Ухвала

від 05.09.2024 по справі 320/7393/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/7393/23

УХВАЛА

05 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Грибан І.О., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЮРОКРАТ УКРАЇНА" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 р. позов задоволено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав до суду апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення у повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано апелянту усунути вказані в ухвалі недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання її копії шляхом подання суду апеляційної інстанції:

- оригіналу документа про сплату судового збору.

- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин для такого поновлення та наданням доказів на підтвердження вказаних у заяві обставин.

Відповідно до довідки Шостого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «ст. 298 Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху» від 21 листопада 2022 року по справі № 320/7393/23 було надіслано одержувачу - Головне управління Державної податкової служби України у м. Києві, в його електронний кабінет та доставлено вказаний документ до електронного кабінету 15 серпня 2024 року о 19:01.

Таким чином, останній день строку на усунення недоліків 26 серпня 2024 року.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, 23 серпня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому посилається на те, що через непереборні обставини - впровадження воєнного стану, відповідач не міг вчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження.

Так, перевіривши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, приписи статті 8 Закону України «Про судовий збір» не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, положення пунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від їх майнового стану. Проте положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичних осіб за наявності майнового критерію, але тільки у справах предметом позову яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Однак, предметом оскарження в даній справі є рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, що виключає можливість застосування правової позиції, на яку посилається апелянт.

У контексті наведеного судом враховується, що Європейський суд з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» зазначив, що вимога сплати зборів судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

З урахуванням наведеного клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Щодо можливості поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно з ч. 1 ст. 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Вперше апеляційна скарга була подана апелянтом 04.03.2024.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду 27.03.2024 дану апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Вдруге апеляційна скарга була подана апелянтом 13.06.2024.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду 03.07.2024 дану апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Втретє апеляційна скарга була подана апелянтом 11.07.2024.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду 25.07.2024 дану апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Звертаючись вчетверте до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 09.08.2024, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження, та такий пропуск строку апелянт жодним чином не обґрунтував, лише зазначив приписи КАС України щодо можливості поновлення пропущеного строку.

Наразі, колегія суддів звертає увагу апелянта, що відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Водночас відповідач не зазначив, які конкретні обставини зробили неможливим вчасне звернення із апеляційною скаргою, враховуючи те, що ситуація у м. Києві з квітня 2022 року була контрольована, органи державної влади працювали у штатному режимі.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Скаржник, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі №560/403/22, від 03 листопада 2022 року у справі №560/15534/21 та від 22 грудня 2022 року у справі №380/19423/21.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, вказані у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження. Доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно ч. 3 статті 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За вищенаведених обставин справи, беручи до уваги, що апеляційна скарга є такою, що подана з пропущенням строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року, а зазначені в клопотанні від підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції визнані колегією не поважними, крім того відповідачем не сплачений судовий збір, то у відкритті апеляційного провадження слід відмовити за приписами п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЮРОКРАТ УКРАЇНА" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами повернути Головному управління ДПС в м. Києві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович