Рішення

від 04.09.2024 по справі 922/1674/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2024м. ХарківСправа № 922/1674/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Тонкій Є.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Радгоспробкоопу "Безлюдівський" (вул. Зміївська, буд. 58А, смт Безлюдівка, Харківський р-н, Харківська обл., 62489) до Фізичної особи-підприємця Потаскаєвої Юлії Станіславівни ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Бородіної Є.А. (ордер серії ВІ №1222511 від 04.06.2024 року),

відповідача - Шох К.А. (ордер серії АХ №1199755 від 25.07.2024 року)

ВСТАНОВИВ:

Радгоспробкооп "Безлюдівський" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Потаскаєвої Юлії Станіславівни, в якій просить суд:

Розірвати договір оренди майна № 05 від 01.02.2020 р., між ФО-П Потаскаєвою Ю.С. та Радгоспробкооп "Безлюдівський".

Стягнути з ФО-П Потаскаєвої Ю.С. на користь Радгоспробкооп «Безлюдівський» 110 220,08 грн. (сто десять тисяч двісті двадцять гривень 08 копійок), з яких сума основного боргу - 86 800,00 грн., інфляційні витрати - 7 762,62 грн., 3% річних - 3 049,16 грн., пеня - 12 608,30 грн.

Стягнути з ФО-П Потаскаєвої Ю.С. на користь Радгоспробкооп «Безлюдівський» судові витрати, враховуючи витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Позов обгрунтовано з посиланням на порушення відповідачем строку внесення орендної плати за Договором оренди № 05 від 01.02.2020, використання орендованих приміщень не за функціональним призначенням, непогоджену передачу орендованого майна в суборенду третім особам.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1674/24. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 12 червня 2024 року о 12:00.

10.06.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№15087/24), де відповідач просить суд:

1. Позов Радгоспробкооп "Безлюдівський" про стягнення заборгованості та розірвання договору залишити без задоволення.

2. Стягнути з Радгоспробкооп "Безлюдівський" на користь ФОП Потаскаєвої Юлії Станіславівни (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 3000 грн. витрат на правничу допомогу.

3. Стягнути з Радгоспробкооп "Безлюдівський" на користь ФОП Потаскаєвої Юлії Станіславівни (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 80 грн. витрат на отримання витягу з Державного реєстру.

Як зазначає відповідач у відзиві, позивач не є власником майна, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Крім того, у договорі адресою нерухомого майна визначено вулицю «Нова», водночас у с. Логачівка відсутня вулиця з такою назвою. Окрім того, на переконання відповідача, позивачем не додано до матеріалів справи доказів законності користування землею комунальної власності, на якій розташовано об`єкт нерухомості, що суперечить нормам Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі». Відповідач повідомляє, що торгове приміщення було передано у безкоштовне користування волонтеру за ініціативи Роганської селищної ради для забезпечення потреб населення, що підтверджується відповідним договором та посвідченням волонтера, а невиконання відповідачем зобов`язань за договором сталося внаслідок воєнних дій. 28.02.2022 оприлюднено загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які мали місце у відповідача, тож відповідальність за невиконання договору є неприпустимою, про що свідчить і п. 7.1. договору між сторонами.

У підготовчому засіданні 12.06.2024 постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09.07.2024 на 12:00.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 12.06.2024.

Від представника позивача 26.06.2024 через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив (Документ сформований в системі "Електронний суд" 24.06.2024, вх.№ 16426/24), вказана відповідь на відзив долучена до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 09.07.2024 постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.08.2024 на 12:00.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 09.07.2024.

06.08.2024 від представника фізичної особи-підприємця Потаскаєвої Юлії Станіславівни надійшло заперечення на відповідь на відзив (Документ сформований в системі "Електронний суд" 05.08.2024, вх.№ 19685/24), в якому представник відповідача просить суд:

1. Визнати поважними причини пропуску строку на подання заперечень по справі № 922/1674/24 та поновити Відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, долучити такі заперечення до матеріалів справи та врахувати їх при винесенні рішення;

2. Визнати поважними причини неподання доказів разом із відзивом на позовну заяву та долучити до матеріалів справи № 922/1674/24 і врахувати при розгляді справи такі докази:

- копії закордонного паспорту Потаскаєвої Ю.С. ;

- копії адвокатського запиту до Роганської селищної військової адміністрації від 31.07.2024 року з доказами направлення;

- копії адвокатського запиту до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській з доказами направлення;

- інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- копії свідоцтва про шлюб;

- копії та нотаріального перекладу повідомлення про присвоєння номера PESEL;

- копії та нотаріального перекладу договору оренди житлового приміщення від 26.08.2022 року;

- копії та нотаріального перекладу довідки підтвердження страхування працівників та інших застрахованих осіб від 03.07.2024 року;

- копії договору про виконання робіт від 29.12.2023 року;

- копії Рішення про утворення Роганської селищної ради Харківського району Харківської області від 20.12.2016 року.

3. У задоволенні позовних вимог Радгоспробкоопу "Безлюдівський" до Фізичної особи-підприємця Потаскаєвої Юлії Станіславівни про стягнення коштів відмовити в повному обсязі.

4. Стягнути з Радгоспробкоопу "Безлюдівський" на користь Фізичної особи- підприємця Потаскаєвої Юлії Станіславівни усі судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу адвоката в орієнтовному розмірі 15000,00 грн.

Обгрунтовуючи необхідність продовження строку, представник відповідача вказує, що через активні ракетні обстріли, яких зазнає Харківська область на систематичній основі, Відповідач, задля власної безпеки та безпеки рідних, була змушена тимчасово покинути місце постійного проживання. Приїзд до Харкова та необхідність вирішення поточних справ у зв`язку з таким приїздом унеможливили для Відповідача належну підготовку до розгляду справи та пошук належних фахівців у галузі права.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог категорично заперечує та вважає аргументи Позивача, викладені у відповіді на відзив, такими, що є суперечливими та не підтверджуються належними і допустимими доказами.

В матеріалах справи міститься інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої відсутні відомості про реєстрацію права власності або інших майнових прав позивача на об`єкт оренди за Договором № 5 від 01.02.2020 року.

Через обставини, за які Відповідач не відповідає - військову агресію російської федерації проти України та вимушений виїзд закордон з метою евакуації, об`єкт оренди за Договором оренди № 5 від 01.02.2020 року не міг використовуватися Відповідачем. Окрім того, об`єкт оренди також не міг використовуватися і через його пошкодження та знаходження на територіях активних (та можливих) бойових дій. Торгове приміщення магазин № 37, що знаходиться у селі Логачівка, зазнало руйнувань, що призвело до непридатності його використання у господарській діяльності. Позивач жодних дій щодо ремонту та відновлення такого об`єкту не вчиняв.

Крім того, на думку відповідача, розрахунок Позивача щодо нарахування штрафних санкцій у вигляді пені є помилковим та таким, що не відповідає нормам законодавства, оскільки нарахування пені за прострочення орендної плати відбувалося за період з 01.01.2024 року по 01.05.2024 року на загальну суму боргу 74 000 грн., водночас право на нарахування штрафних санкцій діяло тільки шість місяців з моменту виникнення заборгованості, а не протягом останніх шести місяців перед зверненням до суду. Окрім того, слід враховувати і суму заборгованості, на яку повинні нараховуватись штрафні санкції та яка має бути пропорційною розміру протермінованих платежів за шість місяців з моменту, коли зобов`язання не було виконане. Тобто сума для нарахування штрафних санкцій не повинна дорівнювати 74 000 грн. загальної заборгованості за весь період, а тільки 19 200 грн. за шість місяців з моменту виникнення порушення.

Також 06.08.2024 від представника фізичної особи-підприємця Потаскаєвої Юлії Станіславівни надійшло клопотання про надання додаткового строку на подання додаткових доказів у справі (Документ сформований в системі "Електронний суд" 05.08.2024, вх.№ 19686/24), де заявник просить суд визнати поважними причини неподання доказів та встановити додатковий строк для подання доказів у справі №922/1674/24, а саме відповіді Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на адвокатський запит адвоката Шох К.А. від 31.07.2024 року.

Крім того, 06.08.2024 від представника фізичної особи-підприємця Потаскаєвої Юлії Станіславівни надійшло клопотання про визнання копії Договору оренди № 05 від 01.02.2020 року та копії Акту прийому - передачі нежитлового приміщення до Договору оренди № 5 від 01.02.2020 року недопустимими доказами (Документ сформований в системі "Електронний суд" 05.08.2024, вх.№ 19687/24).

06.08.2024 від представника фізичної особи-підприємця Потаскаєвої Юлії Станіславівни надійшло клопотання про долучення доказу до матеріалів справи (Документ сформований в системі "Електронний суд" 05.08.2024, вх.№ 19693/24), в якому представник відповідача просить визнати поважними причини неподання доказу разом із відзивом на позовну заяву та долучити до матеріалів справи №922/1674/24 і врахувати при розгляді справи лист Роганської селищної ради від 05.08.2024 року № 03-19-2035.

У судовому засіданні 06.08.2024 постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 27.08.2024 до 12:30.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.08.2024 клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву - задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку на подання заперечення та поновлено відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

Прийнято заперечення на відповідь на відзив (Документ сформований в системі "Електронний суд" 05.08.2024, вх.№ 19685/24) до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Визнано поважними причини неподання доказів разом із відзивом на позовну заяву та долучено до матеріалів справи №922/1674/24 докази, додані до заперечення.

Залишено без розгляду клопотання про надання додаткового строку на подання додаткових доказів у справі (Документ сформований в системі "Електронний суд" 05.08.2024, вх.№ 19686/24).

Залишено без розгляду клопотання про визнання копії Договору оренди № 05 від 01.02.2020 року та копії Акту прийому-передачі нежитлового приміщення до Договору оренди № 5 від 01.02.2020 року недопустимими доказами (Документ сформований в системі "Електронний суд" 05.08.2024, вх.№ 19687/24).

Залишено без розгляду клопотання про долучення доказу до матеріалів справи (Документ сформований в системі "Електронний суд" 05.08.2024, вх.№ 19693/24).

Оголошено перерву у судовому засіданні до 04 вересня 2024 року до 10:00.

Через систему "Електронний суд" 04.09.2024 від представника позивача надійшла заява (судові дебати) (вх.№22070/24), в якій представник позивача наводить свої міркування стосовно обставин, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву та запереченні, та просить суд:

1. Розірвати договір оренди майна № 05 від 01.02.2020 р., між ФО-П Потаскаєвою Ю.С. та Радгоспробкооп «Безлюдівський».

2. Стягнути з ФО-П Потаскаєвої Ю.С. на користь Радгоспробкооп «Безлюдівський» заборгованість з орендної плати, інфляційні витрати, 3% річних та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочення.

3. Стягнути з ФО-П Потаскаєвої Ю.С. на користь Радгоспробкооп «Безлюдівський» судові витрати, враховуючи витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

У судовому засіданні 04.09.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні 04.09.2024 представник відповідача проти позову заперечував.

В ході розгляду справи Господарським судом Харківської області відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Судом в повному обсязі досліджено письмові докази у справі відповідно до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники позивача та відповідача погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами відповідно до ст. 74 ГПК України.

За ст. 219 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонам.

У судовому засіданні 04.09.2024 відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши справу №922/1674/24 в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, між Радгоспробкоопом «Безлюдівський» (надалі - Позивач/Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Потаскаєвою Юлією Станіславівною (надалі - Відповідач/Орендар) 01 лютого 2020 року було укладено Договір оренди № 05 (далі - Договір), за умовами якого Радгоспробкооп «Безлюдівський» передав, а ФОП Потаскаєва Ю.С. прийняла в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 51,0 кв.м., розташоване за адресою: Харківський район, с. Логачівка, вул. Нова, магазин № 37 з метою ведення господарської діяльності.

01 лютого 2020 року між Радгоспробкоопом «Безлюдівський» та ФОП Потаскаєвою Ю.С. було підписано Акт приймання-передачі основних засобів в оренду, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду приміщення магазину № 37 загальною площею 51 м2 за адресою: Харківський район, с. Логачівка, вул. Нова.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що орендна плата вноситься щомісяця не пізніше 05 числа поточного місяця в сумі 2 850,00 грн. (дві тисячі вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 20% на поточний рахунок Орендодавця. Вартість комунальних послуг до орендної плати не включається. Нарахування орендної плати починається з дати, зазначеної в акті передачі, і припиняються датою підписання Сторонами акту повернення. Орендар вважається таким, що сплатив орендну плату, тільки після надходження всієї суми платежу на рахунок Орендодавця.

Відповідно до п. 1.4 Договору строк оренди встановлюється з моменту підписання Договору по 31 січня 2021 року. Строк оренди може бути змінений за письмовою домовленістю сторін.

Відповідно до п. 6.3 Договору у разі закінчення строку, на який було укладено Договір оренди, за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору за тридцять днів до закінчення строку його дії він вважається пролонгованим на той самий строк і на тих самих умовах.

Згідно з умовами п. 3.2, 3.3 Договору Орендар зобов`язаний використовувати орендоване приміщення за цільовим призначенням відповідно до умов цього договору; своєчасно здійснювати розрахунки з орендної плати та інші платежі, передбачені умовами цього договору.

Відповідно до п. 3.10 Договору Орендар зобов`язаний використовувати приміщення, що орендується, спільно з іншими організаціями (у такому разі укладається додаткова угода між Сторонами за цим Договором), здавати в суборенду на підставі договору суборенди третім особам на строк і в межах дії договору оренди, лише за письмовою згодою Орендодавця із застосуванням до договору суборенди положень цього Договору.

Відповідно до п. 4.7 Договору Орендар сплачує орендну плату за користування нежитловим приміщенням у будь-якому випадку, навіть за час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає та не залежали від вини Орендодавця.

Судом встановлено, що 01 лютого 2021 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду про зміни та доповнення №1 до Договору, відповідно до п. 1 якої визначено змінити п. 4.1 Договору оренди № 5 від 01.02.2020 року і викласти його в такій редакції: "Орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця в сумі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 копійок) в касу (на поточний рахунок) Орендодавця.".

Як повідомляє позивач, з початку 2022 року відповідач не виконував належним чином своїх зобов`язань за Договором щодо внесення орендної плати, при цьому повноцінно користувався переданим йому приміщенням для здійснення своєї господарської діяльності, внаслідок чого у відповідача за період з січня 2022 року по квітень 2024 року включно виник борг у розмірі 86 800,00 грн. (вісімдесят шість тисяч вісімсот гривень 00 копійок).

Оскільки Відповідач в порушення умов Договору оренди не виконував взяті на себе зобов`язання, то, на переконання позивача, з нього підлягає стягненню на користь Позивача заборгованість за Договором.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

За розрахунком позивача загальний розмір інфляційних нарахувань за період з січня 2022 року по квітень 2024 року становить 7 762,62 грн. (сім тисяч сімсот шістдесят дві гривні 62 копійки). Загальний розмір відсотків за користування грошовими коштами із розрахунку 3% річних за період з січня 2022 року по квітень 2024 року становить 3 049,16 грн. (три тисячі сорок дев`ять гривень 16 копійок). Пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі подвійної ставки НБУ за період з січня 2022 року по квітень 2024 року становить 12 608,30 грн. (дванадцять тисяч шістсот вісім гривень 30 копійок).

Відповідно до п. 6.4 Договору дострокове розірвання договору з ініціативи Орендодавця може мати місце в таких випадках:

- при використанні Орендарем приміщень, що орендуються, не за функціональним призначенням;

- при самовільному, не погодженому з Орендодавцем переобладнанні, переплануванні, проведенні робіт, що призводять до зміни приміщень, що орендуються;

- у разі порушення строку внесення орендної плати понад місяць з моменту виникнення зобов`язання;

- у разі незгоди Орендаря зі зміною орендної плати згідно з п. 4.4 цього Договору, при погіршенні, внаслідок дій Орендаря, технічного або санітарного стану приміщень, що орендуються;

- у разі не погодженої передачі Орендарем орендованого майна у суборенду третім особам;

- у разі не проведення компенсації Орендодавцю витрат зі страхування орендованого приміщення згідно з п. 3.11 Договору;

- у разі не проведення оплати за комунальні послуги більш як за два місяці поспіль, у разі не погодження початку господарської діяльності з органами державного пожежного контролю відповідно до п. 3.12 Договору;

- внаслідок появи обставин, що виключають можливість подальшого використання орендованих приміщень за Договором відповідно до цілей Договору;

- з інших підстав, передбачених законодавством України.

Дострокове розірвання договору з ініціативи Орендаря може мати місце у таких випадках:

- відсутність виробничої необхідності у подальшому використанні приміщення;

- з інших підстав, передбачених законодавством України.

За взаємною згодою сторін договір може бути достроково розірвано у погоджений термін.

Позивач вказує, що всупереч умовам Договору відповідачем передано орендоване майно в суборенду третім особам, без будь-якого погодження з Орендодавцем.

До позовної заяви додано Акт від 29 травня 2023 року, підписаний членами правління Радгоспробкоопу «Безлюдівський» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Як вбачається з Акту, членами правління було проведено обстеження майна, переданого в оренду за Договором № 05 від 01.02.2020, в ході якого встановлено наступне:

- приміщення магазину № 37, яке за Договором оренди №5 від 01.02.2020 передано ФОП Потаскаєвій Ю.С., не використовується ФОП Потаскаєвою Ю.С.;

- заборгованість за оренду станом на 29 травня 2023 року складає 51600,00 (п`ятдесят одна тисяча шістсот гривень 00 копійок);

- ФОП Потаскаєва Ю.С. на зв`язок з Орендодавцем не виходить, договір оренди не розриває;

- в орендованому ФОП Потаскаєвою Ю.С. нежитловому приміщенні знаходяться невідомі особи, які ведуть в приміщенні магазину господарську діяльність (торгівля продуктами харчування), зі слів яких дозвіл на знаходження в приміщенні їм надала Потаскаєва Ю.С. та її чоловік. Договір не укладався, але особи сплачують Потаскаєвій Ю.С. орендну плату.

Крім того, судом встановлено, що 03 травня 2024 року позивачем було направлено на адресу відповідача пропозицію щодо виконання належним чином зобов`язань за Договором, розірвання Договору оренди, але, як зазначає позивач, відповіді на пропозицію відповідачем не отримано.

На переконання позивача, він має право розірвати Договір оренди № 05 від 01.02.2020 з підстав використання Орендарем орендованих приміщень не за функціональним призначенням, порушення строку внесення орендної плати, непогодженої передачі орендарем орендованого майна в суборенду третім особам, а також стягнути з відповідача суму основного боргу, інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Також, відповідно до ч. 1. ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 ГК України установлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як зазначалося вище, пунктом 3.3 Договору встановлено обов`язок орендаря своєчасно здійснювати розрахунки з орендної плати, а пунктами 4.1-4.7 Договору визначено порядок розрахунків.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд бере до уваги доводи позивача, викладені у заяві від 04.09.2024 (судові дебати) про те, що до періоду виникнення заборгованості відповідач здійснювала оплату за Договором оренди, чим фактично виконувала обов`язки за Договором, що є підтвердженням існування договірних взаємовідносин між сторонами та відхиляє твердження відповідача щодо відсутності у позивача права власності на об`єкт оренди та відсутності об`єкта оренди у зв`язку з невірно вказаною назвою вулиці у Договорі.

Щодо посилання відповідача на неможливість використання приміщення внаслідок військової агресії російської федерації проти України та вимушений виїзд закордон суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів руйнування приміщення, акту обстеження приміщення щодо наявних пошкоджень чи руйнувань, тощо.

Крім того, суд враховує, що відповідач є суб`єктом підприємницької діяльності та відповідно до положень статті 42 Господарського кодексу України здійснює таку діяльність самостійно, ініціативно, систематична, на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, відповідач неналежним виконав свої зобов`язання за Договором № 05 від 01.02.2020 в частині здійснення своєчасної та повної сплати орендних платежів у встановлені договором строки, матеріали справи доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором не містять.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за Договором № 05 від 01.02.2020 у розмірі 86 800,00 грн. є обґрунтованою, доведеною та не спростованою належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, отже підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

Отже, за порушення виконання грошового зобов`язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

До позовної заяви позивачем надано детальний розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу 3% річних за період з січня 2022 року по квітень 2024 року у розмірі 3 049,16 грн. та інфляційних втрат у розмірі 7 762,62 грн. та встановлено, що такі нарахування здійснено арифметично вірно. Наведені нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, є обґрунтованими і такими, що також підлягають стягненню.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 12 608,30 грн. суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 статті 548 ЦК України).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина 1 статті 216 та частина 1 статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 ГК України).

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідачу нарахована пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі подвійної ставки НБУ за період з січня 2022 року по квітень 2024 року у розмірі 12 608,30 грн. (дванадцять тисяч шістсот вісім гривень 30 копійок).

Перевіривши правомірність, правильність та обґрунтованість нарахування пені, суд зазначає, що таке нарахування також не суперечить вимогам чинного законодавства, розрахунок виконано арифметично вірно, у зв`язку з чим заявлена позовна вимога про стягнення пені у розмірі 12 608,30 грн. за період з січня 2022 року по квітень 2024 року визнається судом обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про розірвання Договору оренди майна № 05 від 01.02.2020 р. суд виходить з наступного.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено істотні умови договору, а саме: предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 6.4 Договору дострокове розірвання договору з ініціативи Орендодавця може мати місце, зокрема, при використанні Орендарем приміщень, що орендуються, не за функціональним призначенням; у разі порушення строку внесення орендної плати понад місяць з моменту виникнення зобов`язання; у разі не погодженої передачі Орендарем орендованого майна у суборенду третім особам.

Як вже встановлено судом під час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів сплати орендної плати за Договором та не спростовано факту виникнення заборгованості, про яку зазначає позивач.

Суд зазначає, що порушення орендарем такої умови договору оренди, як внесення орендної плати, є істотним і слугує достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку.

За таких обставин вимоги позивача в частині розірвання Договору оренди майна № 05 від 01.02.2020 р., укладеного між фізичною особою-підприємцем Потаскаєвою Ю.С. та Радгоспробкоопом "Безлюдівський", є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно заперечень відповідача викладених відзиві на позовну заяву, в даному випадку суд погоджується з доводами позивача та враховує таке.

Відповідно до довідки № 12 від 20.06.2024 р. магазин № 37 площею 100,5 кв.м. знаходиться на балансі Позивача. Належність майна, що є предметом судового спору, Позивачу, як балансоутримувачу, підтверджується також наступними документами:

1. Витягом з книги Основних засобів Радгоспробкоопу «Безлюдівський»;

2. Податковими деклараціями з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з доданими до них відомостями про наявні об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості;

3. Рішення Виконавчого комітету Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської області № 19 від 21.02.2012 року «Про присвоєння поштової адреси магазину № 37 в селі Логачівка»;

4. Витягом з реєстраційної відомості для внесення об`єктів основних засобів (будівель) до електронного реєстру об`єктів (будівель) споживчих товариств, споживспілок, їх підприємств (об`єднань) системи Центральної спілки споживчих товариств України Радгоспробкоопу «Безлюдівський»;

5. Інвентаризаційним описом основних засобів магазину № 37.

Щодо посилання Відповідача на назву вулиці, то вулиця, на якій розташований об`єкт оренди, що є предметом позову, мала назву «Нова», пізніше назва була змінена на «Свердлова», а після перейменована в «Центральну» відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування. Зазначена в договорі попередня назва вулиці «Нова» є технічною помилкою.

Щодо передачі майна в безкоштовне користування волонтеру, то в наданому Відповідачем в якості доказу посвідчення волонтера Хохлова Д.О. терміном дії посвідчення зазначено: «з 28 жовтня 2022 року по 28 січня 2023 року». Тобто, термін дії посвідчення сплив більше року тому. Позивачу не зрозумілим є твердження Відповідача про передачу майна органом місцевого самоврядування, оскільки орган місцевого самоврядування не є розпорядником цього майна, а наданий Відповідачем в якості доказу договір зазначає, що торгове приміщення (магазин №37) передане підприємцем Потаскаєвою Ю.С. (тобто саме Відповідачем, а не органом місцевого самоврядування) в безкоштовне користування Хохлову Д.О., та лише завірений (підписи сторін) старостою Роганської селищної ради Т.О. Жуковою. До того ж наданий Відповідачем договір не має необхідних істотних умов договору.

Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини, то лист ТПП не може вважатись безумовним підтвердженням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та для доведення їх наявності необхідно надавати сертифікат ТПП. Стороні потрібно довести, як саме проявився форс-мажор під час виконання зобов`язання.

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд задовольнив позов, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди майна № 05 від 01.02.2020 р. між фізичною особою-підприємцем Потаскаєвою Ю.С. та Радгоспробкоопом "Безлюдівський".

Стягнути з фізичної особи-підприємця Потаскаєвої Юлії Станіславівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Радгоспробкоопу «Безлюдівський» (вул. Зміївська, буд. 58А, смт Безлюдівка, Харківський р-н, Харківська обл., 62489, код 01768507) - 110 220,08 грн. (сто десять тисяч двісті двадцять гривень 08 копійок), з яких сума основного боргу - 86 800,00 грн., інфляційні втрати - 7 762,62 грн., 3% річних - 3 049,16 грн., пеня - 12 608,30 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 6056,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Радгоспробкооп «Безлюдівський» (вул. Зміївська, буд. 58А, смт Безлюдівка, Харківський р-н, Харківська обл., 62489, код 01768507).

Відповідач: фізична особа-підприємець Потаскаєва Юлія Станіславівна ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено "06" вересня 2024 р.

Суддя О.О. Присяжнюк