Ухвала

від 29.08.2024 по справі 645/1429/23

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/1429/23

Провадження № 2/645/55/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Алтухової О.Ю.,

секретар судового засіданняМалій О.Л.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК і К» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Салтівський м`ясокомбінат», про визнання недійсним патенту та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «ПІК і К», від імені та в інтересах якого, на підставі ордеру, дієадвокат Кузнецова А.А., звернулось з позовом до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», третя особа: ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат» та просить суд:

визнати недійсним патент України № НОМЕР_1 на корисну модель «КОВБАСНИЙ ВИРІБ В УПАКОВЦІ», яка зареєстрована в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 11.06.2018, власником якого є ОСОБА_1

зобов`язати Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (УКРНОІВІ) внести зміни до Державного реєстру патентів України на корисні моделі стосовно визнання недійсним повністю патенту України № 126390 на корисну модель «КОВБАСНИЙ ВИРІБ В УПАКОВЦІ», яка зареєстрована в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 11.06.2018, про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Провадження у справі відкрите ухвалою суду від 20 квітня 2023 року, призначене підготовче засідання.

Ухвалою суду від 08.08.2023 року постановлено закрити підготовче провадження та призначити цивільну справу № 645/1429/23 до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 20.11.2023 року за клопотанням представника третьої особи судом постановлено повернутися до стадії підготовчого провадження в цивільній справі та призначено судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, на вирішення експерта поставити питання: Чи відповідає корисна модель за патентом України № 126390 на корисну модель «КОВБАСНИЙ ВИРІБ В УПАКОВЦІ», яка зареєстрована в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 11.06.2018 року, умові патентоздатності «новизна» відповідно до матеріалів? Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиціїУкраїни (03057,м.Київ,вул.Сім`ї Бродських,6).

11.06.2024 року до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності № 1349/24-53 від 24.05.2024 року.

Ухвалою суду від 11.06.2024 року провадження у справі поновлене.

Підготовче засідання 18.07.2024 року не відбулося через знеструмлення суду у час, на який було призначено справу.

18.07.2024 року судом через систему «Електронний суд» отримане клопотання представника позивача ТОВ «Пік і К» Кузнецової А.І. про визнання судом висновку експерта №1349/24-53 від 24.05.2024 за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності в цивільній справі № 645/1429/23 необґрунтованим, таким, що суперечить матеріалам справи та викликає сумніви в її правильності та призначення повторної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності.

Клопотання обґрунтоване тим, що як вбачається з вступу висновку експерта від 24.05.2024 №1349/24-53 матеріали цивільної справи №645/1429/23 до КНДІСЕ надійшли за вх. №21495-4-23 від 01.12.2023 (пункт 3 висновку експерта за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 24.05.2024 №1349/24-53). Відповідно до п.4.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства України від 08.10.98 № 53/5 (далі Інструкція № 53/5) керівник експертної установи розглядає отримані матеріали і доручає відповідному структурному підрозділу експертної установи організувати проведення експертизи. Пунктом 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства України від 08.10.98 № 53/5 (далі Інструкція № 53/5) час попереднього вивчення матеріалів не повинен перевищувати п`ятнадцяти робочих днів, строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день складання висновку експерта (повідомлення про неможливість надання висновку). Якщо закінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день. Згідно з п.7 постанови № 4 від 23.03.2012 Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики призначення судової експертизи, за загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України. Таким чином, після отримання КНДІСЕ матеріалів цивільної справи №645/1429/23 та ухвали Фрунзенського районного суду від 22.11.2023, тобто не пізніше наступного робочого, а саме 04.12.2023 керівник експертної установи повинен був доручити відповідному структурному підрозділу експертної установи, організувати проведення експертизи, призначити експерта та встановити строк проведення експертизи. Однак, як вбачається з п.13.3 ОСОБА_2 отримала свідоцтво №44-24Д щодо «Дослідження пов`язані з винаходами та корисними моделями», яке видане ЦЕКК при Міністерстві юстиції, ЛИШЕ 25.01.2024, ТОБТО МАЙЖЕ ЧЕРЕЗ ДВА МІСЯЦІ, ЯК КНДІСЕ отримано матеріали цивільної справи №645/1429/23 та ухвалу Фрунзенського районного суду від 22.11.2023. Таким чином, ОСОБА_2 взагалі не могла проводити експертизу, оскільки на час надходження матеріалів цивільної справи №645/1429/23 та ухвали Фрунзенського районного суду від 22.11.2023 не мала відповідної кваліфікації.__ Якщо в експертній установі не проводяться певні види експертиз та відсутні фахівці з певної галузі спеціальних знань, керівник експертної установи повідомляє про це орган (особу), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), та повертає матеріали справи без виконання. Отже, враховуючи наведені вище обставини та приписи п. 4.1 розділу 4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, керівник експертної установи повинен був повідомити суд, про відсутність фахівців з певної галузі спеціальних знань і повернути матеріали справи без виконання, у разі якщо були відсутні фахівці з певної галузі спеціальних знань станом на 04.12.2023. По-друге, як вбачається з висновку експерта №1349/24-53 від 24.05.2024 (стор. 9 передостанній абзац) матеріали справи, відповідно до ухвали суду, містять, між іншого, відомості завдяки яким може бути визначена відповідність корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 на корисну модель «Ковбасний виріб у упаковці», яка зареєстрована в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 11.06.2018 року, умові патентоздатності «новизна». До таких відносяться (копії): 1. Національний стандарт України ДСТУ 4436:2005 «Ковбаси варені, сосиски, сардельки, хлібці м`ясні. Загальні технічні умови; 2. Технологічні інструкції з виробництва ковбас варених, сосисок,сардельок та хлібів м`ясних до ДСТУ 4436:2005 «Ковбасі варені, сосиски, та сардельки, хлібці м`ясні. Загальні технічні умови». Разом з тим, відповідно до Ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.11.2023 призначено по цивільній справі № 645/1429/23 судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, на вирішення експерта поставлено питання: Чи відповідає корисна модель за патентом України № 126390 на корисну модель «КОВБАСНИЙ ВИРІБ В УПАКОВЦІ», яка зареєстрована в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 11.06.2018 року, умові патентоздатності «новизна» відповідно до матеріалів. Таким чином, судом було наголошено, що експертиза повинна бути проведена на підставі матеріалів цивільної справи. Разом з тим, в матеріалах справи міститься не тільки ДСТУ 4436:2005 та технологічна інструкція до нього, а і інші докази, які мають значення для справи, однак експертом жодної оцінки даним доказом не надано, як і не надано обґрунтованої відмови щодо відхилення дослідження інших доказів окрім ДСТУ 4436:2005 та технологічна інструкція до нього. Так в матеріалах справи міститься роздруківка з книги «Технологія зберігання, консервування та переробки м`яса», яка вийшла в 2010 році, автор ОСОБА_3 -Прилипко та знаходиться у вільному доступі в мережі Інтернет за посиланням https://buklib.net/books/36104/ детально описується наприклад щодо штучної пластикової ковбасної оболонки, зокрема яка виготовлена з поліаміду (розділ 5 (ВПЛИВ УПАКОВКИ НА ТЕРМІНИ ЗБЕРІГАННЯ ТА ЯКІСТЬ М`ЯСА ТА М`ЯСОПРОДУКТІВ, підпункт 5.9. Штучна пластикова ковбасна оболонка). Де автор зокрема зазначає, що штучна ковбасна оболонка з поліаміду була представлена на ринку в 1958…1959 роках, а перевагою пластикових непониклих ковбасних оболонок зазначені і високі терміни придатності ковбасних виробів (рис.70). Так в матеріалах справи міститься роздруківка з книги «Технологія м`яса та м`ясних продуктів», яка вийшла в 2006 році, за ред. ОСОБА_4 та знаходиться у вільному доступі в мережі Інтернет за посиланням https://buklib.net/books/34793/, відповідно до якої детально описується наповнення оболонок фаршем і формування ковбасних виробів, які включають в себе поліамідні оболонки та целофанові оболонки, тобто автор розповідає про наповнення оболонок фаршем і формування ковбасних виробів та поміщення ковбасних виробів в плівку целюлозну (целофан) (розділ 12.5.2. Наповнення оболонок фаршем і формування ковбасних виробів), а в розділі (12.6 Фаршировані ковбаси) зазначено, що пластину шпику з фаршем згортають у вигляді батона і закладають в оболонку або обгортають целофановою плівкою. В матеріалах справи також міститься в книзі ОСОБА_4 «Технологія м`яса та м`ясних продуктів» за 2006 рік зокрема в п.12.5.2. Наповнення оболонок фаршем і формування ковбасних виробів 2 сторінка згадується про багатошаровість оболонки, однак експертом також не надано оцінку стосовно багатошаровості оболонки. Крім того, в матеріалах справи також міститься патент № 18085 від 16.10.2006 «КОВБАСНА ОБОЛОНКА», формула якого передбачала, що ковбасна оболонка для харчових продуктів, яка виконана у вигляді одинарного багато-або одношарового рукава зі штучного синтетичного матеріалу наприклад поліаміду, яка відрізняється тим, що додатково містить один або декілька багато- або одношаровів руковів для приправ, які з`єднані з основним рукавом для ковбасних виробів розподільчими швами, які розподіляють. Таким чином у вказаному патенті, розкрита формула багатошарових оболонок зі штучного синтетичного матеріалу, наприклад поліамідну, однак експертом також не надано оцінку щодо вказаного патенту. При цьому, целофан як відомо також синтетичний матеріал. Так в останньому абзаці 4 сторінки опису до патенту на корисну модель було зазначено, що суттєва відмінність запропонованого технічного рішення, від раніше відомих, полягає в тому, що одна єдина рукавна оболонка розподілена швами на декілька рукавів. Вказана відмінність дозволяє кожний з рукавів оболонки заповнити власними харчовими продуктами без їх змішування між собою, та саме так, у більшій мірі задовольнити потреби споживачів. Жодна з відомих ковбасних оболонок не може володіти відміченими властивостями, оскільки конструктивною виконані у вигляді одинарних рукавів, що взагалі не дозволяє в ньому розділити різні за видом продуктів. Отже вказаний патент містив у собі формулу багатошаровості оболонки, яка використовується у виробництві харчових продуктів, зокрема ковбасних виробів. Також в матеріалах справи наявний патент № НОМЕР_2 від 25.03.2008, який має назву «БАГАТОШАРОВА ПЛІВКА ДЛЯ УПАКУВАННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ, ОБОЛОНКА ДЛЯ УПАКУВАННЯ КОВБАСНИХ ВИРОБІВ ТА ГЕРМЕТИЧНИЙ ПАКЕТ ДЛЯ УПАКУВАННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ», формула якого передбачала також багатошаровість, яка включає поліамід та поліолефін, який являє собою поліетилен. Разом з тим, експерт жодним чином в висновку експерта не зазначає, чому експерт самостійно відмовився від дослідження щодо співпадіння ознак корисної моделі та джерел які їй протиставляються у відповідності вищенаведених доказів, оскільки судом була призначена екпертиза на підставі матеріалів справи, а в матеріалах справи міститься не тільки норми ДСТУ та Технологічна інструкція, а і інші докази, які мають виняткове значення для справи. По-третє, ознака незалежного пункту корисної моделі за патентом України №126390 відрізняється тим, що харчовий продукт, замкнений в оболонку на основі поліамідного матеріалу, поміщений усередину оболонки з целофану. Однак експертом зазначений незалежний пункт корисної моделі за патентом України №126390, ЯКИЙ ВЗАГАЛІ ВІДСУТНІЙ в патенті України № НОМЕР_1 . Так ознака незалежного пункту корисної моделі за патентом України №126390 викладена наступним чином: - відрізняється тим, що харчовий продукт, замкнений в оболонку на основі поліамідного матеріалу, поміщений усередину оболонки з целофану. Однак експерт зазначає, що ознака незалежного пункту корисної моделі за патентом України №126390 відрізняється тим, що харчовий продукт, поміщений усередину оболонки з целофану, ТОБТО БЕЗ ЗАЗНАЧЕННЯ ЩОДО харчовий продукт, замкнений в оболонку на основі поліамідного матеріалу, а потім вже поміщений усередину оболонки з целофану. Тобто експертом навіть дослівно не використовується незалежна формула спірної корисної моделі, що апріорі ставить під сумнів експертний висновок. Також експертом не в повній мірі досліджена і Технологічна інструкція, оскільки у висновку експерта ОСОБА_5 №136-01 від 17.03.2023, також було в таблиці зазначено, (п.4.) Крім того харчовий продукт в поліамідній оболонці може бути упакованим під вакуумом або в умовах модифікованого газового середовища у прозорі газонепроникні плівки або пакети з них (див.Розділ 8 п. 8.3 з урахуванням Змін № 1). Як вже зазначалось така плівка може бути з целюлози (целофану), однак вже в даному висновку експерт без обґрунтованих причин вже чомусь не враховує Розділ 8 п. 8.3 з урахуванням Змін № 1 Технологічної інструкції. При цьому, в матеріалах справи відсутня квитанція щодо взагалі оплати даної експертизи ТОВ «Салтівським мясокомбінатом» на виконання рахунку № 1162 від 11 березня 2024 року. Таким чином, експертом порушено вимоги п. 2.2 Інструкції № 53/5, яким встановлено, що на експерта покладається обов`язок провести повне дослідження, дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені питання. Дослідження проведене експертом за результатом проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності неповне, необґрунтоване. Отже, з огляду на вищезазначене висновок експертів №1349/24-53 від 24.05.2024 є неповним, проведеним з грубим порушенням правил та таким, який суперечить іншим доказам в тому числі і висновку, який поданий позивачем.

Представник позивача - адвокат Кузнецова А.А. в підготовче засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд клопотання зо її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Зіноватний В.В., у підготовчому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про призначення повторної експертизи та зазначив, що матеріали справи містять достатню кількість доказів для розгляду справи.

Представник відповідача УКРНОІВІ Сергієнко-Колодій В.В. у відзиві, який надійшов до суду 22.05.2023 року, просив розгляд справи проводити без участі представника даного відповідача.

Представники третьої особи адвокати Литвин А.Б. та Нікулеско Д.С. у підготовче засідання не з`явилися. Причини неявки суду не повідомлено.

За результатом розгляду даного клопотання суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що учасниками справи подано суду три експертні висновки: 1) висновок експертизи щодо умов патентоздатності, складений ДП «Український інститут інтелектуальної власності», за результатом проведення якої встановлено, що запатентована корисна модель за патентом України на корисну модель № НОМЕР_1 , відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, визначеним для неї ч. 2 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»; 2) висновок експерта № 136-01 від 17.03.2023 року за результатом проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, підготовлений для використання в господарському судочинстві, за результатом якого корисна модель за патентом України № НОМЕР_1 не відповідає умові патентоздатності «новизна» відповідно до наданих на дослідження матеріалів; 3) висновок експертів № 195/1/23 від 24.05.2023 року за результатом комісійної експертизи у сфері інтелектуальної власності, складений Науково-дослідним центром судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності за результатом якого корисна модель за патентом України № 126390 відповідає умові патентоздатності «новизна» відповідно до наданих на дослідження матеріалів.

Таким чином, висновки експертів, надані різними учасниками справи, викликали сумніви щодо їх правильності, оскільки протирічать один одному, в зв`язку із чим судом було задоволене клопотання представника третьої особи та призначено у справі судову експертизу в сфері інтелектуальної власності.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності № 1349/24-53 від 24.05.2024 року, складеного експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Ковальовою Н.М., корисна модель за патентом України № 126390 на корисну модель КОВБАСНИЙ ВИРІБ В УПАКОВЦІ», яка зареєстрована в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 11.06.2018 року, відповідає умові патентоздатності «новизна» відповідно до матеріалів.

Предметом позову у даній справі є вимоги про визнання патенту № 126390 на корисну модель «КОВБАСНИЙ ВИРІБ В УПАКОВЦІ», яка зареєстрована в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 11.06.2018, власником якого є ОСОБА_1 , недійсним, з тих підстав що відповідна корисна модель не відповідає умові патентоздатності корисної моделі.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 1 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи, питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися після вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.

Суд зазначає, що для з`ясування дійсних обставин даної справи щодо відповідності/невідповідності спірного патенту умовам надання правової охорони необхідні спеціальні знання, тобто такі обставини можуть бути підтверджені висновком експерта.

Згідно з ч. 2 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Пунктом 15.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" визначено, що повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об`єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об`єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні.

Відповідно до п.1.2.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (у чинній редакції) повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Пунктом 15.2.постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи"визначено, що повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об`єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об`єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні.

У пункті 6.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 5 "Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов`язаних із захистом права інтелектуальної власності" зазначено, зокрема, про наступне:

«У вирішенні спорів про захист права інтелектуальної власності на винахід чи корисну модель господарським судом залежно від обставин справи та суті спору лише за допомогою експертного дослідження можуть бути встановлені фактичні дані про: наявність новизни винаходу чи корисної моделі на дату подання заявки на видачу патенту або якщо заявлено пріоритет, на дату пріоритету (в порівнянні з протиставленим винаходом (корисною моделлю) або відомим технічним рішенням); наявність у винаходу винахідницького рівня, тобто чи не випливає він явно з рівня техніки (не є для фахівця очевидним); відповідність корисної моделі критерію патентоздатності "промислова придатність"; наявність у формулі запатентованого винаходу (корисної моделі) усіх ознак, які були у поданій заявці".

Відповідно до положень ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Тобто на стадії підготовчого провадження суд повну оцінку доказам, в тому числі висновкам експерта, не надає, а лише оцінює їх з точки зору визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та необхідності зібрання відповідних, у тому числі і додаткових, доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленимистаттею 89цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (Т. проти Сполученого Королівства (Т. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89). Принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття «право на справедливий суд», що гарантоване Конвенцією.

Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги характер обставин справи, наявність у матеріалах справи висновків експертів, в тому числі і за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, які містять суперечності, те, що висновок судової експертизи від 24.05.2024 № 1349/24-53 викликає сумніви щодо його правильності та обґрунтованості, з метою встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, а також для роз`яснення питань, що виникли при вирішенні спору і потребують спеціальних знань, враховуючи також те, що висновок експертау даному випадку не можуть замінити інші засоби доказування, з огляду на наявність дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних обставин справи, суд дійшов висновків про задоволення клопотання представника позивача про призначення повторної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також за власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення експертизи.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадку призначення експертизи.

Приймаючи до уваги, що проведення необхідних досліджень та виготовлення висновку експерта займе тривалий час, суд вважає за необхідне зупинити провадження в справі на час проведення експертизи.

Керуючись ст.ст.81,84,103,104,109,139,197,252,253 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника позивачапро призначення повторної судової експертизи - задовольнити.

Призначити по цивільній справі № 645/1429/23 повторну судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, на вирішення експерта поставити питання:

чи відповідає корисна модель за патентом України № НОМЕР_1 на корисну модель «КОВБАСНИЙ ВИРІБ В УПАКОВЦІ», яка зареєстрована в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 11.06.2018 року, умові патентоздатності «новизна» відповідно до матеріалів справи № 645/1429/23?

Проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м.Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6), з урахуванням положень ч. 2 ст. 113 ЦПК України про доручення експертизи іншому експерту.

Попередити експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про кримінальну відповідальність за ст.ст.385,386 КК України.

Оплату судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІК і К» (ЄДРПОУ 33605368; 61110, м.Харків, вул. Івана Камишева, 59).

Роз`яснити учасникам справи положенняст.109 ЦПК України, а саме: у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Надати експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення експертизи матеріали цивільної справи № 645/1429/23.

По закінченню експертизи висновки та матеріали справи №645/1429/23, а також документи, що підтверджують витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, надіслати до Фрунзенського районного суду м.Харкова.

Провадження у справі зупинити до отримання висновку експертизи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині зупинення провадження у справі може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складення повного тексту ухвали у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин ухвали, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складено 05.09.2024 року.

Суддя О.Ю.Алтухова