Рішення

від 25.12.2024 по справі 473/1468/24

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/1468/24

РІШЕННЯ

іменем України

"25" грудня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Гоженко В.О., позивача ОСОБА_1 , представниці позивача адвоката Ляшенко-Гаркуши О.В., представника відповідачки адвоката Боднарука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною,

ВСТАНОВИВ

у березні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом, поданим в його інтересах адвокатом Ліпатовим Сергієм Володимировичем, до відповідачки ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26 вересня 2015 року сторони зареєстрували шлюб, який рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 лютого 2024 року було розірвано. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з батьками за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас, між сторонами виник спір щодо визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з сином.

В зв`язку з чим позивач ОСОБА_1 просив зобов`язати відповідачку ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди в спілкуванні з дитиною, вихованні останньої, а також визначити спосіб його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, надавши йому можливість спілкування з сином за місцем його проживання (без присутності матері) за наступним графіком: з 17:00 год. четверга до 20:00 год. неділі; у святкові та вихідні дні (у зв`язку з перенесенням вихідних днів); у дні народження позивача, його родичів; протягом всієї відпустки позивача; спільний відпочинок у межах території України в дні батька. Також просив встановити спільний обов`язок сторін щодо повідомлення про наявність обставин, які можуть вплинути на вищевказаний графік.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 березня 2024 року відкрито провадження по вказаній справі, призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

05 квітня 2024 року представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Боднарук В.В. надав відзив на позов, у якому вважав безпідставними вимоги позивача та просив відмовити в їх задоволенні. При цьому звертав увагу на те, що сторони проживають за однією адресою, відповідачка не чинить жодних перешкод позивачу в спілкуванні з дитиною. Разом з тим, звернення позивача з обумовленими вимогами до суду є передчасним, оскільки останнім не дотриманий обов`язковий порядок попереднього звернення до органів опіки з метою врегулювання спору.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 серпня 2024 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2024 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, залучено Орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради (в зв`язку зі зміною місця проживання відповідачки разом з дитиною). Цією ж ухвалою з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, виключено Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , його представниця адвокат Ляшенко-Гаркуша О.В. позовні вимоги підтримали. При цьому додали, що відповідачка змінила місце свого проживання, не повідомивши про це позивача, в зв`язку з чим останній був змушений звернутися до правоохоронних органів, та створює позивачу перешкоди в спілкуванні з дитиною, частково налагодити останнє вдалося лише на підставі ухвали суду від 06 вересня 2024 року.

Представник відповідачки адвокат Боднарук В.В. у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав з підстав, вказаних у відзиві на позов (позивач не звертався до органів опіки для визначення способу його участі вихованні дитини та спілкуванні з нею). Додатково вказував на те, що твердження сторони позивача щодо переховування відповідачкою сина від батька, створення йому перешкод у спілкуванні з дитиною не відповідають дійсності, оскільки відповідачка повністю дотримується графіку спілкування з дитиною, встановленого ухвалю суду про забезпечення позову.

Представник третьої особи без самостійних вимог у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Згідно з п.п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У ст. 9 вищевказаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (ст.18).

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до ст. 4 Конвенції про контакт з дітьми від 15 травня 2003 року, ратифікованої Законом України від 20 вересня 2006 року №166-V дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним.

Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод (ч.1 ст. 159 СК України).

Відповідно до вимог ст. 141, ч. 1, 3 ст. 151 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч.5 ст. 157 цього Кодексу.

Згідно ст. 153, ч.ч. 1-3 ст. 157 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч.ч. 4-6 ст. 19 СК України).

У своєму рішенні у справі «Хант проти України» (рішення від 07 грудня 2006 року) Європейський суд з прав людини зауважив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено з пояснень учасників справи, 26 вересня 2015 року сторони зареєстрували шлюб, який рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 лютого 2024 року було розірвано. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачка разом з дитиною проживає за адресою: АДРЕСА_2 (змінила місце проживання під час розгляду справи в суді). Дитина навчається у Мукачівському ліцеї № 10 Мукачівської міської ради Закарпатської області, відвідує гуртки: спортивну секцію, основи етикету для дітей.

При цьому суд встановив, що позивач цікавиться життям дитини, позитивно характеризується за місцем проживання, роботи, матеріально забезпечений. Жодних доказів на підтвердження обставин, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітнім сином, чи обставин, які б свідчили про те, що спілкування батька з сином перешкоджатиме нормальному розвитку дитини, форми та методи його виховання призведуть до негативних наслідків відповідачкою не надано.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка створювала позивачу перешкоди в спілкуванні з дитиною та у її вихованні, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості належним чином здійснювати свої батьківські права відносно дитини (зокрема, не повідомила позивача про зміну місця проживання, позивач отримав можливість спілкування з дитиною в порядку виконання ухвали про забезпечення позову).

Щодо визначення судом способу участі позивача у вихованні дитини, суд враховує те, що кожен з батьків має рівні права та обов`язки щодо дитини, спілкування позивача з дитиною має бути систематичним і максимально забезпечувати в першу чергу саме інтереси дитини, її малолітній вік (6 років), часткове узгодження між сторонами порядку побачень (побачення батька з дитиною у вихідні дні в населеному пункті за місцем проживання дитини), межі позовних вимог.

При вирішення спору суд вважав недоцільним заслуховувати думку дитини, зважаючи на її вік.

З урахуванням наведеного, враховуючи також бажання батька проводити більше часу разом із сином, суд вважає необхідним визначити спосіб участі позивача у спілкуванні з дитиною за наступним графіком:

- перші та треті вихідні кожного місяця з 10:00 год. суботи до 16:00 год. неділі у населеному пункті за місцем фактичного проживання дитини, без присутності матері;

- проведення спільного відпочинку батька з сином кожного року, за погодженням з матір`ю дитини, протягом 20 днів поспіль, у літній період, для забезпечення відпочинку та оздоровлення дитини.

З огляду на викладене, суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування від 21 листопада 2024 року, яким запропоновано графік побачень з дитиною, оскільки він є недостатньо обґрунтованим, не відповідає принципу рівності батьків у реалізації свого права вільно спілкуватись із дитиною та брати участь у її вихованні, обставинам даної справи.

Інші вимоги позивача, (зокрема, з огляду на відстань місця проживання позивача) перебувають у площині договірного врегулювання питання щодо виконання батьківських обов`язків між сторонами.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі зміни обставин, батьки дитини вправі за домовленістю між собою врегулювати по іншому питання щодо участі в її вихованні, питанні спілкування з дитиною, а з плином часу та можливою зміною обставин не позбавлені права в будь-який час по-новому врегулювати спірні питання.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), не чинити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) перешкоди в спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити участь ОСОБА_1 в спілкуванні та вихованні з його малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надавши йому можливість спілкування з дитиною за наступним графіком:

- перші та треті вихідні кожного місяця з 10:00 год. суботи до 16:00 год. неділі у населеному пункті за місцем фактичного проживання дитини, без присутності матері;

- проведення спільного відпочинку кожного року, за погодженням з матір`ю дитини, протягом 20 днів поспіль у літній період, для забезпечення відпочинку та оздоровлення дитини;

- деталі зустрічей попередньо узгоджувати з врахуванням стану здоров`я дитини та інших факторів, які можуть спричинити перешкоди зустрічам.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Л.В.Лузан