Ухвала

від 03.09.2024 по справі 925/187/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 925/187/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Дроботової Т. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Мліївської сільської ради

на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.11.2023,

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024

у справі за позовом Керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мліїв Агро", 2) Мліївської сільської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, повернення земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

14.08.2024 через підсистему «Електронний суд» до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Мліївської сільської ради (далі - скаржник) на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у справі № 925/187/23. Також заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

За наслідками перевірки матеріалів цієї касаційної скарги, суд залишає її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на час подачі позову, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (стаття 6 Закону України "Про судовий збір").

Як убачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, позов у цій справі поданий у 2023 році, відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 становить 2 684,00 грн.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при подачі до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.11.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024, позов задоволено. Вирішено: - визнати незаконним та скасувати рішення Мліївської сільської ради від 23.10.2020 року № 36-60/VII "Про передачу в оренду земельних ділянок загальною площею 223,5556 га ТОВ "Мліїв Агро";

- визнати недійсним договір оренди земельних ділянок від 04.01.2021 року про передачу в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 223,5556 га терміном на 10 років;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Мліїв Агро" повернути територіальній громаді в особі Мліївської сільської ради земельні ділянки загальною площею 223,5556 га, розташовані в адміністративних межах Мліївської сільської ради з кадастровими номерами (Всього 110 земельних ділянок):

7120385000:02:001:2634; 7120385000:02:001:2642; 7120385000:02:001:2639; 7120385000:02:001:2641; 7120385000:02:001:2643; 7120385000:02:001:2651; 7120385000:02:001:2658; 7120385000:02:001:2659; 7120385000:02:001:2661; 7120385000:02:001:2668; 7120385000:02:001:2669; 7120385000:02:001:2640; 7120385000:02:001:2662; 7120385000:02:001:2631; 7120385000:02:001:2667; 7120385000:02:001:2665; 7120385000:02:001:2635; 7120385000:02:001:2655; 7120385000:02:001:2654; 7120385000:02:001:2652; 7120385000:02:001:2657; 7120385000:02:001:2535; 7120385000:02:001:2540; 7120385000:02:001:2543; 7120385000:02:001:2541; 7120385000:02:001:2601; 7120385000:02:001:2617; 7120385000:02:001:2613; 7120385000:02:001:2618; 7120385000:02:001:2614; 7120385000:02:001:2619; 7120385000:02:001:2615; 7120385000:02:001:2620; 7120385000:02:001:2616; 7120385000:02:001:2621; 7120385000:02:001:2611; 7120385000:02:001:2605; 7120385000:02:001:2604; 7120385000:02:001:2608; 7120385000:02:001:2552; 7120385000:02:001:2551; 7120385000:02:001:2548; 7120385000:02:001:2558; 7120385000:02:001:2563; 7120385000:02:001:2562; 7120385000:02:001:2561; 7120385000:02:001:2560; 7120385000:02:001:2559; 7120385000:02:001:2504; 7120385000:02:001:2505; 7120385000:02:001:2510; 7120385000:02:001:2507; 7120385000:02:001:2511; 7120385000:02:001:2514; 7120385000:02:001:2517; 7120385000:02:001:2513; 7120385000:02:001:2515; 7120385000:02:001:2569; 7120385000:02:001:2571; 7120385000:02:001:2573; 7120385000:02:001:2574; 7120385000:02:001:2575; 7120385000:02:001:2577; 7120385000:02:001:2529; 7120385000:02:001:2531; 7120385000:02:001:2586; 7120385000:02:001:2630; 7120385000:02:001:2629; 7120385000:02:001:2656; 7120385000:02:001:2636; 7120385000:02:001:2649; 7120385000:02:001:2664; 7120385000:02:001:2633; 7120385000:02:001:2632; 7120385000:02:001:2663; 7120385000:02:001:2648; 7120385000:02:001:2647; 7120385000:02:001:2646; 7120385000:02:001:2644; 7120385000:02:001:2638; 7120385000:02:001:2637; 7120385000:02:001:2666; 7120385000:02:001:2602; 7120385000:02:001:2585; 7120385000:02:001:2598; 7120385000:02:001:2600; 7120385000:02:001:2599; 7120385000:02:001:2564; 7120385000:02:001:2547; 7120385000:02:001:2534; 7120385000:02:001:2839; 7120385000:02:001:2827; 7120385000:02:001:2550; 7120385000:02:001:2549; 7120385000:02:001:2557; 7120385000:02:001:2556; 7120385000:02:001:2555; 7120385000:02:001:2554; 7120385000:02:001:2553; 7120385000:02:001:2645; 7120385000:02:001:2653; 7120385000:02:001:2860; 7120385000:02:001:2650; 7120385000:02:001:2833; 7120385000:02:001:2835; 7120385000:02:001:2826; 7120385000:02:001:2840; 7120385000:02:001:2825; 7120385000:02:001:2765; 7120385000:02:001:2755.

Скаржник в прохальній частині касаційної скарги просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Отже, предметом позову у цій справі є визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельних ділянок, повернення 110 земельних ділянок, тобто всього 112 немайнових вимог зараз оскаржуються скаржником, а тому за подання касаційної скарги скаржнику необхідно сплатити судовий збір за зазначені вимоги не майнового характеру у сумі 601 216,00 грн (2 684,00 грн х 112 х 200 %).

Однак, оскільки скаржник касаційну скаргу у цій справі подав через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", то за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у сумі 480 972,80 грн (601 216,00 грн х 0,8 %).

Скаржником до касаційної скарги додано квитанцію від 14.08.2024 про сплату судового збору у розмірі 6 441,60 грн.

Отже, скаржнику необхідно доплатити судовий збір і надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 474 531,20 грн (480 972,80 грн - 6 441,60 грн) за такими реквізитами:

- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

- код банку отримувача (МФО): 899998

- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

- код класифікації доходів бюджету: 22030102

- судовий збір (Верховний Суд, 055)

- призначення платежу: *; 101.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок визначити у касаційній скарзі конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Мліївська сільська рада у касаційній скарзі хоча і зазначає про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права та неврахування висновків викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду, проте чітко не вказує підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, на якій (яких) подається касаційна скарга.

Суд, звертає увагу скаржника, що неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має наводитись у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу касаційного оскарження судових рішень.

Ураховуючи те, що касаційну скаргу оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, цю скаргу відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі нової (уточненої) редакції касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали), а також доказів надіслання нової редакції касаційної скарги іншім сторонам у справі, подачі доказів доплати судового збору у встановленому законом розмірі - 474 531,20 грн.

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Керуючись статтями 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Мліївської сільської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у справі № 925/187/23 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Б. Дроботова