Ухвала

від 05.09.2024 по справі 360/200/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 вересня 2024 року справа №360/200/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новодружеський механічний завод» про ухвалення додаткового рішення у справі № 360/200/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новодружеський механічний завод» до Головного управління ДПС у Луганській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року в справі № 360/200/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новодружеський механічний завод» до Головного управління ДПС в Луганській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС в Луганській області від 22.12.2023 № 10229441/40497911 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.09.2023 № 1.

Зобов`язано Головне управління ДПС в Луганській області повторно розглянути питання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 21.09.2023 № 1.

У задоволенні позовних вимог до Державної податкової служби України - відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області залишено без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року в справі № 360/200/24 залишено без змін.

26 липня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Новодружеський механічний завод» до апеляційного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Мотивуючи наявність підстав для ухвалення додаткового рішення та розподілу судових витрат, заявник зазначав, що після ознайомлення представнику стало відомо, що судом не розподіллено судові витрати. 24.07.2024 при перевірці вкладки «Документи сторін» було виявлено, що у статусі документу зазначено «Помилка відправлення», а у колонці «Суд до якого направляється заява» - зазначено Луганський окружний адміністративний суд. Натомість, зазначав позивач, на вимогу ухвали суду у справі від 12.06.2024 про відкриття апеляційного провадження 04.07.2024 ТОВ «Новодружеський механічний завод» через підсистему Електронний суд було подано відзив на апеляційну скаргу у справі № 360/200/24 провадження 850/3941/24 з додатками.

31 липня 2024 року позивачем заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи відповіді Державного підприємства «Інформаційні судові системи» № 4002/5/11-30-24 від 31.07.2024.

Головним управління ДПС у Луганській області подано заперечення щодо заяви про відшкодування судових витрат, в якому управління просило відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань останнього витрат на правничу допомогу у сумі 48 000 грн.

Перевіривши доводи заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та заперечень щодо заявлених витрат на правову допомогу, колегія суддів суду встановила таке.

Верховний Суд у постанові від 20 грудня 2019 року у справі № 240/6150/18, ухваленої у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, здійснив комплексний аналіз статей 132, 134, 244, 252 Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС України) і висловив правову позицію про те, що судове рішення має містити відповіді на всі заявлені позивачем (третьою особою) вимоги, зазначити у разі потреби їх розмір, а також вирішити питання про негайне виконання та про судові витрати (вимога повноти рішення). Процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням цієї вимоги. Таким чином, питання розподілу судових витрат та способу виконання судового рішення, у разі вирішення питання про право, є обов`язком суду, що вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом. Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

У постанові від 19 березня 2020 року у справі № 640/6209/19 Верховний Суд також зазначав, що за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим,КАС Українипередбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252). Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку, визначеномустаттею 252 КАС України.

Згідно зіст. 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Правила розподілу судових витрат між сторонами встановленістаттею 139 КАСі відрізняються між собою залежно від суб`єктного складу осіб, які беруть участь у справі, та наслідків розгляду справи.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 6ст. 139 КАС Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно достатті 143 КАС Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною восьмоюстатті 262 КАС Українипередбачено, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

З огляду на викладене, у цій справі на стадії розгляду справи у суді апеляційної інстанції дебати, як частина судового розгляду, не передбачені.

Таким чином сторони мали подати докази, що підтверджують розмір понесених ними судових витрат до закінчення розгляду справи, виходячи з приписів частини третьоїстатті 143 КАС України, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 23.12.2021 у справі № 640/10796/19.

Обов`язок подання до закінчення судових дебатів (до закінчення розгляду справи, у випадку її розгляду в порядку спрощеного або письмового провадження) доказів на підтвердження розміру понесених стороною судових витрат, або заяви про те, що докази розміру судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення та протягом п`яти днів після закінчення розгляду справи, прямо визначений у ч. 7 ст. 139, ч. 3 ст. 143 КАС України.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеним Верховним Судом у постанові від 16.06.2022 у справі № 380/3999/21, який підлягає врахуванню судом.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі № 520/8309/18 викладено правову позицію, відповідно до якої, враховуючи положення статей134та139 КАС України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

Також законодавцем визначено процесуальний наслідок незаявлення до закінчення судових дебатів (до закінчення розгляду справи, у випадку її розгляду в порядку спрощеного або письмового провадження), що докази витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення, або подання доказів таких витрат із пропуском п`ятиденного строку з момент у винесення рішення у справі. У такому випадку суд відмовляє у задоволенні заяви про винесення додаткового судового рішення без розгляду.

Порядок розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення визначеност. 252 КАС України.

За приписами ч. 1ст. 252 КАС Українисуд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (частина 4ст. 252 КАС України). Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5ст. 252 КАС України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на дату ухвалення постанови судом апеляційної інстанції 18 липня 2024 року матеріали справи не містили жодних доказів на підтвердження понесених витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Як було зазначено вище, із заявою ухвалення додаткового рішення до суду апеляційної інстанції позивач звернувся 25 липня 2024 року, тобто вже після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи наявність підстав для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, позивач зазначав таке.

24.07.2024 при перевірці підсистеми «Електронний суд» представник ТОВ «Новодружеський механічний завод» дізнався про винесену постанову суду та ознайомився із нею.

Після ознайомлення представнику стало відомо, що судом не розподіллено судові витрати.

24.07.2024 при перевірці вкладки «Документи сторін» було виявлено, що у статусі документу зазначено «Помилка відправлення», а у колонці «Суд до якого направляється заява» - зазначено Луганський окружний адміністративний суд. На вимогу ухвали суду у справі від 12.06.2024 про відкриття апеляційного провадження 04.07.2024 ТОВ «Новодружеський механічний завод» через підсистему Електронний суд було подано відзив на апеляційну скаргу у справі № 360/200/24 провадження 850/3941/24 з додатками, а саме:

1. Наказ на директора.

2. Заява про розподіл судових витрат.

3. Договір НПД_ТОВ НМЗ Додаток №1.

4. Акт 1 до ДОГОВОРУ-КТП-ТОВ НМЗ-06-2024.

5. Свідоцтво во про право на зайняття адвокатською діяльністю.

6. Витяг з профілю адвоката з сайту НААУ Тітова на адресу Першого апеляційного адміністративного суду, відповідно до зазначеного у шапці документу.

Згідно інформації Електронного суду після відправлення «Заяву відправлено успішно та буде розглянуто найближчим часом».

Після звернення 25.07.2024 на гарячу лінію Державного підприємства «Інформаційні судові системи» представнику стало відомо, що відзив на апеляційну скаргу разом із додатками до суду апеляційної інстанції доставлений не був через системну помилку підсистеми «Електронний суд». 26.07.2024 ТОВ «Новодружеський механічний завод» направлено офіційний письмовий запит на Державне підприємство «Інформаційні судові системи» для надання роз`яснень виникнення системної помилки.

Зі змісту відповіді Державного підприємство «Інформаційні судові системи» судом встановлено, що відповідно до інформації, що міститься в базі даних підсистеми Електронний суд (далі - ЕС), документ «Відзив на апеляційну скаргу» (id 1c6b15ef19bb32ebe0631406030a5ec9) було створено 04.07.2024 о 14:20. 04.07.2024 о 14:33 вказаний документ було підписано та виконано спробу відправки до Луганського окружного адміністративного суду. 04.07.2024 о 14:35 вказаний документ отримав статус «Invalid court (v_err_code:=-11 after UTL_ECOURT_ASDS.GET_PROC_COURT_ID forproc_id=1a22e9e44933bac3e0631306030a7cd0 and result v_proc_court_id=783 is not equal to expected doc_court_id=356)».

Підприємство повідомило, що вказана помилка зафіксована, проаналізована та запланована до виправлення у найближчому оновленні ЕС.

Для того, щоб наразі у вказаній ситуації направити заяву до Першого апеляційного адміністративного суду, в підсистемі ЕС необхідно перейти до розділу «Заяви» та скористатись одним із універсальних шаблонів «Клопотання» або «Заява».

Отже, зі змісту такої відповіді встановлено, що 04 липня 2024 року відзив на апеляційну скаргу було надіслано до суду першої інстанції.

Станом на час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення відзив на апеляційну скаргу в підсистемі «Електронний суд» не зареєстрований, сканована копія чи письмова форма відзиву на апеляційну скаргу від 04 липня 2024 року, в якому, як зазначав позивач, заявлено вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу, а тому можливість ознайомлення зі змістом відзиву та доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу відсутні.

Апеляційний суд доходить висновку про те, що в матеріалах справи на час постановлення судового рішення по суті вимог апеляційної скарги було відсутнє документальне підтвердження надання правової допомоги внаслідок того, що заявником відповідні документи не були подані до апеляційного суду, що обумовлено тим, що сам заявник скерував відповідні документи до окружного, а не апеляційного суду, що у свою чергу є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності, підстави щодо проведення розподілу судових витрат у суді апеляційної інстанції, за заявою позивача у цій справі, відсутні.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч. 4ст. 252 КАС Українипро відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст.132, 134, 139, 243, 252, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Новодружеський механічний завод» про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.

Головуючий суддяІ. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук