Ухвала

від 05.09.2024 по справі 305/527/24

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/527/24

Провадження по справі 2-др/305/11/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2024. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ємчука В.Е.

за участі секретаря судових засідань Шемоти М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рахів заяву адвоката Білоцерковця Юлія Сергійовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу,

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Рахівського районного суду перебувала цивільна справа 305/527/24 провадження по справі 2/305/343/24 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Васильєв Павло Сергійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", ОСОБА_2 , Товариства з управління активами "Будівельні проекти", Державного підприємства "СЕТАМ", Рахівського районного відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про витребування майна.

Відповідно до рішення Рахівського районного суду від 19.08.2024 відмовлено у задоволенні зазначеного вище позову.

Представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", - адвокат Білоцерковець Юлій Сергійович звернувся до Рахівського районного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі 305/527/24, яку мотивує тим, що у відзиві на позов було зазначено орієнтовний розрахунок судових витрат, який складає 2000 гривень за 1 (одну) годину роботи адвоката та попередньо був визначений у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень. Просить ухвалити у справі додаткове судове рішення, де присудити до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» витрати за надання професійної правничої допомоги в суді першої інстанції на суму 43500 (сорок три тисячі п`ятсот) гривень. Гонорар адвоката сторонами погоджено у вигляді погодинної оплати, як то передбачено частиною 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». 23 серпня 2024 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та адвокатом Білоцерковцем Ю.С. складено акт виконаних робіт (наданих) послуг, з якого вбачається, що адвокат надав, а замовник отримав юридичні послуги на суму 43500 грн. Договором сторони передбачили, що гонорар у сумі 43500 грн підлягає оплаті у строк до 31.12.2024 року.

Адвокат Васильєв Павло Сергійович, який є представником позивачки ОСОБА_1 , через систему "Електронний суд" клопотання про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу по справі 305/527/24. Вважає заявлені до стягнення витрати необґрунтованими, явно завищеними та такими, що не мають документального підтвердження. Зокрема, у заяві про стягнення витрат на правничу допомогу відповідач посилається на акт виконаних робіт (наданих послуг) від 23 серпня 2024 року, однак самого договору про надання правничої допомоги, на підставі якого адвокат представляв інтереси ТОВ «Кредитні ініціативи», в матеріалах справи немає та в якості додатків до заяви надано не було. В договорі про надання правничої допомоги адвокат та клієнт окреслюють спектр юридичних послуг, які будуть надані в майбутньому, достовірно встановити, які домовленості були між адвокатом та клієнтом неможливо, а тому підстав для стягнення витрат на правову допомогу, про яку не домовлялись сторони, немає. Відсутні докази оплати юридичних послуг. В акті виконаних робіт (наданих послуг) від 23 серпня 2024 року відповідач просить стягнути 43500 грн. Проте доказів оплати цієї суми повністю або частково надано не було. Відповідач не надав довіреності представника ТОВ «Кредитні ініціативи» на підписання акту приймання-передачі виконаних робіт. Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 23 серпня 2024 року з боку клієнта (ТОВ «Кредитні ініціативи») підписаний представником Євтушок Дмитром Володимировичем, що діє на підставі довіреності №1158 від 22.07.2024 року. Самої довіреності в матеріалах справи немає, а тому повноваження щодо підписання цього акту не можуть вважатися підтвердженими, а сам акт не є доказом для стягнення витрат на правничу допомогу. Представник відповідача надавав послуги, що не належать до юридичних. В акті виконаних робіт (наданих послуг) від 23 серпня 2024 року вказані послуги, які не вважають юридичними, а саме: вивчення матеріалів позовної заяви та додатків до неї. Формування правової позиції та узгодження її з замовником (59 аркушів) - витрачено 6 годин (до сплати 12000 грн) - на сьогодні є усталеною практикою, що адвокат поверхово ознайомлюється із суттю спору (безкоштовно) і тільки після цього може зробити висновок чи зможе він допомогти клієнту або ні. В цьому ж випадку клієнт сплачує 12000 грн ще не знаючи, чи візьметься адвокат за цю справу або ні. З формуванням додатків до відзиву та процесуальні питання стосовно направлення відзиву сторонам справи та поданням його до суду (до сплати 11000 грн) - дані послуги не є юридичними, а можуть бути виконані будь-якою особою. Вивчення та надання юридичної оцінки іншим заявам по суті, що подані іншими учасниками справи (до сплати 5000 грн) - яким саме «заявам по суті» надавалась «юридична оцінка» не вказано. Виконання ухвали суду про витребування доказів (до сплати 2000 грн) - це не є юридичною послугою, окрім цього виконання ухвали суду - це процесуальний обов`язок, до того ж ухвала стосується ТОВ «Кредитні ініціативи», а не адвоката. Клопотання про застосування строків позовної давності (до сплати 2000 грн) - вказаного документа немає в матеріалах справи. Вищезазначені послуги не належать до юридичних та не вказані в ст. 10 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідач просить стягнути витраті за юридичні послуги, в яких судом було відмовлено. В акті виконаних робіт (наданих послуг) від 23 серпня 2024 року вказані послуги, які фактично не були виконані або не отримано бажаного результату, а саме: складання заяви про залишення позову без руху (29.02.2024 року) (до сплати 2000 грн) - позовна заява не залишалась судом без руху. Підготовка заперечення на клопотання про витребування доказів 22.04.2024 року (до сплати 3000 грн) - суд все одно витребував у ТОВ «Кредитні ініціативи» докази по справі. Участь в судовому засіданні 18.06.2024 року (до сплати 500 грн) - на цьому судовому засіданні представник відповідача був відсутній, що також вказано в протоколі судового засідання. У позивача скрутний матеріальний стан. Під час подання позовної заяви було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору через те, що на її утриманні знаходиться неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її недієздатна за віком матір. Стягнення явно завищених витрат на правничу допомогу не буде відповідати принципам справедливості та пропорційності. Заявлені до стягнення адвокатські витрати є явно завищеними та не підтверджені документально. Просить відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу повністю.

В судове засідання сторони не викликались відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до такого висновку.

Встановлено, що у провадженні Рахівського районного суду перебувала цивільна справа 305/527/24 провадження по справі 2/305/343/24 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Васильєв Павло Сергійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", ОСОБА_2 , Товариства з управління активами "Будівельні проекти", Державного підприємства "СЕТАМ", Рахівського районного відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про витребування майна, по якій 19.08.2024 ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", адвокат Білоцерковець Ю.С. у відзиві на позовну заяву зазначав, що у зв`язку із поданням ОСОБА_1 позовної заяви про витребування майна орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які понесло і очікує понести товариство, становить 80000 гривень, у тому числі 40000 гривень на оплату послуг адвоката, з розрахунку вартості 1 години роботи адвоката 2000 гривень, які остаточно будуть розраховані після закінчення розгляду справи, заявивши, що докази понесення витрат будуть подані після ухвалення рішення відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Щодо строку подання заяви про ухвалення додаткового рішення, то тут слід зазначити, що такий був дотриманий, оскільки Рахівський районний суд ухвалив рішення у цивільній справі 305/527/24 провадження по справі 2/305/343/24 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Васильєв Павло Сергійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", ОСОБА_2 , Товариства з управління активами "Будівельні проекти", Державного підприємства "СЕТАМ", Рахівського районного відділу державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про витребування майна 19.08.2024 і представник відповідача сформував заяву про ухвалення додаткового рішення в системі "Електронний суд" 23.08.2024 та тоді ж надіслав копію цієї заяви з додатками поштовим зв`язком позивачці ОСОБА_1 , а також її представнику ОСОБА_4 й іншим учасникам провадження у системі "Електронний суд", які були доставлені до їхнього електронного кабінету, про що надано відповідні докази.

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч. 3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який своєю чергою врегульовано Главою 63 Цивільного Кодексу України.

Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та\або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та\або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певну суму, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Такі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17 додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.03.2021 у справі № 712/1720/19.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Адвокат Білоцерковець Юлій Сергійович на підтвердження судових витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги надав ордер №1118139 від 29.02.2024, в якому зазначено, що він виданий на підставі договору про надання правової допомоги №НСР 234254 від 01.11.2023, та акт виконаних робіт від 23.08.2024 рок, який був складений адвокатом Білоцерковцем Ю.С. та представником ТОВ "Кредитні ініціативи" Євтушок Д.В., в якому зазначений перелік послуг, наданих адвокатом в межах справи 305/527/24, однак самого договору про надання правової допомоги №НСР 234254 від 01.11.2023 представник не надав.

Враховуючи, що у суду відсутня об`єктивна можливість пересвідчитись щодо домовленості між адвокатом Білоцерковцем Юлієм Сергійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару, послуг, які ним надаватимуться на виконання цього договору, оскільки належних доказів суду надано не було, враховуючи заперечення представника позивачки ОСОБА_4 , суд не знаходить достатніх підстав для стягнення судових витрат понесених на оплату правової допомоги з позивачки ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи", тому слід відмовити адвокату Білоцерковцю Ю.Л. в прийнятті додаткового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 271 ЦПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржена.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 133, 137, 141, 264, 265, 270, 273 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

У задоволеннізаяви адвоката БілоцерковцяЮлія Сергійовича,який дієв інтересахТовариства зобмеженою відповідальністю"Кредитніініціативи"про ухваленнядодаткового рішенняпро стягненнявитрат напрофесійну правничудопомогу - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або через Рахівський районний суд Закарпатської області.

Суддя: В.Е.Ємчук