Рішення

від 05.09.2024 по справі 400/3403/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2024 р. справа № 400/3403/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Квант Енерго", вул. Садова, 3-В, м. Миколаїв, 54001,

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

провизнання протиправними та скасування рішень від 14.09.2023 р. № 21561, від 14.03.2024 р. № 7171; зобов`язання вчинити певні діїВ С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Квант Енерго» (далі - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними і скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 21561 від 14.09.23 р., № 7171 від 14.03.24 р.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним відповідачу надавались пояснення та всі необхідні документи, які спростовують висновок відповідача щодо наявності критеріїв ризиковості відносно позивача, відтак спірне рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Від відповідача надійшов відзив, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що підставами для ухвалення рішення стало виявлення обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якого наявний наступний код податкової інформації: 07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 14 постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку. Як видно з повідомлення про надання інформації та інших копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості, платником податку не надано вичерпної інформації, яка б спростовувала здійснення платником ризикових господарських операцій. Відтак, спірне рішення є правомірним.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив обґрунтування відповідача та повністю підтримав позовні вимоги. Додатково зазначив, що податковим органом було повністю проігноровано як надані ним пояснення, так і надані ним копії документів, які повністю спростовують припущення податкового органу щодо ризиковості ведення діяльності товариством. Хоча податковому органу надано копії первинних бухгалтерських документів на підтвердження реальності та спроможності здійснення господарської діяльності, в тому числі щодо придбання та подальшої реалізації бітума, а також придбання транспортних послуг.

Позовна заява залишалась без руху ухвалою від 17.04.24 р.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У подальшому розгляд справи призначено з повідомленням учасників справи.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач є юридичною особою, відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань з 29.07.10 р. Перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Миколаївській області. Основним видом діяльності Позивача є діяльність згідно коду КВЕД « 41.20» - будівництво житлових і нежитлових будівель.

14.09.23 р. позивач через електронний сервіс ДПС «Електронний кабінет платника податків» від Головного управління ДПС у Миколаївській області отримав Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за № 21561. Підставою для прийняття цього рішення відповідачем було зазначено «п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку».

Позивач подав відповідачу повідомлення № 1 та копії документів, що підтверджують можливість та реальність здійснення господарських операцій. Д

Відповідачем за результатами розгляду Повідомлення № 1 та копій документів, було прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за № 7171 від 14.03.23 р. Підставою для прийняття цього рішення було також зазначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з зазначенням підстави: 07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

Позивач, не погоджуючись з рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1, 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.19 р. № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який був чинним на момент прийняття оскаржуваного позивачем рішення.

Вказаний Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Пунктом 27 Порядку № 1165 передбачено, що комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Відповідно до п. 44 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Додатком № 1 до Порядку № 1165 затверджено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до п. 8 яких у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Аналізуючи норми Порядку № 1165, суд доходить висновку, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.22 р. у справі № 640/6130/20 та в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні даного спору.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, первинне рішення про віднесення платника податків до ризикових № 21561 від 14.09.23 р. було прийняте комісією не за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної, а з огляду на наявність у відповідача податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Таким чином, віднесення платника податку до ризикових відповідачем проведено всупереч вимог Порядку № 1165.

Суд зазначає, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи такий моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Отже, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Відповідач зазначив, що відповідно до затвердженого довідника кодів податкової інформації з метою реалізації вимог абзацу 2 п. 8 додатка 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.19 №1165, Позивач відповідає критеріям ризиковості платника податку по кодах податкової інформації:

07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

Проте, суд зазначає, що наведена інформація не підтверджена документально, а її висновки є лише припущенням контролюючого органу. Тоді як, позивачем надавались до податкового органу пояснення та всі наявні в нього первинні документи про повну свою господарську діяльність, в тому числі про придбання бітуму та подальшу його реалізацію (договір купівлі-продажу бітуму, видаткові накладні, ТТН, платіжні інструкції, зареєстровані податкові накладні, договір щодо реалізації бітуму, видатковими накладними, ТТН, платіжні інструкції, зареєстровані податкові накладні та інші).

Суд дослідивши пояснення, встановив, що позивач надав детальний опис своєї діяльності з усіма підтверджуючими документами.

Таким чином, висновок відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості не гуртуються на доказах, а лише є припущеннями, тоді як позивач надав до суду докази на спростування зазначеного висновку податкового органу.

Крім того, суд наголошує, що попередня діяльність платника податку може бути предметом документальної перевірки останнього, в ході якої і встановлюються відповідні порушення вимог податкового законодавства, наслідком чого є прийняття податкових повідомлень-рішень про визначення грошових зобов`язань.

У зв`язку з наведеним, суд доходить висновку про те, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що позивач неодноразово подавав документи до комісії регіонального рівня з метою виключення його з переліку ризикових, за результатами розгляду яких прийняті рішення (в тому числі і спірне рішення) про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв, без наведення детального переліку документів, які платнику необхідно подати з метою спростування ризиковості.

Суд зауважує, що в даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час вирішення питання про виключення позивача з переліку ризикових призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, та, як наслідок, прийняття негативного рішення.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішень № 21561 від 14.09.23 р., № 7171 від 14.03.24 р. про відповідність критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області та зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку ризикових платників податку на додану вартість.

Вимоги позивача про зобов`язання відповідача надати звіт відповідно до ст. 382 КАС України в розумінні норм КАС України не є позовною вимогою, а є правом суду зобов`язати або не зобов`язувати суб`єкта владних повноважень, на якого покладені певні обов`язки, надати у встановленому судом строк звіт про виконання судового рішення. У суду немає підстав вважати, що рішення суду відповідачем не буде виконуватись, а тому задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю необхідно відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 6 056 грн., який з урахуванням задоволених позовних вимог підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Також позивач просив у п. 3 прохальної частини позовної заяви стягнути витрати на правничу допомогу, однак позивач не зазначив суму витрат на професійну правову допомогу та не надав доказів їх понесення.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Тому, зважаючи на відсутність доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу, суд не вбачає підстав для їх відшкодування.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-216, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Енерго» (вул. Садова, 3-В, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 37207052) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027), задовольнити.

2. Визнати протиправними і скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027) про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 21561 від 14.09.23 р., № 7171 від 14.03.24 р.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027) виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Квант Енерго» (вул. Садова, 3-В, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 37207052) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

4. Відмовити у встановленні судового контролю та стягненні витрат на правничу допомогу.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Енерго» (вул. Садова, 3-В, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 37207052) судовий збір у сумі 6 056 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість гривень).

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз