Ухвала

від 04.09.2024 по справі 580/9697/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 вересня 2024 року

м. Київ

справа №580/9697/23

адміністративне провадження №К/990/33950/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі №580/9697/23 за позовом Приватного підприємства «Дніпробуд-Центр» до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Дніпробуд-Центр» звернулось до суду з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача по внесенню запису на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про скасування позивачу містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва - житлового кварталу біля перехрестя вул. Лісова просіка та Можайського;

- зобов`язати відповідача відновити на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформацію (статус) про наявні в позивача містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва - житлового кварталу біля перехрестя вул. Лісова просіка та Можайського.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.04.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2024, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено.

Визнано протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради по внесенню запису на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про скасування Приватному підприємству "Дніпробуд-Центр" містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва - житлового кварталу біля перехрестя вул. Лісова просіка та Можайського.

Зобов`язано Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради відновити на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформацію (статус) про наявність у Приватного підприємства "Дніпробуд-Центр" містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва - житлового кварталу біля перехрестя вул. Лісова просіка та Можайського.

Стягнено на користь Приватного підприємства "Дніпробуд-Центр" (код ЄДРПОУ 34661507) понесені ним судові витрати в розмірі 19723,64 грн (дев`ятнадцять тисяч сімсот двадцять три гривни шістдесят чотири копійки), з яких: 4723,64 грн - судовий збір та 15000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ: 38715770).

На поштову адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, в якій скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі №580/9697/23, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 залишити в силі.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору, якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Всупереч зазначеної вище законодавчої норми позивачем не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) за подання до суду суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 грн.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З касаційної скарги вбачається, що позивач є юридичною особою, звернувся у 2023 році та заявив вимоги про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, що свідчить про подання позову немайнового характеру.

Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги у даній справі становить 5368,00 грн. (2684,00 грн х 1 х 200 %).

Відповідно до платіжної інструкції №453 від 16.08.2024 скаржником за подання касаційної скарги сплачено 4294, 40 грн.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заявником касаційної скарги в повному обсязі не сплачено судовий збір, то касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліку шляхом направлення до суду документа про доплату сплату судового збору в сумі 1073, 60 грн.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Окрім того відповідно до частини другої статті 330 КАС України, якою визначені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, у касаційній скарзі зазначається, зокрема: підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4).

Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Проте, обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, скаржник не зазначив про наявність передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Верховний Суд зауважує, що за приписами п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Інші наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржників в цій частині не узгоджуються з підставами касаційного оскарження судових рішень - пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, скаржнику слід зазначити підстави касаційного оскарження, з урахуванням предмету спору, зазначивши більш детальні обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у системному взаємозв`язку із частиною четвертою цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання документу про доплату судового збору та уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити належні підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої та п`ятої статті 328 КАС.

Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі №580/9697/23 за позовом Приватного підприємства «Дніпробуд-Центр» до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії- залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Надіслати копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.

Судді С.Г. Стеценко

А.І. Рибачук

Л.В. Тацій