Ухвала

від 06.09.2024 по справі 473/1468/24

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/1468/24

УХВАЛА

іменем України

"06" вересня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Гоженко В.О., заявника ОСОБА_1 , представниці заявника ОСОБА_2 , розглянувши заявупредставниці позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною,

ВСТАНОВИВ

у березні 2024року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом, поданим в його інтересах адвокатом Ліпатовим Сергієм Володимировичем, до відповідачки ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26 вересня 2015 року сторони зареєстрували шлюб, який рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 лютого 2024 року було розірвано. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з батьками за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас, між сторонами виник спір щодо визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з сином.

В зв`язку з чим позивач ОСОБА_1 просив зобов`язати відповідачку ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди в спілкуванні з дитиною, вихованні останньої, а також визначити спосіб його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, надавши йому можливість спілкування з сином за місцем його проживання (без присутності матері) за наступним графіком: з 17:00 год. четверга до 20:00 год. неділі; у святкові та вихідні дні (у зв`язку з перенесенням вихідних днів); у дні народження позивача, його родичів; протягом всієї відпустки позивача; спільний відпочинок у межах території України в дні батька. Також просив встановити спільний обов`язок сторін щодо повідомлення про наявність обставин, які можуть вплинути на вищевказаний графік.

05 вересня 2024 року представниця позивача ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення вищевказаного позову, в якому просила зобов`язати відповідачку: надати позивачу можливість безперешкодного спілкування з сином за місцем проживання батька до набрання законної сили рішення у даній справі кожного місяця з 18:00 год. п`ятниці до 18:00 год. неділі; утримуватися від вчинення перешкод у спілкуванні, побаченні та спільному проведенні відпочинку з батьком.

Вказана заява обґрунтована тим, що відповідачка чинить перешкоди позивачу в спілкуванні з сином, змінила своє місце проживання, не повідомивши позивачу свою нову адресу. Зазначене порушує права не тільки позивача, який позбавлений можливості бачити сина, а також права самої дитини, оскільки існують ризики руйнування психоемоційних зв`язків між батьком та сином, що може мати негативні наслідки для психологічного здоров`я дитини та в подальшому утруднить виконання рішення суду в разі його ухвалення на користь позивача.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 , його представниця ОСОБА_2 заяву про забезпечення позову підтримали.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 149 ЦПК України, п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»(даліпостанова) суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Види забезпечення позову визначені ст.150 ЦПК України, пункти 2, 3 частини першої якої, в тому числі, передбачають забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії та встановлення обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та визначаються судом залежно від фактичних обставин у кожному конкретному випадку, однак будь-який сімейний спір стосовно дитини повинен вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

У статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Частиною 3 ст. 9 вказаної Конвенції визначено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року).

Частиною 2ст. 141 СК Українивстановлено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч.5статті 157 цього Кодексу. За нормамист.153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Вирішення батьками питань щодо виховання дитини врегульованост.157 СК України, нормами якої передбачено, що той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Нормамист.15 Закону України «Про охорону дитинства»встановлюється право дитини на контакт з батьками, які проживають окремо. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Верховний Суд у справі №757/33742/19-ц від 22 червня 2022 року зауважив, що у таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи, заходи забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору.

Системний аналіз наведених норм права та судової практики дає підстави вважати, що батько, який на час вирішення спору проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається в якнайкращих інтересах дитини (постанову Верховного Суду від 14 грудня 2022 року в справі № 757/33742/19).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Крім того, ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» («Mamchur v. Ukraine», заява № 10383/09, пункт 100).

Як вбачається з матеріалів, доданих до заяви про забезпечення позову (пояснень наданих заявником, відповідно до ч.3 ст. 153 ЦПК України) мати дитини (відповідачка) унеможливила контакт між батьком (позивачем) та сином, змінила місце свого проживання (переїхала в м. Ужгород), в зв`язку з чим позивач був змушений звертатися до органів поліції.

Як зазначалосявище,відповідно до п.3 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом встановлення обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин. Тобто вказаним положенням процесуального закону, предмету позову в справі, що розглядається, меті забезпечення позову, відповідає вид забезпечення позову - встановлення часу для спілкування батька з дитиною.

Таким чином,проаналізувавши вищевикладене,врахувавши вікдитини,відстань міжмісцем проживаннябатька тафактичним місцемпроживання дитини,виходячи ізякнайкращих інтересівдитини,суд дійшоввисновку пронеобхідність визначенняпорядку побаченьбатька шляхомспілкування з синомбез присутностіматері кожну другу суботу місяця з 10:00 год. до 16:00 год. за місцем фактичного проживання дитини.

Керуючись ст. ст.149-150, 153, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

заяву представниці позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною задовольнити частково.

Забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною шляхом встановлення часу спілкування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , з його малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожну другу суботу місяця з 10:00 год. до 16:00 год. у населеному пункті за місцем фактичного проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності матері дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , до набрання рішенням у справі законної сили.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.В. Лузан