Ухвала

від 03.09.2024 по справі 8/468-08

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 8/468-08

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,

розглянувши матеріали касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Антей",

за участю третьої особи - Комунального підприємства Київської обласної ради "Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Білоцерківської міської ради,

про зобов`язання вчинити дії,

за участю Білоцерківської окружної прокуратури,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 (повний текст складено 24.07.2024), ухвалену за результатами перегляду рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2008 у справі № 8/468-08. Вказана касаційна скарга була подана 19.08.2024 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато" - адвокатом Хоменком М. М. безпосередньо до Верховного Суду.

Крім того, 20.08.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 (повний текст складено 24.07.2024), ухвалену за результатами перегляду рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2008 у справі № 8/468-08. Вказана касаційна скарга була надіслана до Верховного Суду 13.08.2024 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато" - Хоменком М. І. засобами поштового зв`язку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Як уже зазначалося, від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато" 13.08.2024 його директором Хоменком М. І. та 19.08.2024 - адвокатом Хоменком М. М. були подані до Верховного Суду дві подібні за предметом касаційного оскарження, вимогами та підставами касаційного оскарження касаційні скарги. При цьому згідно з пунктом 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати одну касаційну скаргу на судове рішення, з яким він не погоджується.

Водночас відповідно до частини 1 статті 298 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. Строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі № 8/468-08, повний текст якої складено 24.07.2024, закінчився 13.08.2024. При цьому в касаційній скарзі, поданій 19.08.2024 адвокатом Хоменком М. М., викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване отриманням повного тексту оскаржуваної постанови 29.07.2024 засобами поштового зв`язку, що підтверджується конвертом, у якому надсилалася копія оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду Товариству з обмеженою відповідальністю "Плато".

З урахуванням викладеного, Суд вважає касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато", подану 19.08.2024 адвокатом Хоменком М. М., з урахуванням клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, як доповнення до касаційної скарги, поданої 13.08.2024 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато" Хоменком М. І.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато" та доповнень до неї, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позов було подано у 2008 році.

Відповідно до статті 44, частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка була чинною станом на момент подання позовної заяви), судові витрати складаються, зокрема, з державного мита. Державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Порядок і розмір сплати державного мита в Україні було встановлено Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Відповідно до пункту 2 статті 3 вказаного Декрету (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви у цій справі, 2008 рік), розміри ставок державного мита, що подаються до господарських судів встановлюються в таких розмірах:

а) із заяв майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн (6 х 17,00 грн)) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500 грн (1500 х 17 грн ));

б) із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85,00 грн (5 х 17,00 грн)).

Як убачається з касаційної скарги, доповнень до неї та оскаржуваної постанови, предметом позову у цій справі, з урахуванням доповнень до позову, є вимога про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Плато" права власності на нежитлову будівлю літ. "А", площею 832,10 м2, із спорудою огорожі на вул. Росьовій, 3 "А", м. Біла Церква, Київська область.

Статтею 55 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка була чинною станом на момент подання позовної заяви, 2008 рік), передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер. Одночасно судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна (тобто як зі спору майнового характеру).

Таким чином, предметом позову у цій справі є вимога майнового характеру, тобто державне мито, а відтак і сума судового збору, що підлягає сплаті за звернення з касаційною скаргою, повинні сплачуватися за ставками, встановленими для майнових вимог, виходячи з вартості спірного нерухомого майна станом на момент звернення з позовом.

В оскаржуваній постанові апеляційного господарського суду зазначено, що вартість спірного нерухомого майна у 2008 році становила 75 200,00 грн.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 1504,00 грн, а саме 75 200,00 грн х 1 % х 200 %, де 75 200,00 грн - вартість спірного нерухомого майна, зазначена в оскаржуваній постанові; 1 % - ставка державного мита у 2008 році за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру; 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато", поданої директором Хоменком М. І. , та доповнень до неї, поданих адвокатом Хоменком М. М., в якості доказів сплати судового збору було додано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 13.08.2024 № ПН95800С1 на суму 406,00 грн та квитанцію від 18.08.2024 № 7077-0913-7035-7119 на суму 406,00 грн. Таким чином, судовий збір сплачено не в повному розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Плато" необхідно подати докази сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга та доповнення до неї вважатимуться неподаними та будуть повернуті скаржникові.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі № 8/468-08 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Багай

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).