Постанова

від 05.09.2024 по справі 127/18280/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/18280/23

Провадження № 22-ц/801/1628/2024

Категорія: 36

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 рокуСправа № 127/18280/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Медвецького С.К., Копаничук С.Г.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи апеляційну скаргу Українського культурного фонду Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 травня 2024 року за позовом Українського культурного фонду Міністерства культури та інформаційної політики України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Український культурний фонд Міністерства культури та інформаційної політики України звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи позовні вимоги тим, що 30 червня 2021 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір про надання стипендії (гранту) № 48СН1-29612-2. Відповідно до укладеного Договору Фонд в рамках програми «Стипендії», на умовах визначених Договором надав стипендію для реалізації культурно-мистецького проекту «Дитячий альбом», а Стипендіат повинен був реалізувати Проект до 15 листопада 2021 року відповідно до додаткової угоди № 1 до Договору від 28 жовтня 2021 включно з періодом підготовки та надання Фонду пакету звітної документації відповідно до пункту 2 Розділу II Договору.

На виконання умов договору, Фонд перерахував кошти стипендії, відповідно до погодженого сторонами графіку платежів, який є додатком 5 до Договору, у сумі 298 127 грн 95 коп., у тому числі податок на доходи фізичних осіб 18% у сумі 53 663 грн 03 коп. та військовий збір 1,5% у сумі 4471 грн 92 коп. Загальна сума стипендії до виплати Стипендіату без урахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору склала 239 993 грн 00 коп.

Дана сума перерахована Фондом згідно платіжного доручення №1211 від 06.07.2021 на вказані Стипендіатом у Договорі реквізити. Відповідно до пункту 2 розділу II Договору Стипендіат надав Фонду, звіт про надходження та використання коштів для реалізації Проекту з оригіналами документів, що підтверджують оплату понесених ним витрат.

При опрацюванні Звіту та наданих до нього документів Фонд виявив, що Звіт про надходження та використання коштів містив ряд помилок, невідповідності у датах та проплат, в порушення пункту 2 розділу II Договору відсутні оригінали документів на підтвердження витрат.

Враховуючи що витрати на загальну суму 239 993 грн 00 коп. не підтверджені, Звіт не відповідає вимогам Фонду та є підставою визнати Фондом проект таким, що не був реалізованим, позивач з метою досудового врегулювання спору Стипендіату було надіслано лист від 22.03.2023 за №251/01-24, в якому було викладено повідомлення про необхідність повернення бюджетних коштів у розмірі 239 993 грн 00 коп. на розрахунковий рахунок Фонду.

Станом на дату подання позовної заяви вимоги Фонду щодо повернення бюджетних коштів Стипендіатом не було виконано, кошти не повернуто. Позивачем виконано свої зобов`язання у повному обсязі, у свою чергу, оскільки відповідачу стипендія надавалася з тією умовою, що всі видатки здійснюватимуться в межах реалізації Проекту, та будуть підтверджені оригіналами документів, що підтверджують оплату понесених витрат, а відповідачем допущено виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), то витрати, здійснені відповідачем у розмірі 239 993 грн 00 коп. підлягають поверненню позивачу.

Тому, враховуючи вищевикладене, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом до відповідача про стягнення зазначених коштів.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23 травня 2024 в задоволенні позову Українського культурного фонду Міністерства культури та інформаційної політики України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Український культурний фонд Міністерства культури та інформаційної політики України подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарни зазначає, що Стипендіатом було надано Звіт про надходження та використання коштів для реалізації Проекту, в якому було виявлено ряд помилок, невідповідності у датах та проплатах, в порушення пункту 2 розділу II Договору відсутні оригінали документів на підтвердження витрат.

Також скаржник вказує, що в порушення вищезазначених умов Договору та Порядку Стипендіатом: не надано фінальний звіт за встановленою формою, паперова версія Звіту про надходження та використання коштів для реалізації проекту за період з 30червня 2021 року по 15.11.2021 року відсутня; електронна версія Звіту про надходження та використання коштів для реалізації Проекту надана із порушення встановленого Договором строку; в електронній версії Звіту про надходження та використання коштів для реалізації Проекту виявлено ряд суттєвих зауважень та помилок, а саме: вказаний період звітування немає конкретних дат; у верхньому правому кутку не вірно вказана дата договору; відсутнє прізвище в розділі «Відповідальна особа»; виписка з банку, сформована за весь період реалізації Проекту надана з порушенням строку.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Гурба М.В. просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Також на адресу суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому скаржник заперечує щодо доводів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам рішення суду першої інстанції відповідає повністю.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 червня 2021 між Українським культурним фондом та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання стипендії (гранту) № 48СН1-29612-2.(а.с. 8-15).

Відповідно до укладеного Договору Фонд в рамках програми «Стипендії», на умовах визначених Договором надав стипендію для реалізації культурно-мистецького проекту «Дитячий альбом» (далі - Проект), опис та мінімальні технічні вимоги до якого наведено у проектній заявці та у кошторисі Проекту згідно з додатками 1 та 2 до Договору, а Стипендіат повинен був реалізувати Проект до 15 листопада 2021 року відповідно до додаткової угоди № 1 до Договору від 28 жовтня 2021 (а.с.41) включно з періодом підготовки та надання Фонду пакету звітної документації відповідно до пункту 2 Розділу II Договору.

На виконання умов Договору Фонд перерахував кошти стипендії, згідно погодженого Сторонами Графіку платежів до Договору, у сумі 298 127 грн. 95 коп., у тому числі податок на доходи фізичних осіб 18% у сумі 53 663 грн. 03 коп. та військовий збір 1,5% у сумі 4 471 грн. 92 коп. Загальна сума стипендії до виплати Стипендіату без урахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору склала 239 993 грн. 00 коп. Дана сума перерахована Фондом згідно платіжного доручення №1211 від 06.07.2021 (40, 42) на вказані Стипендіатом у Договорі реквізити.

Договором визначено, що для підтвердження реалізації Проекту Стипендіат надає Фонду змістовний звіт про виконання Проекту, звіт про надходження та використання коштів для реалізації Проекту з оригіналами документів, що підтверджують оплату понесених витрат (крім статті «Харчування та інші власні потреби). Відповідно до розділу XI Інструкції для заявників в рамках Конкурсної програми Українського культурного фонду «Стипендії» не пізніше дати завершення дії Договору, в даному випадку 30.12.2021, Відповідач повинен був надати Позивачу документи фінальної звітності про реалізацію проекту на 100%. При цьому, Фонд перевіряє та аналізує звітність за проектом та надсилає зауваження, якщо такі є, Стипендіату, який має протягом визначеного часу відповісти на всі зауваження та надати всі документи, які зазначено у листі.

Відповідно до пункту 2 розділу II Договору Стипендіат надав Фонду, звіт про надходження та використання коштів для реалізації Проекту з оригіналами документів, що підтверджують оплату понесених ним витрат (а.с 64-100).

Позивач в свою чергу при опрацюванні Звіту та наданих до нього документів, виявив, що Звіт про надходження та використання коштів містив на його думку ряд помилок, невідповідності у датах та проплатах, в порушення пункту 2 розділу II Договору відсутні оригінали документів на підтвердження витрат, а саме: Стаття 1 Вартість проїзду, сума 6 544,00 грн. Згідно з банківською випискою здійснена оплата послуг з перевезення 12.07.2021 року на суму 6 544,00 грн. Згідно додаткових документів (квитанції щодо оплати авіаквитків) здійснені оплати 09.08.2021 року на суму 6 629,00 грн та 02.10.2021 року на суму 1 048,05 грн. В результаті суми та дати додаткових документів не відповідають банківській виписці. Пояснення відсутні щодо розбіжності дат та сум.

Додані до Звіту авіаквитки підтверджують кількість перебування в Литві лише 76 діб. 10 діб перебування в Литві квитками не підтверджено. В наявності авіаквиток на виліт з Литви 15.11.2021, відсутній квиток вильоту з Києва.

Стаття 2 Вартість проживання, сума 113 950,00 грн.

Стаття 3. Харчування та інші потреби, сума 86 000,00 грн. Загальна сума статті 2 та статті 3 складає 199 950,00 грн. До Звіту додані додаткові документи Договір про надання послуг (організація харчування та оренда приміщення арт-резиденції) від 10.07.2021 № 10/07 на загальну суму 199 950,00 грн та Акт приймання-передачі послуг від 10.11.2021 року. В зазначеному договорі та в акті відсутня інформація щодо конкретних періодів надання послуг з оренди приміщення арт-резиденції, відсутня інформація щодо кількості днів, відсутня інформація щодо вартості за добу, відсутня інформація адреси арт-резиденції, відсутня інформація з якою метою використовувалася оренда арт-резиденції.

Позивач на підставі вищезазначеного не вважає, що ці документи підтверджують витрати з проживання протягом 86 діб на загальну суму 113 950,00 грн. в готелі арт-резиденції по АДРЕСА_1 , Литва.

Стаття 6 Придбання жорсткого диску, сума 3 299,00 грн. Згідно з банківською випискою оплата здійснена 16.07.2021 в сумі 3 299,00 грн (ТОВ «Розетка»). Додаткові документи (товарний чек №151815 від 01.08.2021 на суму З 386,00 грн, ФОП ОСОБА_2 ) не відповідають по сумі та постачальнику (одержувачу коштів). Крім цього, товар був відправлений Новою поштою, де зазначено, що доставка з післяоплатою, грошовий переказ (3086). Пояснення відсутні.

Стаття 7 Друк артбуку, сума 20 000,00 грн.

Стаття 8 Переклад з української на литовську, сума 3 000,00 грн.

Стаття 9 Переклад з української на англійську, сума 7 200,00 грн.

Загальна сума статтей 7, 8, 9 складає 30 200,00 грн. Згідно з банківською випискою оплата здійснена 20.10.2021 року ТОВ "Видавництво "АРТХАСС"" на суму 30 200,00 грн. Додаткові документи, які підтверджують отримання вищезазначених послуг по статтям 7, 8, 9, відсутні (договір, акт, видаткова накладна тощо).

Відповідно до вимог пункту 1 Розділу VII Договору сторони домовились, що фактичні витрати мають відповідати принципам раціонального управління фінансами та відповідати витратам, передбаченими у кошторисі Проекту, який є додатком 2 до Договору.

Згідно пункту 2 розділу IV Договору Стипендіат зобов`язується, зокрема, реалізувати Проект у строки, визначені у пункті 1 розділу II Договору.

Відповідно до вимог пункту 1 розділу VIII Договору Стипендіат веде належний фінансовий облік та звітує перед Фондом в процесі реалізації Проекту, передбаченому Договором.

Пунктом 2 розділу VIII Договору визначено, що на вимогу Фонду Стипендіат зобов`язаний надати всю необхідну фінансову документацію щодо Проекту.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 розділу IV Договору Фонд зобов`язується контролювати порядок виконання Договору, дотримання строків, правильність, обґрунтованість та цільове використання стипендії.

Відповідно до вимог пункту 4.2.1. розділу IV Порядку здійснення контролю за виконання суб`єктами, які отримують фінансування, зобов`язань перед Українським культурним фондом, затвердженого рішенням Наглядової ради Українського культурного фонду №173 від 24.11.2021 (далі - Порядок) (копія додається - додаток 8) кошти надані для реалізації проекту використовуються виключно на цілі, передбачені умовами конкурсу відповідно до строків, обсягів та статей витрат, які визначені Договором про надання стипендії (гранту) та додатками до нього.

Згідно пункту 4.3.6. розділу IV Порядку, до звіту про надходження та використання коштів для реалізації Проекту додаються оригінали документів, що підтверджують оплату понесених витрат (крім статті Харчування та інші власні потреби ).

Згідно зпідпунктом 4.3.10розділу IVПорядку таДоговором,не наданняСтипендіатом фінальногозвіту завстановленою формоюта відповіднодо вимогФонду сталопідставою длявизнання проектутаким,що небув реалізованим.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги позивача не підтверджені відповідними доказами та не ґрунтуються на положеннях відповідних норм права, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1, 2 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За змістом статті 1 Закону України «Про український культурний фонд» (далі - Закон) Український культурний фонд є бюджетною установою, що виконує передбачені цим Законом спеціальні функції щодо сприяння національно-культурному розвиткові України. Діяльність Українського культурного фонду спрямовується та координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв.

Згідно до частини другої статті 3 Закону на виконання покладених на нього завдань Український культурний фонд, зокрема, надає гранти юридичним особам незалежно від форми власності, гранти та стипендії фізичним особам, здійснює інші види підтримки проектів, визначені Положенням про Український культурний фонд; надає гранти на підтримку та розвиток проектів у сферах культури та мистецтв, креативних індустрій та культурно-пізнавального (внутрішнього) туризму; забезпечує прозоре, цільове та ефективне використання коштів Українського культурного фонду; набуває цивільні права та обов`язки в порядку, передбаченому цивільним законодавством, у тому числі шляхом укладення договорів, контрактів, зокрема зовнішньоекономічних, інших правочинів, а також у встановлених законодавством межах несе відповідальність за порушення Українським культурним фондом законодавства.

Як встановлено частиною другою статті 12 Закону, обов`язковою умовою завершення будь-якого проекту, реалізованого за підтримки Українського культурного фонду, є публічне представлення результатів його виконання, а також розміщення звіту про використання коштів у рамках проекту на офіційному веб-сайті Українського культурного фонду для відкритого доступу у формі відкритих даних відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". У разі прийняття Дирекцією Фонду рішення про надання фінансування певному проекту за рахунок коштів Українського культурного фонду з отримувачем коштів укладається договір про надання гранту.

Грант - це фінансові ресурси, що надаються на безоплатній і безповоротній основі Українським культурним фондом суб`єкту, який провадить діяльність у сфері культури, для реалізації проекту, рішення про фінансування якого прийняте в порядку, передбаченому цим Законом.

За договором про надання гранту Український культурний фонд набуває право здійснювати контроль за реалізацією проекту відповідно до порядку, встановленого таким договором та законодавством, у тому числі, вимагати виконання зазначеного порядку та вживати заходів у разі його порушення. Договір про надання гранту не може передбачати замовлення та (або) отримання Українським культурним фондом будь-яких товарів, робіт, послуг, майнових прав та (або) витрачання грошей на такі товари, роботи, послуги, майнові права.

Істотними умовами договору про надання гранту є визначення конкретного проекту, для реалізації якого надаються кошти; сума гранту (обсяг коштів) з відповідним кошторисом із зазначенням об`єктів, на які вона витрачатиметься; графік платежів; зобов`язання особи, яка отримує кошти, у тому числі щодо звітності; мінімальні технічні вимоги до проекту, які мають бути забезпечені; строк реалізації гранту; порядок надання доказів на підтвердження належного виконання договору про надання гранту; відповідальність за порушення умов договору. Типова форма договору про надання гранту затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв.

З викладених положень законодавства слідує, що укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання гранту.

На виконання умов договору Фонд перерахував кошти стипендії, згідно погодженого Сторонами Графіку платежів до Договору, у сумі 298 127 грн. 95 коп., у тому числі податок на доходи фізичних осіб 18% у сумі 53 663 грн. 03 коп. та військовий збір 1,5% у сумі 4 471 грн. 92 коп.

За позицією Українського культурного фонду, кошти витрачені на реалізацію Проекту відповідно до Звіту про надходження та використання коштів для реалізації не підтверджені усіма належними документами. Зокрема, відсутні первинні бухгалтерські документи, які б свідчили про те, що усі перераховані Фондом кошти у розмірі 298 127 грн. 95 коп. були дійсно витрачені на реалізацію Проекту, передбаченого Договором про надання стипендії.

Відповідно до ч. 5, ст. 12 Закону України "Про Український культурний фонд" у разі істотного порушення умов договору про надання гранту, договір може бути розірваний в односторонньому порядку за заявою Українського культурного фонду.

Істотним порушенням, зокрема, є нецільове використання коштів, здійснення витрат у розмірах, більших, ніж передбачено договором про надання гранту, та інші порушення, що дають підстави для обґрунтованих припущень, що договір не буде виконано або його виконання не відповідатиме цілям, якими сторони керувалися при його укладенні.

Рішення про розірвання договору про надання гранту приймається Дирекцією Фонду за результатами розгляду інформації, що підтверджує вчинення істотного порушення умов договору про надання гранту, та, за наявності, пояснень іншої сторони такого договору щодо причин вчинення порушень.

Сторона договору, договір з якою розірвано Українським культурним фондом, повинна повернути сплачені їй за таким договором кошти впродовж 20 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення.

Згідно з пунктом 4 розділу V Договору, якщо Стипендіат не виконав зобов`язання щодо реалізації Проекту та надання Фонду пакету звітної документації у строк, зазначений у пункті 1 розділу II Договору, то, в такому випадку, сума перерахованих траншів стипендії підлягає поверненню до Фонду відповідно до діючого законодавства протягом 10 календарних днів з дати отримання вимоги Фонду.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач повністю виконала взяті на себе зобов`язання щодо реалізації культурно-мистецького проекту «Дитячий альбом» відповідно до Договору № 48СН1-29612-2 про надання стипендії (гранту) від 30.06.2021 року, як то передбачено умовами Договору, на підтвердження чого надала Фонду змістовний звіт на виконання Проекту та звіт про надходження та використання коштів для реалізації проекту з оригіналами документів, що підтверджують оплату понесених витрат.

Враховуючи наведене, можна дійти висновку, що ОСОБА_1 виконала взяті на себе зобов`язання за Договором про надання стипендії (гранту), а відтак підстави для повернення заявленого позивачем розміру стипендії відсутні.

З огляду на вищевикладене, враховуючи умови укладеного між сторонами договору, суд апеляційної інстанції зазначає, що повернення перерахованих фондом коштів можливе лише за умови одностороннього розірвання договору (п. 3, розділу ІХ Договору, ч. 5, ст. 12 Закону України "Про Український культурний фонд").

При цьому, як і умовами договору (п. 3 розділу ІХ Договору) так і вимогами чинного законодавства (ч. 5, ст. 12 Закону України "Про Український культурний фонд") підставами одностороннього розірвання договору є істотне порушення умов, зокрема, нецільове використання коштів, здійснення витрат у розмірах, більших, ніж передбачено договором про надання гранту та інші обставини, що дають підстави для обґрунтованих припущень, що договір не буде виконано або його виконання не відповідатиме цілям.

З огляду на вищевикладене, для звернення позивача до відповідача з вимогою про повернення перерахованих фондом коштів, Фонду необхідно довести нецільове використання коштів, здійснення витрат у розмірах більших, ніж передбачено договором, а також те, що договір не буде виконано або його виконання не відповідатиме цілям.

Разом з тим, будь-яких повідомлень про одностороннє розірвання № 48СН1-29612-2 про надання стипендії (гранту) від 30.06.2021 року матеріали справи не містять.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку позивачем не доведено істотних порушень умов договору, як того вимагають норми чинного законодавства та умови договору.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів встановила, що в даному випадку відповідачем не було порушено істотних умов договору, а саме грошові кошти перераховані останньому були використані за призначенням, а також відповідачем проект фактично було реалізовано, відповідну звітність подано Фонду, грошові кошти, перераховані відповідачу, були використані за призначенням, тому апеляційний суд вважає правильними висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_1 не порушено істотні умови договору, у зв`язку з чим у позивача були відсутні підстави для пред`явлення вимоги про повернення частини перерахованих грошових коштів.

За таких обставин, наведені в апеляційній скарзі доводи з приводу порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів визнає необґрунтованими.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та норми процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам процесуального та матеріального права.

Згідно з нормамист. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 травня 2024 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Українського культурного фонду Міністерства культури та інформаційної політики України залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набираєзаконної силиз дняїї прийняття,оскарженню укасаційному порядкуне підлягаєза винятками,передбаченими частиною3статті389ЦПК України.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді С.К. Медвецький

С.Г. Копаничук