Постанова

від 05.09.2024 по справі 120/14657/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/14657/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вільчинський Олександр Ванадійович

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

05 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Козятинської районної спілки споживчих товариств на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Козятинської районної спілки споживчих товариств про зупинення видаткових операцій на рахунках,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зупинити видаткові операції на рахунках Козятинської районної спілки споживчих товариств шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності Козятинської районної спілки споживчих товариств, що знаходяться в банківських установах на суму 199382,38 грн..

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Козятинська районна спілка споживчих товариств є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI, зареєстроване як суб`єкт підприємницької діяльності 30.08.1994.

Згідно з довідкою про суму податкового боргу по підприємству за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб, що складає всього 1789,23 гри., в тому числі основного платежу - 1780,46 грн., штрафної санкції - 0,00 грн., пені - 8,77 грн., та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (Козятинська ОТГ), що складає всього 210063,67 грн., в тому числі основного платежу - 210063,67 грн., штрафної санкції - 0,00 грн., пені - 0,00 грн., а також податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (Самгородоцька ОТГ), що складає всього 17829,80 грн., в тому числі основного платежу - 17829,80 грн., штрафної санкції - 0,00 грн., пені - 0,00 грн.

Вказана заборгованість утворилася в результаті самостійно задекларованих сум грошового зобов`язання та підтверджується карткою особового рахунку, податковими деклараціями з податку на нерухоме майно та податковою вимогою форми "Ю" №0035724-1306-0250 від 08.11.2021. Зазначена податкова вимога вручена 08.12.2022.

Позивачем надіслано відповідачеві лист щодо виділення майна в податкову заставу № 8791/5/02-32-13-07-08 від 22.06.2023, у якому просив надати перелік ліквідних активів, які можливо було б використати для погашення податкового боргу, а також підготувати копії фінансової звітності та перелік основних засобів з розшифровкою по групах, станом на останню звітну дату для опису майна в податкову заставу.

У зв`язку з несплатою податкового боргу контролюючим органом 22.06.2023 прийнято рішення про опис майна Козятинської районної спілки споживчих товариств в податкову заставу.

26.06.2023 податковим керуючим ОСОБА_1 складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №9 від 26.06.2023.

В подальшому, Козятинська районна спілка споживчих товариств здійснила часткове погашення податкового боргу, при цьому, заборгованість в сумі 199382,38 грн. добровільно не сплачено.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

В силу п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За змістом п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як свідчать матеріали справи, за відповідачем рахується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальній сумі 199383,38 грн.

Вказана заборгованість виникла внаслідок самостійно поданих відповідачем податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача направлено податкову вимогу №0035724-1306-0250 від 08.11.2021.

При цьому, станом на день розгляду справи, суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.

Також, у зв`язку з несплатою податкового боргу, 22.06.2023 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято рішення №510/02-32-13-07-25 про опис майна, що перебуває у власності відповідача у податкову заставу.

Листом від 22.06.2023 відповідачу направлено повідомлення про виділення майна в податкову заставу.

26.06.2023 податковим керуючим складено акт №9 відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Положеннями пункту 87.2 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 91.3 статті 91 ПК України встановлено, що податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі відмови платника податків від підписання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих.

Пунктом 89.4 статті 89 ПК України, передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

За змістом підпункту 20.1.32 пункту 20.1 статі 20 ПК України, податковий орган має право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Тобто, у разі не допуску контролюючого органу до опису майна у податку заставу, останній звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Відтак, беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а також те, що податкового керуючого не було допущено до опису майна у податкову заставу, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних та наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Козятинської районної спілки споживчих товариств залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.