Рішення

від 21.08.2024 по справі 243/9493/21

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/9493/21

Провадження № 2/243/406/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2024 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фаліна І.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.

представника позивача

ОСОБА_1 адвоката Фальченка І.В.

представника відповідачів

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвоката Статіви О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Фальченко Іван Володимирович до Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, третя особа приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Панченко Андрій Вікторович про припинення права власності,

В С Т А Н О В И В:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Фальченко І.В. до Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, третя особа приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Панченко А.В. про припинення права власності.

Позов обґрунтовує тим, що позивачу на праві приватної власності на підставі Державного акту виданого 21.12.1999 належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 на території Миколаївської (колишньої Райгородоцької селищної ради) міської ради для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1 га. Осільки вказаний Державний акт є старого зразка, з метою впорядкування документів позивачем замовлено технічну документацію на дану земельну ділянку, однак позивач отримав рішення державного кадастрового реєстратора про відмову у внесенні відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру від 29.07.2021, оскільки належна позивачу земельна ділянка перетинається на 88,3681 % із земельною ділянкою кадастровий номер 1424256200:12:000:1213. Після опрацювання електронних реєстрів встановлено, що вкзана земельна ділянка сформована та зареєстрована 03.03.2021 згідно витягу з ДЗК, і на теперішній час належить ОСОБА_2 з Реєстру РПНМ на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу № 1207 від 19.04.2021 зареєстровного приватним нотаріусом Панченком А.В. Таким чином, первинна державна реєстрація вказаної земельної ділянки проведена незаконно, оскільки кадастровий реєстратор держгеокадасту не перевірив, що на цьому місця розташована земельна ділянка позивача, що унеможливлює виділення на цьому самому місці землі іншій особі та тягне за собою незаконність із подальшим скасуванням рішення відповідного органу про передачу вказаної земельної ділянки у приватну власність та подальші цивільно-правові угоди з нею.

У зв`язку з зазначеним, позивач просить суд:

- визнати недісним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 1424256200:12:000:1213 від 19.04.2021 № 1207 посвідчений приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Панченком Андрієм Вікторовичем;

- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 1424256200:12:000:1213 для ведення особистого селянського господарства на ім`я ОСОБА_2 ;

- припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 1424256200:12:000:1213 для ведення особистого селянського господарства;

- скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 1424256200:12:000:1213 для ведення особистого селянського господарства та видалити вказану земельну ділянку з Національної кадастрової системи.

Під час розгляду справи позивачем ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Фальченко І.В. до суду подано уточнену позовну заяву, в якій змінює процесуальний статус Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області з третьої особи, зазначивши управління відповідачем, та уточнюючи самі позовні вимоги та просить суд:

-визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 670-СГ від 19.03.2021 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» щодо земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 1424256200:12:000:1213, яку надано у власність ОСОБА_3 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 1424256200:12:000:1213 від 19.04.2021 посвідченого та зареєстрованого за № 1207 приватним нотаріусом Слов`янського міського (Краматорського районного) нотаріального округу Панченком Андрієм Вікторовичем;

- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 1424256200:12:000:1213 для ведення особистого селянського господарства зареєстровану за ОСОБА_2 приватним нотаріусом Слов`янського міського (Краматорського районного) нотаріального округу Панченком Андрієм Вікторовичем за номером запису 41570763 та припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 1424256200:12:000:1213 для ведення особистого селянського господарства;

- скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 1424256200:12:000:1213 для ведення особистого селянського господарства здійснену відділом у Слов`янському районі міськрайонного управління у Слов`янському районі та м. Слов`янську Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області 03.03.2021 та видалити вказану земельну ділянку з Національної кадастрової системи.

Позивач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про дату, час та спосіб слухання справи, в судовому засіданні участі не приймав.

Представник позивача ОСОБА_4 адвокат Фальченко І.В., що діє на підставі договору щодо надання правової допомоги та представництва інтересів від 09.08.2021 та ордеру пронадання правничої(правової)допомоги серіяАН №1042772від 01.09.2021в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та в уточненій, просив суд задовльнити вимоги заявлені позивачем та викладені в уточненій позовній заяві в повному обсязі.

Відповідач Миколаївська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та спосіб слухання справи, в судовому засіданні участі свого представника не забезпечив. Разом з тим, представником відповідача ОСОБА_5 , що діє на підставі довіреності Вих. № 222/10-03-01/2024 від 16.01.2024 через систему «Електронний суд» до суду надіслано заяву про розгляд справи за її відсутності, просила суд позов розглянути згідно діючого законодавства, та зазначила, що клопотань не має.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленими про дату, час та спосіб слухання справи, в судовому засіданні участі не приймали.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Статіва О.В., що діє на підставі ордерів про надання правничої (правової) допомоги № ВІ1055927 від 2021-09-10 та № ВІ1066945від 2021-12-30 в судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у письмових поясненнях по справі та вказала, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

В поданих представником відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокатом Статівою О.В. через систему «Електронний суд» письмових поясненнях остання вказала, що позивач на обгрунтування своїх вимог посилається на Державний акт на право власності на землю, який виданий 21.12.1999 на підставі рішення Райгородської селищної ради від 12.09.1996 та заявляє, що його право на земельну ділянку було порушено, так як в момент державної реєстрації з`ясувалось, що належна йому земельна ділянка перетинається із земельною ділянкою відповідача ОСОБА_2 . Однак, державний акт на право власності на земельну ділянку не має, а ні номеру, а ні гербової печатки, а ні

кадастрового плану ділянки, також вулиця на якій позивач нібито отримав

земельну ділянку не існує, з наданої Миколаївською міською радою відповіді

вбачається, що її місце розташування не відомо. Викопіювання з земельного

кадастру, на якому позначено орієнтовне місце розташування вулиці не є доказом її

існування, так як на викопіюванні не має жодної інформації що це вулиця

Грушевського. Позивач також не надав доказів фактичного місця розташування своєї

земельної ділянки, а тільки відповідь кадастрового реєстратора, яка не дає змоги

встановити на яку саме земельну ділянку виготовлювалась технічна документація, та

яким чином позивач визначився з місцем її розташування. У зв`язку з чим, позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та спосіб слухання справи, в судовому засіданні участі свого представника не забезпечив.

Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області до подання позивачем до суду уточненої позовної заяви, якою зокрема було змінено процесуальний статус управління з третьої особи на відповідача, до суду було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що для вирішення порушеного питання, громадянам, власникам земельних ділянок за погодженням з суміжними землевласниками необхідно виготовити відповідну документацію із землеустрою на на основі якої будуть виправлені посилки, що внесені до Державного земельного кадастру. Також, зауважили, що накладка земельної ділянки не позбавляє права її власності, а тому права громадянина, що визначені ст. 41 Конституції України, право власності на землю гарантується. Накладення земельних ділянок це коли згідно двох або бвльше різних землевпорядних документів одна і та ж ділянка землі, розташована на певному відрізку, фактично займає територію іншої, як правило, сусідньої земельної ділянки. Пунк 6 статті 24 Закону України « Про Державний земельний кадастр» встановлює однією з підстав для відмов в проведенні державної реєстрації земельної ділянки знаходження в межах земельної ділянки, що підлгає реєстрації, іншої земельної ділянки або її частини. При цьому власник не зможе одержати кадастровий номер, який є обов`язковим у разі відчуження земельної ділянки. Це означає, що за відсутності такого номера особа не може повноцінно розпоряджатися своєю власністю: продати, подарувати земельну ділянку або буднок чи іншу споруду, розтвшовану на такій ділянці.

Третя особа приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Панченко А.В. будучи належним чином повідомлений про дату, час та спосіб слухання справи, в судовому засіданні участі не приймав. Разом з тим, приватним нотаріусом на офіційну електронну адресу суду надіслано лист про розгляд справи за його відсутності.

Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно рішення Райгородоцької селищної Ради народних депутатів 12.09.1996 було вирішено передати в приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку громадянину ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1000 кв.м.

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ДН № б/н виданого 21.12.1999 на підставі рішення Райгородоцької селищної Ради народних депутатів 12.09.1996, ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0,10 га, розташована на території АДРЕСА_1 , що передана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарчих будівель.

Згідно рішення № РВ-1400893432021 від 29.07.2021 про відмову у внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру слідує, що державним кадастровим реєстратором Відділу у Слов`янському районі Міськрайонного управління у Слов`янському районі та м. Слов`янську Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 26.07.2021 (реєстраційний номер ЗВ-97100020922021) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру та відмовлено ОСОБА_1 у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав: перетин ділянки з ділянкою 1424256200:12:000:1213 на 88,3681 %.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 270737815 від 16.08.2021 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1424256200:12:000:1213 на підставі договору купівлі продажу земельної ділянки, серія та номер: 1207, виданий 19.04.2021, видавник: приватний нотаріус Слов`янського міського нотаріального округу Панченко А.В. зареєстроване з 19.04.2021 за ОСОБА_2 .

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9901285112021 від 16.08.2021 земельна ділянка кадастровий номер 1424256200:12:000:1213 розташована на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, форма власності: приватна, площа 2 га, дата державної реєстрації 03.03.2021 Відділом у Слов`янському районі Міськрайонного управління у Слов`янському районі та м. Слов`янську Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Згідно відповіді Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області Вих. № 721/10-03-01/2024 від 16.02.2024 слідує, що запит адвоката Фальченка І.В. розглянуто та повідомлено, що громадянин ОСОБА_1 , згідно з рішенням Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області від 12.09.1996 отримав безкоштовно у власність земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області, згідно з Державним актом на право приватної власності на землю ДН, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2020 за 21.12.1999. Земельна ділянка кадастровий номер 1424256200:12:000:1213, площею 2,0000 га, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, знаходиться на землях колишнього КСП «Червоний Молочар» АДРЕСА_2 , та передана Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області за рахунок земель колишнього селища 1 відділення Червоний Молочар КСП «Червоний Молочар», які перебувають у приватній власності громадян.

Приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Панченком А.В. на підставі ухвали суду від 05.10.2021 були надані наступні документи.

Так,згідно договорукупівлі продажуземельної ділянки,посвідченогоприватнимнотаріусом Слов`янськогоміського нотаріальногоокругу ПанченкомА.В. 19.04.2021 та зареєстрованого в реєстрі за № 1207 слідує, що ОСОБА_3 (продавець) з однієї сторони та ОСОБА_2 (покупець) з другої сторони уклали цей договір про те, що продавець передає у власність (продає), а покупець прийсає у власність (купує) земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 1424256200:12:000:1213, що розташована за адресою: Донецька область, Слов`янський район, на території Райгородоцької селищної ради.

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 670-СГ від 19.03.2021 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» було вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність гр. ОСОБА_3 із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів, та надано гр. ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 1424256200:12:000:1213 із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 250410332 від 30.03.2021 слідує, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1424256200:12:000:1213, площею 2 га з 25.03.2021 зареєстроване за ОСОБА_3 .

Згідно звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за адресою: Донецька область, Слов`янський район, на території Райгородоцткої селищної ради кадастровий номер 1424256200:12:000:1213, площа 2,0000 га складеного ФОП ОСОБА_6 02.04.2021, реєстраційний номер в реєстрі звітів: ГОЧННР342515 слідує, що ймовірна ринкова вартість об`єкта оцінки становить 41000,00 грн. без ПДВ.

На обгрунтування своїх заперечень на позовну заяву, викладених в письмових поясненнях поданих до суду представником відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокатом Статівою О.В. останньою надані наступні докази:

-відповідь Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області Вих. № 5660/10-03-01/2021 від 01.10.2021 з якої слідує, що запит адвоката Статіви О.В. розглянуто та повідомлено, що інформація щодо реєстрації державних актів на право власності на землю за період з 01.09.1996 по 22.12.1999 з записом про реєстрацію відповідного акту у виконавчому комітеті Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області відсутня, рекомендовано звернутися до Відділу № 4 Управління у Краматорському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області;

-відповідь Управління містобудування та архітектури Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області від 01.10.2021 № 08.04.-03/123 з якої слідує, що запит адвоката Статіви О.В. розглянуто управлінням та повідомлено, що на території м. Слов`янська вулиця з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відсутня;

-відповідь Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 04.10.2021 № 29-5-02-4478/2-21 з якої слідує, що запит адвоката Статіви О.В. розглянуто управлінням та повідомлено, що за інформацією відділу № 4 Управління у Краматорському районі Головного управління на підставі рішення Райгородоцької селищної ради Слов`янського району від 12.09.1996 №б/н ОСОБА_1 виданий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану на територї АДРЕСА_1 (для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарчих будівель). Державний акт серія ДН №б/н від 12.09.1996 зареєстрвоаний в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 21.12.1999 за №2020;

-відповідь Архівного відділу Краматорської районної державної адміністрації Донецької області від 21.10.2021 № 06-09/180 з якої слідує, що запит адвоката Статіви О.В. розглянуто відділом та повідомлено, що по фонду № 3 Райгородоцької селищної ради рішення сесії від 12.09.1996, на підставі якого ОСОБА_1 було передано у власність земельну ділянку не знайдено. Надати заірену копію Витягу з Книги реєстрації державних актів на право власності на землю за період з 01.09.1996 по 21.12.1999 не має можливості у зв`язку з тим, що Книги реєстрації державних актів до архівного відділу на державне зберігання не передавались;

-відповідь Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 22.10.2021 № 29-5-03-4705/2-21 з якої слідує, що запит адвоката Статіви О.В. розглянуто управлінням та повідомлено, що земельна ділянка кадастровий номер 1424256200:12:000:1213 наказом Головного управління № 670-СГ від 19.03.2021 передана у власність гр. ОСОБА_3 ;

-відповідь Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області Вих. № 6466/-27-01/2021 від 12.11.2021 з якої слідує, що запит адвоката Статіви О.В. розглянуто та повідомлено, що вулиця Грушевського територіально знаходиться на землях Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області землі колишнього 1 відділення КСП «Червоний Молочар» на території колишньої Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області. Райгородоцькою селищною радою Слов`янського району Донецької області не створювалась вулиця Грушевського, присвоєння поштових адрес по АДРЕСА_1 не проводилось. Виділення земельних ділянок для будівництва індивідуальних жилих буднків 1 відділення КСП «Червоний Молочар» здійснювала Слов`янська районна рада;

-відповідь Архівного відділу Краматорської районної державної адміністрації Донецької області від 03.12.2021 № 06-05/205 з якої слідує, що запит адвоката Статіви О.В. розглянуто відділом та повідомлено, що листом від 21.10.2021 № 06-09/180 вже надано відповідь по суті заявлених питань;

-відповідь Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області Вих. № 1471/10-03-01/2024 від 03.04.2024 з якої слідує, що запит адвоката Статіви О.В. розглянуто та повідомлено, що при наданні відповіді на адвокатський запит ОСОБА_7 було виявлено копію Державного акту на право приватної власнсоті на землю серія ДН від 21.12.1999, виданий громадянину ОСОБА_1 , який є правовстановлюючим документом та має юридичну силу, та адміністрація у відповіді на запит виходила смаме з інформації вказаній у Державному акті. На час надання відповіді на запит адвоката Статіви О.В. так і адвоката Фальченка І.В. Книга записів державних актів з відповідним записом про його реєстрацію, та рішення Райгородоцької селищної ради про передачу у власність ОСОБА_1 земельної діялнки по АДРЕСА_1 до Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Райгородоцька селищна рада Слов`янського району Донецької області на зберігання не передавала. Також у даній відповіді заявника повідомлено про свторення вулиці Грушевського на території Райгородоцької селищної ради.

Вирішуючи вказаний спір суд виходить з наступного.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1 та 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом положень статей 102, 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності дійсно належить земельна ділянка площею 0,10 га, розташована на території АДРЕСА_1 , що передана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарчих будівель, та позивач з метою впорядкування документів звернувся до державного кадастрового реєстратора стосовно внесення відповідних відомостей про належну йому земельну ділянку до Державного земельного кадастру, однак рішенням № РВ-1400893432021 від 29.07.2021 державного кадастрового реєстратора Відділу у Слов`янському районі Міськрайонного управління у Слов`янському районі та м. Слов`янську Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Ковальову О.М. було відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав, оскільки належна позивачу земельна ділянка перетинається на 88,3681 % із земельною ділянкою кадастровий номер 1424256200:12:000:1213, яка з 19.04.2021 належить відповідачу ОСОБА_2 , та перебуває у його володінні.

Виходячи із характеру спірних правовідносин, у даній справі в першу чергу підлягає встановленню обставина, чи накладаються (перетинаються) земельна ділянка належна позивачу та земельна ділянка, власником якої є відповідач ОСОБА_2 та у володінні якого вона знаходиться.

У такій категорії справ суд самостійно без застосування спеціальних знань не може зробити висновок, чи накладаються земельні ділянки сторін у справі, а отже, суд, керуючись положеннями цивільно-процесуального законодавства, для встановлення істинності у справі та з метою виконання завдань правосуддя, необхідно призначення відповідної судової експертизи.

Таким чином, належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи, після якого суд вирішує наявність чи відсутність порушеного речового права позивача на земельну ділянку.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1 та 2 ст. 12 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 31травня 2023року усправі № 515/1315/18.

Разом з тим, ані позивач, ані його представник з клопотанням про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи не зверталися. Інших висновків експерта, складених на замовлення сторони позивача згідно ч.1 ст. 106 ЦПК України, останніми до суду також не надано.

Таким чином, ОСОБА_1 під час вирішення судом даного спору, в порушення вказаних вище вимог закону, не доведено в якій саме частині земельна ділянка відповідача ОСОБА_2 перетинається з належною земельною ділянкою позивача, що є однією з підстав для відмови в задоволенні заявлених вимог за недоведеністю.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.4ЦПК України та ч.1 ст. 16 ЦК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відтак зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ст.13ЦПК України та ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16. Тобто, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц.

Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК Україниспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 16 червня 2020 у справі № 145/2047/16-ц.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У §145 рішення від 15.11.1996 у справі «Chahal v. the United Kingdom» (заява №22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Таким чином, стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування, хоча Держави-учасниці мають певну свободу розсуду щодо способу, у який вони виконують свої зобов`язання за цим положенням Конвенції. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05.05.2005 (заява № 38722/02)).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18).

Також, якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

Як вже встановлено судом та зазначено вище, між сторонами виник спір стосовно перетину земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 з належною земельною ділянкою позивача.

У зв`язку з чим, позивач з урахуванням уточнених позовних вимог під час розгляду справи, вважає, що вказані дії відповідачів порушують його права та тягнуть за собою незаконність із подальшим скасуванням рішення відповідного органу про передачу вказаної земельної ділянки у приватну власність та подальші цивільно-правові угоди з нею.

Суд, при оцінці обраного позивачем способу захисту враховує його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Також, суд зауважує, що спосіб захисту повинен: відповідати змісту порушеного права (матеріально-правова вимога повинна співвідноситись із обставинами порушення права чи законного інтересу); забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (в результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, в якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).

З огляду на зазначене, суд вважає, що заявлені вимоги позивачем з урахуванням уточнених позовних вимог, можуть призвести до порушення прав відповідача ОСОБА_2 , який є власником земельної ділянки кадастровий номер 1424256200:12:000:1213, яка за рішенням державного кадастрового реєстратора перетинається з земельною ділянкою позивача.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, який є неефективним та у спосіб заявлений позивачем не відновить його порушених прав, та зауважує, що належним способом захисту порушеного права позивача ОСОБА_1 є саме витребування належної йому земельної ділянки з чужого незаконного володіння у відповідача ОСОБА_2 .

З урахуванням вказаних вище обставин по справі, суд вбачає наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається у разі відмови в позові - на позивача.

Отже, оскільки судом відмовлено позивачу в задоволені позову в повному обсязі, а тому і стягнення витрат по сплаті судового збору за подання позивачем вказаного позову до суду, також задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 15, 16 ЦК України, ст. ст. 12,13, 76, 78, 81, 89, 141, 259, 263-265,268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Фальченко Іван Володимирович до Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, третя особа приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Панченко Андрій Вікторович про припинення права власності відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення буде виготовлений 06.09.2024.

Суддя І.Ю. Фалін