Постанова

від 12.08.2024 по справі 910/4246/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2024 р. Справа№ 910/4246/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Підгайна В.Г.

від відповідача: Драненко Я.В.

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: Кібець Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2024, повний текст якого складено та підписано 22.04.2024

у справі № 910/4246/23 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради

до Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк"

треті особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "АКАДЕМІЯ ЗДОРОВ`Я ХХІ СТОЛІТТЯ"

2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 384 231, 91 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (далі - відповідач) про стягнення 384 231, 91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором про закупівлю товарів за державні кошти №188 від 17.12.2018 згідно умов гарантії №BGV/UA/03-2-4916 від 14.12.2018, відповідач не виплатив позивачу гарантію у розмірі 384 231, 91 грн, що суперечить ст.ст. 563, 564 ЦК України.

Доводи та заперечення відповідача

Відповідач з позовом не погодився, посилаючись на те, що при перевірці банком належності представлення вимоги позивача було встановлено, що вимога не відповідає умовам гарантії та не становить належне представлення. Повторна вимога була доставлена банку після припинення строку дії гарантії, отже, залишена без виконання. Також, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності в порядку ст. ст. 256, 257, 267 ЦК України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі №910/4246/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що:

- вимога була отримана Банком 04 січня 2019 року, тобто вже після спливу строку дії Гарантії;

- сама по собі наявність форс-мажорних обставин, не є безумовною підставою ні для припинення зобов`язань, ні для звільнення від їх виконання;

- позивач, посилаючись на період дії карантину, як на підставу пропуску строку, не надав жодних доказів на підтвердження існування таких карантинних обмежень, що об`єктивно перешкоджало йому звернутися з позовом в межах строку позовної давності

- на позивача поширюються обмеження щодо задоволення майнових вимог, впроваджені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому його вимоги не можуть бути задоволені поза межами ліквідаційної процедури банку за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

А саме апелянт посилається на те, що:

- суд першої інстанції, зробивши висновок про те, що перша вимога була отримана відповідачем 04.01.2019, спирався лише на доводи відповідача та не повністю й всебічно оцінив ситуацію, оскільки, як стверджує апелянт, відповідач міг навмисно зловживати своїм правом знаючи що строки гарантії закінчуються та не отримати відразу поштове відправлення;

- апелянт не погоджується з висновком суду про те, що до вимоги не додано документів, які підтверджують повноваження підписанта вимоги - Валентини Гінзбург, документа про призначення на посаду її директором, оскільки умовами Гарантії не передбачено обов`язковість надання таких підтверджуючих документів до Вимоги та не може бути підставою для відмови в її виконання; крім того, дані про уповноважену особу Департаменту містяться у відкритому доступні на сайті ЄДРПОУ та на офіційному сайт Київської міської ради;

- суд не правомірно оцінив доводи про те, що підпис на Вимозі не скріплений печаткою, що є порушенням «правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах…», адже ця умова також не передбачена умовами самої Гарантії, а отже й не може бути підставою для відмови в її виконанні;

- апелянт вважає, що відповідач видав Гарантію, що є безумовною та безвідкличною, тобто такою, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов (аналогічний висновок викладений у постанові Верхового Суду від 18.06.2021 у справі №910/16898/19);

- суд віднісся формально до вивчення справи, поверхнево оцінив наявні докази в матеріалах справи, що призвело до постановлення неправомірного рішення.

Доводи та заперечення інших учасників справи

У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржене рішення без змін посилаючись на те, що:

- згідно з пп. 2.4.1. п.2.4. Договору про надання гарантії Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги Бенефіціара, якщо вимога і додані до неї документи не відповідають умовам Гарантії або якщо вони надані Гаранту після закінченні строку дії Гарантії. Відповідно до умов Гарантії вона вступає в силу 14.12.2018 року і залишається дійсною до 31.12.2018 року включно, і втрачає чинність повністю і автоматично, якщо письмова вимога Бенефіціара щодо платежу не буде в розпорядженні Гаранта за адресою вказаною в тексті гарантії до кінця дня незалежно від того, чи повернений Гаранту оригінал гарантії;

- вимога була отримана Банком 04.01.2019, тобто вже після спливу строку дії Гарантії;

- 04.02.2019 Банком отримано Повторну вимогу №061-1078/10 від 25.01.2019 з проханням виконати вимогу щодо сплати гарантійного платежу;

- 15.02.2019 року Банк направив Принципалу Повідомлення про тримання повторної вимоги по гарантії №BGV/UA/03-2-4916 від 14.12.2018 №220 від 15.02.2019;

- Верховний Суд в Постанові від 30 червня 2021 року у справі № 761/40321/18 прийняв висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах зазначив наступне з приводу правовідносин між банками, що перебуваються в процедурі, а саме «Якщо на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, ніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Треті особи не скористались своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Барсук М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4246/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв`язку з недоплатою судового збору у розмірі 2701,31 грн. Роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.

22.05.2024 недоліки апеляційної скарги усунено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі №910/4246/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 21.06.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 21.06.2024. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024, у зв`язку з перебуванням судді Барсук М.А. яка входить до складу колегії суддів, на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/4246/23.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів. Розгляд справи постановлено здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 26.06.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 задоволено клопотання позивача та продовжити строк розгляду апеляційної скарги Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2024. Повідомлено учасників справи про відкладення розгляду апеляційної скарги Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 на 12.08.2024.

Явка представників учасників справи

Представник позивача в судовому засіданні 12.08.2024 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи-2 в судовому засіданні 12.08.2024 заперечили проти доводів апелянта та просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи-1 в судове засідання 12.08.2024 не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Зокрема, залучено судом до справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення третій особі-1.

Відповідно до частин 5, 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з частинами 5, 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи-1, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У жовтні 2018 року Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Позивач, Замовник) проведено процедуру закупівлі (відкриті торги з публікацією англійською мовою) на закупівлю лот 1 - Тотальні ендопротези кульшового суглоба цементного типу фіксації з подвійним клином - 400 од. (ДК 021:2015: 33140000-3 - Медичні матеріали), лот 2 - Біполярні ендопротези цементного типу фіксації - 153 од. (ДК 021:2015: 33140000- 3 - Медичні матеріали) (далі - Процедура закупівлі). Ідентифікатор закупівлі UА-2018-10-23-000850-а.

За результатами аукціону та оцінки тендерних пропозицій, між Позивачем та учасником переможцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Академія здоров`я XXI століття» (далі - Учасник, третя особа 2) 17.12.2018 укладено Договорів № 188 про закупівлю товарів за державні кошти на загальну суму 9 516 580,00 грн.

Відповідно до п. 11.2 Договору не пізніше дати укладення договору про закупівлю Учасник надає забезпечення виконання договору в розмірі п`яти відсотків вартості договору у формі гарантії, що оформлена відповідно до вимог ст. 560 - 569 Цивільного кодексу України та постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №639 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах», для надання Учасником Замовнику гарантій виконання своїх обов`язків за договором про закупівлю.

Забезпечення виконання договору повинно бути дійсним впродовж дії договору про закупівлю (п. 11.2.1 Договору).

Пунктом 11.2.3 Договору визначено, що Замовник має право обернути забезпечення виконання Договору (як частину, так і повністю) на свою користь в разі повного або часткового невиконання Учасником своїх обов`язків за цим Договором.

Згідно з п. 11.2.4 Договору внесення забезпечення виконання Договору або його обернення на користь Замовника не припиняє виконання зобов`язань Учасника за цим Договором.

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2018 та до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за ним (п. 10.1 Договору).

У відповідності до п. 11.2 Договору Учасником було надано Гарантію № BGV/UA/03-2-4916 (далі - Гарантія), видану 14.12.2018 Акціонерним товариством «Український будівельно-інвестиційний банк» (АТ «Укрбудінвестбанк») (далі - Відповідач).

Гарантія надана в розмірі п`яти відсотків вартості Договору, а саме на суму 475 829,00 грн.

Згідно умов Гарантії, Відповідач взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов`язання сплатити протягом п`яти робочих днів з дати отримання письмової вимоги бенефіціара будь-яку суму, яка не перевищує 475 829,00 грн., у разі невиконання (неналежного виконання) принципалом (ТОВ «Академія здоров`я XXI століття») умов Договору стосовно асортименту, якості, кількості та строків.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що строк поставки товарів становить не більше 10 днів з моменту отримання письмової заявки Замовника.

17.12.2018 Позивачем було надано ТОВ «Академія здоров`я XXI століття» заявку №061-687/тк на постачання всієї кількості товарів за Договором (ендопротезів). Отже, кінцевий строк постачання товарів згідно умов Договору припадав на 27.12.2018.

27.12.2018 ТОВ «Академія здоров`я XXI століття» було здійснено часткове постачання товарів на суму 1 831 941,65 грн. з ПДВ згідно видаткової накладної № РН-0000152.

Залишок товарів на загальну суму 7 684 638,35 грн. з ПДВ ТОВ «Академія здоров`я XXI століття» не було поставлено Позивачу, у зв`язку з чим, у відповідності до умов Договору та Гарантії, Позивач звернувся до Відповідача з вимогою від 28.12.2018 вих. №061-16986/10 (далі - Вимога) про виплату забезпечення виконання Договору у розмірі 384 231,91 грн.

Однак, листом від 08.01.2019 № 33 Відповідач відмовив у виплаті суми забезпечення виконання Договору згідно умов Гарантії, посилаючись на невідповідність Вимоги нормам чинного законодавства та порушення строку її пред`явлення.

Не погоджуючись з безпідставною відмовою у виплаті забезпечення виконання Договору, 29.01.2019 направив Відповідачу повторну вимогу, яку останній залишив без виконання.

Підставою для звернення з позовом стало невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо виплати суми забезпечення Договору згідно умов Гарантії, з метою захисту своїх порушених прав та інтересів Позивач, у спосіб, що відповідає нормам ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) звернувся до суду з даною позовною заявою.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення

Акціонерним товариством "Український будівельно - інвестиційний банк" (Гарант) було видано гарантію №BG/UA/03-2-4916 від 14.12.2018 року, згідно з якою ТОВ «Академія здоров`я XXI століття» (Принципал) проінформував, що згідно з повідомленням про намір укласти договір оприлюднене 05.12.2018 Департаментом охорони здоров`я на авторизованій уповноваженим органом електронній системі закупівель та згідно з оголошенням про проведення відкритих торів на закупівлю оприлюднено 13.10.2018 на авторизованій уповноваженим органом електронні системи закупівель UA-2018-10-23-000850-а під час укладання договору про закупівлю 33140000-63 Медичні матеріали (ендопотези кульшових суглобів): лот 1- тотальні ендопротезикульшового суглоба цементного типу фіксації з подвійним клином - 400 од, вимагається надання забезпечення виконання договору.

Для забезпечення належного виконання своїх зобов`язань за зазначеними договором закупівлі принципала Банк надав банківську гарантію на суму 5 процентів від загальної вартості договору, тобто 475 929,00 грн

За умовами гарантії Банк бере на себе безумовні та безвідкличні зобов`язання сплатити протягом п`яти робочих днів з дати отримання письмової вимоги бенефіціара будь-яку суму, яка не перевищує 475 829,00 грн., у разі невиконання (неналежного виконання) Принципалом умов Договору про закупівлю стосовно асортименту, кількості, якості та строків і виключно за цінами згідно положень цього договору.

Гарантія вступає в силу 14.12.2018 і залишається дійсною до 31.12.2018 включно і втрачає чинність повністю і автоматично, якщо письмова вимога платежу не буде в розпорядженні Банку за адресою Банку до кінця цього дня.

Відповідно до статті 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Отже, у відносинах за гарантією беруть участь три суб`єкти - гарант, беніфеціар та принципал. Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання принципалом його обов`язку перед беніфеціаром.

Гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити кредитору-беніфеціару грошову суму відповідно до умов гарантій у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією. Тобто, гарантія створює зобов`язання тільки для гаранта.

Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії (ч. 1 ст.565 Цивільного кодексу України).

Виходячи з Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, видачі гарантії передує укладення договору між гарантом та боржником про надання фінансових послуг з видачі гарантії. Вказаний договір виступає зв`язуючим ланцюгом між основним договором принципала і беніфеціара, оскільки у договорі про видачу гарантії вказується, що гарантія видається на прохання принципала у зв`язку з його обов`язком перед беніфеціаром за основним договором, та гарантією, видача якої є основним обов`язком гаранта за цим договором.

Відповідно до розділу І Положення гарантійний лист - це гарантія, що оформлена належним чином на паперовому носії. Гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов`язань у повному обсязі або їх частину в разі пред`явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов`язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов`язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Щодо належного оформлення вимоги та надання до неї відповідних документів

Порядок, умови надання та отримання банківських гарантій та їх виконання регулюються параграфом 4 Цивільного кодексу України та Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 639 (у редакції постанови Правління Національного баї/ку України від 25 січня 2018 року № 5) (надалі - Положення).

Згідно з ст. 560 Цивільного кодексу України, (надалі - ЦКУ) За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку.

Згідно з ст. 564 Цивільного кодексу України, після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами.

За приписами ст. 563 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Підставою вимог Бенефіціара до Гаранта є настання гарантійного випадку, під яким розуміється факт порушення принципалом зобов`язання, забезпеченого гарантією, у зв`язку із настанням якого Бенефіціар має право протягом строку дії гарантії звернутися з вимогою до гаранта про сплату коштів відповідно до її умов.

Однак, при цьому право Бенефіціара на отримання грошової суми, визначеної в гарантії, реалізується шляхом подання вимоги, яка повинна відповідати умовам, передбаченим у самій гарантії. Така вимога має бути письмовою. Аналогічне положення міститься також у ч. 2 ст. 200 ГКУ, згідно з якою зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

До письмової вимоги Бенефіціар зобов`язаний додати документи, перелік яких передбачається в гарантії.

Проте обов`язок Бенефіціара надати документи існує не завжди. Розрізняють два иди гарантій: а) безумовна гарантія, за умовами якої гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов;

б) умовна гарантія, за умовами якої гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару на підставі вимоги бенефіціара та в разі виконання ним відповідних умов або подання документів, зазначених у гарантії.

Принципал, замовляючи банківську послугу з надання Гарантії, самостійно визначив умови наданої Гарантії як - безумовної та безвідкличної. Принципал не вносив до умов Гарантії обов`язок Банку вимагати від Бенефіціара надання документів на підтвердження порушення Принципалом основного зобов`язання.

Банк при виконанні своїх зобов`язань за Договором керується Положенням в визначено порядок сплати банком-гарантом коштів за гарантією в разі нас гарантійного випадку, а саме:

Представлення - означає доставку документа за гарантією/контргарантією банку-гаранту/банку-контргаранту.

Належне представлення - представлення документів за гарантією/контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії/контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія/контргарантія, а якщо немає відповідного положення в гарантії/контргарантії або правилах, - міжнародній стандартній практиці за гарантіями/контргарантіями.

Гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом і бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або з закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.

Згідно з п. 36 Положення Банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги також те, що вона становить належне представлення. Банк-гарант (резидент надсилає копію вимоги, що становить належне представлення, принципалу (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалася, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04.01.2019 Банк отримав Вимогу №061-16986/10 від 28.12.2018 року (надалі - Вимога) про сплату гарантійного платежу за Гарантією в розмірі 384 231,91 грн., у зв`язку з невиконанням Принципалом своїх зобов`язань за Договором про закупівлю, яке полягає у неможливості постачання ендопротезів на суму 7 684 638,35 грн (з ПДВ).

Відповідачем, при перевірці належності представлення Вимоги було встановлено, що Вимога не відповідає умовам гарантії те не становить належне представлення наступних причин.

1) Відповідно до умов гарантії Вимога повинна бути доставлена в розпорядження Гаранта до кінця останнього дня строку дії Гарантії, до 31.12.2018 року.

2) Підписантом Вимоги вказана директор Валентина ГІНЗБУРГ, однак до вимоги не додано документів які підтверджують повноваження підписанта Вимоги, документа про призначення на посаду директора.

3) Підпис на Вимозі не скріплений печаткою, що є порушенням "правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях".

У зв`язку з наведеним, відповідач надіслав позивачу лист №33 від 08.01.2019 року з повідомлені невідповідність вимоги умовам гарантії.

Згідно з пп. 2.4.1. п.2.4. Договору про надання гарантії Гарант має право відмовити від задоволення вимоги Бенефіціара, якщо вимога і додані до неї документи не відповідають умовам Гарантії або якщо вони надані Гаранту після закінченні строку дії Гарантії.

Відповідно до умов Гарантії вона вступає в силу 14.12.2018 і залишається дійсною до 31.12.2018 включно, і втрачає чинність повністю і автоматично, якщо письмова вимога Бенефіціара щодо платежу не буде в розпорядженні Гаранта за адресою вказаною в тексті гарантії до кінця дня незалежно від того, чи повернений Гаранту оригінал гарантії.

Згідно з ст. 561 ЦКУ гарантія є строковим зобов`язанням. Законодавець не передбачає можливості видачі безстрокової гарантії. Строк дії гарантії повинен бути вказаний в гарантії і є її істотною умовою. За відсутності умови про строк гарантійне зобов`язання вважаємся таким, що не виконано.

Вказаний у гарантії строк є преклюзивним (припиняючим). З його припиненням припиняється обов`язок гаранта виплатити визначену в гарантії суму і, відповідно, кореспондуюче йому право бенефіціара заявляти грошову вимогу гаранту. Незалежно від причин пропуску строку він не може бути зупинений, не може перериватися чи бути поновленим.

За такої умови пред`явлення вимоги за гарантією Бенефіціар повинен враховувати строки доставки поштового відправлення, крім того Бенефіціар не був позбавлений можливості доставити вимогу до Банку нарочно.

В межах вказаного строку бенефіціар повинен звернутися до гаранта з простою письмовою вимогою, яка повинна бути оформлена у відповідності до ч. 2 ст. 563 ЦКУ. Крім того, до закінчення строку дії гарантії гаранту повинні бути також надані всі документи, вказані в гарантійному листі і необхідні для пред`явлення платіжної вимоги, в тому числі документи які підтверджують повноваження підписання вимоги.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Вимога була отримана Банком 04 січня 2019 року, тобто вже після спливу строку дії Гарантії.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до пп. 2, ч. 1, ст. 568 Цивільного кодексу України, пп.2, п.44 розділу VI Постанови Правління НБУ №639 від 15.12.2004 року «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» строк дії Гарантії, на момент отримання Банком вимоги Бенефіціара, припинився.

04.02.2019 у відповідачем отримано повторну вимогу №061-1078/10 від 25.01.2019 року з проханням виконати вимогу щодо сплати гарантійного платежу.

15.02.2019 Банк направив Принципалу Повідомлення про отримання повторної вимоги по гарантії №BGV/UA/03-2-4916 від 14.12.2018 року №220 від 15.02.2019р.

У відповідь на Повідомлення про отримання повторної вимоги Принципал надав Банку Повідомлення про досудове врегулювання спору №8 від 19 лютого 2019 року в якому повідомив Банк, що між Принципалом та Бенефіціаром досягнуто згоди з усіх питань виконання Договору поставки, та що сторони претензій один до одної не мають.

З наведеного слідує, що повторна вимога була доставлена до відповідача після припинення строку дії Гарантії, а тому вона була залишена без виконання.

Наведеними обставинами спростовуються доводи апелянта про те, що суд першої інстанції, зробивши висновок про те, що перша вимога була отримана відповідачем 04.01.2019, спирався лише на доводи відповідача та не повністю й всебічно оцінив дану ситуацію.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач міг навмисно зловживати своїм правом знаючи що строки гарантії закінчуються та не отримати відразу поштове відправлення колегія суддів визнає необґрунтованими та не доведеними.

Доводи апеляційної скарги про те, що умовами Гарантії не передбачено обов`язковість надання документів які підтверджують повноваження підписанта Вимоги, документа про призначення на посаду директора та така обставина не може бути підставою для відмови в її виконанні колегія суддів відхиляє, оскільки умовами Договору про надання гарантії Гарант має право відмовити від задоволення вимоги Бенефіціара, якщо вимога і додані до неї документи не відповідають умовам Гарантії (пп. 2.4.1. Договору).

За таких обставин, зважаючи на ці вимоги пп. 2.4.1. зазначеного Договору колегія суддів погоджується з тим, що відмова відповідача від задоволення вимоги у цій частині була правомірною.

Посилання скаржника на висновок щодо того, що банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19, відхиляються колегією суддів з огляду на таке.

Із приводу подібності правовідносин судова колегія звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

При цьому Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/17, пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі № 923/682/16.

Слід зауважити, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

Аналіз висновків, зроблених у рішенні суду першої інстанції, яке оскаржується, не свідчить про їх невідповідність висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19, на яку посилається скаржник у апеляційній скарзі, і ці висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судом з урахуванням інших фактичних обставин, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Судові витрати

Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі №910/4246/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 05.09.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова