Постанова

від 04.09.2024 по справі 758/12483/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/12483/23

3-в/758/62/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2024 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду м. Києва Якимець О. І., за участю секретаря судового засідання Карпишиної К.С., представників Енергетичної митниці ДМС Державної митної служби України Холодкової О.С., Гереги К.М. , адвоката Коковіна Д.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Подільського районного суду м. Києва від 20.12.2023 у справі №758/12483/23 про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 20.12.2023 у справі № 758/12483/23 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК, застосовано до неї стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 3 254 470 (три мільйони двісті п`ятдесят чотири тисячі чотириста сімдесят) гривень 90 коп., а також на користь держави судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 коп.

Постановою Київського апеляційного суду від 19.04.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на вказане рішення залишено без задоволення.

Постановами судді Київського апеляційного суду від 07.05.2024, 31.05.2024 та 22.07.2024 заяви ОСОБА_2 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 19 квітня 2024 року за нововиявленими обставинами повернуто.

Ухвалою Верховного Суду від 04.07.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження на згадані постанови Подільського районного суду міста Києва від 20 грудня 2023 року та Київського апеляційного суду від 19 квітня 2024 року.

В поданих у заяві про перегляд постанови суду першої інстанції «за нововиявленими обставинами» та доповненнях ОСОБА_2 просить:

- зупинити дію постанови від 20.12.2023 про притягнення її до адміністративної відповідальності до остаточного розгляду даної заяви;

- постанову від 20.12.2023 у справі № 758/12483/23 скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1, ч. 1 ст. 247 КУпАП;

- призначити за даною заявою судовий розгляд.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 05.07.2023 № 5-р(ІІ)/2023 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) абзац 2 ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Законом України № 3475-ІХ внесено зміни до ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, санкція якої була викладена в редакції, що допускає застосування штрафу від 50 до 100 відсотків вартості товару. Зазначений закон був чинним на момент перегляду постанови суду від 20.12.2023 в апеляційному порядку. Проте не було враховано, що ОСОБА_2 притягується до відповідальності вперше, а застосоване покарання є надмірним фінансовим тягарем.

Суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Згідно зі ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Главою 24-1 цього Кодексу також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. Проте, у цьому випадку, згідно з положеннями ст. 297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду.

Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (в тому числі за виключними обставинами) чинним законодавством не передбачено. Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ місцевий загальний суд не наділений.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічне положення міститься у ст. 91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України». Окрім цього у ст. 97 цього Закону визначено, що КСУ у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України «Про чинність Закону України «Про Рахункову палату», офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 150 Конституції України, а також ч. 2 ст. 70 Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) від 14 грудня 2000 року (справа № 1-31/2000) визначено, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію.

Таким чином, аналіз норм розділу ХІІ Конституції України («Конституційний Суд України») та Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII «Про Конституційний Суд України» дає підстави дійти висновку про те, що рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення Конституційного Суду України.

Тобто рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.

Встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням (п. 9.9 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29 жовтня 2019 року у справі № 922/1391/18).

У рішенні Конституційного Суду України від 5 липня 2023 року відсутні положення, які б дозволили зробити висновок про його поширення на правовідносини, які припинилися на момент його ухвалення. Натомість у резолютивній частині цього рішення чітко вказано про те, що абзац другий статті 483 Митного кодексу України, що визнаний неконституційним, втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Станом на день прийняття постанови Подільського районного суду м. Києва від 20.12.2023 у справі № 758/12483/23, абзац другий статті 483 Митного кодексу, неконституційними визнаний не був (рішення Конституційного Суду України 05.01.2024 вступило з законну силу), тобто на момент ухвалення рішення судом застосовано чинні норми Митного кодексу України та КУпАП.

При цьому, постанова суду від 20.12.2023 набрала законної сили.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року (№3236/03) у справі «Пономарьов проти України», жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язково рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.

Верховний Суд в ухвалі від 15.10.2019, (провадження № 51-4998ска19) зробив висновок, що нормами КУпАП не передбачена ні можливість касаційного оскарження постанови апеляційного суду у справі про адміністративне правопорушення, а ні можливість перегляду такої постанови Верховним Судом за нововиявленими обставинами.

Водночас доводи про внесення змін до ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України Законом України №3475-ІХ, який був чинним на момент перегляду постанови суду першої інстанції судом апеляційної інстанції, який не врахував дану обставину, фактично зводяться до незгоди з постановою суду апеляційної інстанції, що не може бути предметом оцінки судді районного суду.

Також, суддя бере до уваги, що застосоване стягнення не виходить за межі санкції статті в редакції ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, викладеної Законом України № 3475-ІХ.

Отже повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ місцевий загальний суд не наділений.

Також, суддя звертає увагу, що доводи заяви про наявність нововиявлених обставин не узгоджуються з сталою судового практикою щодо даного інституту.

Так, нововиявленими визнаються обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення.

У даній справі обставини на які покликається заявник виникли після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом при ухвалені судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.

За таких обставин підстав для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Подільського районного суду м. Києва від 20.12.2023 у справі № 758/12483/23 про накладення адміністративного стягнення із застосуванням аналогії закону чи аналогії права не вбачається.

Враховуючи наведене, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Подільського районного суду м. Києва від 20.12.2023 у справі № 758/12483/23 про накладення адміністративного стягнення, залишити без задоволення.

Постанова апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І. Якимець