Рішення

від 04.09.2024 по справі 916/1721/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1721/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засіданні Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу

за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача-1 Одеської обласної ради

позивача-2 Управління обласної ради з майнових відносин

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАБУД

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації

про розірвання договору купівлі-продажу та зобов`язання повернути домоволодіння

за участю представників:

від прокуратури - Тунік В.

від позивачів - не прибули

від відповідача - Нікішев О.,

від третьої особи - не прибули

До суду надійшла позовна заява заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-1 Одеської обласної ради, позивача-2 Управління обласної ради з майнових відносин до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАБУД, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації, про:

-розірвання договору купівлі-продажу від 07.02.2018, укладений між Управлінням обласної ради з майнових відносин та Товариством з обмеженою відповідальністю ОДЕСАБУД, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередничеко Г.А. та зареєстрований в реєстрі за № 154,

-зобов`язання відповідача повернути у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради домоволодіння будівлю Одеського відділення російського технічного товариства загальною площею 1133,90 кв. м за адресою м. Одеса вул. Князівська (колишня Баранова) 1а, шляхом підписання відповідного акту прийманя-передачі.

Ухвалою від 22.04.2024 суд відмовив в задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову, але постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 скасовано зазначену ухвалу скасовано частково і заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову по справі №916/1721/24 задоволено частково. Накладено арешт на домоволодіння, загальною площею 1133,90 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса вул. Князівська 1а, (пам`ятка архітектури місцевого значення Будівля Одеського відділення російського технічного товариства), реєстраційний номер: 205456951101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою від 22.04.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 29.05.2024.

Відповідач отримав ухвалу в електронному кабінеті 22.04.2024.

14.05.2024 третя особа подала пояснення, у яких просить до того ж розглядати справу без її участі.

Ухвалою від 29.05.2024 відкладено розгляд справи на 05.06.2024 за клопотанням відповідача.

Ухвалою від 05.06.2024 за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 26.06.2024 та строк підготовчого провадження у справі продовжено на 30 днів.

В засіданні 26.06.2024 представник відповідача адвокат Нікішев О. подав відзив, яким заперечує проти позову, і просить продовжити строк для його подання, посилаючись на те, що він в останньому засіданні повідомив, що є новим представником відповідача, тому необхідно було ознайомитись зі справою, а також просить врахувати постійні відключення світла та повітряні тривоги.

Суд відповідно до ст. 119 ГПК України визнає поважними причини пропуску строку для подання відзиву, поновлює строк для його подання і приймає його до розгляду.

26.06.24 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 14.08.2024.

Відповідачем 01.07.2024 подано до суду відзив, який не прийнято судом до розгляду, оскільки його подано з порушенням строків, передбачених нормами ГПК України, без посилання на поважні причини несвоєчасного подання відзиву. До того ж зміст відзиву не є тотожним тому, який було подано адвокатом Нікішевим О.

В судовому засіданні 14.08.2024 судом не прийнято до розгляду надані відповідачем докази, оскільки вони подані з порушенням строків, передбачених ГПК України.

Прокурор наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на істотні порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу та приписи ст.651 ЦК України.

Позивачі в судове засідання не прибули, причини неявки не повідомили. Письмово не виразили свого відношення до позову.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві. Звертає увагу суду, що станом на 14.03.2024 ніяких претензій щодо порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу з боку Позивачів не висловлювалися. На думку відповідача, основні посилання прокурора щодо порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу грунтуються на Акті огляду пам`ятки архітектури, складеному Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації. Звертає увагу суду, що в позові не викладено доводів на користь того, що порушення умов договору купівлі-продажу є істотними.

Третя особа у письмових поясненнях зазначила, що статус об`єкта культурної спадщини не несе загрозу праву власності. З`являється обов`язок зберігати історико-культурний об`єкт, що є обов`язком усіх громадян України відповідно до приписів Конституції України.

В судовому засіданні 14.08.2024 оголошувалась перерва до 04.09.2024, після чого розгляд справи по суті було продовжено.

Розглянувши матеріали справи та надані докази, заслухавши представників, які прибули в судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Управлінням обласної ради з майнових відносин (позивач 2) та ТОВ «ОДЕСАБУД» (відповідач) 07.02.2018 укладено договір купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області шляхом продажу на аукціоні (далі - договір купівлі-продажу), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А., зареєстрований за № 154 (т.1 а.с.27-32).

Одеською обласною прокуратурою в позові зазначено, що будівля по вул. Князівській, 1-а ріг вул. Новосельського у м. Одеса - Будівля Одеського відділення російського технічного товариства - споруджена у 1892-1899 роках за проектом архітекторів О.Й. Бернардацці та Е.Я. Месера, на початку 20-х років XX століття містився перший в світі інститут радіології під керівництвом Є.С. Буксера. Зазначена споруда прийнята під охорону держави рішенням Одеського обласного виконавчого комітету від 15.08.1985 № 480 як пам`ятка архітектури місцевого значення та від 25.12.1984 № 652 як пам`ятка історії місцевого значення, занесена до реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури і туризму від 20.06.2008 № 728/0/16-08, охоронний № 345/1-Од.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначену пам`ятку розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:04:009:0002, площею 0,0784 га, яка відноситься до земель історико- культурного призначення. Вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.

Відповідно до п. 1.1. договору купівлі-продажу, продавець зобов`язується передати у власність покупцю домоволодіння, загальною площею 1133,9 кв. м, яке розташоване за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Князівська (кол. назва - Баранова), буд. № 1а, а покупець зобов`язується прийняти об`єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови.

Пунктом 1.2. договору купівлі-продажу визначено, що вказаний об`єкт приватизації належить Територіальним громадам сіл, селищ, міст Одеської області в особі Одеської обласної ради на праві комунальної власності на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 01.02.2011 по справі № 6/150-10-5100.

Згідно пункту 1.4. договору купівлі-продажу, в результаті проведення аукціону з продажу об`єкта приватизації, який відбувся 08.12.2017, об`єкт приватизації з урахуванням податку на додану вартість продається за ціною 1 114 000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість складає - 185 666,67 грн.

Розділом 4 договору купівлі-продажу «Права та обов`язки сторін» передбачено:

4.1.кожна сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї цим договором, сприяти другій стороні у виконанні її обов`язків і має право вимагати від неї виконання належним чином її обов`язків;

4.2.сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору;

4.3.сторона, яка порушила зобов`язання за цим договором, повинна усунути ці порушення;

4.4.продавець має право вимагати, а покупець зобов`язаний надавати інформацію та документи, необхідні для перевірки стану виконання покупцем зобов`язань, визначених договором, відповідно до чинного законодавства України;

4.5.продавець має право залучати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (за їх згодою) до здійснення контролю за виконання умов договору.

Розділом 5 договору купівлі-продажу «Обов`язки покупця» передбачено:

5.1. Покупець зобов`язаний:

·а) у встановлений цим договором строк сплатити ціну продажу об`єкта приватизації;

·б) у тижневий строк після сплати за об`єкт приватизації надати продавцю копії платіжних документів, завірених банком;

·в) у встановленому цим договором порядку прийняти об`єкт приватизації;

·г) після сплати у повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації зареєструвати право власності на об`єкт приватизації у встановленому чинним законодавством порядку та у 10-ти денний термін з моменту його реєстрації надати відповідну інформацію продавцю;

·д) протягом року з моменту виникнення у покупця за договором купівлі- продажу права власності на об`єкт приватизації укласти відповідний договір оренди земельної ділянки, на якій знаходиться об`єкт приватизації в порядку, встановленому законодавством;

·е) у 15-денний строк з моменту одержання запиту на вимогу продавця надавати необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов договору купівлі-продажу об`єкта та діючого законодавства;

·є) не перешкоджати продавцю у здійсненні контролю за виконанням умов договору;

·ж) не пошкоджувати, не руйнувати, не знищувати об`єкт приватизації;

·з) утримувати об`єкт приватизації та прилеглу територію в належному санітарному стані;

·і) об`єкт не підлягає відчуженню, передачі в оренду тощо іншим юридичним або фізичним особам без збереження зобов`язань, на яких він був придбаний;

·к) у разі подальшого відчуження об`єкта приватизації невиконані умови договору купівлі-продажу, відповідальність за її невиконання, права та обов`язки покупця, визначені законодавством та договором купівлі-продажу, переходять до нового власника, а новий власник у двотижневий строк з дня переходу до нього права власності на цей об`єкт повинен надати до управління обласної ради з майнових відносин документи, які підтверджують перехід до нього права власності;

·л) у місячний строк з моменту виникнення у покупця за договором купівлі- продажу права власності на об`єкт приватизації укласти відповідний охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до розділу 6 договору купівлі-продажу «Обов`язки продавця»:

1. Продавець зобов`язаний:

а)передати покупцю об`єкт приватизації у встановлений у цьому договорі строк;

б)здійснювати контроль за виконанням покупцем умов цього договору.

Згідно пунктів 7.1., 7.4., 7.6., 7.8. договору купівлі-продажу, у разі порушення покупцем зобов`язань щодо виконання умов розділу 5 цього договору, він несе відповідальність згідно зі ст. 29 Закону України «Про

приватизацію державного майна» та ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

За несвоєчасне виконання (прострочення) або невиконання умов, передбачених підпунктами б), г), д), е), є), ж), з), і), к), л) пункту 5.1 та пункту 5.2 цього договору, покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 0,5% від ціни продажу об`єкта приватизації за кожне порушення.

Сплата штрафних санкцій не звільняє покупця від обов`язків виконання договірних зобов`язань у період дії цього договору.

Порушення умов даного договору є підставою для його розірвання, стягнення завданих збитків та повернення об`єкта приватизації за актом прийому-передачі до спільної власності територіальних громад області у встановленому чинним законодавством порядку.

Пунктом 12.3. договору купівлі-продажу передбачено, що у разі невиконання однією із сторін умов цього договору, він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду. При цьому об`єкт приватизації повертається у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та на виконання підпункту л) пункту 5.1. договору купівлі-продажу, між Управлінням культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини обласної державної адміністрації та ТОВ «ОДЕСАБУД» 06.03.2018 було укладено охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини № 04-02/619сп (далі - охоронний договір).

Відповідно до умов охоронного договору, а саме: пунктів 1, 2, 5, 9, 10, 11, 12, власник бере на себе зобов`язання щодо охорони будівлі-пам`ятки, загальною площею 1133,9 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Князівська, 1-А ріг вул. Новосельського - Будівля Одеського відділення російського технічного товариства (споруджена у 1892-1899 роках).

Термін дії даного охоронного договору встановлено з моменту підписання даного договору на період дії права власності дійсного власника.

Власник несе відповідальність за рухоме і нерухоме майно, що належить до пам`ятки.

Власник зобов`язується:

-використовувати пам`ятку, загальною площею 1133,9 кв. м по вул. Князівській, Іаріг вул. Новосельського у м. Одесі виключно для діяльності, що не спричиняє ушкоджень пам`ятці.

-утримувати пам`ятку в належному санітарному, протипожежному і технічному стані.

-утримувати територію пам`ятки упорядженою, не допускати використання цієї території для нового будівництва та задоволення інших господарських потреб, що можуть зашкодити пам`ятці. Не робити будь-яких прибудов до пам`ятки, не переробляти її як зовні, так і в середині, а також не

вести будь-яких земляних робіт на території пам`ятки без спеціального письмового дозволу органу охорони.

Своєчасно проводити поточний та капітальний ремонт пам`ятки і роботи з упорядження території пам`ятки. Виконувати реставраційні, ремонтні та інші роботи в терміни, передбачені пунктом 12 цього договору, а у разі потреби - в терміни, визначені окремим розпорядженням органу охорони.

Проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи відповідно до науково- проєктної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмовим дозволом органу охорони. Копії матеріалів про проведення обміру та дослідження пам`ятки, а також науково-проєктну документацію безоплатно передавати органу охорони в 10-денний термін після її затвердження.

З метою збереження пам`ятки та створення належних умов для її використання, власник зобов`язаний виконати такі роботи:

1.розробити науково-проєктну документацію на реставрацію будівлі- пам`ятки - протягом шести місяців з моменту підписання охоронного договору;

2.проведення робіт згідно з науково-проєктною документацією - протягом двох років з моменту підписання охоронного договору;

3.поточний ремонт приміщень та інженерних мереж пам`ятки, що використовується власником - на протязі експлуатації приміщень у відповідності з вимогами ВСН 58-88 (Р).

Прокурор у позові звертає увагу суду, що відповідно до акту технічного стану пам`ятки від 20.02.2018, що є додатком до охоронного договору:

1.загальний стан пам`ятки:

об`єкт знаходиться у незадовільному технічному стані, частину чільного фасаду (з боку вул. Новосельського) та частина внутрішньодворового фасаду зруйновано, міжповерхові перекриття зруйновані, відсутній дах, частково відсутні заповнення віконних та дверних прорізів.

2.Стан зовнішніх архітектурно-конструкційних елементів пам`ятки:

а)загальний стан: у незадовільному технічному стані;

б)фундаменти: не розкривалися;

в)цоколі: у незадовільному стані;

г)відмостки: з асфальтового покриття, в цілому у задовільному технічному стані;

ґ) стіни: з блоків каменю-черепашника, з боку вул. Новосельського: зруйновано частину чільного фасаду, з боку вул. Князівської та двору; на стінах спостерігаються ділянки уражені тріщинами різного розкриття та напрямку, у незадовільному технічному стані;

д)сходи: у незадовільному стані;

е)дах (крокви і лати, покрівля, водозливні труби): зруйнований;

є) бані, шатра (їх конструкції та покрівля): відсутні;

ж)балкони: відсутні;

з)зовнішнє декоративне оздоблення (обличкування, пофарбування, карнизи, колони, пілястри, ліплення, скульптура, живопис на фасадах): замкові

камені, напівколони, карнизи та інші елементи архітектурного декору - в цілому у незадовільному технічному стані.

3.Стан внутрішніх архітектурно-конструктивних і декоративних елементів пам`ятки:

а)загальний стан: незадовільний;

б)перекриття: зруйновані;

в)підлога: в підвальних приміщеннях - бетонна; підлога першого та другого поверхів - зруйнована;

г)стіни: вапняк-черепашник, у незадовільному стані, міжкімнатні перегородки - зруйновані;

ґ) стовпи, колони: відсутні;

д)двері, вікна: заповнення дверних прорізів - відсутні; заповнення віконних прорізів дерев`яні - у незадовільному стані, частково відсутні, частину віконних прорізів замуровано;

е)сходи: зруйновані;

є) стеля (покрівля): зруйновано;

ж)внутрішнє декоративне оздоблення, живопис, предмети прикладного мистецтва: відсутнє.

4.Стан прилеглої території:

а)двір: в цілому у задовільному технічному стані;

б)ворота: металеві у задовільному технічному стані;

в)огорожа: територія огороджена тимчасовим металевим парканом;

г)сад: відсутній;

ґ) парк: відсутній.

Матеріалами справи підтверджується, що листом від 23.08.2018 за № 07 Одес (т.1 а.с.72), скерованим до Управління культури, ТОВ «ОДЕСАБУД» просило продовжити термін виконання п. 12.1 охоронного договору у зв`язку із повним зруйнуванням елементів будівлі та необхідністю залучення більшої кількості спеціалістів (архітекторів, реставраторів) для розробки науково-проєктної документації на реставрацію будівлі.

Судом встановлено, що між Управлінням культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини облдержадміністрації та ТОВ «ОДЕСАБУД» 28.09.2018 укладено додаткову угоду № 1 до охоронного договору (т.1 а.с.73, 74).

Вказаною додатковою угодою сторони дійшли згоди викласти п. 12 охоронного договору у наступній редакції:

1.розробити науково-проєктну документацію на реставрацію будівлі- пам`ятки - до 30.12.2019;

2.проведення робіт згідно з науково-проєктною документацією - до 30.12.2021;

3.ремонт (реставраційний) приміщень та інженерних мереж пам`ятки, що належить власнику - протягом експлуатації приміщень у відповідності з вимогами ВСН 58-88 (Р).

З інформації, наданої Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації (далі - Департамент культури) листом від 28.04.2023

№ 1202/10/01-12/2-23/3 72 вбачається, що 27.06.2019 представниками органу охорони було здійснено огляд зазначеної будівлі-пам`ятки та виявлено наступне: територія пам`ятки огороджена металевим парканом, на території встановлено тимчасову споруду, в якій знаходиться охорона, прохід на територію сторонніх осіб відсутній.

Крім того, Департамент культури повідомив, що, відповідно до ст. 46 Закону України «Про охорону культурної спадщини» спеціалістами останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення, серія ОД № 00002 від 16.01.2020.

Постановою № 7/20 у справі про адміністративне правопорушення Виконавчого комітету Южненської міської ради накладено на директора ТОВ «ОДЕСАБУД» штраф у розмірі 1700 грн за порушення ст. 92 КУпАП України.

ТОВ «ОДЕСАБУД» 16.01.2020 скерувало лист на адресу Департаменту культури за № 16/01-20Б1, яким повідомило про призначення нового директора, у зв`язку з чим, 16.01.2020 Між Департаментом культури та ТОВ «ОДЕСАБУД» укладено додаткову угоду до охоронного договору, якою: замінено підписанта з боку ТОВ «ОДЕСАБУД», замінено Управління культури на Департамент культури та внесено відповідні зміни у розділ договору «Підписи».

Відповідно до акту технічного стану пам`ятки від 20.02.2020 (т.1 а.с.79,80):

1.загальний стан пам`ятки:

об`єкт знаходиться у незадовільному технічному стані, частину чільного фасаду (з боку вул. Новосельського) та частина внутрішньодворового фасаду зруйновано, міжповерхові перекриття зруйновані, відсутній дах, частково відсутні заповнення віконних та дверних прорізів.

2.Стан зовнішніх архітектурно-конструкційних елементів пам`ятки:

а)загальний стан: у незадовільному технічному стані;

б)фундаменти: не розкривалися;

в)цоколі: у незадовільному стані;

г)відмостки: з асфальтового покриття, в цілому у задовільному технічному стані;

ґ) стіни: з блоків каменю-черепашника, з боку вул. Новосельського: зруйновано частину чільного фасаду, з боку вул. Князівської та двору: на стінах спостерігаються ділянки уражені тріщинами різного розкриття та напрямку, у незадовільному технічному стані;

д)сходи: у незадовільному стані;

е)дах (крокви і лати, покрівля, водозливні труби): зруйнований;

є) бані, шатра (їх конструкції та покрівля): відсутні;

ж)балкони: відсутні;

з)зовнішнє декоративне оздоблення (обличкування, пофарбування, карнизи, колони, пілястри, ліплення, скульптура, живопис на фасадах): замкові камені, напівколони, карнизи та інші елементи архітектурного декору - в цілому у незадовільному технічному стані.

3.Стан внутрішніх архітектурно-конструктивних і декоративних елементів пам`ятки:

а)загальний стан: незадовільний;

б)перекриття: зруйновані;

в)підлога: в підвальних приміщеннях - бетонна; підлога першого та другого поверхів - зруйнована;

г)стіни: вапняк-черепашник, у незадовільному стані, міжкімнатні перегородки - зруйновані;

ґ) стовпи, колони: відсутні;

д)двері, вікна: заповнення дверних прорізів - відсутні; заповнення віконних прорізів дерев`яні - у незадовільному стані, частково відсутні, частину віконних прорізів замуровано;

е)сходи: зруйновані;

є) стеля (покрівля): зруйновано;

ж)внутрішнє декоративне оздоблення, живопис, предмети прикладного мистецтва: відсутнє.

4.Стан прилеглої території:

а)двір: в цілому у задовільному технічному стані;

б)ворота: металеві у задовільному технічному стані;

в)огорожа: територія огороджена тимчасовим металевим парканом;

г)сад: відсутній;

д)парк: відсутній.

Прокурор у позові стверджує, що за результатом порівняння двох актів технічного стану пам`ятки від 20.02.2018 та від 20.02.2020, можна дійти висновку, що жодних робіт, направлених на відновлення будівлі-пам`ятки проведено не було.

Матеріалами справи підтверджується, що 11.06.2021 відповідачем було скеровано на адресу Департаменту культури лист, в якому відповідач просить розглянути на засіданні консультативної ради ескізний проект «Будівля російського технічного товариства. Ремонтно-реставраційні роботи з пристосуванням під сучасні потреби, за адресою: м. Одеса, вул. Князівська, 1а, на розі вул. Новосельського, розроблений ФОП Горбачов О.О., головний архітектор проекту Бойцова С.П.

На Консультативній раді з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської області, що відбулась 22.07.2021, було розглянуто звернення ТОВ «ОДЕСАБУД» про розгляд ескізного проекту «Будівля російського товариства. Ремонтно-реставраційні роботи з пристосуванням під сучасні потреби за адресою: м. Одеса, вул. Князівська, 1-а на розі вул. Новосельського», розроблений ФОП Горбачов О.О. та вирішено погодитись з концепцією та рекомендувати розробнику на підставі неї розробити науково- проєктну документацію з урахуванням зауважень членів Консультативної ради

з питань охорони культурної спадщини Одеської області, а також на підставі чинних нормативно-правових актів у сфері охорони культурної спадщини.

Департамент погодив науково-проектну документацію «Ремонтно- реставраційні роботи з пристосуванням під сучасні потреби за адресою: м. Одеса, вул. Князівська, 1А на розі вул. Новосельського. Том 2. Проектна документація на протиаварійні роботи» за умови виконання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо проведення експертизи проекту.

Згідно інформації, наданої Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини обласної військової адміністрації у листі від 22.02.2024 № 580/01-33/2-24/118, - ТОВ «ОДЕСАБУД» вимоги охоронного договору не виконуються, зазначена будівля-пам`ятка знаходиться у майже зруйнованому стані, у зв`язку з чим, Департамент просить вжити заходів прокурорського реагування.

Головним спеціалістом Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації проведено огляд вказаної будівлі-пам`ятки, за результатами якого складено акт огляду від 14.03.2024 (т.1 а.с.98).

Вказаним актом зафіксовано наступне:

-територія пам`ятки огороджена, але не зачинена, існує вільний доступ. На території пам`ятки перебувають безхатьки.

-територія пам`ятки та приміщення не розчищені від сміття, залишків будівельних матеріалів. Камінь автентичної кладки, елементи оздоблення та залишки фурнітури, які можуть бути придатними до проведення реставраційних робіт складовані лише частково.

-роботи відповідно до проектної документації по реставрації будівлі не були проведені.

- під час огляду візуальних ознак проведення робіт не зафіксовано.

Прокурор у позові зазначає, що в порушення вимог охоронного договору ТОВ «ОДЕСАБУД», як власник будівлі-пам`ятки, не забезпечує її утримання у належному технічному стані, зокрема, товариство не виконало зобов`язань щодо проведення відповідних протиаварійних, ремонтних та реставраційних робіт. Незважаючи на те, що на виконання умов охоронного договору ТОВ «ОДЕСАБУД» здійснило певні дії щодо розроблення відповідної науково-проектної документації, жодних дій, направлених на відновлення майже зруйнованої пам`ятки архітектури останнім здійснено не було.

Прокурор стверджує, що ТОВ «ОДЕСАБУД» не виконуються умови договору купівлі-продажу щодо належного утримання, експлуатації будівлі-пам`ятки, проведення відповідних ремонтно- реставраційних робіт згідно з умовами охоронного договору та нормами, передбаченими Законом України «Про охорону культурної спадщини», дотримання державних стандартів, норм, правил та іншого законодавства в сфері охорони культурної спадщини, тобто істотно порушується договір, що своєю чергою завдає шкоди державним інтересам в сфері охорони культурної спадщини та значною мірою позбавляє Одеську обласну раду як продавця вказаного об`єкта того, на що розраховувалось при укладенні договору, зокрема, збереження об`єкта культурної спадщини, а тому договір купівлі- продажу від 07.02.2018 підлягає розірванню, а будівля-пам`ятка підлягає поверненню до комунальної власності Одеської обласної ради.

Заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача, які прибули в судове засідання, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких грунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, - суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступник підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до приписів частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як визначено у стааті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) стаття 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Приписами статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом .

Згідно з статтею 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (стаття 651 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.1. договору купівлі-продажу передбачено, що у разі порушення Покупцем зобов`язань щодо виконання умов розділу 5 цього договору він несе відповідальність згідно зі статтею 29 Закону України «Про приватизацію державного майна» та ст.23 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Згідно приписів вищевказаних законів в редакції, яка діяла станом на дату укладення договору купівлі-продажу статтею 29 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції від 06.01.18) передбачено відповідальність за порушення законодавства про приватизацію, а саме:

1. За порушення законодавства про приватизацію до винних осіб застосовується кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова відповідальність відповідно до законодавства України.

2. Посадові особи державних органів приватизації, інших органів виконавчої влади за наявності в їх діях ознак злочину, пов`язаного з порушенням законодавства про приватизацію, підлягають притягненню до кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому Кримінальним кодексом України.

3. Посадові особи державних органів приватизації, інших органів виконавчої влади несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за:

безпідставну відмову у прийнятті заяви про приватизацію; порушення строків розгляду заяви про приватизацію; порушення умов і порядку проведення конкурсу, аукціону, продажу акцій (часток, паїв); порушення умов і порядку передачі акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації,-

до восьми встановлених на день вчинення порушення розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

необгрунтовану відмову від продажу підприємства (майна, акцій); безпідставну відмову в наданні інформації про об`єкт приватизації - до десяти встановлених на день вчинення порушення розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Посадові особи підприємств, на балансі яких знаходяться об`єкти приватизації, несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за:

порушення вимог органів приватизації щодо своєчасного надання достовірної інформації про об`єкти приватизації, які підлягають продажу, або надання інформації не в повному обсязі - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

вчинення тих самих дій протягом року після накладення адміністративного стягнення - у розмірі від ста до двохсотп`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

4. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня нотаріального посвідчення договору покупець сплачує на користь державного органу приватизації неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу об`єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню.

5. При повному або частковому невиконанні умов договорів купівлі-продажу встановлюється така відповідальність покупців:

у разі порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі покупцями сплачується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості не внесених інвестицій за кожний день прострочення.

У разі невиконання або неналежного виконання покупцем умов договору купівлі-продажу майна (акцій, часток, паїв) підприємства у зв`язку з визнанням такого підприємства банкрутом покупець сплачує штраф у розмірі 100 відсотків суми не виконаних ним зобов`язань, але не менш як 10 відсотків ціни придбаного об`єкта приватизації. При цьому достатнім підтвердженням факту невиконання або неналежного виконання умов договору купівлі-продажу є прийняття господарським судом постанови про визнання банкрутом підприємства, майно (акції, частки, паї) якого є об`єктом купівлі-продажу. Порушення провадження у справі про банкрутство (введення процедури розпорядження майном, винесення ухвали про проведення санації) не звільняє покупця об`єкта приватизації від відповідальності за невиконання умов договору купівлі-продажу;

у разі недотримання покупцем зобов`язань щодо збереження протягом визначеного періоду основних видів діяльності приватизованого об`єкта покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків вартості придбаного майна.

у разі невиконання покупцем умов договору купівлі - продажу майна (акцій, часток, паїв) підприємства щодо виникнення податкового боргу, покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків від суми податкового боргу.

За недопущення працівників державних органів приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу державного майна на керівника приватизованого підприємства накладається штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний встановлений факт.

Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду в установленому порядку та перераховуються до Державного бюджету України.

6. Збитки, заподіяні порушенням законодавства про приватизацію, а також витрати щодо забезпечення збереження об`єктів приватизації на період до моменту передачі майна, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, передбаченому законодавством України.

Порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.

Статтею 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції 06.08.14 станом на дату укладення Договору купівлі-продажу) передбачено, що:

1. Право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.

Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації.

У разі придбання об`єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом договір купівлі-продажу між покупцем і продавцем укладається не пізніш як у п`ятиденний термін з дня затвердження органом приватизації результатів аукціону, конкурсу.

2. Договір включає:

назву підприємства, його адресу;

відомості про продавця та покупця;

остаточну ціну продажу об`єкта на аукціоні, за конкурсом або розмір викупу;

взаємні зобов`язання продавця і покупця;

номери їх розрахункових рахунків;

назви і адреси банківських установ;

умови внесення платежів.

3. До договору включаються зобов`язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, відповідальність та правові наслідки їх невиконання.

У разі розташування захисної споруди цивільного захисту в будівлі (споруді, приміщенні) або на земельній ділянці, що приватизується (викуповується), до договору купівлі-продажу включається зобов`язання власника приватизованих об`єктів здійснювати заходи, спрямовані на її збереження.

Зобов`язання покупця, передбачені договором купівлі-продажу, зберігають свою дію для осіб, які придбають об`єкт у разі його подальшого відчуження протягом строку дії таких зобов`язань.

Подальше відчуження такого об`єкта можливе лише за умови збереження для нового власника зобов`язань, визначених договором купівлі-продажу, виключно за згодою державного органу приватизації, який здійснює контроль за їх виконанням.

У разі подальшого відчуження приватизованого об`єкта новий власник об`єкта зобов`язаний у двотижневий строк з дня переходу до нього права власності на об`єкт подати державному органу приватизації копії документів, що підтверджують його право власності.

Державний орган приватизації зобов`язаний вимагати від нового власника виконання зобов`язань, визначених договором купівлі-продажу об`єкта приватизації, та в разі їх невиконання застосовувати до нього санкції згідно із законом.

Договори про подальше відчуження об`єкта, обтяженого зобов`язаннями, що визначені у договорі купівлі-продажу такого об`єкта, підлягають нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законодавством, - державній реєстрації.

Відсутність погодження державним органом приватизації подальшого відчуження об`єкта приватизації є підставою для визнання правочинів щодо такого відчуження недійсними.

5. Договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об`єкт приватизації.

Покупець зобов`язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. У разі несплати коштів протягом зазначеного строку покупець сплачує на користь державного органу приватизації неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу об`єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню.

6. У триденний термін після сплати в повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації уповноважений представник органу приватизації і новий власник підписують акт передачі приватизованого об`єкта.

8. Органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а в разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Статтею 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» встановлено, що з моменту переходу права власності на об`єкт приватизацію покупець, який придбав об`єкт приватизації, зобов`язаний виконувати всі умови договору купівлі-продажу об`єкта приватизації.

Виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є, зокрема, невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" № 2163-XII від 04.03.1992 (зі змінами та доповненнями), який був чинний станом на дату укладення спірного договору, на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Предметом позову є матеріально правова вимога прокурора, а саме:

- розірвання договору купівлі-продажу від 07.02.2018, укладений між Управлінням обласної ради з майнових відносин та Товариством з обмеженою відповідальністю ОДЕСАБУД, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередничеко Г.А. та зареєстрований в реєстрі за № 154,

-зобов`язання відповідача повернути у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Одеської обласної ради домоволодіння будівлю Одеського відділення російського технічного товариства загальною площею 1133,90 кв. м за адресою АДРЕСА_1 , шляхом підписання відповідного акту прийманя-передачі.

Підставою позову визначено істотне порушення умов договору купівлі-продажу щодо належного утримання, експлуатації будівлі-пам`ятки, проведення відповідних ремонтно- реставраційних робіт згідно з умовами охоронного договору та нормами, передбаченими Законом України «Про охорону культурної спадщини», дотримання державних стандартів, норм, правил та іншого законодавства в сфері охорони культурної спадщини.

Як вбачається, правовою підставою позову позивач у цій справі визначив частину другу статті 651 Цивільного кодексу України та послався на істотне порушення відповідачем умов спірного договору, а саме: не виконано зобов`язань щодо проведення відповідних протиаварійних, ремонтних та реставраційних робіт.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, у частині другій статті 651 Цивільного кодексу України йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка істотності порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом вказаною нормою.

Загальні критерії істотності порушення умов договору, в розумінні частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, як необхідної передумови розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї сторони договору напрацьовані усталеною судовою практикою Верховного Суду та викладені, зокрема, у постановах від 07 серпня 2018 року у справі № 910/22259/17, від 10 грудня 2019 року у справі № 926/1557/18, від 21 січня 2020 року у справі № 920/221/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/185 та інших.

Поняття «істотності порушення договору» є оціночним, яке законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку, вина сторони, що припустилася порушення договору, (як суб`єктивний чинник) не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Отже, надаючи оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, а також її розмір. Проте, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Тобто, суди повинні встановити, чи є насправді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Отже, у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Наведений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 14.08.2019 у справі № 910/8819/18, від 28.08.2019 у справі № 910/5381/18.

У пункті 8.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17 (провадження № 12-216гс18) зазначено, що зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Таким чином, звертаючись із позовними вимогами щодо внесення змін до договору / розірвання договору, на позивача покладається обов`язок зазначити істотні порушення умов спірного договору відповідачем та шкоду, яка завдана відповідачем позивачеві таким порушенням.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Суд повинен встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Істотне порушення умов Договору купівлі-продажу в даній справі, на думку прокурора, - відповідачем не виконано зобов`язань щодо проведення відповідних протиаварійних, ремонтних та реставраційних робіт.

Суд звертає увагу Прокурора, що умовами Договору купівлі-продажу передбачено зобов`язання Відповідача не пошкоджувати, не руйнувати, не знищувати об`єкт приватизації; утримувати об`єкт приватизації та прилеглу територію в належному санітарному стані. Здійснення протиаварійних, ремонтних та реставраційних робіт передбачено умовами Охоронного договору.

Відносно завданої шкоди, суд зазначає, що прокурором не доведено понесення державою збитків внаслідок порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу, оскільки відповідачем належним чином виконані умови договору купівлі-продажу та сплачено грошові кошти за об`єкт приватизації.

Щодо посилання прокурора на невиконання відповідачем умов договору щодо зобов`язань не пошкоджувати, не руйнувати, не знищувати об`єкт приватизації; утримувати об`єкт приватизації та прилеглу територію в належному санітарному стані - суд констатує, що прокурором не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів того, що відповідачем руйнується та знищується об`єкт приватизації, в матеріалах справи відсутні докази, надані відповідними органами, на підтвердження неналежного санітарного стану об`єкта приватизації.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Прокурором не доведено істотне порушення Відповідачем умов Договору купівлі-продажу, а тому відсутні підстави для його розірвання. Оскільки позовна вимога про повернення об`єкта приватизації є нерозривно поєднаною із розірванням договору та фактично похідною від такої вимоги, - у її задоволенні також належить відмовити.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на прокурора.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 05 вересня 2024 р.

Суддя В.В. Литвинова