Рішення

від 05.09.2024 по справі 460/27546/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 вересня 2024 року м. Рівне №460/27546/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доКваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) (через систему "Електронний суд") звернулася до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області (далі - відповідач, КДКА), в якому просила: визнати протиправним та нечинним з дня його прийняття та скасування індивідуального акту - рішення "Про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 ", рішення КДКА Рівненської області № Д/10-6 від 25.10.2023.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що орган, який виніс оскаржувані рішення є неповноважним, оскільки його повноваження закінчилися у листопаді 2022 року. Також позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона не була обізнана та не отримувала жодних документів від відповідача про наявність скарги, про необхідність надати пояснення та про час проведення засідання, на якому розглядалася скарга відносно неї та на якому її було незаконного притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом припинення адвокатської діяльності .Також позивач звертає увагу, що скарга повинна була бути розглянута за робочим місцем адвоката.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій залишено без руху у зв`язку , з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

На виконання вимог вказаної ухвали позивач, в тому числі подала заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 з підстав наведених у заяві визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду та поновлено строк звернення до суду із даним позовом; прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

12.01.2024 на адресу Рівненського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки після відкриття провадження у справі, суддею передчасно зроблено висновок про відповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, - залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суд від 06.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №460/27546/23 - скасовано з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суд від 06.08.2024 ухвалою суду від 21.08.2024 продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (далі - третя особа, ВКДКА).

Відповідач у строк встановлений судом подав відзив на адміністративний позов, який обґрунтовує тим, що 17.07.2023 до КДКА Рівненської області від ВКДКА надійшла ухвала Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 по справі № 592/881/21 на дії адвоката ОСОБА_1 після чого останній було направлено на її електронну адресу відповідне повідомлення та копія скарги з пропозицією надати пояснення. Позивач ніяких пояснень не надала. 30 серпня 2023 року винесено рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно позивача. Це рішення було направлено позивачу на електронну адресу та на адресу робочого місця адвоката рекомендованим поштовим відправленням. На засідання 25 жовтня 2023 року позивач не з`явилася, про причини неявки не повідомила. Рішенням КДКА від 25 жовтня 2023 року адвоката ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Дане рішення було направлено на електронну адресу та на адресу робочого місця адвоката рекомендованим поштовим відправленням. Таким чином, на думку відповідача, позивач належним чином повідомлялася про всі стадії дисциплінарного провадження щодо неї. Крім того, відповідач звертає увагу суду на помилковість висновків позивача щодо скерування ухвали Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 по справі № 592/881/21 на розгляд до КДКА з порушенням встановленої процедури. Також відповідач зазначив, що вирішення питання щодо виду стягнення, накладеного на позивача, є виключною компетенцією відповідача.

Позивач надала до суду відповідь на відзив, де вказала, що жодного з наведених положень КПК України адвокат ОСОБА_1 не порушила, натомість Зарічний районний суд м. Суми з метою за будь - яких, навіть надуманих обставин своїми діями умисно позбавив обвинуваченого ОСОБА_2 прав на захист, при цьому свідомо вносячи неправдиві відомості незаконно втрутився в діяльність адвоката ОСОБА_1 Так само і нелегітимний відповідач діючи як квазі - судовий орган, замість того щоб ретельно перевірити кожен доказ, кожну дату на предмет їх достовірності, належності та допустимості, безпідставно, незаконно, будучи свідомо обізнаним, що в діях адвоката ОСОБА_1 відсутні навіть ознаки дисциплінарного проступку, безпідставно, незаконно зупинив право адвоката ОСОБА_1 на здійснення адвокатської діяльності. Тобто у відповіді на відзив позивач зазначила, що відповідач провів перевірку поданої скарги непрофесійно, поверхнево, прийняв до уваги неперевірені факти та докази.

04 вересня 2024 року до суду надійшли пояснення третьої особи у даній справі - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, де з посиланням на судову практику просить відмовити в задоволенні позову. Також зазначає, що оскільки КДКА м. Києва вважається несформованою, і як наслідок відсутність кворуму в її палатах, то скарга була передана із КДКА м. Києва до ВКДКА, яка керуючись п. 2.3.18 Регламенту ВКДКА та рішенням РАУ № 128 від 15.12.2021 року була передана до іншого регіону - в даному випадку до КДКА Рівненської області.

Ухвалою суду від 05.09.2024 в задоволенні клопотань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про залишення позовної заяви без розгляду та Вищою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про залишення позову без розгляду і про залучення третьої особи, відмовлено повністю.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 29.06.2023 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва надійшла ухвала Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 по справі № 592/881/21 на дії адвоката ОСОБА_1

30.06.23 року т.в.о. керівника юридичної особи КДКА м. Києва надіслав голові ВКДКА лист, в якому зазначив про отримання ухвали Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 по справі № 592/881/21 про порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_1 . Згідно рішення Ради адвокатів України (далі РАУ) від 15 грудня 2021 року № 128 «Про неповноважність та неправомочність КДКА м. Києва здійснювати свої функції», рішення РАУ від 28 січня 2022 року № 6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів» ухвала Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 передається до ВКДКА для подальшого скерування та розгляд КДКА іншого регіону відповідно до вимог чинного законодавства.

07 липня 2023 року листом № 1070 голова ВКДКА надіслав за належністю голові КДКА Рівненської області ухвалу Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023.

В обґрунтування підстав скерування скарги у листі зазначено наступне:

- згідно із частиною третьою статті 33 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеного в Єдиному реєстрі адвокатів України (далі ЄРАУ);

- за даними ЄРАУ робоче місце ОСОБА_1 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідно до рішення РАУ від 15.12.2021 № 128 КДКА м. Києва вважається не сформованою у відповідності до Закону 5076-VI, що є наслідком відсутності кворуму в кваліфікаційній і дисциплінарній палаті КДКА м. Києва для прийняття рішень та здійснення повноважень, визначених статтею 50 Закону № 5076-VI.

- відповідно до пункту 4 Рішення РАУ від 28 січня 2022 року № 6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів» на Секретаріат КДКА м. Києва покладено обов`язки продовжувати здійснювати передачу до ВКДКА усіх отриманих заяв, які стосуються допуску до складання кваліфікаційного іспиту, заяв, скарг щодо поведінки адвокатів, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, дисциплінарні справи та інші заяви/скарги для подальшого їх скерування та розгляду КДКА іншого регіону.

18 липня 2023 року зазначена скарга була зареєстрована в КДКА за вхідним номером 250.

21 липня 2023 року членом дисциплінарної палати КДКА ОСОБА_3 надіслано повідомлення на адресу адвоката ОСОБА_1 в м. Києві, бульвар Кольцова, 14 літ. Д, офіс 610. У повідомленні зазначено, що в порядку перевірки відомостей про дисциплінарний проступок, пропонується до 15 серпня 2023 року надати письмові пояснення по суті порушених в ухвалі питань шляхом їх надіслання до КДКА Рівненської області у паперовому або електронному вигляді. Також, вказано, що питання про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвокату буде розглянуто на засіданні дисциплінарної палати КДКА Рівненської області 30 серпня 2023 року о 12 год. 00 хв. за адресою: м. Рівне, вул. Директорії, 3, офіс 1.

До повідомлення додано фіскальний чек, в якому зазначено: рекомендований лист, Київ, 03194, 21.07.23, штрихкод 3301312611628.

29 серпня 2023 року членом дисциплінарної палати КДКА ОСОБА_3 складено Довідку, в якій зазначено, зокрема, що за дорученням Голови Дисциплінарної палати ним проведено перевірку викладених в ухвалі Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 по справі № 592/881/21 відомостей щодо вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. 21 липня 2023 року дисциплінарна палата на адресу електронної пошти адвоката ОСОБА_1, зазначену в ЄРАУ, надіслала письмове повідомлення про надходження зазначеної ухвали Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 по справі № 592/881/21. Адвокат ОСОБА_1 не надала Дисциплінарній палаті жодних пояснень і документів. За таких обставин, вважається, що адвокат ОСОБА_1 належним чином повідомлена про наявність дисциплінарного провадження. З врахуванням п.п. 3, 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та наведеного у довідці, пропонує порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 .

Згідно Витягу з Протоколу від 30 серпня 2023 року № 8/67 засідання Дисциплінарної палати КДКА за результатами заслуховування ОСОБА_3 , який доповів матеріали проведеної ним перевірки відомостей щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1, наведених в ухвалі Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 по справі № 592/881/21, та після ознайомлення з матеріалами перевірки і довідкою, складеною за її результатами, завершення обговорення і висловлювань пропозицій вирішено порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 .

З рішення № Д/8-6 від 30.08.2023 року про порушення дисциплінарної справи щодо позивача вбачається, що розгляд дисциплінарної справи призначено на 12 год. 00 хв. 27 вересня 2023 року у приміщенні КДКА про що необхідно повідомити адвоката та заявника. Направити адвокату довідку члена дисциплінарної палати, складеної за результатом перевірки, та запропонувати адвокату до початку розгляду дисциплінарної справи надати характеристику на себе та письмові пояснення.

13 вересня 2023 року голова Дисциплінарної палати КДКА направила позивачу та скаржнику копію рішення від 30.08.2023 року, а також копію довідки, складеної за результатами перевірки (лише першому адресату), рекомендованим листом №3301312669499, а також на електронну скриньку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд зазначає, що згідно з трекінговим номером №3301312669499, на офіційному сайті Укрпошти (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) дані про відправлення відсутні.

27 вересня 2023 року відбулося засідання дисциплінарної палати КДКА, що підтверджується протоколом № 9/68.

Як вбачається з цього протоколу, розгляд ухвали Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 по справі № 592/881/21 на дії адвоката ОСОБА_1 було відкладено до 25.10.2023 о 15-00 год. у зв`язку із неприбуттям на засідання дисциплінарної палати адвоката з поважних причин та ненаданням нею письмових пояснень з приводу обставин викладених в ухвалі.

25 жовтня 2023 року відбулося засідання дисциплінарної палати КДКА, що підтверджується протоколом № 10/69.

Як вбачається з цього протоколу, після доповіді головуючим у засіданні Курганської О.В. матеріалів дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 та ознайомлення учасників засідання з матеріалами дисциплінарної справи, завершення обговорення і висловлювань пропозицій одноголосно вирішено притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, застосувавши до неї дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік з 25.10.2023 по 25.10.2024.

Матеріали дисциплінарної справи щодо позивача містять рішення № Д/10-6 від 25 жовтня 2023 року, згідно якого адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік з 25.10.2023 по 25.10.2024.

Згідно мотивувальної частини рішення відповідача від 25 жовтня 2023 року дисциплінарна палата вважає, що в діях адвоката ОСОБА_1 є склад дисциплінарного проступку передбаченого п.п. 3, 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а при обранні стягнення позивачу враховано притягнення її до дисциплінарної відповідальності рішенням КДКА Донецької області від 12.06.2023 року № 39.

03 листопада 2023 року рішення відповідача від 25 жовтня 2023 року було направлено Зарічненському районному суду м. Суми та позивачу, рекомендованим листом №3301312711010, а також Раді адвокатів міста Києва і Раді адвокатів України.

Суд зазначає, що згідно з трекінговим номером №3301312711010, на офіційному сайті Укрпошти (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) дані про відправлення відсутні.

Не погодившись з прийнятими рішеннями відповідача, позивач звернулась даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суду слід зазначити наступне.

Так, згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон № 5076-VI.

За змістом пунктів 1 та 2 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно частини першої статті 4 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Пунктом 1 частини першої статті 21 Закону № 5076-VI визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Питання дисциплінарної відповідальності адвоката регламентує Розділ VI Закону № 5076-VI.

Так, відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з частинами першою, другою статті 34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина перша статті 36 цього Закону).

Стадіями дисциплінарного провадження відповідно до статті 37 Закону № 5076-VI є: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Приписами статті 38 Закону № 5076-VI визначено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Відповідно до частини другої цієї статті рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (частина третя статті 39 цього Закону).

Як обумовлено частиною першою статті 40 Закону № 5076-VI, дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Частиною другою цієї статті передбачено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Положення № 120 розроблено відповідно до Закону № 5076-VI, Закону України «Про звернення громадян», Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (пункт 1 Положення № 120).

Пунктами 24-26 Положення № 120 передбачено, що голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до пункту 33 Положення № 120 рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається засобами поштового зв`язку або електронною поштою, або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Пунктами 43, 44 Положення № 120 визначено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення осіб, яким відомі будь-які відомості, що мають значення для дисциплінарної справи.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Аналізуючи вищенаведені норми Закону № 5076-VI та Положення № 120, які по суті дублюються, а частині, не врегульованій Законом № 5076-VI, конкретизуються Положенням № 120, суд дійшов висновку, що відповідачем при винесенні оскаржуваних рішень порушено встановлену законом та підзаконними актами процедуру притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, з огляду на наступне.

Наведені вище положення частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI в імперативному порядку визначають, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Дана норма закону є чіткою, зрозумілою, не може бути розтлумачена розширено чи неоднозначно.

Робочим місцем позивача, зазначеним в ЄРАУ, є м. Київ.

Відповідач, покликаючись на положення підпункту 2.3.17 пункту 2.3 Розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, затверджений рішенням РАУ від 04-05.07.2014 № 78 (далі Регламент ВКДКА), вважає, що ВКДКА діяла правомірно, надсилаючи для розгляду ухвалу Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 по справі № 592/881/21 на дії адвоката ОСОБА_1 до КДКА Рівненської області.

Дану позицію відповідача підтримує і представник третьої особи, яка зазначає, що підставою для направлення скарги до відповідача є підпункт 2.3.18 пункту 2.3 Розділу ІІ Регламенту ВКДКА, і обґрунтовує свою позицію рішенням Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року у справі № 826/3443/18, яким сформовано відповідні висновки щодо комплексного застосування положень частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI та підпункту 2.3.18 пункту 2.3 Розділу ІІ Регламенту ВКДКА.

Суд вважає дані доводи відповідача та третьої особи безпідставними з огляду на наступне.

Частина третя статті 33 Закону № 5076-VI не передбачає жодних виключень щодо підвідомчості дисциплінарного провадження стосовно адвоката і можливості зміни такої підвідомчості будь-яким підзаконним правовим актом.

Згідно частини першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 7 КАС України визначено джерела права, які застосовуються судом.

Так, згідно частин першої-третьої цієї правової норми суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Підпунктами 2.3.17 та 2.3.18 пункту 2.3 Розділу ІІ Регламенту ВКДКА передбачено, що голова ВКДКА, зокрема скеровує: заяву (скаргу) про дисциплінарний проступок адвоката до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу (самовідводу) більшості членів дисциплінарної палати КДКА, що має розглядати скаргу; матеріали кваліфікаційної справи до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу члена (членів) кваліфікаційної палати КДКА та за відсутності кворуму.

Скеровує для розгляду до КДКА скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях КДКА (палати) регіону.

Аналіз даних положень Регламенту ВКДКА дає підстави для висновку, що вони прямо суперечать імперативним положенням частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI, яка не допускає будь-якої зміни підвідомчості розгляду скарг про дисциплінарний проступок адвоката.

Тому, виходячи із наведеної вище частини третьої статті 7 КАС України, підстави для застосування вказаних положень Регламенту ВКДКА всупереч частині третьої статті 33 Закону № 5076-VI у справі, що розглядається, відсутні.

Крім того, в контексті доводів відповідача та третьої особи суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Покликання вказаних учасників справи на підпункт 2.3.17 пункту 2.3 Розділу ІІ Регламенту ВКДКА безпідставні, тому що для спрямування скарги щодо адвоката ОСОБА_1 до КДКА Рівненської області відсутні обставини, передбачені даним підпунктом Регламенту ВКДКА (задоволення відводу (самовідводу) більшості членів дисциплінарної палати КДКА, що має розглядати скаргу та за відсутності кворуму).

Стосовно ж обґрунтувань позиції учасників справи підпунктом 2.3.18 пункту 2.3 Розділу ІІ Регламенту ВКДКА необхідно зазначити про недосконалість формулювань цього підпункту, оскільки не зрозуміло, до якої КДКА має бути скерована скарга (на відміну від підпункту 2.3.17, в якому йде мова про КДКА іншого регіону).

Суд вважає, що така недосконалість (невизначеність) норми підзаконного правового акту у будь-якому разі не має бути підставою для її застосування всупереч положенням норм закону, на розвиток якого виданий підзаконний акт.

Щодо правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 08.10.2020 по справі № 826/3443/18, суд дійшов висновку про нерелевантність обставин цієї справи і відповідного правового регулювання обставинам справи, що розглядається.

Так, у справі № 826/3443/18 на відміну від справи, що розглядається, вирішувався спір щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, за фактичного існування двох кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатів м. Києва, і при цьому позивач не могла визначитися, яка саме з цих комісій повинна була здійснювати розгляд її справи.

Також, слід акцентувати увагу на тій обставині, що фактична неспроможність на протязі тривалого часу (кількох років поспіль, навіть якщо вести відлік від ухвалення відповідного рішення Верховним Судом в жовтні 2020 року) сформувати відповідний орган для здійснення дисциплінарного провадження відповідно до вимог Закону № 5076-VI не має бути підставою для нівелювання та знецінення відповідних законодавчих положень, наслідком яких є тривале порушення прямих вказівок закону.

Статтею 8 Конституції України та наведеною вище статтею 6 КАС України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) у Доповіді щодо верховенства права, зокрема, зазначила, що у контексті принципу верховенства права закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.

За висновками Європейського суду з прав людини (далі Суд, ЄСПЛ), наведених у рішенні від 02.11.2006 р. у справі «Волохи проти України», Суд дійшов висновку, що це втручання не може розглядатися як таке, що було здійснене «згідно із законом», оскільки законодавство України не визначає з достатньою чіткістю межі та умови здійснення органами влади своїх дискреційних повноважень у сфері, про яку йдеться, та не передбачає достатніх гарантій захисту від свавілля під час застосування таких заходів спостереження.

Таким чином, законодавцю необхідно мати на увазі, що закон повинен відповідати принципу юридичної визначеності, якому також приділена ретельна увага усталеною практикою ЄСПЛ.

Крім того, законодавство повинно забезпечувати певний рівень юридичного захисту проти свавільного втручання з боку державних органів. Існування конкретних процесуальних гарантій є у цьому контексті необхідним. Те, які саме гарантії вимагатимуться, певною мірою залежатиме від характеру та масштабів зазначеного втручання (див. рішення у справі «Р.G. та J.H. проти Сполученого Королівства» (Р.G. and J.H. v. United Kingdom), заява № 44787/98, п. 46, ЕСНR 2001-1Х (п.п. 169, ПО).

Між тим, захист від свавілля реалізується через механізми контролю за діяльністю носіїв публічної влади, які включають або пов`язані з механізмами оскарження. Зокрема, у п. 55 рішення ЄСПЛ у справі «Класс та інші проти Німеччини» (06.09.1978р.) Суд наголосив: «Із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Суд вважає, що у сфері, яка надає в окремих справах такі великі можливості для зловживань, котрі можуть призводити до шкідливих наслідків для демократичного суспільства загалом, у принципі функцію наглядового контролю доцільно доручати судді» (п. 56 абз. 2 рішення).

У рішенні ЄСПЛ «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) Суд констатував, що навряд чи можна розробити норми, які у деталях передбачали б усі види поведінки. Отже, державні органи мають формулювати подібні норми більш загально (див. рішення від 19 грудня 1994 року у справі Vereinigung demokratischer Sqldaten Osterreichs та «Губі проти Австрії», п. 31, Series A №302). Вислів «згідно із законом» вимагає, по-перше, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві, він також стосується якості закону, про який йдеться, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливості передбачити наслідки його дії щодо себе, та відповідав принципові верховенства права (див. серед інших джерел рішення від 25 березня 1998 року у справі «Копп проти Швейцарії» (Корр v. Switzerland), п.55, Reports of Judjments and Decisions 1998-II).

Орган влади, використовуючи дискреційні повноваження, зобов`язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні у справі факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми, не допускаючи при цьому зловживання владою у процесі прийняття відповідного рішення, в основі якого мають бути закладені конкретно визначені публічні інтереси. А завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання таким органом прав особи, що звернулася за захистом, на кожній стадії такого провадження та за його наслідками.

Що стосується належного та ефективного судового контролю відповідності дій суб`єкта владних повноважень закону, слід звернутися до норм процесуального кодексу.

Так, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, за приписами частини другої статті 2 КАС України, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, необмежена дискреція адміністративного органу у будь-якому випадку є порушенням конституційного принципу верховенства права, адже кожен орган державної влади має враховувати та, більш того, практично застосовувати усі складові цього принципу.

Проектуючи зазначене на обставини справи слід дійти висновку, що всупереч частині третій статті 33 Закону № 5076-VI підзаконним актом (Регламентом ВКДКА) голові ВКДКА надані невластиві йому свавільні повноваження щодо суб`єктивного вибору дисциплінарного органу, який буде розглядати ту чи іншу дисциплінарну скаргу на адвоката, що поза всяким сумнівом свідчить про таких складових принципу верховенства права як правова (юридична) визначеність, достатня чіткість та передбачуваність правових норм.

Підсумовуючи, суд приходить до висновку про порушення частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI при скеруванні скарги на адвоката ОСОБА_1 до відповідача і відповідно здійснення дисциплінарного провадження неналежним дисциплінарним органом.

Матеріалами справи також встановлено відсутність доказів направлення відповідачем на електронну адресу позивача, зазначену в ЄРАУ, повідомлення від 21.07.2023 року, рішення від 30.08.2023 року.

Крім того, в справі, що розглядається, немає доказів отримання позивачем повідомлення від 21.07.2023 року та рішення від 30.08.2023 року, направлених відповідачем на поштову адресу позивача, що свідчить про необізнаність позивача про наявність на розгляді в КДКА скарги на неї (позивача), порушення дисциплінарної справи щодо неї, дату, час та місце її розгляду, що фактично позбавило позивача права на участь в такому провадженні та використати всі можливі передбачені законом способи захисту при розгляді дисциплінарної справи проти неї.

Оцінюючи встановлені порушення, суд також зазначає наступне.

За частинами першою, другою, третьою статті 2 Закону № 5076-VI адвокатурою України визнається недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно зі статтею 3, частиною першою статті 4 Закону № 5076-VI правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, Закон № 5076-VI, інші законодавчі акти України. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

За частиною першою статті 43 та пунктами 1, 2, 3, 6, 7 частини першої статті 44 Закону № 5076-VI адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.

Завданнями адвокатського самоврядування є: забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності; підтримання високого професійного рівня адвокатів; утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України; участь у формуванні Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному законом.

Згідно з частиною другою статті 46 Закону № 5076-VI адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

У статті 50 Закону № 5076-VI визначені порядок формування, повноваження та правила діяльності кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури.

Із системного тлумачення положень профільного законодавчого акта, який визначає статус, мету, завдання та функції адвокатури, убачається, що адвокатура як інституція та її діяльність в аспекті забезпечення реалізації конституційного права особи на правову допомогу набуває певних особливих властивостей суб`єкта публічних відносин. Ця властивість адвокатури увиразнюється (посилюється) метою її служіння суспільному інтересу шляхом надання своєчасної і належної правової допомоги у поєднанні з виконанням делегованих їй державою окремих владних повноважень.

Оскільки публічна влада в Україні представлена розгалуженою системою суб`єктів владних повноважень (суб`єктів публічних відносин), або суб`єктів адміністрування, які різняться організаційно-правовою формою, обсягом повноважень та метою діяльності, які у розумінні КАС України можуть залучатися до адміністративного процесу як відповідач, відповідна вимога здійснення справедливої процедури органами адвокатського самоврядування під час прийняття владних рішень, у тому числі, коли йдеться про реалізацію повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (суб`єкта публічних відносин) у рамках дисциплінарного провадження щодо адвоката, має бути обов`язково дотримана.

Верховний Суд неодноразово висловлювався з приводу важливості принципу правової (справедливої) процедури (постанова від 16 квітня 2020 року у справі № 495/5105/17, постанова від 13 березня 2020 року у справі № 805/2340/17-а, постанова від 4 червня 2020 року № 460/354/19), яка є невід`ємною частиною верховенства права. Вказаний принцип спрямований на забезпечення справедливого ставлення до особи під час прийняття актів суб`єктом владних повноважень. Правова (справедлива) процедура встановлює стандарти у процесі прийняття актів суб`єктами владних повноважень, які відображені у рішеннях ЄСПЛ, у яких здійснюється застосування статті 6 Конвенції з прав людини (далі Конвенція), яка передбачає дотримання процесуальних (процедурних) гарантій у судовому провадженні.

Втім, указані гарантії поширюються і на адміністративні процедури за участі суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічних відносин). Згідно зі статтею 6 Конвенції має бути забезпечене право особи: бути поінформованим; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника; ознайомитися з матеріалами справи; вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення; обґрунтувати органом влади прийняття несприятливих актів; визначити порядок їх оскарження, відшкодувати заподіяну шкоду.

Основна мета правової (справедливої) процедури - щоб суб`єкти владних повноважень (суб`єкта публічних відносин), діяли правомірно, тобто належно, згідно з визначеними нормами права, але такими нормами права, які відповідають критеріям природного права, моральності, розумності, справедливості, а також загальноправовим принципам, що встановлені органами правосуддя.

Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який набрав чинності з 11 вересня 1997 року, Україна як член Ради Європи ратифікувала Конвенцію, взявши на себе зобов`язання поважати права людини. Цим законом Україна повністю визнала на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію ЄСПЛ в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.

Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами цієї норми є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

ЄСПЛ неодноразово висловлювався щодо статусу національних органів, які провадять спеціальні процедури, у контексті статті 6 Конвенції. Зокрема, ЄСПЛ зазначав, що орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 § 1, може розглядатися як «суд» у змістовному значенні цього терміна (рішення у справі «Sramek v. Austria» від 22 жовтня 1984 року). Суд або трибунал у змістовному значенні визначається за судовими функціями, тобто визначенням питань, що знаходяться у межах повноважень органу, що засновані на нормах права, і після проведення провадження у передбаченому законом порядку (рішення у справі «Sramek v. Austria» від 22 жовтня 1984 року та у справі «Cyprus v. Turkey» від 10 травня 2001 року, § 233). Право винесення рішення входить у визначення поняття «суд». Провадження повинні забезпечувати «визначення судом проблем у спорі» відповідно до статті 6 § 1 (рішення у справі «Benthem v. the Netherlands» від 23 жовтня 1985 року).

У контексті наведеного КДКА є квазісудовим органом, який наділений повноваженнями щодо проведення спеціальної дисциплінарної перевірки у відповідності до Розділу VІ «Дисциплінарна відповідальність адвоката».

Принагідно слід звернути увагу на те, що у наведеній вище постанові від 08 жовтня 2020 року (справа № 826/3443/18) Верховний Суд досліджував правову природу діяльності КДКА регіону та сформував висновок про те, що відповідно до завдань, які визначенні в статті 50 Закону № 5076-VI, з урахуванням практики ЄСПЛ (рішення «Sramek v. Austria», пункт 36) КДКА регіону має всі ознаки «суду» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції. Під час виконання своїх функцій є належним судом, встановленим законом, саме як квазісудовий орган у системі Національної асоціації адвокатів України.

Цю позицію щодо статусу КДКА у розумінні частини першої статті 6 Конвенції Верховний Суд застосовував неодноразово і в подальшому, зокрема у справах №№ 816/2353/17, 640/20599/19, 640/20588/21, 140/7518/21, 140/7522/21.

Аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що відповідач, порушивши процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності та розгляд дисциплінарної справи (здійснив дисциплінарне провадження з порушенням підвідомчості, визначеної частиною третьою статті 33 Закону № 5076-VI, не надіслав позивачу скаргу, рішення про порушення дисциплінарної справи, довідку члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складену за результатами перевірки), допустився грубого порушення наведеного вище принципу правової (справедливої) процедури, позбавив позивача права на захист, та в розумінні того, що КДКА є квазісудовим органом у системі Національної асоціації адвокатів України, права на належний судовий захист.

Не повідомивши позивача про порушення щодо неї дисциплінарної справи, відповідач позбавив останню права надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката, чим порушено принцип змагальності, на засадах якого здійснюється розгляд дисциплінарної справи.

Крім того, в ході розгляду справи судом досліджувалися матеріали дисциплінарної справи, надіслані через підсистему «Електронний суд».

Дані матеріали свідчать про відсутність доказів надсилання на електронну адресу позивача зазначеного повідомлення, а докази надіслання на електронну адресу рішень про порушення дисциплінарної справи та про притягнення до дисциплінарної відповідальності не підтверджують їх отримання.

Відсутність зазначених доказів безпосередньо в матеріалах дисциплінарної справи фактично підтверджує висновки суду щодо невиконання відповідачем обов`язку про належне повідомлення позивача про наявність скарги щодо неї, порушення дисциплінарної справи та притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Аналіз положень наведених вище норм чинного законодавства та обставин даної справи дає змогу дійти висновку, що вирішення питання про порушення або про відмову в порушенні дисциплінарної справи має відбуватися з повідомленням заявника (скаржника) та адвоката стосовно проведення засідання із зазначенням місця, дня та часу його проведення, з наданням копії заяви (скарги) та копій всіх документів, приєднаних до неї, для отримання письмового пояснення по суті порушених у скарзі питань.

Це є певною гарантією дотримання прав адвоката під час здійснення дисциплінарного провадження з метою недопущення безпідставного притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 817/66/16.

Щодо доводів учасників справи про виключну компетенцію КДКА в питанні про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності суд виходить з такого.

Слід погодитись з тим, що правова оцінка рішенню відповідача щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності має надаватися виключно у контексті дотримання відповідної процедури.

Разом з тим, суду слід зазначити, що ухвалення рішення щодо дисциплінарної відповідальності позивача без дотримання встановленої процедури, про що зазначено вище, потягло за собою неможливість позивача захищатися від обвинувачень, викладених у скарзі на її дії, тобто висновки КДКА ґрунтуються виключно на обставинах, що викладені у скарзі, без врахування позиції позивача.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, порушив процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, позбавив останню гарантій дотримання прав адвоката під час здійснення дисциплінарного провадження з метою недопущення безпідставного притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності. Тому рішення КДКА Рівненської області №Д/8-6 від 30 серпня 2023 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та № Д/10-6 від 25 жовтня 2023 року про притягнення її до дисциплінарної відповідальності є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що доводи відповідача та третьої особи не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Суд зазначає, що інші зазначені відповідачем та позивачем обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано рішення, суд не вбачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Щодо посилання позивачки на незаконність направлення ухвали Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 по справі № 592/881/21 до КДКА Рівненської області, то з даного приводу суд зауважує, що предметом судового спору є рішення КДКА Рівненської області, а не дії та рішення КДКА м. Києва, ВКДКА та їх керівників, у зв`язку з чим мотиви та підстави позову в даній частині суд вважає помилковими.

Так само судом в даній справі не вирішуються питання щодо незаконності рішень Ради адвокатів України, а тому посилання як на підставу позову на протиправність відповідача в питанні застосування рішень вищевказаного органу суд відхиляє.

Правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Рівненської області слід надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності, з огляду на що суд в даній справі не надає оцінку доказам, зібраним в процесі розгляду ухвали Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 по справі № 592/881/21. Дана позиція також висловлена Верховним Судом 10.06.2021 року у справі № 826/15590/15.

Верховний Суд у постанові № 641/463/16-а від 20.06.2019 зазначив, що вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, а саме КДКА та ВКДКА, і суд не має права зобов`язувати відповідачів приймати те чи інше рішення.

Отже, на підставі вищенаведеного суд керуючись ч. 2 ст. 2 КАСУ дійшов висновку, що відповідачем оскаржувані рішення прийняті не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); упереджено. без дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; не пропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

У рішенні від 21.09.23 року № 260/927/19 Верховний Суд зважаючи на встановлені порушення допущені дисциплінарним органом зобов`язав КДКА повторно розглянути скаргу щодо адвоката, що також є доцільним у справі за позовом ОСОБА_1 , зважаючи на надане п. 10 ч. 2 ст. 245 КАСУ повноваження суду , а саме: суд при прийнятті рішення може обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією № 1347-2830-7266-7562 від 21.12.2023.

Відтак, судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури про визнання протиправними та скасування рішень, задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області №Д/8-6 від 30 серпня 2023 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .

Визнати протиправними та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області № Д/10-6 від 25 жовтня 2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 .

Зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Рівненської області повторно розглянути ухвалу Зарічного районного суду міста Суми від 26.06.2023 по справі № 592/881/21, яка надійшла супровідним листом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 1070 від 07.07.2023 року з врахуванням правової оцінки наданої судом в рішенні.

Стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 грн. 60 копійок (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 05 вересня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Рівненської області (вул. Директорії, буд. 3, кв. 1, м. Рівне, Рівненська обл., 33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 34112763)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Адреса: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, 5-й поверх, код ЄДРПОУ 26080214.

Суддя Д.П. Зозуля