Постанова

від 04.09.2024 по справі 380/9956/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/9956/24 пров. № А/857/16710/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Матковської З.М., Гінди О.М.,

розглянувши в порядку письмово провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року про повернення позовної заяви (головуючий суддя Москаль Р.М., м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» Львівської обласної ради про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з позовом до Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» Львівської обласної ради в якому просив:

- визнати діяння-бездіяльність відповідача протиправними;

- зобов`язати ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» надати запитувану інформацію згідно інформаційних запитів від 23 листопада 2023 року вх. № 4807, 4808, 4809;

- стягнути з відповідача на мою користь 2000000 гривень за завдану моральну шкоду;

- зобов`язати ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» облаштувати спеціальні місця для роботи запитувачів.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу, з підстав передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, вважає ухвалу суду упередженою, неправомірною та незаконною, ухваленою з грубим порушенням норм процесуального права, тому просить таку скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом не враховано, що копію інформаційного запиту до Львівської обласної ради від 23.11.2023 ним було надано у двох примірниках.

Крім того зазначає, що законодавець надав право вибору позивачу зазначати у позовній заяві реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта громадянина України. Відповідно ним було обрано номер і серія паспорта громадянина України.

Відтак вважає, що позовна заява в редакції від 10 травня 2024 року у справі оформлена з додержанням вимог зазначених у приписах статей 160, 161, 167 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Апеляційним судом встановлено, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

У зазначеній ухвалі зазначено наступні недоліки:

1) позивач не вказав у позовній заяві свого реєстраційного номера облікової картки платника податків, а також відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету. Тому позивачу слід подати належно оформлену позовну заяву, де зазначити всі необхідні реквізити, визначені у статті 160 КАС України.

2) позивач вказав найменування відповідача таким чином: «Львівська обласна рада, Обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки». Таке формулювання залишає незрозумілим, кого позивач визначає відповідачем/відповідачами у цій справі: «Львівська обласна рада» чи «Обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», чи обох цих суб`єктів. Відповідно до прохальної частини позову також не зрозуміло, до кого заявлені позовні вимоги. Позивач просить визнати протиправними «діяння-бездіяльність» відповідача, з цього формулювання не зрозумілий зміст таких позовних вимог. Отже, позивачу належить подати до суду належно оформлену позовну заяву, в якій вказати найменування та інші обов`язкові реквізити відповідача та зміст позовних вимог до нього, а в разі об`єднання в позовній заяві вимог до кількох відповідачів - чітко сформулювати позовні вимоги щодо кожного з відповідачів, а також вказати їх реквізити.

3) позивач заявив вимогу про стягнення шкоди у сумі 2000000 грн, разом з тим, в позовній заяві не навів розрахунку ціну позову, як того вимагає п. 3 ч.5 статті 160 КАС України. Відтак, позивачу слід надати суду розрахунок позовних вимог для обґрунтування ціни позову.

4) позивач надав суду примірник позовної заяви для відповідача без копій доданих до позовної заяви документів, тому слід долучити примірники позовної заяви з додатками для відповідача/відповідачів.

Позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання до суду через Єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему (підсистема «Електронний суд») або через канцелярію суду заяву про усунення недоліків позовної заяви (вказати номер справи та прізвище судді), до якої долучити:

- належно оформлену позовну заяву (в кількості примірників, що відповідає кількості учасників справи), складену за наслідками усунення наведених в цій ухвалі недоліків оформлення позову;

- примірник позовної заяви з усіма доданими до неї документами - відповідно до кількості відповідачів.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 15.05.2024, позивачем надано суду заяву від 27.05.2023. У заяві позивач зазначив, що ним у позовній заяві вказано серію та номер паспорта, оскільки законодавець надав право вибору зазначати або реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер та серію паспорту. Також зазначив, що оскільки у нього немає електронної адреси та адреси електронної пошти, то відповідно такі ним не зазначались у позовній заяві. Крім того вказав, що електронного кабінету у нього немає і така вимога не передбачена приписами п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України. Відповідачем за його позовом є Обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», до Львівської обласної ради вимог немає. Звернув увагу, що детальний розрахунок ціни позову здійснити не може та вважає, що така вимога закону стосується подання позову про стягнення матеріальної, а не моральної шкоди. Також звернув увагу, що приписи частини 1 статті 161 КАС України щодо долучення копій документів для відповідача ним дотримані, оскільки як ним зазначалось у позовній заяві, що такі є наявні у Львівської обласної ради.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року продовжено до 07.06.2024 строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди. Попереджено позивача, що у випадку невиконання вимог ухвал суду від 15.05.2024 та від 28.05.2024 у встановлений строк суд розгляне питання про повернення позову.

У зазначеній ухвалі зокрема зазначено про неусунення таких недоліків:

1) позивач помилково трактує визначену пунктом 2 частини п`ятої статті 161 КАС України альтернативу щодо зазначення в позовній заяві реєстраційного номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номера і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України як таку, що дає позивачу можливість обирати, які відомості вказувати в позовній заяві РНОКПП чи номер/серія паспорта громадянина України. Отже, ОСОБА_1 з метою усунення недоліків оформлення та змісту позовної заяви від 10.05.2024 слід або вказати власний реєстраційний номер облікової картки платника податків, або повідомити суд про те, що позивач через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний контролюючий орган, про що має відмітку в паспорті (в цій ситуації слід додати копію паспорта з відповідною відміткою).

2) позивач не долучив до копії позовної заяви для відповідача копії інформаційного запиту до Львівської обласної ради від 23.11.2023, який згадується в позові та долучений до примірника позовної заяви для суду, а також копії пенсійного посвідчення. Ці документи додані до позову та, відповідно, повинні бути долучені до копії позову для відповідача.

3) вжите ОСОБА_1 в прохальній частині позову формулювання позовної вимоги «визнати діяння-бездіяльність відповідача протиправними» не дозволяє достеменно встановити зміст такої вимоги та потребує уточнення/конкретизації (в чому саме полягає бездіяльність відповідача, що оскаржується до суду шляхом подання цього позову).

На виконання вимог ухвали суду від 28.05.2024, позивачем надано суду заяву від 04.06.2024. У заяві позивач зазначив, що копія його пенсійного посвідчення жодним чином не впливає на права та інтереси відповідача. Щодо копії примірника інформаційного запиту до Львівської обласної ради від 23.11.2023 зазначає, що такий ним було подано у двох примірниках. Наполягає, що позовна заява в редакції від 10 травня 2024 року у цій справі оформлена з додержанням вимог зазначених у статтях 160, 161, 167 КАС України.

Повертаючи позовну заяву позивачеві суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліків оформлення позовної заяви від 10.05.2024, щонайменше тому, що ігнорує вимоги пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України та відмовляється вказати власний реєстраційний номер облікової картки платника податків. Ця вимога процесуального закону до оформлення позовної заяви є чіткою та зрозумілою для кожного, а також була двічі роз`яснена ОСОБА_1 в ухвалах суду від 15.05.2024 та 28.05.2024.

Суд вважав, що ОСОБА_1 , виходячи зі змісту його заяв від 27.05.2024 та 04.06.2024, не зацікавлений в дотриманні вимог КАС України та виконанні ухвал суду, оскільки аргументи позивача зводяться до незгоди із ухвалами суду шляхом висловлення оціночних суджень та образливих зворотів щодо кваліфікації головуючого судді. З огляду на такий зміст суд визнає заяву від 04.06.2024 зловживанням процесуальними правами (стаття 45 КАС України).

Проте, суд апеляційної інстанції з такими доводами суду першої інстанції не погоджується з наступних міркувань.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 2 КАС визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, вимоги щодо форми та змісту якої встановлені нормами статті 160 КАС.

Згідно вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зокрема зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу).

З аналізу зазначеної норми законодавець надає позивачу (фізичній особі) альтернативу щодо зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків або номеру і серії паспорту.

Як встановлено судом, позивач у позовній заяві зазначив паспорт серії НОМЕР_1 , отже використав надану йому законодавцем альтернативу щодо зазначення відомостей про себе (а.с. 1).

Відтак, безпідставною є вимога суду першої інстанції до позивача про необхідність зазначення власного реєстраційного номеру облікової картки платника податків, або повідомити суд про те, що позивач через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Разом з тим, відкриття провадження у справі регламентовано нормами глави 2 розділу ІІ КАС, які не наділяють суд повноваженнями при вирішенні питання про відкриття провадження у справі давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, належності, допустимості та достатності доказів, на які посилається позивач у позовній заяві, визначати належних учасників справи.

Отже, твердження суду першої інстанції про те, що вимоги позивача потребують уточнення/конкретизації (в чому саме полягає бездіяльність відповідача, що оскаржується до суду шляхом подання цього позову), є безпідставними на стадії відкриття провадження, оскільки позивач вправі обирати самостійно спосіб захисту порушеного права.

Ці питання можуть вирішуватись на інших стадіях адміністративного процесу. Неповнота, навіть очевидна з точки зору професійного судді, з якою позивач обґрунтував позовні вимоги, в тому числі й щодо правової підстави позову, а також ненадання доказів на підтвердження позовних вимог не можуть бути підставою для залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви позивачу в подальшому.

Після відкриття провадження у справі суд першої інстанції (в разі наявності підстав, визначених нормами КАС) може провести підготовче судове засідання для з`ясування відповідно до частини другої статті 173 цього Кодексу, зокрема, питань щодо остаточної визначеності предмета спору, характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції не був позбавлений можливості вирішити питання щодо відкриття провадження у справі на підставі позовної заяви ОСОБА_1 і доданих до неї доказів.

Щодо твердження суду першої інстанції про те, що позивач не долучив до копії позовної заяви для відповідача копії інформаційного запиту до Львівської обласної ради від 23.11.2023, який згадується в позові та долучений до примірника позовної заяви для суду, а також копії пенсійного посвідчення, то такі не підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, позивач наполягає, що копії примірника інформаційного запиту до Львівської обласної ради від 23.11.2023 ним було подано у двох примірниках.

Слід також зазначити, що суд першої інстанції визнавши заяву позивача від 04.06.2024 зловживанням процесуальними правами не застосував наслідків, передбачених ч. 3 ст. 45 КАС України.

Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ як джерело права, притримується позиції, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (до прикладу, рішення у справі «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia), № 26746/05, параграф 110, від 20.02.2014).

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Враховуючи наведене вище, колегія судів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, повернувши позовну заяву.

З огляду на це, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви слід скасувати, бо така винесена з порушенням норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 320, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року про повернення позовної заяви у справі № 380/9956/24 скасувати, справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді З. М. Матковська О. М. Гінда