ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
"09" вересня 2024 р. Справа №903/476/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Саврій В.А.
судді Коломис В.В.
судді Тимошенко О.М.
за заявою Комунального підприємства Рожищенська багатопрофільна лікарня Рожищенської міської ради про ухвалення додаткового рішення
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут на рішення Господарського суду Волинської області від 08.07.2024 (повний текст - 17.07.2024) у справі №903/476/24 (суддя Дем`як В.М.)
за позовом Комунального підприємства Рожищенська багатопрофільна лікарня Рожищенської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут
про визнання недійсними умов договору та стягнення 16036,40 грн
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Волинської області від 08.07.2024 у справі №903/476/24 задоволено позов Комунального підприємства Рожищенська багатопрофільна лікарня Рожищенської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут про визнання недійсними умов договору та стягнення 16036,40 грн.
Визнано недійсними умову Договору про постачання електричної енергії споживачу №73-0042000/12-21, зазначену в Додатку №1 Заяви-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу №73-0042000/12-21 про те, що Початок постачання з 01 грудня 2021 року, та умову Додатку №2 Комерційна пропозиція №16.6 до Договору №73-0042000/12-21, зазначену в Розділі Умова. Строк дії договору та умови пролонгації ..умови договору застосовуються до правовідносин, які виникли між Сторонами з 01.12.2021 про застосування умов даного договору з 01.12.2021. Стягнуто з відповідача на користь позивача 16036,40 грн зайво сплачених коштів та 6056 грн сплаченого судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут на рішення Господарського суду Волинської області від 08.07.2024 у справі №903/476/24 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
05.09.2024 до суду апеляційної інстанції від Комунального підприємства Рожищенська багатопрофільна лікарня Рожищенської міської ради надійшла заява у якій просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №903/476/24 щодо розподілу судових витрат та стягнути з ТОВ «Волиньелектрозбут» на користь КП «Рожищенська багатопрофільна лікарня» Рожищенської міської ради витрати на професійну правничу допомогу пов`язаних з апеляційним розглядом справи у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. Позивач зазначає, що не міг подати відповідні докази в ході розгляду справи апеляційним судом, оскільки відповідна оплата наданих правничих послуг та підписання акту приймання-передачі правничих послуг відбулося лише після прийняття апеляційним судом відповідного рішення у справі.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частина 1 статті 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п.1 та п.4 ч.3 ст.123 ГПК України).
Частина 1 статті 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Водночас за приписами ч.2 ст.124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
При цьому ч.8 ст.129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до положень ч.1 ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якою відповідно до приписів ГПК України в суді апеляційної інстанції є апеляційна скарга, а також відзиви на апеляційну скаргу, а докази понесення таких витрат - до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи слідує, що:
- у відзиві на апеляційну скаргу позивачем не було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції;
- під час судового засідання 02.09.2024 до закінчення судових дебатів позивачем не було заявлено ані клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, ані клопотання про те, що докази понесення витрат на правову допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови.
Вказане свідчить про те, що позивачем не дотримано строки подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та строки на подання доказів понесення таких витрат в суді апеляційної інстанції, а також до закінчення судових дебатів позивачем не було зроблено заяву про подання доказів понесення таких витрат.
Слід окремо зауважити і на наступному.
Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу; 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу чи розподіл витрат судом.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №911/3312/21 стосовно застосування норм ГПК України.
У постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі №160/16902/20 зазначено, що за загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).
В ухвалі Верховного Суду від 14.09.2023 у справі №902/1144/22 зазначено про те, що підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового судового рішення в цій частині. При розгляді заяви про прийняття додаткової постанови у справі №902/1144/22 Верховний Суд, встановивши, що, оскільки ТОВ «Адама Україна» у цій справі своєчасно не подало заяву (не заявило прохання, намір, не подало заяву, клопотання), тобто не дотрималося вище вказаних процесуальних норм ГПК України, у суду касаційної інстанції відсутні процесуальні підстави для вирішення питання про розподіл витрат відповідно до статей 221, 244 ГПК України.
Отже, як встановлено вище, Комунальним підприємством Рожищенська багатопрофільна лікарня Рожищенської міської ради, всупереч положенням частини восьмої статті 129 та частини першої статті 221 ГПК України, до ухвалення постанови суду апеляційної інстанції у справі №903/476/24 не викладено вимоги/заяви про здійснення розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу; сторона позивача під час розгляду цієї справи в апеляційній інстанції не подавала/не заявляла ані заяву про розподіл та відшкодування понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, та не робила/не подавала заяву про надання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Статтею 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на пропущення позивачем процесуальних строків на подання заяви про понесення судових витрат та доказів їх понесення, заява позивача про стягнення судових витрат залишається без розгляду в порядку приписів ч.2 ст.118 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.118, 123, 124, 129, 234, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
1. Заяву Комунального підприємства Рожищенська багатопрофільна лікарня Рожищенської міської ради про ухвалення додаткового рішення у справі №903/476/24 залишити без розгляду.
2. Копію цієї ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Тимошенко О.М.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2024 |
Оприлюднено | 10.09.2024 |
Номер документу | 121462517 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Якушева Інна Олександрівна
Господарське
Господарський суд Волинської області
Дем'як Валентина Миколаївна
Господарське
Господарський суд Волинської області
Дем'як Валентина Миколаївна
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Саврій В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні