Ухвала

від 03.09.2024 по справі 759/17011/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/5353/24

ун. № 759/17011/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В., розглянувши позовну заяву Київської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «А2 ГРУП» про припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), зобов`язання знести об`єкт самочинного будівництва,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла позовна заява Київської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «А2 ГРУП» про припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), зобов`язання знести об`єкт самочинного будівництва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2024 головуючим суддею визначено Кравченка Юрія Вікторовича. Справа передана судді 20.08.2024.

22 серпня 2024 суддя постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху з підстав недоплати позивачем судового збору, незазначення у позовній заяві ціни позову.

30 серпня 2024 року представник позивача, Пилипчук І.І. , через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подала суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.

02 вересня 2024 року представник позивача, Пилипчук І.І. , через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подала суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Дослідивши вказані заяви з процесуальних питань, суддя дійшов таких висновків.

Щодо клопотання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до ст. 120 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 124 ЦПК України).

Системне тлумачення наведених норм дозволяє виснувати, що строк, установлений судом, підлягає продовженню у межах дії цього строку. На цьому акцентує вжита у ч. 2. ст. 127 ЦПК України конструкція «… за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку…». Таке тлумачення є логічним, адже не можна продовжити той строк, який уже сплив.

Водночас розгляд заяви про продовження строку, встановленого судом, матиме сенс за умови, якщо процесуальна дія, яку належить учинити в межах цього строку, не буде вчинена.

Строк для усунення недоліків позовної заяви є строком, що встановлюється судом.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд установив строк у 10 днів для усунення недоліків позовної заяви.

Зазначена ухвала доставлена до електронного кабінету позивача у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 22.08.2024.

Відповідно до ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. (частини третя, четверта статті 124 ЦПК України).

З урахуванням наведених норм, строку для усунення недоліків позовної заяви розпочав свій перебіг 23.08.2024 і закінчився 02.09.2024.

Заяву про усунення недоліків представник позивача, Пилипчук І.І. , подала через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС 02.09.2024 о 17 годині 14 хвилин, тобто в межах дії строку, встановленого судом.

За таких обставин, клопотання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви слід залишити без розгляду.

Щодо заяви про усунення недоліків

До відкриття провадження у справі, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 02.12.2020 у справі № 905/105/20 під позовною вимогою майнового характеру слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну.

Відповідно до п. 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Нормативної дефініції дійсної вартості майна чинне законодавство України на сьогодні не містить.

Водночас у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» передбачено, що в ході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до положень Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 ринкова вартість майна - це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Отже, поняття «дійсна вартість майна» є за своїм змістом тотожним поняттю «ринкова вартість майна».

Дійсна (ринкова) вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III (далі - Закон).

Відповідно до положень статті 12 Закону звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Строк дії звіту про оцінку майна не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, про що зазначається в такому звіті (пункт 2 розділу ІV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України 17.05.2018 за № 658).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У заяві про усунення недоліків представник позивача визначила ринкову вартість спірної земельної ділянки у 281 285,90 гривень на підставі звіту про оцінку земельної ділянки № 18-211202-073, складеного ТОВ «АЙБІ КОНСАЛТ» 02.12.2021, реквізити якого зазначені у договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 09.12.2021 та в договорі право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 31.01.2022.

Будь-яких інших доказів на підтвердження дійсної вартості спірної квартири представник позивачок не надав.

З урахуванням викладеного вище, наведений звіт не є допустимим доказом дійсної вартості спірної земельної ділянки, оскільки строк його дії сплив 02.06.2022.

Посилання представника позивача на неможливість проведення експертної оцінки земельної ділянки не звільняє його від обов`язку визначити ціну позову з урахуванням дійсної вартості земельної ділянки, з поданням належних і допустимих доказів такої вартості.

До позовної заяви позивач долучив платіжну інструкцію № 1141 від 14.08.2024 про сплату 7 267,20 гривень судового збору. До заяви про усунення недоліків позивач долучив платіжну інструкцію № 1203 від 30.08.2024 про сплату 1 191,29 гривень судового збору.

З огляду на те, що матеріали позовної заяви не містять належних і допустимих доказів на підтвердження вартості нерухомого майна, про припинення права власності на яке заявляє вимогу позивач, Київській міській раді слід визначити ціну позову, виходячи з дійсної вартості нерухомого майна, право власності на яке вона просить припинити з наданням належних і допустимих доказів такої вартості, та у разі необхідності доплатити судовий збір за подання позовної заяви з урахуванням вимоги майнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху. При цьому, суддя вважає за доцільне встановити позивачкам строк у 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175-177, 185, 258, 260, 353ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання Київської міської ради про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви Київської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «А2 ГРУП» про припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), зобов`язання знести об`єкт самочинного будівництва, залишити без розгляду.

Позовну заяву Київської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «А2 ГРУП» про припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), зобов`язання знести об`єкт самочинного будівництва залишити без руху.

Зобов`язати позивача визначити ціну позову, виходячи з дійсної вартості нерухомого майна, право власності на яке вона просить припинити з наданням належних і допустимих доказів такої вартості, та у разі необхідності доплатити судовий збір за подання позовної заяви з урахуванням вимоги майнового характеру.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, що становить 10 днів з дня вручення позивачу цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачкам, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Кравченко