

Додатковим договором №8 від 05.03.2020 року викладно договірну ціну у новій редакції, яка є додатком до договору (а.с.56а-57).

Сторони, додатковим договором №9 від 14.08.2020 року, виклали у новій редакції п.3.1 договору, яким змінили ліміт асигнувань та яка становить 3372548,80 грн, п.4.1 договору, яким встановили, що замовник може перерахувати підряднику авансовий платіж на придбання матеріалів, конструкцій, виробів в розмірі 30% річного ліміту асигнувань, передбаченого на поточний рік, у зв`язку з чим підрядник зобов`язується протягом 50 днів з дня приплати придбати відповідні матеріальні ресурси та надати акти приймання виконаних робіт. Невикористані після зазначеного терміну суми авансу повертаються замовнику. Авансовий платіж здійснюється на не бюджетний рахунок підрядника, відкритий в органах Державної казначейської служби України, та п.5.1 пролонговано строк дії договору до 20.10.2020 року (включно) (а.с.57а).

30.12.2020 року сторонами підписано додатковий договір №10, яким змінено пункт 3.1 договору, а саме зменшено ліміт асигнувань до 2852464,80 грн та пункт 11.1, яким продовжено дію договору до 31.12.2021 року (а.с.58).

Рішенням Чернівецької міської ради 4 сесії VIIІ скликання від 15.04.2021 року №177, вирішено внести зміни та доповнення до рішення Чернівецької міської ради VIII скликання від 25.03.2021 року №132 «Про структуру виконавчих органів Чернівецької міської ради», зокрема пунктом 2.2.1. даного рішення вирішено ліквідувати з 01.07.2021 року Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради та, згідно пункту 2.2.2., Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (а.с. 16-18).

Пунктом 1 вищезазначеного рішення Чернівецької міської ради вирішено внести зміни та доповнення до рішення Чернівецької міської ради VIII скликання від 25.03.2021 року №132 «Про структуру виконавчих органів Чернівецької міської ради» та з 15.06.2021 року утворено Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (далі- Департамент).

30.06.2021 року між департаментом та товариством підписано додатковий договір №11, яким унормовано пункт 3.1 договору у наступній редакції: «договірна ціна робіт визначається на підставі кошторису та не повинна відрізнятися від змісту пропозиції учасника переможця процедури закупівлі, є динамічною в межах кошторисної вартості та становить 5180000,00 грн з ПДВ та є невід`ємною частиною договору (додаток №1). Джерело фінансування-кошти бюджету міської територіальної громади, сума зобов`язань по договору Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради становить 4659916,00 грн. Сума залишку зобов`язань по договору, яка передається Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, становить 520084,00 грн. Залишок ліміту асигнувань для Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради на 2021 рік становить 0,00 грн». Також, сторонами доповнено розділ 12 договору пунктом 12.5, який засвідчує, що правонаступником всіх прав та обов`язків Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради по договору з 01.07.2021 року є Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради.

З урахуванням порушення умов договору Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, 20.12.2021 року, надіслав ТОВ «ЛК МАШИНЕРІ» лист-повідомлення про розірвання договору, нарахування штрафу та пені (а.с.51-52).

Рішенням Чернівецької міської ради 34 сесії VIII скликання №1281 від 29.06.2023 року затверджено Положення про департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (далі- Положення), який згідно з пунктами 1.4.1., 1.4.2. цього Положення є правонаступником частини прав та обов`язків ліквідованого Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради та Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, зокрема: діючих договорів про закупівлю товарів, робіт, послуг, дебіторської та кредиторської заборгованості, що виникла в результаті його діяльності, як замовника, в тому числі за рішенням суду (а.с.20, 20а-29).

Відповідно до п.1.10 Положення, в межах власних і делегованих повноважень департамент забезпечує реалізацію державної політики в сфері будівництва, житлово-комунального господарства міста, вулично-дорожньої мережі, благоустрою та захисту довкілля території Чернівецької міської територіальної громади.

14.09.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК МАШИНЕРІ" звернулося у судовому порядку до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради про стягнення заборгованості за договором підряду №98/19 від 05.10.2018 року (справа №926/3414/22), посилаючись на те, що замовник ухиляється від прийняття виконаних робіт та підписання акту виконаних робіт, який складено 04.06.2021 року, у зв`язку із чим утворилась заборгованість в сумі 691849,96 грн, в тому числі 515336,40 грн основного боргу, річних в сумі 18848,61 грн, 114927,33 грн інфляційних та 42437,62 грн пені.

30.03.2023 року судом у справі №926/3414/22 ухвалено рішення, яке залишено в силі Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 року та стягнуто з Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК Машинері» заборгованість у сумі 515336,40 грн, річних в сумі 18848,61 грн, інфляційних збитків в сумі 114927,33 грн, пені в сумі 42483,49 грн та судовий збір в сумі 10373,93 грн (а.с.7-10).

Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради звертаючись з позовом до ТОВ «ЛК Машинері» про стягнення неустойки на загальну суму 129863,60 грн, посилається на те, що судом у справі №926/3414/21 встановлено, що підрядник виконав роботи у червні 2021 року на суму 515336,40 грн, отже останній порушив умови договору підряду №95/18 від 05.10.2018 року, яким визначено строк виконання робіт до 20.10.2020 року, а відтак, у відповідності до п.8.2 договору підряду зобов`язаний сплатити пеню на суму 93790,06 грн за період з 21.10.2020 року по 20.04.2021 року та 7% штрафу в сумі 36073,54 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України) (далі- ЦК України).

За визначенням ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

Статтею 631 ЦК України та ч.7 ст.180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.629 ЦК України, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися лише при: - розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; - розірванні договору в судовому порядку; - відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; - припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; - недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтями 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передавання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і його підписує друга сторона.

Згідно зі ст.875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що згідно пункту 5.1 договору №98/18 (зі змінами згідно з додатковою угодою №9 від 14.08.2020 року) строки виконання робіт підрядником - не пізніше 20 жовтня 2020 року (включно). Виконання робіт може бути закінчено достроково.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 30.03.2023 року у справі №926/3414/22, яке набрало законної сили, вирішено стягнути з Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК Машинері» заборгованість у сумі 515336,40 грн. В обґрунтування підстав для задоволення позовних вимог судом вказується, що крім вищезазначених робіт, які оплачені у 2018-2020р.р., ТОВ «ЛК Машинері» також було виконано роботи в 2021 році на суму 515336,40 грн і на виконання умов договору ним було складено та 04.06.2021 подано Замовнику передбачені умовами договору документи, зокрема довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3, акт №2 приймання виконаних робіт форми КБ-2в, акт №2 приймання виконаних будівельних робіт з розрахунком одиничної вартості форми КБ-2в, підсумкова відомість ресурсів до акту, розрахунок ЗВВ, розрахунки вартості експлуатації машин і механізмів, видаткові накладні та акт надання послуг із супровідним листом вих. №02-02/06 від 02.06.2021 року, який Департаментом отриманий 07.06.2021 року.

Згідно із частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними та об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Отже судом у справі встановлено, що частина підрядних робіт до договору №98/18 від 05.10.2018 року була виконана у червні 2021 року, а відтак, з огляду на те, що відповідачем не виконано до 20.10.2020 року роботи на загальну суму 515336,40 грн, чим порушено умови договору та ч.1 ст.530 ЦК України, замовник скористався своїм правом та нарахував підряднику неустойку у відповідності до вимог п.8.2 договору, а саме: за порушення погоджених строків виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, яка склала 93790,06 грн (515336,40*0,1%=515,33; 515,33*182=93790,06), а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, який становить 36073,54 грн (515336,40 грн * 7% = 36073,54).

Отже, загальна сума неустойки, яку позивач просить стягнути з відповідача становить 129863,60 грн.

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як було зазначено вище, згідно з п.8.2 договору за порушення термінів виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від загальної вартості робіт за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості робіт, з яких допущено прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу в сумі 36073,54 грн та пені в сумі 93790,06 грн за період з 21.10.2020 року по 20.40.2021 року, суд вважає його таким, що відповідає приписам чинного законодавства, є арифметично вірним у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Враховуючи наведені законодавчі приписи та з огляду на позицію сторін, здійснивши відповідну юридичну оцінку всіх доказів, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, які відповідачем не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 42, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58029, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 176, код 44327100) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Машинері" (58029, м.Чернівці, просп.Незалежності, 106, офіс 217б, код 39172006) про стягнення неустойки в розмірі 129863,60 грн - задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Машинері" (58029, м.Чернівці, просп.Незалежності, 106, офіс 217-б, код 39172006) на користь Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58029, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 176, код 44327100) неустойку в сумі 129863,60 грн: з яких (36073,54 грн штраф, 93790,06 грн пені) та 3028,00 грн судового збору.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 04.09.2024 року.

Суддя С.М. Гушилик