Ухвала

від 07.11.2024 по справі 477/3152/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/3152/23

Провадження №1-кс/477/1030/24

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання

07 листопада 2024 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, подане в межах кримінального провадження №12023150000000495 від 05 жовтня 2023 року

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2024 року ОСОБА_3 подано клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 01 лютого 2024 року в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023150000000495 від 05 жовтня 2023 року на майно, що було вилучено за місцем його проживання під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що на даний час з вилученим майном проведено усі необхідні слідчі дії, вилучене майно не має відношення до цього кримінального провадження, тому на даний час відпала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту, з огляду на що звернувся до слідчого судді з цим клопотанням.

Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт адвокат ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву про розгляд клопотання про скасування арешту без його участі.

Згідно заяви прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 , надісланої на адресу суду, у кримінальному провадженні №12023150000000495 від 05 жовтня 2023 року відносно майна, вилученого за місцем проживання ОСОБА_3 . призначено ряд експертиз, що потребує надання у розпорядження експертів оригіналів телефонів, комп`ютерної техніки, а вилучені документи безпосередньо містять відомості, що підлягають встановленню під час досудового розслідування.

Згідно з положенням частини четвертої статті 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною третьою статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (частина десята статті 170 КПК України).

Згідно з частиною першою статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що при розгляді клопотання про скасування арешту слідчий суддя з урахуванням наданих доказів має з`ясувати питання обґрунтованості арешту, накладеного з тих чи інших підстав, визначених у частині другій статті 170 КПК України, а також доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Отже, прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов:

- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба;

- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що у СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023150000000495 від 05 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України за фактом заволодіння бюджетними коштами службовими особами територіальної громади, що вчинено за попередньою змовою зі службовими особами суб`єкта господарювання, під час укладення договорів на виконання будівельних робіт, у період 2022-2023 років, в умовах воєнного стану.

За встановлених досудовим розслідуванням обставин вбачається, що група осіб у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час виконання робіт за договором підряду заволоділи коштами місцевого бюджету.

У цьому кримінальному провадженні 18 березня 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах.

17 січня 2024 року, у межах вказаного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 10 січня 2024 року, проведено обшук житла та іншого володіння особи за адресою проживання директора ТОВ «Будівельні надійні інвестиції» ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 під час якого, було виявлено та вилучено речі та документи згідно переліку.

Постановою про визнання речовими доказами від 17 січня 2024 року, майно, вилучене в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023150000000495 від 05 жовтня 2023року.

В межах цього кримінального провадження ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 01 лютого 2024 року накладено арешт на майно, належне ОСОБА_3 , причетність якого до вчинення кримінального правопорушення перевірялася органом досудового розслідування.

Як встановлено слідчим суддею, в ході проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій орган досудового розслідування встановив, що ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з начальником відділу освіти, молоді та спорту Шевченківської сільської ради ОСОБА_6 , головним бухгалтером відділу освіти, молоді та спорту Шевченківської сільської ради ОСОБА_8 , фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, заволодів коштами місцевого бюджету, що виразились у повному розрахунку Замовником за часткове виконання Підрядником будівельних робіт по договору № 40-КР/23 від 01 листопада 2023 року, чим своїми діями спричинили матеріальні збитки на загальну суму 1315496,95 грн., (акт №1 за листопад 2023 - 233106,00 грн; акт №2 за листопад 2023 - 297 658,00 грн; акт №3 за листопад 2023 774 603,68 грн; акт №4 10 129,27 грн) що більше ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний.

За змістом ухвали слідчого судді від 01 лютого 2024 року про арешт майна підозрюваного вбачається, що підставою арешту вилучених речей та документів став той факт, що постановою слідчого від 17 січня 2024 року вилучені в ході обшуку речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному проваджені, оскільки вони відповідають критеріям, встановленим статтею 98 КПК України, та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час Кримінального провадження.

Метою арешту майна, відповідно до пункту 1 частини другої статті 170 КК України, є забезпечення збереження речового доказу.

При цьому, арешт вилучених речей та документів обумовлений необхідністю встановлення обставин кримінального провадження, що розслідується (кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, дані про номери мобільних телефонів, використані під час вчинення злочину, зв`язки між особами, причетними до вчинення злочину, тощо), з метою вирішення питань, які мають суттєве значення для досудового розслідування та належать до предмету доказування у даному кримінальному провадженні.

Вилучені за місцем проживання ОСОБА_3 документи містять відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема щодо виконання робіт за укладеними договорами, перевірка законності укладення, виконання яких і є метою досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Під час вирішення питання про накладення арешту на вилучені речі та документи слідчий суддя встановив, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України є обґрунтованою, а характер вчиненого злочину відповідає тому ступеню тяжкості, що є підставою для застосування у Кримінальному провадженні арешту речей та документів, дійшов висновку, що існує ризик щодо втрати вилучених в ході обшуку речей, у тому числі відомостей, що містяться на них, а також дійшов висновку, що застосування арешту відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження у відповідності до положень статті 2 КПК України, та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб.

Зі змісту ухвали слідчого судді від 01 лютого 2024 року вбачається, що вирішуючи питання з приводу необхідності накладення арешту, слідчий суддя виходив серед іншого і з того, що інформація, яка міститься у мобільних телефонах ОСОБА_3 , а також на комплектуючих комп`ютерної техніки, які були вилучені під час обшуку, може мати суттєве значення для встановлення обставин кримінального провадження, що розслідується (встановлення кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, дані про номери мобільних телефонів, використані під час вчинення злочину, зв`язки між особами, причетними до вчинення злочину, тощо).

На даному етапі досудового розслідування, як вбачається з листа прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні призначено ряд експертиз, об`єктом дослідження яких є вилучене в ОСОБА_3 майно.

Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень визначені випадки, коли проведення експертизи можливе лише за наявності оригіналів документів, в тому числі електронних оригіналів документів (файлів).

Тому слідчий суддя вважає належними доводи прокурора, що потреба у накладені арешту на майно обумовлена в тому числі й необхідністю проведення експертизи, за наслідком якої буде встановлена необхідність його подальшого утримання стороною обвинувачення як доказу у кримінальному провадженні чи можливістю повернення володільцю як такого, що не містять на собі важливих відомостей для з`ясування обставин вчинення злочину.

Що стосується клопотання в частині скасування арешту на вилучені під час обшуку документи, слідчий суддя виходить з того, що завдяки проведенню обшуку слідчим вдалось зафіксувати дані з вилучених документів, які за встановлених досудовим розслідуванням обставин, отримані з порушенням порядку їх видачі.

Документи, які містять ознаки доказу у кримінальному провадженні та вилучаються слідчим, прокурором за результатами обшуку, однак не наділені ознаками майна, не є об`єктами цивільних прав, не мають історичної, художньої, наукової, літературної, економічної або іншої істотної цінності, зокрема, для особи, у якої вони вилучені та підлягають зберіганню протягом усього часу кримінального провадження за правилами, передбаченими статтею 100 КПК. При цьому, за клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.

Виходячи із положень статті 170 КПК України, арешт на майно з метою його збереження як речового доказу накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи у випадку встановлення слідчим суддею наявності достатніх підстав вважати щодо відповідності такого майна критеріям речового доказу (стаття 98 КПК України) та необхідності такого арешту, та для вирішення даного питання не є обов`язковим встановлення факту перебування такої особи у певному процесуальному статусі у кримінальному провадженні.

З огляду на вищевикладене, доводи ОСОБА_3 щодо відсутності підстав для подальшого утримання майна органом досудового розслідування не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.

Як встановлено слідчим суддею вилучені в ході обшуку документи місять у собі відомості, що підлягають перевірці під час проведення досудового розслідування, оскільки мають ознаки таких, що видані, складені та виготовлені на виконання договорів з приводу яких і ведеться досудове розслідування, а отже можуть бути засобами чи знаряддям кримінального правопорушення та використані в подальшому як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час необхідність у арешті вилучених під час обшуку документів не відпала, а тому підстав для скасування арешту на даний час немає.

Керуючись статтями 98, 100, 170-174, 309, 372, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_9