Постанова

від 04.03.2025 по справі 908/1301/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2025 року м.Дніпро Справа № 908/1301/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

при секретарі судового засідання Карпенко А.С.

Представники сторін:

прокурор: Скрипник Ксенія Юріївна (в залі суду) - прокурор відділу - посвідчення № 079406 від 07.06.2024

від позивача: Михайловський Дмитро Сергійович (в залі суду) - від Запорізької міської ради - витяг з ЄДР

представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.08.2024 у справі №908/1301/24 (суддя Корсун В.Л.)

за позовною заявою: заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118а в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах

позивач: Запорізька міська рада, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД, 69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 147

про стягнення 1 725 134,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

29.04.24 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 26.04.24 № 57-4196-24 з вимогами заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Запорізької міської ради (далі Запорізька МР) до товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД (надалі ТОВ ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД) про стягнення 1 725 134,22 грн безпідставно набутих (збережених) коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності протягом періоду часу з 16.05.2018 по 31.10.2023.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.08.2024 у справі №908/1301/24 позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 147, код ЄДРПОУ 31122115) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915) безпідставно набуті (збереженні) кошти у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим № 2310100000:03:027:0106 протягом періоду часу з 16.05.2018 по 31.10.2023 в розмірі 1 725 134 (один мільйон сімсот двадцять п`ять тисяч сто тридцять чотири) грн. 22 коп.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 147, код ЄДРПОУ 31122115) на користь на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118а, розрахунковий рахунок UА438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) - кошти витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, в сумі 25 877 (двадцять п`ять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн 01 коп.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що у відповідності до приписів статей 1212, 1214 ЦК України, Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД, не сплачуючи в належному обсязі орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди, фактично збільшило свої доходи, а Запорізька міська рада втратила належне їй майно ( грошові кошти у вигляді орендної плати ). Відтак ТОВ ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею в період з 16.05.2018 по 31.10.2023, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 21.08.2024 р. по справі №908/1301/24 частково, в частині стягнення з ТОВ «Вектор-Інвест, ЛТД» на користь Запорізької міської ради безпідставно набутих (збережених) коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 за період 2022 - 2023 рік в розмірі 953 468,57 грн, з яких 807 713,78 грн за 2022 рік; 145 754,79 грн за 2023 р. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для справи, оскільки, всупереч наданим доказам та вимогам матеріального і процесуального права, не з`ясував фактичний розмір орендної плати, сплаченої ТОВ «Вектор-Інвест, ЛТД» за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 за 2022 рік у сумі 705 835,87 грн, не надав належної оцінки платіжним документам, податковим деклараціям, бухгалтерській довідці та офіційній інформації ДПС, а також не навів мотивів відхилення цих доказів, чим порушив вимоги ч. 4 ст. 86 ГПК України, що, на переконання Апелянта, призвело до необґрунтованого висновку про наявність недоотриманих доходів.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції неправомірно не врахував положення чинного законодавства, зокрема підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, Постанови КМУ № 1364 та Наказу Мінреінтеграції № 309, якими передбачено звільнення від сплати орендної плати за земельні ділянки, розташовані на територіях активних бойових дій, до яких з 12.03.2022 по 31.12.2022 року належить і місто Запоріжжя, що входить до складу Запорізького району відповідно до чинного адміністративно-територіального устрою. Суд безпідставно проігнорував ці норми, натомість пославшись на інформацію з недостовірного джерела (інтернет-ресурс), що суперечить принципам законності, юридичної визначеності та верховенства права, у зв`язку з чим просить апеляційний суд встановити факт розташування земельної ділянки на території активних бойових дій та визнати відсутність підстав для стягнення орендної плати за спірний період.

Відповідач наполягає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов у повному обсязі, не врахувавши надані докази фактичної сплати орендної плати за 2023 рік у сумі 822 180,79 грн, з яких 270 570,44 грн сплачено згідно платіжних доручень, а 551 610,35 грн зараховано з переплати за 2022 рік. Відтак, недоотриманий дохід за користування земельною ділянкою становить лише 64 615,91 грн.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обгрунтування своєї позиції вказує наступне:

- відповідач не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку; єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата;

- відповідач використовує спірну земельну ділянку без укладення договору оренди землі і не сплачує орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі;

- предметом позову є стягнення безпідставно збережених коштів на підставі ст. ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України в розмірі орендної плати, що належить до сфери приватноправових відносин. Правовідносини зі стягнення безпідставно збережених коштів не підпадають під правове регулювання норм п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України;

- всю територію Запорізького району (код UA23060000000070350) віднесено як до території можливих бойових дій, так і до території активних бойових дій, а Запорізьку міську територіальну громаду лише до території можливих бойових дій;

- земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 по вул. Північнокільцева, 10а розташована безпосередньо у місті Запоріжжі, в межах Запорізької територіальної громади, а не Запорізького району;

- законодавець визначив умови оподаткування, уточнивши, що від плати за землю (орендної плати) звільняються земельні ділянки в зоні активних бойових дій чи на окупованих територіях, змінивши початок цього періоду та обмеживши його дію до 31.12.2022.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив докази, надані сторонами, та встановив, що документи, на які посилається відповідач (зокрема платіжні інструкції, бухгалтерська довідка та роздруківка стану розрахунків), не підтверджують факт сплати саме за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 у 2022 2023 роках у заявлених обсягах, оскільки не містять конкретизації за реквізитами ділянки, а також виявлено арифметичні розбіжності в обґрунтуваннях відповідача щодо суми переплати, тому рішення суду про стягнення безпідставно збережених коштів є обґрунтованим і законним.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Дармін М.О. (доповідач), судді Кощеєв І.М., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №908/1301/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №908/1301/24.

04.10.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.08.2024 у справі №908/1301/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 04.03.2025 об 12:30 годин.

04.03.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Клопотання мотивовано тим, що адвокат Галіченко Б.В. зайнятий у іншому судовому засіданні призначеному до розгляду у Господарському суді Заорізької області.

Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД про відкладення розгляду справи судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ "Смірнова проти України" (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), "Карнаушенко проти України" (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 року у справі № 910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Отже, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-от неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинно створюватися умов, за яких будуть порушені процесуальні строки розгляду справи.

Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін цього спору, в яких останні висловили свою позицію щодо оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД не було позбавлене права і можливості за потреби забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді, зважаючи на необхідність дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, встановлених ГПК України, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД, одночасно відмовляючи у задоволенні клопотання останнього про відкладення розгляду справи.

04.03.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

16.12.10 сформовано та зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельну ділянку з кадастровим № 2310100000:03:027:0106, площею 0,7622 га, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, вид цільового призначення земельної ділянки: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що свідчить про набуття нею правового статусу об`єкта цивільних прав відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Згідно із відомостями Державного земельного кадастру (т. 1 арк. спр. 70), земельна ділянка площею 0,7622 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, з кадастровим № 2310100000:03:027:0106, форма власності комунальна власність, власник (користувач) земельної ділянки Запорізька міська рада (код ЄДРПОУ 04053915).

23.11.10 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та закритим акціонерним товариством «Вектор-Інвест» укладено договір оренди землі, який зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.12.10 за № 041026102272.

Згідно із п. 1. договору, Орендодавець, відповідно до рішення 44 сесії 5 скликання Запорізької МР від 06.10.10 № 104/388, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування супермаркету, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 10а.

Відповідно до п. 2. договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0.7622 га.

Пунктом 8. договору визначено, що договір укладається строком до 02.08.17.

У відповідності до п. 33. договору, дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно із п. 34. договору, … фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору оренди землі не є підставою для поновлення договору.

Згідно із відомостями із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 01.08.12 припинено юридичну особу - закрите акціонерне товариство «Вектор-Інвест» (код ЄДРПОУ 31122115) шляхом реорганізації у товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» (код ЄДРПОУ 31122115), до якого, згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України, перейшли майно, права та обов`язки ЗАТ «Вектор-Інвест».

На підставі передавального акта від 31.07.12, ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» набуло в приватну власність об`єкт нерухомого майна будівлю супермаркету літ. А-2, загальною площею 6 685,6 кв.м, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, реєстраційний № об`єкта нерухомого майна: 1578824423101, відомості про що були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16.05.18.

11.12.23 між ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» (Іпотекодавець) та ОСОБА_1 (Іпотекодержатель) укладено іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Швецовою О.С. та зареєстровано в реєстрі за № 1518.

Відповідно до п. 1.2. іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно (Предмет іпотеки), а саме: будівля супермаркету літ. А-2, загальною площею 6 685,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 10а, реєстраційний № об`єкта нерухомого майна: 1578824423101. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно САЕ 267759, виданого виконачим комітетом Запорізької міської ради 25.08.11 та передавального акту б/н від 31.07.12, право власності Іпотекодавця на зазначене майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.05.18, номер запису про право власності: 26664081. Вищезазначене нерухоме майно відповідно до витягу з Дердавного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9933469852023 сформовано за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру 08.12.23, зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці кадастровий № 2310100000:03:027:0106, категорія земель землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення земельної ділянки: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; площа земельної ділянки: 0.7622 га; інформація про власників Запорізька міська рада; відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані; експлікація земельних угідь 42.1 капітальна одноповерхова 0.3491 га, 42.5 під проїздами, проходами та площадками 0.2668 га, 42.6 під зеленими насадженнями 0.1196 га, 42.6 під зеленими насадженнями 0.0267 га. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його при належностями, складовими частинами та комунікаціями.

Частиною 2 ст. 120 Земельного кодексу України (далі ЗК України, в редакції станом на 01.04.18) визначено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Виходячи зі змісту ст. 120 ЗК України, до ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» перейшло право користування вищевказаною земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача - ЗАТ «Вектор-Інвест» на підставі договору оренди землі від 23.11.10, тобто зі строком дії договору до 02.08.17.

У відповідності до наведених вище умов договору оренди землі від 23.11.10 вбачається, що із закінченням строку договору оренди земельної ділянки, право орендаря на земельну ділянку припиняється.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на 04.06.17), після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

При цьому, додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.08.21 № 903/1030/19 та від 10.04.18 № 594/376/17-ц.

Відповідно до листа Департаменту управління активами Запорізької міської ради за вих. від 19.03.24 № 1698/01/01-07/2393, згідно із наявною інформаційною базою (договорів оренди землі, укладених Запорізькою МР) на земельну ділянку з кадастровим № 2310100000:03:027:0106 площею 0,7622 га по вул. Північнокільцева, 10а обліковується договір оренди землі ЗАТ «Вектор-Інвест» від 16.12.10 № 041026102272, укладений строком до 02.08.17, для розташування супермаркету. Додаткові угоди до зазначеного договору оренди землі не обліковуються. Звернення, листи ЗАТ «Вектор-Інвест» та ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» щодо продовження строку його дії до Департаменту не надходили. Рішень з даного питання Запорізькою МР не приймалось. Звернення, листи інших фізичних та юридичних осіб щодо передачі їм в користування земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:03:027:0106 до Департаменту не надходили. Договір оренди землі від 23.11.10 припинено з 03.08.17.

Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна від 25.04.24 № 375977957, відомості про право оренди земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:03:027:0106 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Протягом періоду часу з 16.05.18 (дати державної реєстрації права власності відповідача на об`єкт нерухомого майна) ТОВ «ВЕКТОР-ШВЕСТ, ЛТД» використовує земельну ділянку комунальної власності з кадастровим № 2310100000:03:027:0106 без достатньої правової підстави.

У відповідності до витягу № НВ-2300115282023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 18.12.23, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:03:027:0106 становить 35 471 868,29 грн.

Відповідно до листа ГУ ДПС у Запорізькій області за вих. від 25.12.23 № 12533/5/08-01-04-01-05, при проведенні аналізу інформаційної бази ДПС встановлено, ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» (код ЄДРПОУ 31122115) за період 2018-2023 роки нараховує та сплачує плату за землю (орендну плату за земелю з юридичних осіб за земельну ділянку) з кадастровим № 2310100000:03:027:0106, площею 0,7622 га, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, а саме:

- 2018 рік, нова звітна декларація (дата подання 19.02.18), розмір нарахованої плати за землю за рік 641 667,98 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік 759 415,47 грн;

- 2019 рік, звітна декларація (дата подання 04.02.19), розмір нарахованої плати за землю за рік 641 667,98 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік 759 415,41 грн;

- 2020 рік, звітна декларація (дата подання 16.01.20), розмір нарахованої плати за землю за рік 641 667,98 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік -;

- 2020 рік, уточнена декларація (дата подання 09.04.20), розмір нарахованої плати за землю за рік 588 195,65 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік 696 130,79 грн;

- 2021 рік, звітна декларація (дата подання 29.01.21), розмір нарахованої плати за землю за рік 641 668,98 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік 1 754 038,66 грн;

- 2022 рік, звітна декларація (дата подання 17.02.22), розмір нарахованої плати за землю за рік 705 835,87 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік - ;

- 2022 рік, уточнена декларація (дата подання 08.06.22), розмір нарахованої плати за землю за рік 117 639,31 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік 5 308 295,97 грн;

- 2023 рік, звітна декларація (дата подання 15.02.23), розмір нарахованої плати за землю за рік 811 711,25 грн, розмір сплаченої плати за землю за рік 2 524 187,59 грн.

На підставі рішень Запорізької МР № 7 від 30.06.15 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», № 26 від 28.11.18 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», міською радою було здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» (ЄДРПОУ 31122115) земельною ділянкою площею 7622 кв.м., розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 16.05.18 по 31.10.23 (т. 1, а. с. 86).

Відповідно до зазначеного розрахунку (т. 1, а. с. 86), загальний розмір безпідставно набутих (збережених) ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим № 2310100000:03:027:0106, площею 0,7622 га, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, протягом періоду часу з 16.05.18 (дати державної реєстрації права власності відповідача на об`єкт нерухомого майна) по 31.10.23 склав 1 725 134,22 грн.

Враховуючи те, що ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» користувалось вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя звернувся до суду з позовними вимогами щодо відшкодування відповідачем Запорізькій МР безпідставно набутих (збережених) коштів у вигляді несплаченої орендної плати за землю у розмірі 1 725 134,22 грн, у відповідності до положень ст.ст. 1212-1214 ЦК України.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, з 03.08.2017 дія договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106, укладеного між Запорізькою міською радою та ЗАТ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ», припинена у зв`язку із закінченням строку його дії, а додаткових угод про поновлення договору не укладалося, звернень щодо його продовження не надходило; з 16.05.2018 ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» фактично використовує цю земельну ділянку без належної правової підстави.

В апеляційній скарзі відповідач по суті не погоджується зі стягненням з нього суми недоотриманих доходів за фактичне користування зазначеною земельною ділянкою протягом 2022-2023 років, а саме: «…Під час розгляду справи Відповідачем не оспорювалась правильність розрахунку суми недоотриманих доходів позивачем за 2018 - 2021 р.р. За розрахунком Відповідача, який наведений у відзиві, суми за вказаний період, які фактично були сплачені Відповідачем в рахунок орендної плати за користування земельною ділянкою, відповідають сумам, які були зазначені Прокурором та Позивачем у Розрахунку (а.с. 86).

Відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення суми недоотриманих доходів за користування земельною ділянкою за 2022- 2023 рік в сумі 953 468,57 грн, з яких 807 713,78 грн за 2022 рік; 145 754,79 грн - за 2023 р. у зв`язку з наступним.»

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано інформацію з особового кабінету платника податків ТОВ «Вектор-Інвест, ЛТД» щодо стану розрахунків з бюджетом у 2022 року з орендної плати з юридичних осіб; копії податкових декларацій з плати за землю за 2022 рік (звітної та уточнюючої) та за 2023 рік (звітної); копію бухгалтерської довідки від 02.05.2022; роздруківку стану розрахунків з бюджетом з орендної плати з юридичних осіб за період з 31.12.2021 по 12.05.2022; копії платіжних інструкцій зі сплати орендної плати за землю за 2022 та 2023 роки.

Вказані документи разом із розрахунком недоотриманих доходів, проведеним у тому числі на підставі листа Головного управління ДПС у Запорізькій області від 25.12.2023 № 12533/5/08-01-04-01-05 щодо нарахування та сплати плати за землю відповідачем за період 2018 по 2023 рік, повністю досліджено судом першої інстанції.

Так, розрахунок позивачем зроблено на підставі вказаної інформації Головного управління ДПС у Запорізькій області, у якій містяться задекларовані відповідачем суми нарахованої ТОВ «ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД» орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 з 2018 по 2023 роки, а також суми сплати орендної плати за 9 земельних ділянок, зокрема за 2022 рік - нараховано 705 835, 87 грн, уточнено у червні 2023 року до 117 639, 31 грн, а сплачено - 5 308 295, 97 грн, за 2023 нараховано 811 711, 25 грн, а сплачено 524 187, 59 грн.

Самостійно нараховані відповідачем суми оплати орендної плати за використання вказаної земельної ділянки за 2022 рік, з уточненням у 2023 році, а також нараховані за 2023 рік, які враховані Запорізькою міською радою у розрахунку, повністю відповідають наданим товариством деклараціям за вказані періоди, що досліджено судом першої інстанції та не заперечувалось учасниками справи.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що бухгалтерська довідка від 02.05.2022; роздруківка стану розрахунків з бюджетом з орендної плати з юридичних осіб за період з 31.12.2021 по 12.05.2022; копії 16 платіжних інструкцій зі сплати орендної плати за землю за 2022 та 2023 роки жодним чином не підтверджують точний загальний обсяг сплачених підприємством сум за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 за 2022 та 2023 роки використання.

Всі надані відповідачем платіжні інструкції підтверджують щомісячну сплату орендних платежів за всі 9 земельних ділянок загалом протягом 2022 та 2023 років. У цих документах немає прив`язки до земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 або за іншими реквізитами: площею, адресою тощо.

З рахуванням вищевикледеного, доводи апеляційної скарги стосовно того, що: «…Ураховуючи суми, які були фактично сплачені Відповідачем як орендна плата за користування земельною ділянкою кадастровий номер 231010000:03:027:0106 за 2022 рік - 705 835,87 грн, переплата за оренду зазначеної земельної ділянки в сумі 551 610,47 грн підлягає зарахуванню в рахунок сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за 2023 рік.

Відповідачем до матеріалів справи були надані наступні докази на підтвердження сплати останнім орендної плати за користування земельною ділянкою за 2023 рік: податкова декларація ТОВ «Вектор-Інвест, ЛТД» за 2023р. (звітна) з плати за землю з квитанцією про прийняття; платіжні документи щодо сплати орендної плати за 2023 рік.

Згідно звітної Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2023 рік, Відповідачем задекларована орендна плата в загальній сумі 6 220 319,46 грн, з них 811 711,25 грн (67 642,60 грн щомісяця) за земельну ділянку, кадастровий номер 2310100000:03:027:0106.

За 10 місяців 2023 р. орендна плата за 2023 рік за вказану земельну ділянку з урахуванням нормативної грошової оцінки становить 886 796,70 грн (1064156,05 /12 * 10), з яких Відповідачем сплачено 270570,44 грн у наступному порядку:

за січень 2023 року - 518 359,96 грн згідно платіжної інструкції №2145 від 20.02.2023, з яких 67 642,61 грн за спірну земельну ділянку ;

за лютий 2023 року - 518 359,96 грн згідно платіжної інструкції №2215 від 20.03.2023, з яких 67642,61 грн за спірну земельну ділянку;

за березень 2023 року - 518 359,96 грн згідно платіжної інструкції №2273 від 24.04.2023, з яких 67642,61 грн за спірну земельну ділянку;

за квітень 2023 року - 518 359,96 грн згідно платіжної інструкції №2347 від 29.05.2023 р., з яких 67642,61 грн за спірну земельну ділянку.

Отже, за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 за 2023 рік сплачено Відповідачем всього 822180,79 грн, з яких 270 570,44 грн - згідно платіжних доручень, 551 610,35 грн - зарахована з суми переплати, сплаченої у 2022 році. Відтак, сума недоотриманих доходів за користування Відповідачем земельною ділянкою за 2023 рік становить 64 615,91 грн.

У зв`язку з викладеним, просимо суд апеляційної інстанції повторно дослідити наступні докази:

-податкову декларацію ТОВ «Вектор-Інвест, ЛТД» за 2023р. (звітна) з плати за землю з квитанцією про прийняття;

-платіжні документи щодо сплати орендної плати за 2023 рік

та встановити факт сплати ТОВ «Вектор-Інвест, ЛТД» орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 2310100000:03:027:0106 за 2023 рік в сумі 822 180,79 грн, з яких 270 570,44 грн - згідно платіжних доручень, 551 610,35 грн - з переплати, сплаченої Відповідачем у 2022 році…» відхиляються колегією суддів як такі, що не підтверджені належними і допустимими в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами.

Доводи скаржника про відсутність підстав для оплати за землю за період з 01.03.2022 по 21.12.2022, а саме: «…На переконання Відповідача, судом першої інстанції порушено норми матеріального права - підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, Постанову КМ України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», пункту 1.3 пункту 1 розділу І Наказу №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про не віднесення території міста Запоріжжя до територій активних бойових дій та, відповідно, про відсутність підстав для звільнення Відповідача від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період 01.03.2022-31.12.2022 р.р.

Суд першої інстанції проаналізувавши норми зазначених вище нормативно-правових актів дійшов наступних суперечливих висновків:

-територія всього Запорізького району відноситься до території активних бойових дій або можливих бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022;

-земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106 знаходиться на території, де ведуться активні бойові дії з 12.03.2022 р.;

-проте спірна земельна ділянка розташована в місті Запоріжжі, а не на території Запорізького району;

-загальновідомим є факт, що на території міста Запоріжжя не велися активні бойові дії, а ракетні обстріли міста до таких не відносяться.

Відповідач не погоджується з наведеними висновками суду з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який триває по теперішній час.

Постановою КМ України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (опублікована 10.12.2022 та відповідно набрала чинності з 25.12.2022) визначено порядок та орган, якому доручається формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Так постановою установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій;

до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій; у переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації; до переліку включаються території відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад; території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованими Російською Федерацією.

Отже, КМУ прийнято нормативно-правовий акт, в якому уповноважений орган визначив основоположні (фундаментальні) принципи, при цьому частину повноважень передав одному з міністерств, яке входить до кола суб`єктів, підпорядкованих КМУ, що не протирічить Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950.

На виконання зазначеної постанови КМУ Мінреінтеграції 22.12.2022 р. видало наказ № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі - Наказ №309).

Ураховуючи вищенаведене, за своєю правовою природою на сьогодні є чинна постанова КМУ, яка у встановленому порядку визначає перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Так, пунктом 1.3 пункту 1 розділу І Наказу №309 (в редакції станом на 22.12.2022 р.) вся територія Запорізького району (код згідно КАТОТТГ UA23060000000070350), до якого входить місто Запоріжжя, з 12.03.2022 року віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Відповідно до змін, внесених до Наказу №309 Наказом № 84 від 09.03.2023, вся територія Запорізького району була віднесена до територій активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022.

Запорізький район утворено відповідно до постанови Верховної Ради України № 807¬IX від 17 липня 2020 року. Запорізький район з адміністративним центром у місті Запоріжжя був утворений у складі територій Біленьківської сільської, Вільнянської міської, Долинської сільської, Запорізької міської, Комишуваської селищної, Кушугумської селищної, Матвіївської сільської, Михайлівської сільської, Михайло- Лукашівської сільської, Новомиколаївської селищної, Новоолександрівської сільської, Павлівської сільської, Петро-Михайлівської сільської, Степненської сільської, Таврійської сільської, Тернуватської селищної, Широківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Отже, до території Запорізького району (код згідно КАТОТТГ UA23060000000070350) входить місто Запоріжжя з усіма його районами в місті.

Тому на переконання Відповідача, висновок суду в оскаржуваному рішення про те, що місто Запоріжжя, що розташоване в межах Запорізької міської територіальної громади, а не Запорізького району, є таким, що не відповідає приписам постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року та пункту 1.3 пункту 1 розділу І Наказу №309 (в редакції станом на 22.12.2022) та п. 2.3 п. 2 розділу І Наказу № 309 (в редакції станом на 10.03.2023).

Крім того, якщо більш детально проаналізувати норми Наказу №309, вбачається, що законодавець свідомо вніс територію всього Запорізького району, в тому числі Запорізьку міську територіальну громаду, до територій, на яких велися (ведуться) бойові дії та згодом до територій активних бойових дій.

Так, в п. 1.3 п. 1 Розділу 1 (станом на 22.12.2022) та в п. 2.3 п. 2 розділу І (станом на 10.03.2023) за найменуванням території «Запорізький район» зазначено - вся територія Запорізького району.

Відповідно, якщо звернутися до п.1.8 п. 1 розділу 1, за найменуванням «Харківський район» міститься перелік територіальних громад, які віднесені до територій, на яких велися (ведуться) бойові дії.

Відповідно, якби законодавець вважав за необхідне визначити певні території Запорізького району, які варто віднести до територій, на яких велися (ведуться) бойові дії, в тому числі виключити з цього переліку

Запорізьку міську територіальну громаду, то за текстом Наказу №309 в п. 1.3 п. 1 розділу 1 та п. 2.3 п. 2 розділу І були б зазначені певні територіальні громади Запорізького району, аналогічно до територій Харківського району.

Ураховуючи зазначене, законодавець свідомо відніс територію всього Запорізького району, в тому числі Запорізьку міську територіальну громаду, до територій, на яких велися (ведуться) бойові дії та в подальшому до територій активних бойових дій.

Згідно підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (в редакції закону України №2120-ІХ від 15.03.2022 р.) було визначено, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Законом №3050-ІХ від 11.04.2023 р. були внесені зміни до підрозділу 10 підпункту 69.14 пункту 69 ПК України. Так, законом встановлено, що за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов`язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов`язання з плати за землю за період березень 2022 - грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Отже, ПК України в редакції закону №3050 чітко передбачив застосування Наказу Мінінтеграції 22.12.2022 №309 в цілях визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ та дати початку і завершення активних бойових дій або тимчасової окупації.

Зважаючи на те, що предметом позову в цій справі є вимоги про стягнення грошових коштів, збережених Відповідачем без достатньої правової підстави, у вигляді орендної плати за земельну ділянку, яка знаходиться на території міста Запоріжжя, то до спірних правовідносин щодо користування земельною ділянкою, яка розташована в межах міста Запоріжжя, тобто на території, яка в з 12.03.2022 по 31.12.2022 була територією активних бойових дій, підлягали застосуванню також запроваджені під час дії правового режиму воєнного стану спеціальні норми абзаців 1, 3, 4 підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, пункту 1 Постанови № 1364 та підпункту 2.10 пункту 2 розділу І Переліку № 309, якими врегульовано тимчасове звільнення орендарів відповідних земельних ділянок від сплати орендної плати за землю, а не лише загальні норми зокрема статей 120, 125, 126 ЗК України, статті 1212 ЦК України.

При цьому на переконання Відповідача, оскільки згідно з підпунктом 69.14. пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено звільнення від плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій, а Відповідач і земельна ділянка кадастровий номер 2310100000:03:027:0106 знаходилась саме на такій території в період з 12.03.2022 по 31.12.2022, то відповідачем не може бути збережено без достатньої правової підстави грошові кошти, які ним фактично не були б сплачені у разі укладення договору оренди земельної ділянки.

Варто зазначити, що Наказ Мінреінтеграції від 22.12.2022 №309, є офіційним правовим актом, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку. Саме вказаним нормативно-правовим актом визначаються території, серед іншого, на яких ведуться (велися) активні бойові дії.

Тому, на переконання Відповідача, покладення в основу судового рішення не положень чинного нормативно-правового акту, а даних інтернет-ресурсу - інформації з веб-сайту: http://fakty.com.ua - свідчить про недотриманням судом першої інстанції верховенства права, а саме його складових - принципу законності та юридичної визначеності.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori); "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali)" "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

ЄСПЛ у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50?56) зазначив, зокрема, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції; відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення..., порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

У зв`язку з зазначеним, просимо суд апеляційної інстанції встановити факт знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:027:0106, яка розташована за адресою м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10а, на території, де велися активні бойові дії з 12.03.2022 по 31.12.2022 року та відсутність законних підстав для нарахування орендної плати за земельну ділянку та відповідно стягнення з Відповідача суми недоотриманих доходів за користування земельною ділянкою комунальної власності кадастровий номер 2310100000:03:027:0106 за період з 01.03.2022 по 31.12.2022...» колегія суддів відхиляє на відсутність належних і допупстимих доказів на підтвердження обставин того спірна земельна ділянка знаходиться на території, на якій велися активні бойові дії в період з 12.03.2022 по 31.12.2022 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 06.12.2022 р. за № 1364 визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.

Наказом від 22.12.2022 р. за № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, додатком (Переліком) до якого, актуалізованим станом на 27.02.2023, у п. 2.3 «Запорізька область» зазначено, що вся територія Запорізького району, де Запорізька територіальна громада і, відповідно, м. Запоріжжя є його невід`ємною частиною, віднесені до територій можливих бойових дій.

12.12.2022 р. Державною податковою службою України було надано роз`яснення, в якому зазначено, що після запровадження воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 2102-ГХ, п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс) доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасове окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

За приписами ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Колегія суддів зауважує, що відповідач використовує спірну земельну ділянку без укладення договору оренди землі і не сплачує орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, що підтверджено належними доказами та не спростовано ним в установленому процесуальним законом порядку, тобто задовго до початку повномасштабного вторгнення та введення воєнного стану на території України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 21.08.2024 у справі №908/1301/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.08.2024 у справі №908/1301/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 21.08.2024 у справі №908/1301/24 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ІНВЕСТ, ЛТД.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.04.2025

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус