Справа № 274/9314/23 Головуючий у 1-й інст. Хуторна І. Ю.
Категорія 76 Доповідач Талько О. Б.
У Х В А Л А
04 вересня 2024 р. м.Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Талько О.Б.,
суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М.,
вирішуючи відповідно до вимог ст.359 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирськоїобласті від5серпня 2024року у справі за позовом ОСОБА_1 до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, Комунального закладу "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в:
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 5 серпня 2024 року клопотання представника Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області адвоката Грицика А.В. та представника Комунального закладу "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області адвоката Макаренка І.Я. про закриття провадження задоволено частково.
Закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, Комунального закладу "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період із 10.04.2021до 10.04.2022.
У задоволенні решти клопотання представника Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області адвоката Грицика А.В. про закриття провадження відмовлено.
У задоволенні решти клопотання представника Комунального закладу "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області адвоката Макаренка І.Я. про закриття провадження відмовлено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням,Краснопільська сільська рада Бердичівського району Житомирської області звернулася з апеляційною скаргою.
Апеляційна скарга підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до частини другоїстатті 352 ЦПК Україниухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбаченихстаттею 353 цього Кодексу.
У частині першійстатті 353 ЦПК Українипередбачено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. У цьому переліку відсутня така ухвала як відмова у закритті провадження у справі.
Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у закритті провадження у справі не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Тобто, оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду по суті спору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 (провадження № 14-190цс19) викладено висновок про те, що«у частині першійстатті 353 ЦПК Українипередбачений перелік ухвал суду першої інстанції, які можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від рішення суду. У цьому переліку така ухвала як ухвала про відмову у задоволені клопотання про закриття провадження у справі відсутня, тоді як можливість оскарження ухвали про відмову у скасуванні забезпечення позову передбачена. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина другастатті 353 ЦПК України). Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі не могла бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду щодо суті спору й окремо від цього рішення. Оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду щодо суті спору. Право на апеляційне оскарження ухвал суду учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення щодо суті спору й окремо від такого рішення. Аргументи учасників процесу стосовно наявності підстав для закриття провадження у справі мають розглядатися судом, якому такі аргументи заявлені, зокрема і на стадії апеляційного оскарження рішення, ухваленого щодо суті спору».
Аналогічний висновоквикладено упостанові ВерховногоСуду від17 жовтня 2019 року у справі № 522/1654/18.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина другастатті 353 ЦПК України).
Таким чином, право на апеляційне оскарження ухвал суду учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення щодо суті спору й окремо від такого рішення. Аргументи учасників процесу стосовно наявності підстав для закриття провадження у справі мають розглядатися судом, якому такі аргументи заявлені.
Встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі (зокрема права на апеляційне оскарження ухвал про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі), до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першійстатті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п`ятоїстатті 357 ЦПК України
Такі висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, вона не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції (пункт 4 частини п`ятоїстатті 357 ЦПК України).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргаКраснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 5 серпня 2024 року підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст. ст. 353,357 ЦПК України, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргуКраснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 5 серпня 2024 року на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 5 серпня 2024 року повернути скаржнику.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеномустаттею 272 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Суд | Житомирський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2024 |
Оприлюднено | 09.09.2024 |
Номер документу | 121408895 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Житомирський апеляційний суд
Талько О. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні