Постанова

від 02.09.2024 по справі 903/476/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року Справа №903/476/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Комшелюку А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут на рішення Господарського суду Волинської області від 08.07.2024 (повний текст - 17.07.2024) у справі №903/476/24 (суддя Дем`як В.М.)

за позовом Комунального підприємства Рожищенська багатопрофільна лікарня Рожищенської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут

про визнання недійсними умов договору та стягнення 16036,40 грн

за участю представників:

позивача - Деркач Д.В. (в приміщенні Господарського суду Волинської області);

відповідача (скаржника) - Корнійчук І.М. (в залі суду);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 08.07.2024 у справі №903/476/24 задоволено позов Комунального підприємства Рожищенська багатопрофільна лікарня Рожищенської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут про визнання недійсними умов договору та стягнення 16036,40 грн.

Визнано недійсними умову Договору про постачання електричної енергії споживачу №73-0042000/12-21, зазначену в Додатку №1 Заяви-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу №73-0042000/12-21 про те, що Початок постачання з 01 грудня 2021 року, та умову Додатку №2 Комерційна пропозиція №16.6 до Договору №73-0042000/12-21, зазначену в Розділі Умова. Строк дії договору та умови пролонгації ..умови договору застосовуються до правовідносин, які виникли між Сторонами з 01.12.2021 про застосування умов даного договору з 01.12.2021. Стягнуто з відповідача на користь позивача 16036,40 грн зайво сплачених коштів та 6056 грн сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

В скарзі апелянт зазначає, що ураховуючи те, що положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» не передбачено внесення зміни до договору, укладеного за результатами процедур закупівель, в частині збільшення обсягів предмета закупівлі, з метою забезпечення реальної потреби позивача у постачанні електричної енергії були укладені Договір №2 та Договір №3.

Відповідно при укладенні Договорів №2 та №3 сторонами було погоджено предмет договору (Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно з умовами Договору), ціну (п.5.2. Договору №2, п.5.2. Договору №3) та строк дії договору (пунктом 3.1. кожного з Договорів сторони обумовили, що дата початку поставки товару та місце поставки зазначено у Додатку 1 до Договорів).

Відтак, на виконання умов вищевказаних Договорів у позивача та відповідача були відсутні правові підстави здійснювати розрахунок вартості спожитого обсягу електричної енергії (кіловат/годин) за спірний період за іншою ціною, ніж передбачена Сторонами у Договорі №2 та Договорі №3.

За доводами апелянта, якщо кваліфікувати оспорювані умови договорів як такі, що встановлюють відмінну від зазначеної в цих договорах ціни за одиницю товару та строку постачання товару, необхідно визнавати такі договори недійсним в цілому, тому що оспорюються істотні умови договору.

Також скаржник зазначає, що КП «Рожищенська багатопрофільна лікарня» вправі було ініціювати внесення змін в умови укладених договорів, але будь-яких заперечень або зауважень не надходило.

Відповідно до Розділу 5 Договору оплата за спожиту електричну енергію здійснюється на підставі Акту приймання-передачі електричної енергії, який надається Постачальником Споживачу та підлягає підписанню Споживачем за відсутності зауважень. Споживач (в даному випадку Комунальне підприємство «Рожищенська багатопрофільна лікарня» Рожищенської міської ради) погодив Акт приймання-передачі електричної енергії, підписав його та оплатив у повному обсязі. Відповідно до частини третьої статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання сторонами не допускається.

За доводами апелянта, кошти набуто відповідачем за наявності правової підстави - договору, а тому вони не можуть вважатися збитками в розумінні ст.22 ЦК України, ст.ст.224, 225 ГК України та не можуть бути стягнуті на підставі частини другої статті 224 ГК України.

Крім цього скаржник зазначає, що Акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Звіт внутрішнього аудиту вказаного органу управління (контролю) може бути підставою для вжиття ним у межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, у тому числі притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов`язання у межах господарсько-договірних відносин.

Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції, не дотримуючись приписів ст.9 Закону України «Про судовий збір», постановив ухвалу від 27.05.2024 про відкриття провадження у справі у зв`язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви.

На підставі викладеного апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 08.07.2024 у справі №903/476/24 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Комунального підприємства «Рожищенська багатопрофільна лікарня» Рожищенської міської ради про визнання договору частково недійсним та стягнення 16036,40 грн - відмовити повністю.

Листом від 08.08.2024 матеріали справи витребувано з господарського суду Волинської області.

16.08.2024 матеріали справи №903/476/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут на рішення Господарського суду Волинської області від 08.07.2024 у справі №903/476/24 та призначено розгляд апеляційної скарги на 02.09.2024 об 14:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4. Запропоновано позивачу у строк до 29.08.2024 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України.

28.08.2024 через систему «Електронний суд» Комунальним підприємством «Рожищенська багатопрофільна лікарня» подано письмовий відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві зазначає, що в період дії основного договору №23-21/356 від 18.02.2021, який сторонами визначено з 01.02.2021 по 31.12.2021, укладено спірний договір №73-0042000/12-21 від 10.12.2021 строк дії якого накладається на дію основного договору; водночас, умови спірного договору змінюють істотну умову договору, зокрема ціну.

Звертає увагу, що у Додатку №1 «Заяви-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу №73-0042000/12-21» та Додатку 2 «Комерційної пропозиції №16.6 «Незалежна «Бюджет» відповідачем на умовах договору приєднання було визначено обов`язок позивача на оплату електричної енергії за новою ціною з 01.12.2021, що є порушенням вимог статті 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» та ст.631 Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає, що умова про «Початок постачання з « 01» грудня 2021 року» зазначена в Додатку №1 «Заяви-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу №73-0042000/12-21» та умова Договору зазначена в Розділі «Умова. Строк дії договору та умови пролонгації» Додатку №2 «Комерційна пропозиція» №16.6 «умови договору застосовуються до правовідносин, які виникли між Сторонами з 01.12.2021» суперечать вимогам ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі» та ст.631 ЦК України, а відтак підлягають визнанню недійсними.

Тому, кошти отримані Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» були набуті ним без відповідної правової підстави та підлягають поверненню

На думку позивача апелянт не враховує, що підставою для оскарження відповідного Договору приєднання від 10.12.2021 №736-0042000/12-21 була не погоджена між сторонами ціна товару, а обов`язковий для позивача строк застосування такої з « 01» грудня 2021 року, тобто в період, коли діяв Договір від 18.02.2021 №23-21/356, укладений в порядку статті 41 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Звертає увагу, що позовних вимог про стягнення збитків в позовній заяві взагалі не зазначалось. Відповідні кошти, є безпідставно набутими коштами в розумінні ст.1212 ЦК України, про що детально описано в рішенні суду першої інстанції та позовній заяві.

На підставі викладеного позивач просить суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду Волинської області від 08.07.2024 у справі №903/476/24 - залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Волиньелектрозбут» залишити без задоволення; стягнути з відповідача (апелянта) судові витрати позивача пов`язані з розглядом справи апеляційним судом в повному обсязі.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 02.09.2024 представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Представник позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

18.02.2021 Комунальним підприємством Рожищенська багатопрофільна лікарня Рожищенської міської ради та ТОВ Волиньелектрозбут за результатами процедури закупівлі було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №23-21/356 (а.с.12-16).

Відповідно до п.2.1 Договору Постачальник (відповідач) продає електричну енергію Споживачу (Позивачу по справі) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно умов п.3.1 Договору строк (термін) поставки товару: з 01.02.2021 по 31.12.2021.

Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена Додатком 2 до цього Договору (п.3.3 Договору).

Як передбачено п.4.2. Договору Постачальник зобов`язується забезпечити комерційну якість послуг, які надаються Споживачу за цим Договором, що передбачає вчасне та повне інформування Споживача про умови постачання електричної енергії, ціни на електричну енергію та вартість послуг, що надаються, роз`яснень положень актів чинного законодавства, якими регулюються відносини Сторін, ведення точних та прозорих розрахунків із Споживачем, а також можливість вирішення спірних питань шляхом досудового врегулювання.

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату електричної енергії та актах-приймання передачі електричної енергії за цим Договором у розмірі, який зазначений у Додатку 2 до Договору та є чинним у відповідному розрахунковому періоді (п.5.4 Договору).

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що Постачальник зокрема зобов`язується: нараховувати і виставляти рахунки Споживачу за поставлену електроенергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРЕЕ та цим Договором за ціною, яка зазначена у Додатку 2 до цього Договору.

Відповідно до Додатку 2 (Специфікації) ціна за одиницю (з урахуванням величин регульованих тарифів та ПДВ) встановлювалась 2,19 грн. за кВТ/год (а.с. 17).

Пунктом 12.1 Договору передбачено, що Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31.12.2021 включно, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

В подальшому, між Комунальним підприємством Рожищенська багатопрофільна лікарня Рожищенської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут протягом 2021 року було укладено наступні додаткові угоди:

- №1 від 30.03.2021, згідно якої з 01.03.2021 ціна за 1 кВт*год електричної енергії - 2,373545 грн;

- №2 від 08.09.2021,згідно якої з 01.09.2021 ціна за 1 кВт*год електричної енергії - 2,575423 грн;

- №3 від 21.10.2021, згідно якої з 01.10.2021 ціна за 1 кВт*год електричної енергії - 2,797475 грн;

- №4 від 17.11.2021, згідно якої з 01.11.2021 ціна за 1 кВт*год електричної енергії - 3,041706 грн;

- №5 від 30.11.2021, згідно якої з 11.11.2021 ціна за 1 кВт*год електричної енергії - 3,310336 грн;

- №6 від 02.12.2021, згідно якої з 12.11.2021 ціна за 1 кВт*год електричної енергії - 3,605802 грн.

Листом-попередженням ТОВ Волиньелектрозбут від 17.11.2021 №01-8/3480 повідомило КП Рожищенська багатопрофільна лікарня, що у випадку не погодження з підняттям ціни (до 3,9933 грн за 1 кВт.год) Договір від 18.02.2021 №23-21/356 буде розірвано з 13.12.2021 (а.с.24).

Враховуючи зазначене, 10.12.2021 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №7 (а.с.20).

Згідно приписів п.1 Додаткової угоди №7, сторони припиняють договірні відносини в частині постачання (споживання) електричної енергії за Договором з 13.12.2021. В частині оплати договірні відносини зберігають свою чинність до здійснення повних розрахунків між сторонами.

Крім того, відповідачем надано позивачу на підпис договір №736-0042000/12-21 від 10.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу (а.с.27-31).

Вищезазначений договір від 10.12.2021 №736-0042000/12-21 є публічним договором приєднання (п.1.1 Договору ).

Даний договір приєднання від 10.12.2021 №736-0042000/12-21 містив умову про те, що відповідна ціна встановлюється з 01.12.2021. При цьому позивач зазначає, що КП Рожищенська багатопрофільна лікарня не мало можливості вносити зміни до даного Договору, оскільки останній укладався у відповідності до приписів ч.1 ст.634 ЦК України.

Як вбачається з Додатку до Договору від 10.12.2021 №736-0042000/12-21 Комерційна пропозиція №16.6 встановлювалось, що ціна за електричну енергію (без врахування ПДВ) становить 3,99393 грн.00 коп. за кВТ/год. (а.с.33).

Також, сторони уклали ще один договір приєднання про постачання електричної енергії №736-0042000 від 24.12.2021 відповідно до Додатку №2 до якого ціна залишилась 3,99393 грн 00 коп. за кВТ/год. та згідно якого було визначено, що його дія починається з 01.12.2021 (а.с.41-24).

Отже, як вбачається із матеріалів справи, у грудні 2021 року правовідносини щодо постачання електричної енергії між Комунальним підприємством Рожищенська багатопрофільна лікарня Рожищенської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут регулювались наступними договорами приєднання:

- Договором №23-21/356 від 18.02.2021 з додатковим угодами згідно яких в цей період встановлювалась ціна в розмірі 3,605802 грн кВт/год. (дія припинена 13.12.2021);

- Договором №736-0042000/12-21 від 10.12.2021, згідно якого встановлювалась ціна 3,99393 грн.00 коп. за кВТ/год (дія встановлювалась з 01.12.2021);

- Договором №736-0042000 від 24.12.2021, згідно якого встановлювалась ціна 3,99393 грн.00 коп. за кВТ/год (дія встановлювалась з 01.12.2021).

В подальшому, ТОВ Волиньелектрозбут було виставлено КП Рожищенська багатопрофільна лікарня рахунок №105/536-0042000/12/1 за грудень 2021 року на оплату електроенергії за 34903 кВт за тарифом 3,99393 грн кВт/год на суму 167280,17 грн (а.с.43)

Зазначений рахунок оплачений позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №1424 від 23.12.2021 на суму 140160 грн та №1445 від 28.12.2021 на суму 27120,17 грн (а.с.44-45).

Позивач у позовній заяві стверджував, що внаслідок постійного ініціювання з боку відповідача припинення дії основного договору та укладення нового договору, внесення цілого ряду змін до договорів на постачання електричної енергії в листопаді-грудні 2021 року комунальне підприємство помилково оплатило всю суму виставленої в Рахунку №105/536-0042000/12/1 коштів за тарифом 3,99393 грн кВт/год, в якому не враховувалась та обставина, що в період з 01.12.2021 року до 13.12.2021 підприємству відповідачем здійснювалось постачання електричної енергії за тарифом 3,605802 грн кВт/год. згідно Договору від 18.02.2021 №23-21/356.

В ході ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства Рожищенська багатопрофільна лікарня Рожищенської міської ради за період з 01.01.2021 по 31.12.2023, яка проводилась Управлінням західного офісу Держаудитслужби у Волинській області в період з 28.12.2023 по 20.03.2024 складено Акт ревізії від 20.03.2024 №130304-22/006 (а.с.46-52).

Зі змісту зазначеного Акту ревізії від 20.03.2024 №130304-22/006 вбачається, що внаслідок укладання договору від 10.12.2021 №736-0042000/12-21 на постачання електричної енергії - з 01 грудня 2021 року, постачальником ТОВ Волиньелектрозбут не виконано свої зобов`язання за договором від 12.02.2021 №23-21/356, в частині постачання електричної енергії в період з 01.12.2021 по 12.12.2021 за ціною, визначеною умовами додаткової угоди від 02.12.2021 №6 до Договору №23-21/356 (3,004835 грн за 1 кВт.год без ПДВ), що є порушенням вимог п.1 ст.631 Цивільного кодексу України, п. 1 додаткової угоди від 02.12.2021 №6 до Договору №23-21/356 та п.1, п.3 додаткової угоди від 10.12.2021 № 7 до Договору №23-21/356 та внаслідок оплати вартості електричної енергії, спожитої в період з 01.12.2021 по 12.12.2021 за ціною, визначеною умовами договору від за №736-0042000/12-21 - 3,99393 грн за 1 кВт.год, без ПДВ, при установленій діючим Договором №23-21/356, з урахуванням внесених змін, ціні - 3,004835 грн за 1 кВт.год, позивачем понесено зайвих витрат в сумі 16 036,4 грн., чим завдано збитків КП Рожищенська багатопрофільна лікарня на вказану суму (розрахунок: 3,99393 грн - 3,004835 грн = 0,989095 грн х 13 511 кВт.год = 13 363,66 грн + 20 %ПДВ = 16 036,4 грн).

28.03.2024 позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу щодо повернення зайво сплачених коштів у сумі 16036,40 грн (а.с.53).

У відповідь на вимогу відповідач, посилаючись на відсутність законних підстав, відмовився відшкодовувати зайво сплачені кошти (а.с.54).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:

Згідно положень ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України Про публічні закупівлі.

Згідно положень ст.1 Закону України Про публічні закупівлі: договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару; замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. При цьому предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів: двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір); про участь у ринку "на добу наперед" та/або внутрішньодобовому ринку; про купівлю-продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед"; про купівлю-продаж електричної енергії на внутрішньодобовому ринку; про участь у балансуючому ринку; про врегулювання небалансів; про надання послуг з розподілу; про надання послуг з передачі; про надання допоміжних послуг; про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління; про приєднання до системи передачі; про приєднання до системи розподілу; про участь у розподілі пропускної спроможності; про постачання електричної енергії споживачу; про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг; про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії; про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом; про купівлю-продаж електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку; інші договори, передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Частиною 1 статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" унормовано, що купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Як передбачено ч.3 ст.66 Закону України "Про ринок електричної енергії", відповідний двосторонній договір має встановлювати: предмет договору; ціну електричної енергії, визначену у грошових одиницях; обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії; строки та порядок постачання електричної енергії; порядок повідомлення про договірні обсяг купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договором; порядок та форму розрахунків; строки та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії; права, обов`язки та відповідальність сторін; строк дії договору.

Згідно ч.4 ст.179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Як встановлено статтею 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті. що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було надано позивачу на підпис Договір №736-0042000/12-21 від 10.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу. Із Додатку до Договору від 10.12.2021 №736-0042000/12-21 Комерційна пропозиція №16.6 вбачається, що ціна за електричну енергію (без врахування ПДВ) становить 3,99393 грн 00 коп. за кВТ/год. Згідно Додатку №1 Заяви-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу №73-0042000/12-21 вказано, що Початок постачання з 01 грудня 2021 року.

Також, сторони уклали ще один Договір приєднання про постачання електричної енергії №736-0042000 від 24.12.2021, відповідно до Додатку №2 до якого ціна залишилась 3,99393 грн 00 коп. за кВТ/год. та згідно якого було визначено, що його дія починається з 01.12.2021.

Відповідно до п.5.13 Договору 2 визначено, що Комерційна пропозиція, яка є додатком 2 до цього Договору, має містити наступну інформацію, зокрема: 8) термін дії Договору та умови пролонгації. Згідно п.14.1 Договору визначено, що додатками до цього Договору, що становлять його невід`ємну частину є: Додаток №1 Заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу; Додаток №2 Комерційна пропозиція.

Відповідно до Додатку №2 Комерційна пропозиція №16.6 вона вводиться в дію 01.12.2021. При цьому в Розділі Умова. Строк дії договору та умови пролонгації зазначено, що: Договір набирає чинності з моменту його підписання, але умови договору застосовуються до правовідносин, які виникли між Сторонами з 01.12.2021. Даний Договір діє до повного використання коштів, передбачених затвердженими кошторисами на відповідний рік, але не довше 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання всіх зобов`язань сторін.

Договір №736-0042000/12-21 від 10.12.2021 не містить посилань на строк його дії окрім як на посилання визначені Додатками 1 і 2 до Договору 2, якими встановлювався строк початку дії основного договору.

Отже, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період дії основного договору №23-21/356 від 18.02.2021, який сторонами визначено з 01.02.2021 по 31.12.2021, укладено спірний договір №73-0042000/12-21 від 10.12.2021, строк дії якого накладається на дію основного договору.

Водночас умови спірного Договору №73-0042000/12-21 від 10.12.2021 змінюють істотну умову договору №23-21/356 від 18.02.2021, зокрема ціну.

Вказане відображається в Акті ревізії від 20.03.2024 №130304-22/006, де зазначено, що у ході ревізії Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області надіслано запит ТОВ Волиньелектрозбут щодо підстави та причин визначення строку дії договору укладеного 10.12.2021 за №736-0042000/12-21 на постачання електричної енергії - з 01 грудня 2021 року та включення до рахунку на оплату за цим договором обсягу електроенергії, спожитої в період дії попереднього договору від 12.02.2021 №23-21/356 з 01.12.2021 по 12.12.2021. Згідно інформації ТОВ Волиньелектрозбут від 28.02.2023 №01-8/685, отриманої на запит, враховуючи середнє споживання КП Рожищенська багатопрофільна лікарня по Договору про постачання електричної енергії споживачу №23-21/356 в розмірі 26500 кВт/год на місяць, відсутність коштів по вказаному Договору на грудень 2021 року та передачу обсягів споживання ОСР в цілому за місяць, а також, зважаючи на укладення Договору про постачання електричної енергії споживачу №736-0042000/12-21 від 10.12.2021, рахунок та акт приймання-передачі за грудень 2021 року були виставлені згідно Договору №736-0042000/12-21.

Відповідно до частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України, час, протягом якого сторони можуть здійснити передбачені договором права і виконати обов`язки складає строк договору (строк дії договору).

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ч.ч.1,2 ст.631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

Статтею 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зазначила, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18.

Згідно ч.5 ст.41 ЗУ Про публічні закупівлі встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, у Додатку №1 Заяви-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу №73-0042000/12-21 та Додатку 2 Комерційної пропозиції №16.6 Незалежна Бюджет відповідачем на умовах договору приєднання було визначено обов`язок позивача на оплату електричної енергії за новою ціною з 01.12.2021, що є порушенням вимог статті 41 ЗУ Про публічні закупівлі та ст. 631 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності) згідно з ч.1 ст.207 ГК України може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

У відповідності до приписів ст.217 Цивільного кодексу України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що умова про Початок постачання з 01 грудня 2021 року зазначена в Додатку №1 Заяви-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу №73-0042000/12-21 та умова Договору зазначена в Розділі Умова. Строк дії договору та умови пролонгації Додатку №2 Комерційна пропозиція№16.6 умови договору застосовуються до правовідносин, які виникли між Сторонами з 01.12.2021 року суперечать вимогам ст.41 ЗУ Про публічні закупівлі та ст. 631 ЦК України, а відтак підлягають визнанню недійсними.

Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з ТОВ Волиньелектрозбут коштів у сумі 16036,40 грн, щодо якої колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до положень ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.08.2022 у справі №903/357/21).

При зверненні до суду з позовними вимогами про стягнення грошових коштів на підставі ст.1212 ЦК України позивачем повинно бути доведено суду обставини отримання (утримання) відповідачем вказаних коштів без достатньої правової підстави або обставини того, що певна підстава набуття коштів припинилась.

Оскільки суд першої інстанції дійшов висновку, який підтримує суд апеляційної інстанції, що у Додатку №1 Заяви-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу №73-0042000/12-21 та Додатку 2 Комерційної пропозиції №16.6 Незалежна Бюджет відповідачем на умовах договору приєднання було визначено обов`язок позивача на оплату електричної енергії за новою ціною з 01.12.2021, що є порушенням вимог статті 41 ЗУ Про публічні закупівлі та ст.631 Цивільного кодексу України, то кошти отримані Товариством з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут були набуті ним без відповідної правової підстави та підлягають поверненню.

Позивач в період з 01.12.2021 по 12.12.2021 зайво сплатив на користь відповідача кошти за поставлену електричну енергію за ціною, визначеною умовами договору від за №736-0042000/12-21 - 3,99393 грн за 1 кВт.год, без ПДВ, при установленій діючим Договором №23-21/356, з урахуванням внесених змін, ціні - 3,004835 грн за 1 кВт.год.

Враховуючи наведене, як вірно встановив суд першої інстанції, Комунальне підприємство Рожищенська багатопрофільна лікарня Рожищенської міської ради зайво сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут кошти у сумі 16036,40 грн (3,99393 грн - 3,004835 грн = 0,989095 грн х 13511 кВт.год = 13363,66 грн + 20 %ПДВ = 16036,40 грн).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що через неналежне виконання своїх зобов`язань щодо постачання електричної енергії Комунальному підприємство Рожищенська багатопрофільна лікарня Рожищенської міської ради у ТОВ "Волиньелектрозбут" виник обов`язок із повернення зайво сплачених коштів за електричну енергію у сумі 16036,40 грн.

Доводи апелянта про неможливість стягнення збитків відхиляються судом апеляційної інстанції з огляду на те, що позивач не заявляв позовних вимог про стягнення збитків, а відповідні кошти є безпідставно набутими коштами в розумінні ст.1212 ЦК України, про що зазначено в рішенні суду першої інстанції та позовній заяві.

Апелянт в скарзі зазначає, що суд першої інстанції, не дотримуючись приписів ст.9 Закону України «Про судовий збір», ухвалою від 27.05.2024 відкрив провадження у справі, оскільки лише 11.06.2024 позивач належним чином сплатив судовий збір на виконання ухвали від 20.05.2024, що свідчить про пропуск строку надання суду доказів сплати судового збору.

Колегія суддів з матеріалів справи встановила, що суд першої інстанції при відкритті провадження у справі не помітив, що на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем було сплачено судовий збір на неналежні реквізити.

При цьому, в подальшому, 14.06.2024 позивач до Господарського суду Волинської області подав платіжну інструкцію по сплаті судового збору за вх.№01-75/4106/24 від 14.06.2024 на належні реквізити.

Колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до абз.2 ч.2 ст.277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки до прийняття рішення по справі вказаний недолік позовної заяви було усунуто, а вказане порушення не призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів відхиляє доводи апелянта в цій частині.

Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про визнання недійсною умови Договору про постачання електричної енергії споживачу №73-0042000/12-21, зазначеної в додатку №1 Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу №73-004200/12-21 про те, що Початок постачання з 01 грудня 2021 року, та умови додатку №2 Комерційна пропозиція №16.6 до договору №73-0042000/12-21, зазначеної в Розділі Умова. Строк дії договору та умови пролонгації ..умови договору застосовуються до правовідносин, які виникли між сторонами з 01.12.2021 про застосування умов даного договору з 01.12.2021, та стягнення з ТОВ Волиньелектрозбут зайво сплачених позивачем коштів у сумі 16036,40 грн.

Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до положень ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення у справі покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут на рішення господарського суду Волинської області від 08.07.2024 у справі №903/476/24 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 04.09.2024.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.