Ухвала

від 05.09.2024 по справі 922/3106/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

05 вересня 2024 року м. ХарківСправа № 922/3106/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання" про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання", с. Красносілка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-Цепь", м. Харків про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод елеваторного обладнання", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-цепь", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти, сплачені за Договором №0105/7 від 01.05.2024 у загальному розмірі 456 072,35 грн., з яких: 318 526,39 грн. основна сума, 135 692,24 грн. пеня, 1 853,72 грн. три проценти річних. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором щодо поставки товару належною якості.

Ухвалою суду від 04.09.2024 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.10.2024 о 10:15.

Разом з позовною заявою позивачем до суду була подана заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно (рухоме та нерухоме) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-цепь" в межах суми позову у розмірі 456 072,35 грн.

В обґрунтування заяви позивач вказує на те, що станом на сьогоднішній день, у зв`язку із протиправними діями відповідача, та повним ігноруванням останнім законних вимог позивача про необхідність повернення отриманих коштів за поставлений товар неналежної якості, у ТОВ "Завод елеваторного обладнання" існує обґрунтований ризик того, що ТОВ "Сталь-цепь", з метою уникнення від відповідальності може вивести кошти зі своїх рахунків, та відчужити майно, що призведе до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову. Такі ризики виходять із того, що за 2024 рік, у ТОВ "Сталь-цепь", відповідно до даних сайту Судової Влади, наявні чисельні судові справи про стягнення коштів, де ТОВ "Сталь-цепь" є відповідачем. Враховуючи настання несприятливих наслідків у вигляді примусового стягнення коштів за рішеннями суду у різних справах, ТОВ "Сталь-цепь" з метою невиконання таких рішень, може вивести всі кошти з рахунку та відчужити своє майно, що може бути реалізовано в порядку примусового виконання рішень.

Відповідно до ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Водночас, частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Дослідивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність необхідності виклику до суду представника заявника для дачі пояснень та/або призначення для розгляду заяви про забезпечення позову судового засідання з викликом представників сторін.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, а оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Також, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та наслідків заборони вчиняти дії відповідачу та/або іншим особам.

Суд відзначає, що обставини щодо наявності/відсутності обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд встановлює під час ухвалення рішення по суті спору, разом з цим, матеріали справи та заяви про забезпечення позову містять відповідні докази, які суд має оцінити, вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав саме для вжиття заходів забезпечення позову. Захід забезпечення позову, який застосовується господарським судом, має бути адекватним вимогам, на забезпечення яких він вживається, а заборона вчиняти дії іншим особам має стосуватись безпосередньо предмету спору та містити опис дії, яка забороняється.

За приписами частини 1статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК Українивизначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частини 1статті 77 ГПК Україниобставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбаченихстаттею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).

Проте, позивачем не було надано жодних доказів та обґрунтувань у розумінні вищевказаних положень Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності обставин, які б дійсно могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі у разі задоволення позову.

Доводи заявника у даному випадку є лише його оціночними судженнями, побоюваннями, що не підтверджені належними засобами доказування, та не можуть бути прийняті судом як доказ, що свідчить про реальну загрозу невиконання рішення суду по даній справі.

Посилання позивача на наявність інших судових проваджень майнового характеру, учасником яких є відповідач, не є тією обставиною, яка свідчить про вчинення відповідачем навмисних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, як наслідок - неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення. Розгляд у суді інших справ, в яких ТОВ "Сталь-цепь" виступає відповідачем, не свідчить про його скрутний фінансовий стан.

Розглянувши мотиви поданої заяви, з урахуванням того, що заявник не надав доказів в обґрунтування того, що невжиття заходів до забезпечення позову вказаним в заяві шляхом, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.

Ухвала підписана 05 вересня 2024 року.

СуддяО.В. Погорелова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.