Постанова

від 17.12.2024 по справі 400/3403/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/3403/24

Перша інстанція: суддя Мороз А. О.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Шляхтицького О.І.,

суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі № 400/3403/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАНТ ЕНЕРГО» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішень від 14.09.2023 № 21561, від 14.03.2024 № 7171; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2024 року представник ТОВ «КВАНТ ЕНЕРГО» звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправними і скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 21561 від 14.09.23, № 7171 від 14.03.24;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідачу надавались пояснення та всі необхідні документи, які спростовують висновок відповідача щодо наявності критеріїв ризиковості відносно позивача, відтак спірне рішення є протиправним і підлягає скасуванню. Додатково позивач зазначив, що податковим органом було повністю проігноровано як надані ним пояснення, так і надані ним копії документів, які повністю спростовують припущення податкового органу щодо ризиковості ведення діяльності товариством.

14.05.2024 до суду першої інстанції надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що підставами для ухвалення рішення стало виявлення обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якого наявний наступний код податкової інформації: 07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 14 постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку. Як видно з повідомлення про надання інформації та інших копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості, платником податку не надано вичерпної інформації, яка б спростовувала здійснення платником ризикових господарських операцій. Відтак, спірне рішення є правомірним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 05 вересня 2024 року у справі № 400/3403/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАНТ ЕНЕРГО» задовольнив.

Визнав протиправними і скасував рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 21561 від 14.09.23, № 7171 від 14.03.24.

Зобов`язав Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Квант Енерго» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відмовив у встановленні судового контролю та стягненні витрат на правничу допомогу.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Енерго» судовий збір у сумі 6 056 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції представник Головного управління ДПС в Миколаївській області подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі вказує, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- судом першої інстанції не враховано, що надані пояснення та додані до них документи не спростовують здійснення платником ризикових господарських операцій;

- суд першої інстанції проігнорував мету здійснення податкового контролю, яка в подальшому відобразилась у рішенні про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що Позивач є юридичною особою, відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань з 29.07.2010, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Миколаївській області. Основним видом діяльності Позивача є діяльність згідно коду КВЕД « 41.20» - будівництво житлових і нежитлових будівель.

14.09.23 позивач через електронний сервіс ДПС «Електронний кабінет платника податків» від Головного управління ДПС у Миколаївській області отримав Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за № 21561. Підставою для прийняття цього рішення відповідачем зазначено «п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку».

Позивач подав відповідачу повідомлення №1 та копії документів, що підтверджують можливість та реальність здійснення господарських операцій. Д

Відповідачем за результатами розгляду Повідомлення № 1 та копій документів, прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за № 7171 від 14.03.23. Підставою для прийняття цього рішення також зазначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з зазначенням підстави: 07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наведена відповідачем інформація не підтверджена документально, а її висновки є лише припущенням контролюючого органу.

Судом першої інстанції вказано, що в даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час вирішення питання про виключення позивача з переліку ризикових призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, та, як наслідок, прийняття негативного рішення.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями пп.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Приписами п.61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно п.71.1 ст.71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

У відповідності до п.74.1, п.74.3 ст.74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (надалі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абз.3 п.74.1 ст.74 ПК України).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абз.4 п.74.1 ст.74 ПК України).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абз.5 п.74.1 ст.74 ПК України).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

За правилами п. 201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Положеннями п.201.16 ст.201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМУ.

11.12.2019 постановою КМУ «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» за №1165, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі - Порядок №1165, у редакції від 11.12.2019, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За правилами п.4-5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У відповідності до п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Абзацом 2 пункту 25 Порядку № 1165 визначено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податку наведені у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема: «8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Враховуючи, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20 та в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні даного спору.

Беручи до уваги, що первинне рішення про віднесення платника податків до ризикових № 21561 від 14.09.2023 було прийняте комісією не за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної, а з огляду на наявність у відповідача податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що віднесення платника податку до ризикових відповідачем проведено всупереч вимог Порядку № 1165.

Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Відповідачем зазначалося, що відповідно до затвердженого довідника кодів податкової інформації з метою реалізації вимог абзацу 2 пункту 8 додатка 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.19 №1165, Позивач відповідає критеріям ризиковості платника податку по кодах податкової інформації:

-07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

-14 - постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

Як встановлено судом першої інстанції, наведена інформація не підтверджена документально, а її висновки є лише припущенням контролюючого органу. Тоді як, позивачем надавались до податкового органу пояснення та всі наявні в нього первинні документи про повну свою господарську діяльність, в тому числі про придбання бітуму та подальшу його реалізацію (договір купівлі-продажу бітуму, видаткові накладні, ТТН, платіжні інструкції, зареєстровані податкові накладні, договір щодо реалізації бітуму, видатковими накладними, ТТН, платіжні інструкції, зареєстровані податкові накладні та інші).

Апеляційний суд підтримує позицію суду першої інстанції, що висновок відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості не ґрунтується на доказах, а лише є припущеннями, тоді як позивач надав до суду докази на спростування зазначеного висновку податкового органу.

Позивач неодноразово подавав документи до комісії регіонального рівня з метою виключення його з переліку ризикових, за результатами розгляду яких прийняті рішення (в тому числі і спірне рішення) про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв, без наведення детального переліку документів, які платнику необхідно подати з метою спростування ризиковості.

При цьому, оскаржуване рішення контролюючого органу не містить жодної конкретизації щодо переліку первинних документів, які не були надані позивачем, що не відповідає вимогам Порядку №1165 в частині обов`язку комісії обрати з переліку документи, не надані платником податку, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, відповідачем не зазначено, які саме документи не надано позивачем для підтвердження провадження фінансово-господарської діяльності підприємства.

Внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності.

Такі висновки суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.

Разом з тим відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення залишено поза увагою надані пояснення позивачем та всі наявні в нього первинні документи про повну свою господарську діяльність, в тому числі про придбання бітуму та подальшу його реалізацію (договір купівлі-продажу бітуму, видаткові накладні, ТТН, платіжні інструкції, зареєстровані податкові накладні, договір щодо реалізації бітуму, видатковими накладними, ТТН, платіжні інструкції, зареєстровані податкові накладні).

Так, жодних аргументів, чому вказана інформація та документи не взяті до уваги при прийнятті оскаржуваних рішень не містить.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про неправомірність рішень відповідача № 21561 від 14.09.23, № 7171 від 14.03.24 щодо відповідності «КВАНТ ЕНЕРГО» критеріям ризиковості платника податку, а саме п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

За наведеного, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно виснував про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги.

Посилання апелянта про неврахування судом першої інстанції аргументу, що надані пояснення та додані до них документи не спростовують здійснення платником ризикових господарських операцій, колегія суддів не бере до уваги, оскільки інформація не підтверджена документально, а її висновки є лише припущенням контролюючого органу.

Тоді як, позивачем надавались до податкового органу пояснення та всі наявні в нього первинні документи про повну свою господарську діяльність, в тому числі про придбання бітуму та подальшу його реалізацію (договір купівлі-продажу бітуму, видаткові накладні, ТТН, платіжні інструкції, зареєстровані податкові накладні, договір щодо реалізації бітуму, видатковими накладними, ТТН, платіжні інструкції, зареєстровані податкові накладні).

Інші доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін.

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі № 400/3403/24 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк