Рішення

від 21.08.2024 по справі 908/1301/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/73/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2024 Справа № 908/1301/24

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши матеріали справи № 908/1301/24

за за позовною заявою: заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118а в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах

позивач: Запорізька міська рада, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД, 69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 147

про стягнення 1 725 134,22 грн

За участю представників сторін:

від прокуратури: Токмаков О.І., посвідчення № 075796 від 01.03.23

від позивача: Ковальчук К.С., посвідчення від 26.08.22 № 987

від відповідача: Федько О.А., ордер серія АР № 1177845 від 17.05.24

СУТЬ СПОРУ:

29.04.24 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 26.04.24 № 57-4196-24 з вимогами заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Запорізької міської ради (далі Запорізька МР) до товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД (надалі ТОВ ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД) про стягнення 1 725 134,22 грн безпідставно набутих (збережених) коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності протягом періоду часу з 16.05.18 по 31.10.23.

29.04.24 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/1301/24 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 06.05.24 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1301/24, якій присвоєно № провадження 17/73/24. Розгляд справи призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 28.05.24 о/об 10 год. 00 хв.

20.05.24 до суду в системі Електронний суд від представника ТОВ ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД надійшов відзив за вих. від 20.05.24, в якому він (вона) просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

23.05.24 до суду в системі Електронний суд від представника Запорізької МР надійшли:

- відповідь на відзив за вих. від 23.05.24, в якій підтримано позовні вимоги в повному обсязі;

- заява за вих. від 23.05.24, в якій на виконання п. 8 ухвали суду від 06.05.24 повідомлено суд, що іншого листування з відповідачем ніж те, що додане до позовної заяви не здійснювалось.

27.05.24 до суду в системі Електронний суд від заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя надійшла відповідь на відзив за вих. № 57-101-3108ВИХ-24 від 27.05.24, в якій прокурор просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

28.05.24 до суду від заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя надійшло клопотання за вих. № 57-101-3108ВИХ-24 від 27.05.24, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи № 908/1301/24 в якості доказів: копію заяви № 9939980512024 від 22.05.24 та копію витягу з Державного земельного кадастру про вказану земельну ділянку № НВ-9939804582024 від 22.05.24.

28.05.24 до суду в системі Електронний суд від заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя надійшла заява за вих. № 57-101-3125ВИХ-24 від 28.05.24, в якій на виконання п. 8 ухвали суду від 06.05.24 повідомляється суд, що крім листування по суті спору, іншого листування, окрім зазначеного, між окружною прокуратурою, Запорізькою міською радою та ТОВ ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД по суті спору не здійснювалось.

У засіданні 28.05.24 судом прийнято до розгляду відзив за вих. від 20.05.24, відповідь на відзив за вих. № 57-101-3108BИX-24 від 27.05.24, відповідь на відзив за вих. від 23.05.24 та заяву за вих. від 23.05.24 на виконання п. 8 ухвали суду від 06.05.24.

Судом враховано, що у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно із ч. 2 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частиною 4 ст. 80 ГПК України унормовано, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Розглянувши клопотання прокурора за вих. № 57-101-3108ВИХ-24 від 27.05.24 про долучення доказів до матеріалів справи, в якому прокурор та представник позивача підтримали клопотання, представник відповідача заперечила проти задоволення вказаного клопотання, судом задоволено клопотання прокурора та долучено до матеріалів справи копії заяви № 9939980512024 від 22.05.24 та витягу з Державного земельного кадастру про вказану земельну ділянку № НВ-9939804582024 від 22.05.24.

Прокурор, представники позивача та відповідача в судовому засіданні 28.05.24 надали усні пояснення на запитання суду щодо розгляду справи в підготовчому засіданні.

Крім того, в судому засіданні 28.05.24 оголошено перерву в підготовчому засіданні на 12.06.24 о 12 год. 00 хв.

04.06.24 до суду в системі Електронний суд від представника ТОВ ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД надійшли заперечення на відповідь на відзив за вих. від 04.06.24, в яких останній (ня) просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В засіданні 12.06.24 суд розглянувши заперечення на відповідь на відзив за вих. від 04.06.24 та з`ясувавши думку присутніх представників сторін, прийнято до розгляду заперечення відповідача за вих. від 04.06.24 на відповідь на відзив.

Також, у підготовчому засіданні 12.06.24 судом було з`ясовано положення ст.ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.

Ухвалою від 12.06.24 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 05.08.24 включно. Закрито підготовче провадження у справі № 908/1301/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.07.24 о 10 год. 00 хв.

Представник позивача в судове засідання 23.07.24 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 23.07.24 розпочато розгляд справи по суті, у вступному слові прокурор підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд перейшов до з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами в судовому засіданні 23.07.24 де прокурор та представник відповідача надали усні пояснення на запитання суду, які виникли в розгляді справи по суті.

Ухвалою від 23.07.24 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті на 07.08.24 об 11 год. 00 хв.

В судому засіданні 07.08.24 оголошено перерву в розгляді справи по суті на 21.08.24 об 11 год. 00 хв.

У засіданні суду 21.08.24 прокурор та представники стрін надали пояснення на запитання суду, що виникли в розгляді справи по суті спору.

Прокурор та позивач в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 26.04.24 № 57-4196-24, у відповіді за вих. від 23.05.24 на відзив та у відповіді за вих. від 27.05.24 № 57-101-3108ВИХ-24 на відзив. Просять суд стягнути з відповідача безпідставно набутих (збережених) коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності протягом періоду часу з 16.05.18 по 31.10.23 у розмірі 1 725 134,22 грн.

Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заперечила проти позову з підстав викладених у відзиві за вих. від 20.05.24 на позовну заяву та у запереченні за вих. від 04.06.24 на відповідь на відзив. Просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

В засіданні 21.08.24, на підставі ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Прокурору та представникам сторін повідомлено про дату складення повного тексту судового рішення.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

При цьому, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

16.12.10 сформовано та зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельну ділянку з кадастровим № 2310100000:03:027:0106, площею 0,7622 га, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, вид цільового призначення земельної ділянки: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що свідчить про набуття нею правового статусу об`єкта цивільних прав відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Згідно із відомостями Державного земельного кадастру (т. 1 арк. спр. 70), земельна ділянка площею 0,7622 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, з кадастровим № 2310100000:03:027:0106, форма власності комунальна власність, власник (користувач) земельної ділянки Запорізька міська рада (код ЄДРПОУ 04053915).

23.11.10 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та закритим акціонерним товариством «Вектор-Інвест» укладено договір оренди землі, який зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.12.10 за № 041026102272.

Згідно із п. 1. договору, Орендодавець, відповідно до рішення 44 сесії 5 скликання Запорізької МР від 06.10.10 № 104/388, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування супермаркету, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 10а.

Відповідно до п. 2. договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0.7622 га.

Пунктом 8. договору визначено, що договір укладається строком до 02.08.17.

У відповідності до п. 33. договору, дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно із п. 34. договору, … фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору оренди землі не є підставою для поновлення договору.

Згідно із відомостями із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 01.08.12 припинено юридичну особу - закрите акціонерне товариство «Вектор-Інвест» (код ЄДРПОУ 31122115) шляхом реорганізації у товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» (код ЄДРПОУ 31122115), до якого, згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України, перейшли майно, права та обов`язки ЗАТ «Вектор-Інвест».

На підставі передавального акта від 31.07.12, ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» набуло в приватну власність об`єкт нерухомого майна будівлю супермаркету літ. А-2, загальною площею 6685,6 кв.м, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, реєстраційний № об`єкта нерухомого майна: 1578824423101, відомості про що були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16.05.18.

11.12.23 між ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» (Іпотекодавець) та Власюком Ігорем Васильовичем (Іпотекодержатель) укладено іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Швецовою О.С. та зареєстровано в реєстрі за № 1518.

Відповідно до п. 1.2. іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно (Предмет іпотеки), а саме: будівля супермаркету літ. А-2, загальною площею 6 685,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 10а, реєстраційний № об`єкта нерухомого майна: 1578824423101. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно САЕ 267759, виданого виконачим комітетом Запорізької міської ради 25.08.11 та передавального акту б/н від 31.07.12, право власності Іпотекодавця на зазначене майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.05.18, номер запису про право власності: 26664081. Вищезазначене нерухоме майно відповідно до витягу з Дердавного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9933469852023 сформовано за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру 08.12.23, зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці кадастровий № 2310100000:03:027:0106, категорія земель землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення земельної ділянки: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; площа земельної ділянки: 0.7622 га; інформація про власників Запорізька міська рада; відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані; експлікація земельних угідь 42.1 капітальна одноповерхова 0.3491 га, 42.5 під проїздами, проходами та площадками 0.2668 га, 42.6 під зеленими насадженнями 0.1196 га, 42.6 під зеленими насадженнями 0.0267 га. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його при належностями, складовими частинами та комунікаціями.

Частиною 2 ст. 120 Земельного кодексу України (далі ЗК України, в редакції станом на 01.04.18) визначено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Виходячи зі змісту ст. 120 ЗК України, до ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» перейшло право користування вищевказаною земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача - ЗАТ «Вектор-Інвест» на підставі договору оренди землі від 23.11.10, тобто зі строком дії договору до 02.08.17.

У відповідності до наведених вище умов договору оренди землі від 23.11.10 вбачається, що із закінченням строку договору оренди земельної ділянки, право орендаря на земельну ділянку припиняється.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на 04.06.17), після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

При цьому, додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.08.21 № 903/1030/19 та від 10.04.18 № 594/376/17-ц.

Відповідно до листа Департаменту управління активами Запорізької міської ради за вих. від 19.03.24 № 1698/01/01-07/2393, згідно із наявною інформаційною базою (договорів оренди землі, укладених Запорізькою МР) на земельну ділянку з кадастровим № 2310100000:03:027:0106 площею 0,7622 га по вул. Північнокільцева, 10а обліковується договір оренди землі ЗАТ «Вектор-Інвест» від 16.12.10 № 041026102272, укладений строком до 02.08.17, для розташування супермаркету. Додаткові угоди до зазначеного договору оренди землі не обліковуються. Звернення, листи ЗАТ «Вектор-Інвест» та ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» щодо продовження строку його дії до Департаменту не надходили. Рішень з даного питання Запорізькою МР не приймалось. Звернення, листи інших фізичних та юридичних осіб щодо передачі їм в користування земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:03:027:0106 до Департаменту не надходили. Договір оренди землі від 23.11.10 припинено з 03.08.17.

Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна від 25.04.24 № 375977957, відомості про право оренди земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:03:027:0106 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Протягом періоду часу з 16.05.18 (дати державної реєстрації права власності відповідача на об`єкт нерухомого майна) ТОВ «ВЕКТОР-ШВЕСТ, ЛТД» використовує земельну ділянку комунальної власності з кадастровим № 2310100000:03:027:0106 без достатньої правової підстави.

У відповідності до витягу № НВ-2300115282023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 18.12.23, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:03:027:0106 становить 35 471 868,29 грн.

Відповідно до листа ГУ ДПС у Запорізькій області за вих. від 25.12.23 № 12533/5/08-01-04-01-05, при проведенні аналізу інформаційної бази ДПС встановлено, ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» (код ЄДРПОУ 31122115) за період 2018-2023 роки нараховує та сплачує плату за землю (орендну плату за земелю з юридичних осіб за земельну ділянку) з кадастровим № 2310100000:03:027:0106, площею 0,7622 га, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, а саме:

- 2018 рік, нова звітна декларація (дата подання 19.02.18), розмір нарахованої плати за землю за рік 641 667,98 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік 759 415,47 грн;

- 2019 рік, звітна декларація (дата подання 04.02.19), розмір нарахованої плати за землю за рік 641 667,98 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік 759 415,41 грн;

- 2020 рік, звітна декларація (дата подання 16.01.20), розмір нарахованої плати за землю за рік 641 667,98 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік ;

- 2020 рік, уточнена декларація (дата подання 09.04.20), розмір нарахованої плати за землю за рік 588 195,65 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік 696 130,79 грн;

- 2021 рік, звітна декларація (дата подання 29.01.21), розмір нарахованої плати за землю за рік 641 668,98 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік 1 754 038,66 грн;

- 2022 рік, звітна декларація (дата подання 17.02.22), розмір нарахованої плати за землю за рік 705 835,87 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік ;

- 2022 рік, уточнена декларація (дата подання 08.06.22), розмір нарахованої плати за землю за рік 117 639,31 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік 5 308 295,97 грн;

- 2023 рік, звітна декларація (дата подання 15.02.23), розмір нарахованої плати за землю за рік 811 711,25 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік 2 524 187,59 грн.

На підставі рішень Запорізької МР № 7 від 30.06.15 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», № 26 від 28.11.18 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», міською радою було здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» (ЄДРПОУ 31122115) земельною ділянкою площею 7622 кв.м., розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 16.05.18 по 31.10.23 (т. 1 арк. спр. 86).

Відповідно до зазначеного розрахунку (т. 1 арк. спр. 86), загальний розмір безпідставно набутих (збережених) ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим № 2310100000:03:027:0106, площею 0,7622 га, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, протягом періоду часу з 16.05.18 (дати державної реєстрації права власності відповідача на об`єкт нерухомого майна) по 31.10.23 склав 1 725 134,22 грн.

Враховуючи те, що ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» користувалось вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя звернувся до суду з позовними вимогами щодо відшкодування відповідачем Запорізькій МР безпідставно набутих (збережених) коштів у вигляді несплаченої орендної плати за землю у розмірі 1 725 134,22 грн, у відповідності до положень ст.ст. 1212-1214 ЦК України.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Матеріали справи свідчать, що згідно з відомостями Державного земельного кадастру (т. 1 арк. спр. 70), земельна ділянка площею 0,7622 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, з кадастровим № 2310100000:03:027:0106, форма власності комунальна власність, власник (користувач) земельної ділянки Запорізька міська рада (код ЄДРПОУ 04053915).

У відповідності до ч. 3 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок комунальної власності юридичним особам у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є різновидом документації із землеустрою (п. "ґ" ч. 2 ст. 25 Закону України "Про землеустрій").

За змістом ч. 1 ст. 26 цього Закону, замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Згідно із ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4, 9 ст. 79-1 цього Кодексу, формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Законом України «Про Державний земельний кадастр» визначено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону).

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про Державний земельний кадастр» унормовано, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Як слідує з матеріалів справи, у відповідності до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.12.23 № НВ-9933469852023, земельна ділянка з кадастровим № 2310100000:03:027:0106, розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, загальною площею 0,7622 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель: землі житлової та громадської забудови.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Дерджавного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 25.04.24 № 375977164, ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД», код ЄДРПОУ 31122115, належить на праві власності нерухоме майно з реєстраційним номером: 1578824423101, розташоване на земельній ділянці за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, а саме: будівля супермаркету літ. А-2, загальною площею 6685,6 кв.м. Державну реєстрацію права власності проведено 16.05.18 (номер відомості про речове право 26664081).

Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.04.24 № 375977957, відомості про право оренди земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:03:027:0106 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

У відповідності до витягу № НВ-2300115282023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 18.12.23, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:03:027:0106 становить 35 471 868,29 грн.

Сторони в процесі розгляду цієї справи не заперечували, що нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачу, розташоване саме на вказаній земельній ділянці з кадастровим № 2310100000:03:027:0106.

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України, за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов`язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.

Згідно із ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Земельним кодексом України в ст. 206 визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до пп. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), податок на майно складається з плати за землю.

У пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПК України встановлено, що податок на майно належить до місцевих податків.

Приписами п.п. 289.1, 289.2 ст. 289 ПК України унормовано, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у т.ч. право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно із пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 % їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 % та не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до листа ГУ ДПС у Запорізькій області за вих. від 25.12.23 № 12533/5/08-01-04-01-05, при проведенні аналізу інформаційної бази ДПС встановлено, ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» (код ЄДРПОУ 31122115) за період 2018-2023 роки нараховує та сплачує плату за землю (орендну плату за земелю з юридичних осіб за земельну ділянку) з кадастровим № 2310100000:03:027:0106, площею 0,7622 га, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, а саме:

- 2018 рік, нова звітна декларація (дата подання 19.02.18), розмір нарахованої плати за землю за рік 641 667,98 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік 759 415,47 грн;

- 2019 рік, звітна декларація (дата подання 04.02.19), розмір нарахованої плати за землю за рік 641 667,98 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік 759 415,41 грн;

- 2020 рік, звітна декларація (дата подання 16.01.20), розмір нарахованої плати за землю за рік 641 667,98 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік ;

- 2020 рік, уточнена декларація (дата подання 09.04.20), розмір нарахованої плати за землю за рік 588 195,65 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік 696 130,79 грн;

- 2021 рік, звітна декларація (дата подання 29.01.21), розмір нарахованої плати за землю за рік 641 668,98 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік 1 754 038,66 грн;

- 2022 рік, звітна декларація (дата подання 17.02.22), розмір нарахованої плати за землю за рік 705 835,87 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік ;

- 2022 рік, уточнена декларація (дата подання 08.06.22), розмір нарахованої плати за землю за рік 117 639,31 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік 5 308 295,97 грн;

- 2023 рік, звітна декларація (дата подання 15.02.23), розмір нарахованої плати за землю за рік 811 711,25 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік 2 524 187,59 грн.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно із ст. 1212 ЦК України, передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19), від 14.12.21 у справі № 643/21744/19 (провадження № 14-175цс21).

Статтею 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Як слідує з матеріалів цієї господарської справи, договір оренди земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:03:027:0106, площею 0,7622 га, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, до теперішнього часу не укладений.

Суд зазначає, що у випадку наявності підстав вважати про ухилення Запорізької міської ради від укладення договору оренди вказаної вище земельної ділянки, відповідач у цій справі не був позбавлений права (можливості) звернутися до суду з відповідним позовом.

Разом з тим, неналежне виконання своїх обов`язків з боку Запорізької міської ради, якщо таке було, не є підставою для звільнення ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» від обов`язку сплачувати за користування сформованою земельною ділянкою.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику.

Проте, враховуючи приписи ч. 2 ст. 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

У цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД», не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання.

Позивачем виконано розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,7622 кв.м, розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 16.05.18 по 31.10.23 у розмірі 1 725 134,22 грн, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки в 2023 році в розмірі 35 471 868,29 грн.

Перевіривши розрахунок прокурора (позивача), судом встановлено, що розмір недоотриманих позивачем доходів складає 1 725 134,22 грн.

Таким чином, несплата відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору призвела до недоотримання позивачем (Запорізькою МР) належних йому грошових коштів у вигляді орендної плати в сумі 1 725 134,22 грн.

Не повернення Запорізькій МР безпідставно збереженої орендної плати за користування земельною ділянкою порушує інтереси Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької МР в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу.

У постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.04.23 у справі № 357/8975/20 викладено правові висновки про те, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.18 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.18 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).

Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів (коштів) за безпідставне користування земельною ділянкою є за своїм змістом кондикційними.

Разом з тим, для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.18 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18).

Відповідач не надав доказів сплати позивачу недоотриманих грошових коштів у сумі 1 725 134,22 грн.

А тому, як наслідок, враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному розмірі.

При цьому, заперечення відповідача стосовно того, що право власності територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької МР на вищевказану земельну ділянку не було зареєстровано (як на момент звернення до суду з позовом, так і на момент подання відповідачем відзиву) судом, через необґрунтованість, відхиляються з огляду на наступне.

Беручи до уваги положення Конституції України, Земельного кодексу України та п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI, міськрада є власником спірної земельної ділянки, оскільки ця ділянка розташована в межах населеного пункту (яким у спірних правовідносинах у цій справі є м. Запоріжжя), а можлива відсутність державної реєстрації речового права не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на неї.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду в складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин права власності Касаційного господарського суду в постанові від 05.08.22 у справі № 922/2060/20, а саме (дослівно):

«… Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду акцентує увагу на тому, що із прийняттям 28.06.1996 Конституції України визначено один із фундаментальних принципів конституційного ладу держави, а саме гарантування права власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).

Ці положення створили принципово нову основу як для галузевого (земельного та цивільного) законодавства, так і для господарської діяльності і фактично відображені у статті 1 ЗК України та статті 373 ЦК України.

Історико-правовий аналіз чинного законодавства свідчить, що до державної власності в Україні відповідно до статті 31 Закону України від 07.02.1991 № 697-XII "Про власність" (діяв до 20.06.2007) належала загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

При цьому суб`єктами права комунальної власності відповідно до частини 2 статті 32 цього Закону були визначені адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад народних депутатів.

Згідно із частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом частини 2 статті 60 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (у редакції, чинній на 21.05.1997) підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

У пункті 10 прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Із уведенням у дію 01.01.2002 нового ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, про що зазначено у частині 2 статті 83 ЗК України.

Отже, принцип розмежування земель державної і комунальної власності відображено у положеннях ЗК України, який, зокрема, полягає у визнанні пріоритету належності земель у межах населеного пункту відповідній територіальній громаді. Тобто всі землі у межах населеного пункту вважаються такими, що із 01.01.2002 перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у ЗК України.

Законом України від 05.02.2004 № 1457-IV "Про розмежування земель державної та комунальної власності" (втратив чинність 01.01.2013, підстава Закон № 5245-VI) було визначено правові засади розмежування земель державної та комунальної власності і повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин з метою створення умов для реалізації ними конституційних прав власності на землю, забезпечення національного суверенітету, розвитку матеріально-фінансової бази місцевого самоврядування.

У статті 5 цього Закону було наголошено, що суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Водночас при розмежуванні земель державної та комунальної власності до земель комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст передаються: усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності; земельні ділянки за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти комунальної власності; землі запасу, які раніше були передані територіальним громадам сіл, селищ, міст відповідно до законодавства України; земельні ділянки, на яких розміщені об`єкти нерухомого майна, що є спільною власністю територіальної громади та держави (стаття 7 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності").

Із 01.01.2013 набув чинності Закон № 5245-VI, за змістом пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Згідно з пунктом 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VI державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно зі статтею 122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Як передбачено у пункті 6 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VI, "у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються:

у межах населених пунктів сільськими, селищними, міськими радами;

за межами населених пунктів органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками".

За змістом пункту 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VI державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом.».

Крім того, як зазначалося вище в тексті цього рішення, згідно відомостей Державного земельного кадастру (т. 1 а.с. 70), земельна ділянка площею 0,7622 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, з кадастровим № 2310100000:03:027:0106, форма власності комунальна власність, власник (користувач) земельної ділянки Запорізька міська рада (код ЄДРПОУ 04053915).

Також, судом, через необґрунтованість, відхиляються твердження (заперечення) відповідача щодо відсутності у нього обов`язку сплачувати орендну плати за землю під час воєнного стану, з огляду на те, що в умовах воєнного стану та погіршення економічної ситуації в Україні сплата податків, у т.ч. і орендної плати за земельні ділянки, є обов`язком суб`єктів господарювання, який безпосередньо впливає на обороноздатність Держави. А тому, намагання відповідача ухилитись від орендної плати за спірну земельну ділянку з формальних підстав є не припустимим.

З огляду на загальновідомі обставини здійснення повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України від 12.05.15 № 389-VIII Про правовий режим воєнного стану, Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні на території України введено воєнний стан.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.22 за № 2024/02.02-7.1 визначено, що ТПП України підтверджує, що обставини введення воєнного стану з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений внаслідок настання таких (обставин непереборної сили).

Пунктом 69 підрозділу 10 Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.22 № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.22 № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у наступному пункті (абз. 1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.22).

Так, відповідно до пп. 69.14, п. 69 підрозділу 10 Перехідні положення Податкового кодексу України визначено, що, тимчасово, на період з 01.03.22 по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у т.ч. на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.22 за № 1364 визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.

Наказом від 22.12.22 за № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, додатком (Переліком) до якого, актуалізованим станом на 27.02.23, у п. 2.3 Запорізька область зазначено, що вся територія Запорізького району, де Запорізька територіальна громада і, відповідно, м. Запоріжжя є його невід`ємною частиною, віднесені до територій можливих бойових дій.

12.12.22 Державною податковою службою України було надано роз`яснення, в якому зазначено, що після запровадження воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.22 № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.22 № 2102-ГХ, п. 69 підрозділу 10 Перехідні положення Податкового кодексу України (далі - Кодекс), доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасове окупованих збройними формуваннями російської федерації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Зазначене в тексті цього рішення надає суду підстави для висновку, що:

- відповідно до наведеного вище наказу територія всього Запорізького району відноситься до території активних бойових дій або можливих бойових дій у 2022 році з 12.03.22 по 31.12.22, у 2023 році з 01.01.2023;

- земельна ділянка з кадастровим № 2310100000:03:027:0106 розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а знаходиться саме на території де ведуться активні бойові дії з 12.03.2022 р.

Поряд з цим, судом також враховано те, що:

- спірна земельна ділянка розташована безпосередньо у місті Запоріжжі, в межах Запорізької територіальної громади, а не Запорізького району;

- загальновідомим є той факт, що на території м. Запоріжжя ніколи починаючи з 24.02.22 не велися і станом на час ухвалення рішення у цій справі по суті спору не ведуться активні бойові дії,

- територія міста Запоріжжя не є тимчасово окупованою російською федерацією;

- ракетні обстріли м. Запоріжжя не відносяться до активних бойових дій в тій же мірі, як і до інших територій та міст України, які не перебувають безпосередньо у зоні бойових дій;

- окремі населенні пункти та території Запорізького району, який (район) розташований навкруги м. Запоріжжя, з південного напрямку дійсно наближені до зони бойових дій і потерпають від численних щоденних обстрілів великої інтенсивності та цілком обґрунтовано внесені до відповідного Переліку, оскільки на них неможливе ведення сільського господарства або іншої підприємницької діяльності.

Вказаної думки також дійшов Центральний апеляційний господарський суд у простанові від 08.02.24 у справі № 908/1118/23.

За приписами ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Варто також зазначити, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.22 № 2120-IX, яким доповнила підрозділ 10 Перехідних положень Податкового кодексу України пунктом 69.14 наступного змісту:

Тимчасово, на період з 01.03.22 по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у т.ч. на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Очевидно, що в умовах активних наступальних дій з боку агресора та постійної зміни ліній фронту законодавець приймав нормативні акти в екстремальних умовах і цілком зрозуміло, що вказаним Законом звільнялися від плати за землю (орендної плати) земельні ділянки, на територіях де ведуться (велися) бойові дії.

При цьому, первинно затверджений Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від 25.04.22 № 75 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.22 № 457 «Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України», Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.22, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.04.22 за № 453/37789, не містив жодних територіальних громад Запорізького району серед територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Запорізька міська територіальна громада Запорізького району з`явилась у вказаному переліку в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 31.05.22 № 104, станом на 27.05.22.

Проте, за даними загальнодоступних джерел, зокрема, (https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20220527-karta-bojovyh-dij-na-25-05-2022-sytuacziya-na-fronti/), станом на 25.05.22 територія м. Запоріжжя також не перебувала в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Вказана ситуація не зазнавала змін і в подальшому, а тому в редакції Закону № 3050-IX від 11.04.23 пункт 69.14 було викладено наступним чином: за період з 01.01.22 до 31.12.22 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у т.ч. на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01.03.22 до 31.12.22 - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у т.ч. на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Отже, законодавець визначив умови оподаткування, уточнивши, що від плати за землю (орендної плати) звільняються земельні ділянки виключно в зоні активних бойових дій чи на окупованих територіях, змінивши початок цього періоду та обмеживши його дію до 31.12.22.

Сам по собі обов`язок Орендаря сплачувати орендну плату за земельну ділянку у 2022 році існував на підставі вимог законодавства та Договору оренди. Виключно через початок військової агресії законодавцем прийнято рішення, що на територіях де ведуться бойові дії та які знаходяться під окупацією орендна плата за земельні ділянки не буде сплачуватись орендарями.

Уточнення формулювання відносно прямої вказівки в Законі, що вказане стосується земельних ділянок, що розташовані на територіях активних бойових дій, викликане тим, що до відповідних переліків визначених Міністерством реінтеграції увійшли територіальні громади, які розташовані на територіях прилеглих до тих, де велися активні бойові дії, але яких бойові дії безпосередньо не торкнулись. У відповідних переліках з`явилось поняття «Територій можливих бойових дій», до яких згодом потрапила і територіальна громада Запорізького району, включаючи м. Запоріжжя.

Наведене вище в тексті цього рішення спростовує твердження відповідача щодо підстав для відмови у задоволенні позову у цій справі.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави суд зазначає наступне.

Статтею 1311 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 р. № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або ін. інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із ч. 3 даної статті, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 26.05.20 у справі № 912/2385/18).

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави, в т.ч. в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи ін. суб`єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Прокурор обґрунтовуючи наявність підстав для його звернення з даним позовом в інтересах позивача вказує, що таке звернення зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, оскільки ТОВ «ВЕКТОР-ШВЕСТ, ЛТД» у період часу з 16.05.18 по 31.10.23 користувалось земельною ділянкою з кадастровим № 2310100000:03:027:0106, яка належить Запорізькій МР, без укладення договору оренди землі, у зв`язку з чим бюджет міста не доотримав грошові кошти від сплати орендної плати. Не повернення Запорізькій МР безпідставно збереженої орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької МР в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб.

Запорізька МР, у відповідності до вимог ст. ст. 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

Матеріалами цієї справи встановлено, що 16.05.18 було зареєстровано право власності ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» на об`єкт нерухомого майна - будівлю супермаркету літ. А-2, загальною площею 6685.6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1578824423101, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Запорізька МР, як власник землі комунальної власності, на якій розташований вказаний об`єкт нерухомого майна, та як суб`єкт, уповноважений на розпорядження цією землею, починаючи з 16.05.18 повинна була бути обізнана про її використання ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» без укладення договору оренди.

Натомість, протягом розумного строку (починаючи з 16.05.18 та до теперішнього часу) Запорізька МР жодних заходів, спрямованих на захист інтересів держави, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідним позовом, не вживала.

На виконання вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Шевченківська окружна прокуратура м. Запоріжжя листами за вих від 18.12.23 № 57-101-7540ВИХ-23 та від 23.02.24 № 57-101-1059ВИХ-24, повідомила Запорізьку МР про порушення інтересів держави та необхідність звернення до суду за їх захистом.

Листом за вих. від 23.01.24 № 24103/03.3-20/03 виконавчий комітет Запорізької міської ради повідомив Шевченківська окружна прокуратура міста Запоріжжя Запорізької області про здійснення розрахунку недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» земельною ділянкою з кадастровим № 2310100000:03:027:0106. Крім того, повідомив, що інформація щодо проведення претензійно-позовної роботи по вказаному питанню буде надана додатково.

Листом за вих. від 06.03.24 № 02-07/0671 Департамент правового забезпечення Запорізької МР повідомив прокуратуру, що на теперішній час не планує вживати заходи претензійно-позовного характеру в інтересах Запорізької МР щодо стягнення із ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» недоотриманого доходу за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим № 2310100000:03:027:0106.

У п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.20 у справі № 912/2385/18 зроблено висновок згідно з яким прокурору достатньо дотриматись порядку передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після одержання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами прокурора, що внаслідок нездійснення вказаними органами належних заходів інтереси держави залишалися незахищеними, а тому у прокурора виникло не тільки право, а й обов`язок відреагувати на їх порушення шляхом пред`явлення до суду позову у цій справі.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 04.04.19 у справі № 924/349/18, від 16.04.19 у справі № 910/3486/18 та від 26.05.20 у справі № 912/2385/19.

Враховуючи встановлені обставини у цій справі судом, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 53, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 147, код ЄДРПОУ 31122115) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915) безпідставно набуті (збереженні) кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим № 2310100000:03:027:0106 протягом періоду часу з 16.05.18 по 31.10.23 в розмірі 1 725 134 (один мільйон сімсот двадцять п`ять тисяч сто тридцять чотири) грн. 22 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 147, код ЄДРПОУ 31122115) на користь на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118а, розрахунковий рахунок UА438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) - кошти витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, в сумі 25 877 (двадцять п`ять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн 01 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію російської федерації проти України … повний текст рішення складено 04.09.2024.

Суддя В.Л. Корсун