Ухвала

від 06.09.2024 по справі 711/7044/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7044/23

Номер провадження 1-кп/711/214/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, суд,-

ВСТАНОВИВ :

На розгляді в Придніпровському районному суді міста Черкаси знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250000000359 від 25.09.2023року відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурор надав суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 на 60 діб, яке мотивоване тим, що обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовжуючи строк застосування обраного запобіжного заходу, слідчі судді встановили наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризиком в контексті кримінального процесуального закону є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має обґрунтувати свій висновок про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. При цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Враховуючи відсутність у обвинуваченого в сукупності міцних соціальних зв`язків, зокрема, дітей, сім`ї чи інших утриманців у розумінні закону, місця роботи, його молодий вік, відсутність тяжких хвороб існує обґрунтований ризик, що він з метою ухилення від можливого майбутнього покарання може переховуватися від суду. При цьому, слід врахувати, що кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_6 має високий ступінь суспільної небезпеки. Інкримінований злочин зумовлює тяжкі наслідки не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Одночасно, необхідно врахувати, що ОСОБА_6 неодноразово раніше притягувався до кримінальної відповідальності, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, будучи на іспитовому строку, вчинив кримінальні правопорушення 16.05.2023 та 01.06.2023, пов`язані з незаконним обігом психотропних речовин. Не працює, а відтак не має постійного джерела доходу, що в сукупності може спонукати його до продовження вчинення інкримінованого йому злочину чи вчинення іншого, та свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки обвинуваченого і необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу. Вищевикладене свідчить про те, що існують ризики того, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки та матиме можливість перешкоджати швидкому, повному та неупередженому проведенню судового розгляду в кримінальному провадженні.

Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, оскільки лише перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою зможе забезпечити виконання останнім своїх процесуальних обов`язків, та забезпечить дієвість вказаного кримінального провадження.

Підстави, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_6 в умовах попереднього ув`язнення за станом здоров`я відсутні.

Вказані обставини свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_6 найбільш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Особиста порука також не може бути застосована до обвинуваченого, оскільки до суду не надійшло звернень від осіб, які б заслуговували на довіру, про те, що вони можуть поручитися за обвинуваченого.

Обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не забезпечить його належної процесуальної поведінки та не зможе запобігти вказаним ризикам. Тяжкість інкримінованих злочинів та усвідомлення обвинуваченим ймовірність призначення покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, відсутність постійного джерела доходу, свідчать про ризик того, що обвинувачений буде переховуватись від суду та може продовжувати злочинну діяльність.

З урахуванням корисливих мотивів вчинення кримінальних правопорушень, характеристики обвинуваченого, розмір застави та покладені обов`язки в разі її внесення, визначені ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.06.2023 року необхідно залишити без змін. Просив клопотання задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 просила відмовити. Застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_6 щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав думку свого захисника.

Захисник ОСОБА_4 щодо клопотання прокурора відносно ОСОБА_6 - покладалась на розсуд суду.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.331КПКУкраїни під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Статтею 17ЗаконуУкраїни«Про виконаннярішеньтазастосування практикиЄвропейськогосудуз правлюдини»від23лютого2006року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справі іншим чином.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно даних реєстру матеріалів досудового розслідування, доданих до обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_6 02.06.2023 року Придніпровським районним судом м. Черкаси було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 30 липня 2023 року. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 липня 2023 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 30 серпня 2023 року включно. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.08.2023 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 26 жовтня 2023 року включно. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.10.2023 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 17 грудня 2023 року включно. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.12.2023 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 12 лютого 2024 року включно. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.02.2024 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 08 квітня 2024 року включно. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.03.2024 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 20 травня 2024 року включно. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2024 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 19 липня 2024 року включно. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 липня 2024 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 15 вересня 2024 року включно.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбаченіст.177 КПК України.

Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Відповідно до ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до частин 1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимогч.3 ст.5 Конвенції(правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.60рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на даний час ризики наведені ст.177 КПК України продовжують існувати, а тому з додержанням правил, передбачених розділом ІІ КПК України, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 на 60 діб, тобто до 04.11.2024 року включно.

Керуючись ст.ст.177,178, 331, ч.2 ст.334, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 04 листопада 2024 року включно. Розмір застави та покладені обов`язки в разі її внесення визначені ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.06.2023 року, та в подальшому продовжені залишити без змін.

Ухвала може бути оскарженадо Черкаськогоапеляційного судушляхом подачіапеляційної скаргибезпосередньо доапеляційного судупротягом 5діб зчасу їїпроголошення.

Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 06.09.2024 року о 11 год.00хв. в залі суду Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Головуючий: ОСОБА_1