Ухвала

від 03.09.2024 по справі 916/2610/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2610/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви (вх. № 3893/24 від 29.08.2024) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до відповідача: Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського, № 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570)

про визнання недійсним договору поруки

у справі № 916/2610/24

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського, № 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570)

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Адепт-Агро» (вул. І.Вазова, № 1, м. Херсон, 73020, код ЄДРПОУ 33511364)

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

про стягнення 3 247 931,71 грн,

ВСТАНОВИВ:

12.06.2024 Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адепт-Агро» та ОСОБА_1 3 247 931,71 грн, з яких: 2 346 722,16 грн заборгованості за тілом кредиту та 901209,55 грн заборгованості за процентами.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором №33511364-КД-1 від 17.05.2021, а щодо відповідача-2 також ґрунтуються на його зобов`язаннях за договором поруки №33511364-ДП-1/1 від 17.05.2021.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.06.2024 прийнято позовну заяву (вх.№ 2669/24 від 12.06.2024) до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2610/24, справу № 916/2610/24 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на "09" липня 2024 року об 11:40 год.

09.07.2024 у підготовчому засіданні по справі № 916/2610/24 судом проголошено протокольну ухвалу про перерву до "08" серпня 2024 року об 11:30 год.

08.08.2024 у підготовчому засіданні по справі № 916/2610/24 судом проголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду, а також протокольну ухвалу про перерву до "29" серпня 2024 року об 11:30 год.

29.08.2024 до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , подана його представником через систему «Електронний суд», до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», відповідно до якої позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсним договір поруки за № 33511364-ДП-1/1, укладений 17.05.2021 між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом посилається на норми ст. 233 ЦК України і зазначає, що оскаржуваний договір поруки не відповідав його внутрішній волі й був укладений під примусом тяжких обставин, що склались, зокрема з метою збереження ТОВ «Адепт-Агро» від доведення його до можливого банкрутства, оскільки вказане підприємство з самого початку його реєстрації і за весь час свого існування постійно займалось лише сільськогосподарською діяльністю і це було основним і єдиним джерелом для отримання прибутку.

Дослідивши матеріали справи № 916/2610/24, суд дійшов до висновку, що подана 29.08.2024 зустрічна позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню виходячи з наступного.

Пунктом 3 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частин 1-4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Отже, відповідач вправі реалізувати право на пред`явлення зустрічного позову у строк для подання відзиву з одночасним додержанням вимог встановлених Господарським процесуальним кодексом України.

Так, в ухвалі про відкриття провадження у даній справі від 17.06.2024 відповідачам встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи.

Відповідно до пп.51 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», до Реєстру вноситься така інформація про особу, зокрема, відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, зняття особи з реєстрації місця проживання або про зміну місця проживання (перебування) особи.

Враховуючи, що відповідач-2 є фізичною особою, на виконання вимог частини 8 статті 176 ГПК України, суд зробив запит до Єдиного державного демографічного реєстру з метою отримання інформації про офіційне місце реєстрації (проживання) ОСОБА_1 та отримав відповідь №643850 від 14.06.2024 про відсутність відомостей.

Приписами частини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Натомість згідно відповіді № 643842 від 14.06.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою єдиного засновника та керівника ТОВ «Адепт-Агро» - ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , яка також зазначена відповідачем-2 і у спірному договорі поруки.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 17.06.2024 направлено 17.06.2024 відповідачу-2 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0600272315539 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 , яка додатково підтверджена згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Проте, конверт разом з ухвалою від 17.07.2024 було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 11.04.2021 з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення - є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Слід зазначити, що відповідно до п. 99 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку», рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.116 розділу «Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів» у разі невручення рекомендованого листа, він разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Тобто, неотримання поштової кореспонденції в точці видачі є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо належного отримання листа, тобто є його власною волею.

Відтак, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і не вручено підприємством зв`язку з посиланням на «адресат відсутній за вказаною адресою», вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.03.2024 у справі № 925/1237/22).

Сам лише факт не отримання ОСОБА_1 кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Таким чином, враховуючи, що ухвала суду направлялася відповідачу-2 на належну адресу місцезнаходження (реєстрації) останнього, а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування останнього, то, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвала суду по даній справі є такою, що була вручена відповідачу 24.06.2024 (день проставлення відмітки Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою»).

Також згідно з ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.

З огляду на вказане та з урахуванням повернення до суду без вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі від 17.06.2024 господарським судом відповідач-2 також викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що свідчать наявні в матеріалах справи оголошення.

Окрім того, з метою додаткового повідомлення та додаткової комунікації із відповідачем-2 ухвала суду про відкриття провадження у справі № 916/2610/23 та всі подальші ухвали суду були направлені йому на зазначену позивачем у позовній заяві та відому суду з матеріалів справи, зокрема зі спірного договору поруки №33511364-ДП-1/1 від 17.05.2021, адресу електронної пошти.

Так, згідно довідки суду про доставку електронного документа вих. № 916/2610/24/54226/24 документ в електронному вигляді «Ст.176 Ухвала про відкриття провадження у справі (загальне)» від 17.06.2024 по справі № 916/2610/24 (суддя Цісельський О.В.) було надіслано одержувачу - ОСОБА_1 на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , та документ доставлено до електронної скриньки 17.06.2024. Матеріали справи містять відповідні довідки і щодо подальших ухвал суду.

З огляду на викладене, судом вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі №916/2610/24.

На підставі викладеного господарський суд доходить висновку, що відповідач належно повідомлений про відкриття провадження 17.06.2024 по справі № 916/2610/24.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача за зустрічним позовом стосовно того, що він за адресою свого місця проживання (м. Херсон) вже давно не проживає, оскільки у своїй же позовній заяві вказує відому суду адресу місцезнаходження, при цьому не зазначаючи іншої актуальної адреси його місця проживання або перебування.

При цьому, додатково щодо своєчасної обізнаності про розгляд справи № 916/2610/24 в суді свідчить обставина надходження до суду через систему «Електронний суд» повідомлення № 56263 (вх. № ГСОО 29540/24) про отримання представником ТОВ «Адепт-Агро» адвокатом Гонтаренко А.К. ще 07.08.2024 доступу до даної справи, а також подання даним представником від імені ТОВ «Адепт-Агро» до суду клопотання (вх. № 29574/24 від 08.08.2024) про відкладення розгляду справи.

При цьому, як вже було зазначено судом, ОСОБА_1 є єдиним засновником та керівником ТОВ «Адепт-Агро», а позивачем за зустрічним позовом самостійно зазначено, наразі у нього та ТОВ «Адепт-Агро» один і той самий адвокат. Відтак, ОСОБА_1 цілком вірогідно був обізнаний про розгляд даної справи щонайменше з моменту отримання Гонтаренко А.К. 07.08.2024 доступу в системі «Електронний суд».

Отже, приймаючи до уваги приписи п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом 15-ти денний строк для подання відзиву на позовну заяву розпочався з 25.06.2024 (позаяк за приписами ч. 1 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок) та сплинув 09.07.2024.

При цьому, навіть приймаючи до уваги обізнаність ОСОБА_1 з 07.08.2024, суд зазначає, що встановлений судом 15-ти денний строк для подання відзиву на позовну заяву розпочався з 08.08.2024 та в будь-якому разі сплинув 22.08.2024.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку (ч. 7 ст. 116 ГПК України).

Враховуючи, що ОСОБА_1 зустрічний позов подано через систему «Електронний суд» лише 29.08.2024, відтак такий позов подано з порушенням строку, встановленого ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відповідач подав зустрічний позов поза межами встановленого для цього строку, а також не обґрунтував поважності причин пропуску цього строку і не просив суд поновити його.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, за змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Натомість відповідно до частини другої статті 119 ГПК України за заявою учасника може бути продовжений строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою.

Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Водночас суд не може продовжити строк понад встановлений цим Кодексом .

Наведені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 05 червня 2024 року по справі №914/2848/22.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Разом з тим ані в поданій зустрічній позовній заяві, ані у вигляді окремої заяви до неї ОСОБА_1 не викладає окремої вимоги про поновлення процесуального строку для її подання.

Зважаючи на пропуск ОСОБА_1 процесуального строку для подання зустрічного позову та відсутність відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску, суд не вбачає можливим поновити вже пропущений стороною строк.

Так, однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами частини 4 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із п. 5 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

За приписами ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (ч.1 ст. 4 ГПК України).

Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте, слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є міра свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Частиною 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду з зустрічною позовною заявою після закінчення відповідно встановленого строку, заяву про поновлення останнього суду не надав, обґрунтування причини пропуску такого строку не навів, суд дійшов висновку про повернення позивачу зустрічної позовної заяви.

Окремо слід відмітити, що пропуск строку для подання зустрічного позову, не позбавляє можливості ОСОБА_1 звернутися із відповідним позовом в загальному порядку.

Оскільки зустрічна позовна заява ОСОБА_1 (вх. № 3893/24 від 29.08.2024) надійшла до суду лише через підсистему «Електронний суд» і засобами поштового зв`язку не надсилалась, припис ч.6 ст.174 ГПК України щодо повернення позивачеві зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів не може бути виконаний судом.

Керуючись ст.ст. 46, 113, 118, 119, 165, 180, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 3893/24 від 29.08.2024) до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним договору поруки - повернути позивачу без розгляду.

Ухвала набрала законної сили 03.09.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Цісельський