ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД
Миколаївської області
Справа №477/3152/23
Провадження №1-кс/477/811/24
УХВАЛА
про скасування арешту майна
04 вересня 2024 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання адвоката ОСОБА_3 подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023150000000495 від 05 жовтня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
31 липня 2024 року адвокат ОСОБА_5 , діючи в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області з клопотанням про скасування арешту майна, подане в межах кримінального провадження № 12023150000000495 від 05 жовтня 2023 року, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 30 січня 2024 року у справі №477/3152/23 на майно, що належить останній на праві власності та було вилучене у неї під час проведення обшуку житла та іншого володіння особи, що розташоване в АДРЕСА_1 .
Клопотання вмотивовано тим, що 17 січня 2024 року під час обшуку житла та іншого володіння особи за місцем фактичного проживання бухгалтера ТОВ «Будівельні надійні інвестиції» ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено речі та документи, належні останній на праві власності, на які ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 30 січня 2024 року накладено арешт, у подальшому застосуванні якого на даний час відпала потреба, так як з вилученим майном проведено призначені у кримінальному провадженні слідчі дії та здійснено його огляд.
У судове засідання ОСОБА_3 , будучи повідомленим про час та місце розгляду справи не з`явився.
Прокурор, групи прокурорів у цьому кримінальному провадження ОСОБА_6 в судове засіданні по розгляду клопотання ОСОБА_3 не з`явилася, подавши до суду заяву про розгляд клопотання без його участі. При вирішенні даного клопотання покладався на розсуд суду.
Відповідно до положень частини другої статті 174 КПК України про час та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно. Чинними положеннями КПК України не передбачена обов`язкова участь зазначених осіб під час розгляду клопотання про скасування арешту майна.
Враховуючи положення статті 174 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду клопотання про скасування арешту майна, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд клопотання за відсутності сторін, що не з`явилися у судове засідання.
Дослідивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Абзацом 2 частини першої статті 174 КПК передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За змістом наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за таких умов:
вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба;
вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
У клопотанні ОСОБА_3 зазначає про те, що у застосуванні арешту майна відпала потреба, тому, з огляду на принцип диспозитивності, суд має встановити наявність або відсутність лише вказаної підстави для скасування арешту.
На підставі документів, що містяться у матеріалах клопотання, слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ СУ ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №12023150000000495 від 05 жовтня 2023 року за правовою кваліфікацією, передбаченою частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 191 КК України за фактом вчинення замаху на заволодіння бюджетними коштами службовими особами територіальної громади, що вчинено за попередньою змовою зі службовими особами суб`єкта господарювання, під час укладення договорів на виконання будівельних робіт, у період 2022-2023 років, в умовах воєнного стану.
119.У межах вказаного кримінального провадження, 17 січня 2024 року, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 08 січня 2024 року, проведено обшук житла та іншого володіння особи за адресою проживання бухгалтера ТОВ «Будівельні надійні інвестиції» ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 під час якого, було виявлено та вилучено речі та документи згідно переліку на 162 позиціях, зокрема і належний їй мобільний телефон Sumsung Galaxy М32 ІМЕІ357358511631849 та ноутбук ACER серійний №20с5 сірого кольору.
У подальшому, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 30 січня 2024 року на вказане майно накладено арешт з метою його збереження як речового доказу.
Враховуючи мету і підставу арешту, а також доводи учасників провадження, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи відпала подальша потреба у збереженні вилученого майна як речових доказів у цьому кримінальному провадженні.
Вирішуючи вказане питання, слідчий суддя виходить з того, що за змістом частини першої, другої статті 98 КПК, речовими доказами є, зокрема, матеріальні об`єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.
За змістом статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до поданого клопотання про скасування арешту майна, вбачається, що органом досудового розслідування здійснено огляду вилученого у ОСОБА_4 майна, зокрема ноутбуку та мобільного телефону та інформації, яка має значення для досудового розслідування не знайдено.
Прокурор у поданій слідчому судді заяві також не заперечував проти задоволення клопотання захисника, погодившись із доводами, що викладені у клопотанні про скасування арешту майна.
При цьому слідчий суддя враховує, що з часу вилучення майна, що є предметом розгляду у даному клопотанні, пройшов тривалий час, та з вилученим майном, мали бути виконані усі необхідні дії, проведено його огляд та встановлено наявність або відсутність будьяких даних на цьому електронному засобі, які б мали значення для кримінального провадження.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді про арешт майна від 30 січня 2024 року, підставами накладення арешту на вилучене у ОСОБА_4 майно була можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні та забезпечення збереження речових доказів, що свідчило про відповідність його критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
При цьому, вилучена комп`ютерна та мобільна техніка, як технічні пристрої не мають самі по собі доказового значення у даному кримінальному провадженні, а є лише матеріальним носієм інформації, на якому збережені відомості, які мають значення для кримінального провадження.
У випадку копіювання електронних документів, які є самостійними джерелами доказів, на інший матеріальний носій за умови належного фіксування результатів такої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містились.
За положенням статті 131 та статті 170 КПК України вбачається, що утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження. Тому після проведення з вилученими речами всіх необхідних процесуальних дій (оглядів, експертних досліджень) і належної процесуальної фіксації виявленої доказової інформації, такі речі як найшвидше мають бути повернуті власнику, що відповідає приписам статті 100 КПК України..
Враховуючи, що завдання кримінального провадження, для виконання якого це майно підлягало арешту досягнуто, шляхом проведення відповідних оглядів, експертних досліджень та копіювання інформації наявної на вилученій техніці, подальша потреба в арешті майна відпала, внаслідок чого слідчий судді дійшов висновку про необхідність скасування арешту з відповідного майна.
Оскільки слідчим суддею не встановлено обставин, які б свідчили про наявність на вилученому у ОСОБА_4 майні інформації, що має значення для досудового розслідування цього кримінального провадження, що обумовлювало б його подальше утримання органом досудового розслідування, то відсутні підстави для подальшого утриманні такого майна, а відтак подане клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 174, 372 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 30 січня 2024 року у справі №477/3152/23 на майно, що належить ОСОБА_4 , яке було вилучено 17 січня 2024 року під час проведення обшуку житла та іншого володіння особи за адресою проживання бухгалтера ТОВ «Будівельні надійні інвестиції» ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_7
Суд | Жовтневий районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2024 |
Оприлюднено | 09.09.2024 |
Номер документу | 121410028 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Жовтневий районний суд Миколаївської області
Глубоченко С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні