Постанова

від 03.09.2024 по справі 2-а-10081/11

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 р.Справа № 2-а-10081/11Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 28.05.2024 (головуючий суддя І інстанції: Поліщук Т.В.) по справі № 2-а-10081/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 14.07.2011 по справі № 2-а-10081/2011 зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 21.06.2011 постійно на весь час виплати пенсії.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова нарахувати та забезпечити виплату ОСОБА_1 з урахуванням раніше сплачених сум призначеної державної пенсії, враховуючи 8-ми кратний мінімальний розмір пенсії згідно ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зі збільшенням її у 3,5 рази згідно Постанови КМУ від 27.12.2005 № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі збільшенням її на 12 % у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 13.07.2004 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 21.06.2011 постійно на весь час виплати пенсії (а.с. 2-3).

Видані 12.09.2011 Московським районним судом м. Харкова виконавчі листи № 2-а-10081/2011 (а.с. 15-16) предявлені ОСОБА_1 до виконання до Московського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові, яким 04.10.2011 відкриті виконавчі провадження № 29043389 та № 29043875 .

07.06.2012 та 02.04.2013 державним виконавцем прийняті постанови про закінчення виконавчого провадження № 29043875 та № 29043389 відповідно, у зв`язку з тим, що боржником здійснено перерахунок пенсії та нарахування коштів ОСОБА_1 , виплата яких не проведена з огляду на відсутність відповідного фінансування.

29.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова із заявою про поновлення строку звернення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів.

В обґрунтування заяви зазначив, що в ході виконавчих проваджень № 29043389 та № 29043875, на виконання постанови Московського районного суду м. Харкова від 14.07.2011 по справі № 2-а-10081/2011, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснило перерахунки його пенсії, нарахувало її, проте не провело виплату коштів, що свідчить про не виконання відповідачем судового рішення. Водночас виконавчі провадження закриті 07.06.2012 та 02.04.2013, а виконавчі листи повернуті суду без виконання.

18.02.2020 ухвалою Московського районного суду м. Харкова по справі № 2-3-10081/2011 змінено боржника з Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Разом з тим, новий боржник - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області продовжує ігнорувати та добровільно не виконує рішення суду від 14.07.2011 по справі № 2-а-10081/2011.

Вказані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з цією заявою.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 28.05.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким поновити строк звернення виконавчих листів до виконання та видати дублікати виконавчих листів.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що позивач дізнався про неналежне виконання пенсійним органом постанови Московського районного суду м. Харкова від 14.07.2011 по справі № 2-а-10081/2011 лише у 2019 р., в подальшому звертався до органів виконавчої служби з метою отримання інформації про виконання судового рішення, за наслідками чого отримав лист від 23.07.2021 про повернення виконавчих листів до суду. Також, у грудні 2023 р. він звертався до нового боржника із заявою про відновлення виплати пенсії у розмірі, призначеному згідно з постановою суду у справі № 2-а-10081/2011, проте отримав відмову. Вказує, що на теперішній час пенсійним органом не виконується судове рішення у справі № 2-а-10081/2011.

Зауважує, що позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких складових може бути подано без обмеження будь-яким строком, отже строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі, не проведеного з вини відповідного суб`єкта владних повноважень немає.

Також вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що виконавчий документ про стягнення періодичних платежів може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджено виплату. Враховуючи, що постановою суду зобов`язано відповідача провести виплати за період з 21.06.2011 постійно на весь час виплати пенсії, тому строк пред`явлення до виконання виконавчих листів ще не сплинув.

Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова (далі - відповідач) не подало відзив на апеляційну скаргу.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст.229, ч. 1 ст.308 КАС Українисправа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з пропуску позивачем строку, визначеногоКАС Українидля видачі дубліката виконавчого документа та предявлення їх до виконання.

За висновками суду першої інстанції, ОСОБА_1 не зазначив обставин, що свідчили б про наявність обґрунтованих перешкод, які не дозволяли стягувачу вжити всіх законодавчо наданих можливостей для вчасного отримання дублікатів виконавчих листів протягом тривалого часу (понад 10 років), у зв`язку з чим, відмовив в задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно дост. 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Означені норми кореспондують з приписамист. 370 КАС України, відповідно до яких, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч. 1ст. 373 КАС Українивиконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За правилами п.2 ч. 1 ст. 22 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі Закон № 606-XIV, який був чинним на дату видачі виконавчих листів (тобто 12.09.2011)) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 23 Закону № 606-XIV строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред`явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Закон № 606-XIV втратив чинність 05 жовтня 2016 року у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про виконавче провадження» 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ч. 4ст. 12 Закону №1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення (ч. 4ст. 12 Закону №1404-VIII).

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 6ст. 12 Закону №1404-VIII).

Відповідно до ч. 1ст. 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно пп. 18.4 п. 18 РозділуVIIПерехідних положень КАС Україниу разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Вказана норма регулює порядок видачі дубліката виконавчого листа, виданого на виконання судового рішення в адміністративній справі, у разі втрати стягувачем його оригіналу, незалежно від причин такої втрати. Вказана стаття спрямована на забезпечення виконання судового рішення, незважаючи на можливу втрату виконавчого документа. Причини втрати для вирішення цього питання не мають значення - оригінал може бути загублено, викрадено, знищено чи втрачено з інших причин.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 820/1053/16.

В свою чергу, адміністративним процесуальним законодавством чітко визначено строк, у межах якого особа має право на отримання дубліката втраченого виконавчого листа, а саме якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа є: втрата виконавчого документа та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналогічний правовий висновок був наведений Верховним Судом у постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 2а-210/2007.

При цьому, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплинув або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплинув, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Аналогічний висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 по справі №2-836/11, та відповідно до норм ч. 5ст. 242 КАС Українивраховується судом при вирішені цієї справи.

Судом встановлено, що виконавчі листи після закінчення виконавчого провадження повернуті до Московського районного суду м. Харкова та в 2017 р. знищені за спливом строку зберігання (а.с.1).

Колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 пред`являв до примусового виконання виконавчі листи, за наслідками чого 04.10.2011 органом державної виконавчої служби відкриті виконавчі провадження, що свідчить про переривання строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

07.06.2012 та 02.04.2013 державним виконавцем закінчені виконавчі провадження за виконавчими листами у справі № 2-а-10081/2011, виконавчі листи повернуті до суду.

Отже, фактично вищенаведений строк завершився у січні 2013 р. та грудні 2013 р.

Разом з тим, із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів, позивач звернувся лише 29.04.2024 (майже через 10 років), тобто поза межами строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У заяві про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання ОСОБА_1 вказує, що за його зверненням у липні 2021 р. Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління (м. Харків), повідомив, що на примусовому виконанні Відділу перебували виконавчі листи у справі № 2а-10081/11, виконавчі провадження за якими закінчені 07.06.2012 та 02.04.2013, а виконавчі листи направлені до Московського районного суду м. Харкова. Також повідомлено, що нараховані пенсійним органом суми за судовим рішенням не виплачені стягувачу у зв`язку з відсутністю фінансування.

Заявником вживалися дії щодо відновлення виплат пенсії на виконання судового рішення шляхом звернення у грудні 2023 до пенсійного органу , за наслідками розгляду якої ГУ ПФУ в Харківській області листом від 29.12.2023 повідомило, що пенсію обчислено та перераховано з додержанням вимог чинного законодавства.

Отже, на думку заявника, відповідачем в добровільному порядку не виконується постанова Московського районного суду м. Харкова від 14.07.2011 по справі № 2-а-10081/2011.

Суд першої інстанції визнав вказані обставини не поважними.

Відповідно дост. 376 КАС Українистягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Отже, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником пред`явлені виконавчі листи у справі № 2-а-10081/2011 до примусового виконання, виконавчы провадження по ним здійснювались з жовтня 2011 р. до 2013 р., тоді як інформацію про хід виконавчого провадження запитано позивачем лише у липні 2021 р., тобто майже через 10 років.

При цьому, заявником не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних причин неможливості звернутись до органу державної виконавчої служби, пенсійного органу із запитами щодо отримання інформації про виконання постанови Московського районного суду м. Харкова від 14.07.2011 по справі № 2-а-10081/2011 або причин, які б перешкоджали йому реалізувати такі повноваження раніше липня 2021 р.

Доводи апелянта про те, що лише у 2019 р. він дізнався про неналежне виконання боржником судового рішення не свідчать про поважність підстав пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, оскільки ним не зазначено об`єктивних та непереборних обставин неможливості отримати такі відомості раніше, враховуючи, що пенсія є щомісячним платежем.

Колегія суддів також враховує, що листування з органами державної виконавчої служби та пенсійного фонду позивач вів у лютому, липні 2021 р. та грудні 2023 р. тоді як постанова суду першої інстанції ухвалена у липні 2011 р.

Докази звернень до вищенаведених органів в період з 2019 р. (з дня, коли позивач дізнався про механізм виконання судового рішення та невиконання його боржником) до лютого 2021 р., а також впродовж серпня 2021 р. по листопад 2023 р. відсутні, тоді як особа повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для своєчасної реалізації права на звернення до відповідних органів з метою примусового виконання виконавчого листа, використовувати у повному обсязі усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Колегія суддів зазначає, що строк звернення із заявою до суду слід відліковувати з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

При цьому, вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Колегія суддів наголошує на тому, що поважними причинами пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, вважаються об`єктивно непереборні обставини, які не залежали від волевиявлення особи, що звернулась із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та слугували дійсно істотними перешкодами чи труднощами в дотриманні нею строків пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Водночас, наведені заявником обставини свідчать про несвоєчасність вчинення заявником дій з метою примусового виконання рішення суду, а строк пред`явлення виконавчого листа до виконання стягувачем пропущено через власну бездіяльність, матеріали справи та доводи заявника не містять об`єктивних та поважних причин пропуску зазначеного строку.

За таких обставин, колегія суддів констатує відсутність підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Доводи скаржника про те, що позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких складових може бути подано без обмеження будь-яким строком, отже строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі, не проведеного з вини відповідного суб`єкта владних повноважень немає колегія суддів відхиляє оскільки вказані обставини стосуються звернення осіб до суду із позовами по суті порушеного права на отримання пенсійних виплат.

Натомість, позивач звернувся до суду із заявою в порядку виконання судового рішення, що регулюється Законом України «Про виконавче провадження», нормами якого визначено, що право стягувача на звернення для видачі дубліката виконавчого документа не є абсолютним і обмежується строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Доводи апелянта щодо відсутності підстав застосування строку пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, оскільки до виконання пред`явлено виконавчий лист про стягнення періодичних платежів, який може бути пред`явлений до виконання протягом усього періоду, на який присуджені такі платежі, колегія суддів вважає помилковими.

Так, згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

З аналізу наведеної норми вбачається, що виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі у справах про стягнення аліментів та відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо.

Водночас, у справі, що розглядається виконавчі документи видано про зобов`язання нарахувати та забезпечити позивачу виплату пенсії у законодавчо визначеному розмірі, що не підпадає під ч. 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Зважаючи на те, що умовою видачі дубліката виконавчого листа згідно з пп. 18.4 п. 18Перехідних положень КАС Україниє звернення з відповідною заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а також враховуючи, що цей строк закінчився і колегія суддів не знаходить підстав для його поновлення, правильним є висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно дост. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст.308,310,315,316,321,325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 28.05.2024 по справі № 2-а-10081/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді Т.С. Перцова О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 04.09.2024 року