Ухвала

від 14.01.2025 по справі 8/468-08

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"14" січня 2025 р. Справа № 8/468-08

Північний апеляційний господарський суд

суддя: Шапран В.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради

на рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2008 (повне рішення складене 08.12.2008)

у справі №8/468-08 (суддя - Чорна Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Антей"

за участю третьої особи - Комунального підприємства Київської обласної ради "Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Білоцерківської міської ради

про зобов`язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Плато" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Антей", в якому просило зобов`язати відповідача прийняти майновий внесок до статутного фонду (капіталу) - нежитлову будівлю літ. "А" площею 832,10 м2 за адресою: вул. Росьова, 3-А, м. Біла Церква вартістю 75200,00 грн та вчинити дії, необхідні для проведення державної реєстрації змін та доповнень до статуту.

01.12.2008 позивач подав доповнення до позову, в якому, посилаючись на положення ст. ст. 15 та 16 Цивільного кодексу України, просив суд визнати за ним право власності на нежитлову будівлю літ. "А" площею 832,10 м2 зі спорудою огорожі на АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач набув право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю літ. "А" площею 832,10 м2 за адресою: вул. Росьова, 3-А, м. Біла Церква, на підставі укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Роксолана-Рось" договору купівлі-продажу від 25.12.2002. Відповідно до рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Антей" від 06.10.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю "Плато" увійшло до складу учасників відповідача із майновим внеском до статутного фонду (капіталу) - нежитловою будівлею літ. "А" площею 832,10 м2 за адресою: вул. Росьова, 3-А, м. Біла Церква вартістю 75200,00 грн. Під час оформлення акта приймання-передачі цього майнового внеску відповідач відмовився прийняти нерухоме майно. При цьому, як стверджував позивач, відповідач, відмовляючись прийняти до статутного фонду спірне нерухоме майно як внесок позивача до статутного капіталу, фактично зазначав про те, що не визнає право власності позивача на це майно.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.12.2008 у справі №8/468-08 визнано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Плато" на нежитлову будівлю літ. "А" площею 832,10 м2 зі спорудою огорожі на вул. Росьовій, 3-А в м. Білій Церкві Київської області.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, керівник Білоцерківської окружної прокуратури, який не брав участі у справі в суді першої інстанції, 18.07.2023 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позові.

В апеляційній скарзі також викладено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, мотивовану тим, що Білоцерківська окружна прокуратура не брала участі у розгляді справи, так само як і Білоцерківська міська рада, в інтересах якої подано скаргу. Прокурором зазначено, що про порушення інтересів держави в особі Білоцерківської міської ради оскаржуваним судовим рішенням прокуратурі стало відомо за результатами опрацювання інформації Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради від 19.06.2023, отриманої в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022112030000018 від 28.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 Кримінального кодексу України, за фактом самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці. Своїм листом від 11.07.2023 Білоцерківська міська рада повідомила Білоцерківську окружну прокуратуру про невжиття заходів реагування, спрямованих на апеляційне оскарження рішення суду у цій справі, та про необхідність вчинення відповідних дій прокуратурою для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, що виникли.

Згідно з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 у справі №8/468-08 у складі колегії суддів: Ходаківська І.П. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Владимиренко С.В., Демидова А.М. задоволено заяву прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2008, поновлено зазначений строк, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора та призначено її до розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 задоволено заяву суддів Ходаківської І.П., Владимиренко С.В. та Демидової А.М. про самовідвід у справі №8/468-08, а справу передано для проведення повторного автоматизованого розподілу та визначення складу суду відповідно до ст. 32 ГПК України.

Згідно з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі №8/468-08 прийнято до провадження апеляційну скаргу прокурора на рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2008 колегією суддів у складі: Яковлєв М.Л. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024, зокрема, залучено до участі у справі №8/468-08 Білоцерківську міську раду як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 апеляційну скаргу задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2008 у справі №8/468-08 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Плато" та ОСОБА_1 подали касаційні скарги.

Постановою Верховного Суду від 12.11.2024 касаційні скарги задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі №8/468-08 скасовано, а справу №8/468-08 передано до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою керівника Білоцерківської окружної прокуратури.

Верховний Суд, скасовуючи постанову апеляційного суду, вказав, що задовольняючи клопотання прокурора щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний господарський суд навів мотиви прокурора щодо необхідності поновлення строку на апеляційне оскарження. При цьому, суд апеляційної інстанції зосередився на дослідженні обставин дотримання прокурором порядку звернення до суду, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Проте, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на необхідність встановлення моменту, з якого Білоцерківській міській раді як позивачу, а також прокурору стало відомо як про наявність рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2008 у справі №8/468-08, так і загалом про таке судове провадження. Зокрема, суд апеляційної інстанції у контексті визначення моменту, коли стало чи могло стати відомо Білоцерківській міській раді, а також моменту поінформованості прокурора щодо вказаного судового провадження, не дослідив докази, подані прокурором до апеляційної скарги на підтвердження клопотання щодо поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

За висновками касаційного суду, враховуючи порушення норм процесуального права, допущені судом апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження, оскаржувану постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі №8/468-08 необхідно скасувати, а справу передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 апеляційну скаргу у справі №8/468-08 передано на розгляд колегії суддів у складі: Іоннікова І.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 задоволено заяву суддів Іоннікової І.А., Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б. про самовідвід у справі №8/468-08 та передано її матеріали для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 апеляційну скаргу у справі №8/468-08 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Сітайло Л.Г.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та заяву прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також виконуючи вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.11.2024, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи скаржника стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, прокурор просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на те, що Білоцерківська окружна прокуратура не брала участі у розгляді справи, так само як і Білоцерківська міська рада, в інтересах якої подано скаргу. Прокурором зазначено, що про порушення інтересів держави в особі Білоцерківської міської ради оскаржуваним судовим рішенням прокуратурі стало відомо за результатами опрацювання інформації Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради від 19.06.2023, отриманої в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022112030000018 від 28.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 Кримінального кодексу України, за фактом самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці. Своїм листом від 11.07.2023 Білоцерківська міська рада повідомила Білоцерківську окружну прокуратуру про невжиття заходів реагування, спрямованих на апеляційне оскарження рішення суду у цій справі, та про необхідність вчинення відповідних дій прокуратурою для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, що виникли.

Касаційним судом у постанові в даній справі зазначено, що рішення суду першої інстанції, яке оскаржене прокурором в інтересах Білоцерківської міської ради в апеляційному порядку, ухвалене 02.12.2008, тобто до набрання чинності з 15.12.2017 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017. Прокурор звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення місцевого суду 18.07.2023, тобто з пропуском строку, передбаченого законом, більш ніж на 14 років.

Згідно з п. 13 ч. 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, судові рішення, ухвалені до 15.12.2017, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017. Отже, апеляційна або касаційна скарга, подана після 15.12.2017 на судове рішення, прийняте до 15.12.2017, має відповідати вимогам щодо форми, змісту та порядку подання, встановленим ГПК України в редакції, чинній на час звернення з такою апеляційною або касаційною скаргою. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №54/239.

Оскільки оскаржуване в апеляційному порядку рішення Господарського суду Київської області ухвалене 02.12.2008, то при вирішенні питання щодо строку на апеляційне оскарження такого рішення належить застосовувати норми ГПК України, які були чинні на час ухвалення рішення місцевим господарським судом.

Згідно зі ст. 93 ГПК України (у редакції, чинній станом на 02.12.2008) апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього кодексу. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Отже, наведена норма в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, містила положення про встановлення присічного строку для відновлення строку на апеляційне оскарження.

Здійснюючи тлумачення ст. 93 ГПК України (у зазначеній редакції), Верховний Суд у постанові від 12.07.2022 у справі №9/430-05-11867 виснував, що з урахуванням припису абз. 7 п. 2 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону України від 07.07.2010 "Про судоустрій і статус суддів" при апеляційному оскарженні судових рішень місцевих господарських судів, прийнятих до набрання чинності цим законом, застосовуються, зокрема, правила ч. 2 ст. 93 ГПК України (у редакції, чинній на час прийняття таких рішень) щодо можливості відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги лише протягом трьох місяців з дня прийняття оскаржуваного судового рішення. Втім, це правило не поширюється на апеляційне оскарження прийнятих до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" судових рішень місцевих господарських судів особами, які не брали участі у справі і стосовно яких господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, оскільки Господарський процесуальний кодекс України до набрання чинності цим Законом відповідним особам не надавав право апеляційного оскарження судових рішень і щодо них не застосовувався присічний тримісячний строк подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ГПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Отже, суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими на судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, керується, в тому числі, приписами ч. 2 ст. 261 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017). Встановивши відсутність винятків, визначених у п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №54/239).

Водночас у разі встановлення винятку, визначеного у п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції повинен дослідити поважність причин пропуску строку на подання апеляційної скарги. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №9/430-05-11867.

Апеляційний суд констатує той факт, що апеляційна скарга подана після спливу присічного строку на апеляційне оскарження. Проте, прокурор не є учасником справи і обґрунтовує апеляційну скаргу, зокрема, і тією обставиною, що оскаржуване рішення ухвалено про права та інтереси Білоцерківської міської ради. З огляду на викладене, колегія суддів вважає відсутніми підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження, передбачені ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Водночас, ч. 1 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №5/452/06 та 21.02.2019 у справі №911/4590/13).

Апеляційний суд акцентує увагу на тому, що прокурор пов`язує пропуск строку на апеляційне оскарження рішення моментом отримання 19.06.2023 інформації Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022112030000018 від 28.01.2022.

Поряд з цим, суд вказує на те, що про наявність справи №8/468-08 та оскаржуваного рішення Білоцерківська міська рада та Білоцерківська окружна прокуратура дізналися значно раніше, про що свідчать копії доказів, доданих до апеляційної скарги.

Так, згідно наявної у матеріалах справи копії заяви Білоцерківської міської ради про вчинення кримінального правопорушення вих. №270/01-07 від 25.01.2022, міська рада ще у січні 2022 року повідомила керівника Білоцерківської окружної прокуратури про наявність ознак кримінального правопорушення в діях ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато", а також вказала про наявність рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2008 у справі №8/468-08. Зазначена заява зареєстрована в Білоцерківській окружній прокуратурі 27.01.2022. Отже, ще з 27.01.2022 прокуратура мала бути обізнана про наявність справи №8/468-08 та ухвалення оскаржуваного рішення.

Білоцерківська міська рада, у свою чергу, також була обізнана про наявність справи та ухвалення оскаржуваного рішення як мінімум з дня отримання листа Комунального підприємства Київської обласної ради "Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації" вих. №18 від 15.01.2022, копія якого додана до матеріалів апеляційної скарги. У вказаному листі міститься інформація, зокрема, про те, що первинна реєстрація спірного об`єкту нерухомого майна була проведена за Товариством з обмеженою відповідальністю "Плато" на підставі рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2008.

Однак, у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження прокурор лише вказує, що про порушення інтересів Білоцерківської міської ради та незаконність рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2008 у даній справі він дізнався 19.06.2023. Проте, прокурором жодним чином не обґрунтовано, коли саме Білоцерківська окружна прокуратура та Білоцерківська міська ради дізналися про наявність справи №8/468-08 та ухвалення оскаржуваного рішення.

Як наслідок, апеляційний суд зазначає, що скаржником жодним чином не обґрунтовано того, з яких причин прокуратура та міська рада, не проявивши розумну обачність, не звернулися з апеляційною скаргою на рішення суду у більш стислий та розумний строк, враховуючи їх обізнаність про наявність рішення ще з січня 2022 року. Також, прокурором не обґрунтовано та не конкретизовано, коли саме прокуратура та міська рада дізналися про наявність справи та ухвалення оскаржуваного рішення, враховуючи той факт, що самим же прокурором до апеляційної скарги надано відповідні докази.

Отже, наведені обставини у їх сукупності, на переконання апеляційного суду, унеможливлюють визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, викладених керівником Білоцерківської окружної прокуратури в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України у чинній редакції апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин апеляційна скарга керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2008 у справі №8/468-08 підлягає залишенню без руху на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства з підстави необґрунтованості заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Прокурору на виконання вказівок, викладених в цій ухвалі, необхідно надати суду заяву про поновлення строку з додатковими аргументами на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема, зазначити, які обставини перешкоджали прокуратурі та міській раді звернутися до апеляційного суду зі скаргою у більш стислий та розумний строк та за яких обставин і коли останні дізналися про наявність даної справи та ухвалення оскаржуваного рішення.

Одночасно суд звертає увагу скаржника, що відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись статтями 234, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2008 у справі №8/468-08 залишити без руху, надавши скаржникові строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині, шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку.

2. Попередити керівника Білоцерківської окружної прокуратури, що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Суддя В.В. Шапран