Ухвала

від 03.09.2024 по справі 754/3443/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 754/3443/23

провадження № 61-11400ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Аварійно-технічний центр» (далі - АТ НАЕК «Енергоатом»), просив визнати незаконним та скасувати наказ від 14 лютого 2023 року № 44-к про звільнення, поновити ОСОБА_1 на посаді начальника 1 групи дільниці дезактивації відокремленого підрозділу «Аварійно-технічний центр» ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»; стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 лютого 2023 року до дня ухвалення рішення суду; відшкодувати моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07 лютого 2024 року позов задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі на рівнозначній посаді начальника 1 групи дільниці дезактивації філії «ВП «Аварійно-технічний центр» АТ НАЕК «Енергоатом».

Стягнено з АТ НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 лютого 2023 року по 06 лютого 2024 року у загальному розмірі 715 023,36 грн, відшкодовано моральну шкоду - 20 000,00 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 липня 2024 року апеляційну скаргу АТ НАЕК «Енергоатом» задоволено частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 7 лютого 2024 року в частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, а також стягнення витрат на професійну правничу допомогу з АТ НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 змінено, зменшено розмір моральної шкоди з 20 000,00 грн до 5 000,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу з 32 000,00 грн до 16 000, 00 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У серпні 2024 року АТ НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «Аварійно-технічний центр» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2024 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди .

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України у пункті 7.9 мотивувальної частини Рішення від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із „фільтрів" для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування.

Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою з огляду на її властивості, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована у розділі «Загальні положення» цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає можливим визнати цю справу малозначною.

Тому відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України справа не підлягає касаційному оскарженню.

У касаційній скарзі заявника немає посилання на зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України, є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки заявник оскаржила судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська