Ухвала

від 05.09.2024 по справі 725/3820/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2024 року місто Чернівці справа №725/3820/23

провадження №22-ц/822/686/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогоВисочанської Н.К.,

суддів:Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б.

секретар Скулеба А.І.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Половинська Ольга Борисівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 травня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Половинська Ольга Борисівна про визнання правочину недійсним, головуючий в суді першої інстанції суддя Мінів О.І.,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Половинська Ольга Борисівна про визнання недійсним шлюбного договору, укладеного 18 лютого 2016 року.

Посилався на те, що з 02 травня 1976 року позивач ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 . Тривалий час перебуваючи у шлюбі з відповідачкою, маючи з нею домовленість щодо поділу їхнього спільного майна подружжя у добровільному порядку, позивач довіряв їй, що все спільне нажите майно вони поділять добровільно.

Відповідачка ОСОБА_2 запропонувала спочатку поділити все майно, яке було оформлено на позивача, а згодом після проведення оцінки об`єктів нерухомого майна, державна реєстрація якого була здійснена на ОСОБА_2 поділити решту спільного майна іншим договором поділу. За спільною домовленістю вони вирішили, що все спільне майно поділять у добровільному порядку, а з дати підписання шлюбного договору визначать інший правовий статус майна, яке буде придбано після підписання шлюбного договору, який буде розповсюджений лише на нові об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки, що будуть придбані після укладання шлюбного договору.

18 лютого 2016 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Половинською О.Б. було посвідчено договір про поділ майна, грошових коштів подружжя, зареєстрований у реєстрі №252. За вказаним договором було поділено лише три об`єкти спільної сумісної власності.

Того ж дня, 18 лютого 2016 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Половинською О.Б. було посвідчено шлюбний договір, та зареєстрований у реєстрі №254.

Вказує, що у вересні 2021 року відповідачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, що стало підставою його звернення з приводу добровільного поділу усього майна подружжя, як вони домовлялися раніше. У зв`язку з чим, позивач нагадав відповідачці про заборгованість у сумі 6680000 (шість мільйонів шістсот вісімдесят тисяч) гривень, по укладеному договору поділу майна, яке було зареєстроване на нього та нагадав про необхідність нотаріального посвідчення договору поділу тієї частини майна, яке набуто ними спільно за час шлюбу, державна реєстрація якого була здійснена на відповідачку за їхньою попередньою домовленістю. Однак, відповідачка йому повідомила, що все майно вже поділено.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 листопада 2021 року шлюб між сторонами розірвано.

Восени 2021 року йому стало відомо, що відповідачка мала корисливий умисел при укладенні з позивачем договору про поділ майна, грошових коштів подружжя та шлюбний договір з метою одноособового володіння спільним майном подружжя.

Вважає, що відповідачка навмисне ввела його в оману, що має намір поділити все їхнє спільне майно, а лише хотіла отримати те, що було зареєстровано на його ім`я, в результаті чого позбавила його майнового права на частку у спільному майні подружжя та заволоділа ним одноособово.

Посилаючись на відповідні норми права, правові висновки Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі №201/4255/16-ц, просив визнати недійсним шлюбний договір, укладений 18 лютого 2016 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Половинською О.Б., зареєстрований у реєстрі № 254. Судові витрати покласти на відповідачку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 травня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Половинська Ольга Борисівна про визнання правочину недійсним відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на правничу допомогу в сумі 84 000 (вісімдесят чотири тисячі) гривень.

Повний текст рішення складено судом 27 травня 2024 року.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги та позиції інших учасників

На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалитинове рішення,яким позовзадовольнити повністю.

Посилається на те, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі наводить обставини й підстави для задоволення вимог, які викладені в позовній заяві та свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції визнав встановленими обставин, що мають значення для справи, які не були доведені.

При дослідженні доказів, суд першої інстанції встановив, що договір про поділ майна, грошових коштів від 18 лютого 2016 року, є чинним, судом недійсним не визнавався, а тому у суду немає сумнівів, що такий договір виконаний сторонами повністю повністю до укладення шлюбного договору.

Вважає, що такий висновок суду першої інстанції суперечить вимогам матеріального права, оскільки Договір про поділ майна, що с об`єктом права спільної сумісної власності, є двостороннім, консенсуальним та відплатним.

При розгляді справи суд першої інстанції не надав правову оцінку доказам про повну відсутність будь-якого майна у ОСОБА_1 після укладення оспорюваного договору.

Щодо розподілу судових витрат, то в суді першої інстанції стороною відповідача 09 квітня 2024 року подано докази на підтвердження понесених судових витрат.

В договорі про надання професійної правничої допомоги за підписом адвоката Лютікової Н.О. від 10 квітня 2023 року, містяться пункти 4.1., відповідно якого за результатами наданих послуг складається акт виконаних робіт. Факт підтвердження наданих послуг шляхом підписання акту також визначено п. 4.1. договору від 23 квітня 2023 року за підписом адвоката Котович Ю.В. Проте, жодного акту до суду а ні першої, а ні апеляційної інстанції надано не було. Порушення вимог процесуального права в частині обов`язку доведення фактичних обставин, в тому числі і надання правничої допомоги мали місце як в суді першої так і апеляційної інстанції.

Належних доказів надання адвокатами Котович Ю.С. та ОСОБА_3 послуг правового характеру, як і прийняття таких послуг ОСОБА_2 стороною Відповідача не подано до суду.

При стягненні з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на правничу допомогу в сумі 84 000 (вісімдесят чотири тисячі) грн., судом не було дотримано вимог співмірності. Велика Палата ВС виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити не співмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на не співмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Як вже зазначалось, опису робіт адвокатами Лютіковою Н.О. та ОСОБА_4 надано не було.

При цьому всі заяви по суті були подані за підписом адвоката Лютікової Н.О. Складених адвокатом Котович Ю.С. документів немає.

З чого слідує, що адвокатом Котович Ю.С. було здійснено виключно представництво інтересів ОСОБА_2 в судових засіданнях. Натомість за той самий розмір гонорару адвокатом Лютіковою Н.О. складались всі заяви по суті та здійснювалось представництво інтересів ОСОБА_2 , в судових засіданнях. Судом не надано належну правову оцінку не лише співмірності заявлених витрат, а доцільності залучення до справи двох адвокатів. Як зазначалось, роль адвоката Котович Ю.С. зводилась до масовості представників без виконання реальних функцій адвоката, як представника ОСОБА_2 , що по своїй суті не мало доцільності, а лише створювало безпідставне збільшення витрат.

Оскаржити надані до суду доводи заяви про стягнення витрат на правову допомогу, у сторони Позивача не було реальної можливості. Вказані обставини полягали в тому, що така заява з додатками була направлена саме на адресу Позивача, який перебував на лікуванні. Вказані обставини підтверджуються медичною документацією, а саме: в період з 30 березня 2024 року по 03 квітня 2024 року ОСОБА_1 проходив лікування в ОКНП «Чернівецький обласний клінічний кардіологічний центр», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №СК-300324\2815, звідки був виписаний з подальшою госпіталізацією. З 03 квітня 2024 року по 12 квітня 2024 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні в тій же медичній установі, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № СК-030424\2952. З 24 квітня 2024 року по 01 травня 2024 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні в ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня», що підтверджується випискою-епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №11086(24). З 02 травня 2024 року ОСОБА_1 отримав направлення на госпіталізацію №7321-7666-2042-9824. Що виключало реальну можливість отримати ОСОБА_1 такі документи та подати свої заперечення. А на адресу представників відповідна заява не скеровувалась.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзивіна апеляційнускаргу ОСОБА_2 ,інтереси якогопредставляють адвокатаЛютікова Н.О.та ОСОБА_5 просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Вказали, що на підставі досліджених і оцінених судом умов Договору про поділ майна, грошових коштів подружжя від 18 лютого 2016 року, суд дійшов обґрунтованого висновку, що Договір не містить зобов`язань щодо відстрочки виконання його умов на майбутнє, або зобов`язань ОСОБА_2 передати грошові кошти в майбутньому.

Що стосується посилань апелянта з приводу неможливості подати свої заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки він перебував на лікарняному не заслуговують на вагу, оскільки у позивача було достатньо часу належним чином відреагувати на подану заяву, а також його інтереси представляли адвокати які могли ознайомитися з матеріалами справи та подати свої заперечення на заяву.

Крім цього, зауважують, що складання актів приймання-передачі наданих послуг не є обов`язковим, оскільки договором передбачено, що такі акти складаються виключно на вимогу клієнта.

05 вересня 2024 року до Чернівецького апеляційного суду в системі «Електронний Суд» надійшла заява адвоката Максимчук Я.Д., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 на підставі ордеру серії СЕ №1088793 на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 від 28 червня 2024 року, згідно поданої заяви вона просить суд прийняти заяву позивача про відмову від позову. Наслідки відмови від позову позивачу відомі. Повноваження адвоката на подачу такої заяви від позивача не обмежені (а.с.237).

Згідно заяви від 04 вересня 2024 року позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Максимчук Я.Д. просить прийняти відмову від поданого позову, провадження по даній справі закрити. Вказав, що з наслідками відмови від позову він обізнаний (том 2 а.с.239-240).

Повноваження представника позивача - адвоката Максимчук Я.Д. підтверджуються ордером серії СЕ №1088793 на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 від 28 червня 2024 року. Зазначено, що повноваження адвоката не обмежуються (том 2 а.с.238).

Позивач ОСОБА_1 та його адвокат Максимчук Я.Д. в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату час та місце розгляду справи. Про поважність причин неявки суд не повідомили.

Колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності позивача та його представника відповідно до вимогст. 372 ЦПК України, оскільки їх неявка в судове засідання апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідачки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про можливість прийняття відмови від позову.

До основних засад (принципів) цивільного судочинства належать, зокрема, диспозитивність, змагальність сторін та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст.2 ЦПК України).

При цьому принцип диспозитивності цивільного судочинства передбачає, зокрема, право учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.3ст.13 ЦПК України).

Згідно із п.3 ч.1ст.43 ЦПК Україниучасники справи мають право подавати заяви чи клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до п.1 ч.2ст.49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених устатті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно із ч.ч.1, 2ст.373 ЦПК Українив суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду, відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей206,207цьогоКодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.206 ЦПК Українипозивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнання позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

За приписами ч.3ст.206 ЦПК Україниу разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п.4ст.255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Подана позивачем ОСОБА_1 заява про відмову від позову відповідає вимогамст.206 ЦПК України, а тому суд апеляційної інстанції приймає відмову ОСОБА_1 від позову, з наслідками якої позивач ознайомлений.

Підстав для відхилення заяви про відмову від позову та неприйняття такої відмови судом апеляційної інстанції не встановлено.

Подання заяви про відмову від позову є реалізацією позивачем його диспозитивних прав, передбачених нормами ЦПК України (Постанова Верховного Суду від 20.10.2020 року в справі №2-2394/2009).

Сторонам роз`яснено наслідки закриття провадження у справі передбачені ч.2ст.256 ЦПК України, згідно якої у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору

Відповідно до ч.2ст. 255 ЦПК Українипри закритті провадження у справі суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до частини другоїстатті 142 ЦПК Україниу разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

За приписами ч. 4ст.7 Закону України «Про судовий збір»у разі відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Аналогічні висновки щодо застосування вимог частини другоїстатті 142 ЦПК Українимістяться в постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 607/15555/17-ц.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 за подання до суду апеляційної скарги сплатив судовий збір в сумі 1610,40 грн. (том 2 а.с.169).

Таким чином, апелянту необхідно повернути з державного бюджету 50% сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, що складає 805,20 грн.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п.3 ч.1ст.374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 подав заяву про відмову від позову, яка відповідає вимогам статті 206 ЦПК України, змістом цього процесуального звернення позивач підтвердив, що наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі йому відомі та зрозумілі, така заява підлягає задоволенню, провадження у справі закриттю, а рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 травня 2024 року підлягає визнанню нечинним.

Підстав для неприйняття відмови позивача від позову не встановлено.

Керуючись ст.ст.141, 142, 206, 255, 373 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про відмову від позову задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Половинська Ольга Борисівна про визнання правочину недійсним.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 травня 2024 року у цивільній справі №725/3820/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Половинська Ольга Борисівна про визнання правочину недійсним визнати нечинним.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Половинська Ольга Борисівна про визнання правочину недійсним закрити.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні апеляційної скарги, що становить 805,20 грн., який внесено згідно квитанції 376499788 від 28 червня 2024 року, на рахунок одержувача: Чернівецьке УК/ Чернівецька ТГ/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37836095, Банк: Казначейство України (ЕАП), р/р НОМЕР_1 .

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Н.К. Височанська

Судді: І.М. Литвинюк

І.Б. Перепелюк