Постанова

від 05.09.2024 по справі 494/340/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4753/24

Справа № 494/340/24

Головуючий у першій інстанції Панчишин А. Ю.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Комлевої О.С.,

Сєвєрової Є.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 05 березня 2024 року, постановленої під головуванням судді Панчишина А.Ю., про повернення заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Березівської державної нотаріальної контори Одеської області про припинення права власності, визнання права власності,

встановив:

23.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Березівської державної нотаріальної контори Одеської області, в якому просив суд:

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Березівської нотаріальної контори Одеської області Поляковою Г.В. 24.02.2026 року, серія НВС № 198370, спадкова справа № 159/2015;

- припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 8,6024 га для введення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5121286100:001:001:0491, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав за №991890751212 із скасуванням запису про реєстрацію права власності;

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 8,6024 га для введення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5121286100:001:001:0491.

Разом із позовом, ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження спірної земельної ділянки.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 26.02.2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову було відмовлено (т.1, а.с.46-49).

29.02.2024 року ОСОБА_1 знову звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження спірної земельної ділянки (т.1, а.с.67-74).

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 29.02.2024 року заява ОСОБА_1 про забезпечення позову була повернута заявнику (т.1, а.с.116-118).

04.03.2024 року ОСОБА_1 втретє звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження спірної земельної ділянки (т.1, а.с.127-134).

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 05.03.2024 року заява ОСОБА_1 про забезпечення позову була повернута заявнику (т.1, а.с.171-173).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали Березівського районного суду Одеської області від 05.03.2024 року та прийняти нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.2, а.с.63-73).

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судове засідання не проводиться.

Апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про повернення заяви заявникові передбачено п.6 ч.1 ст. 353 ЦПК України.

За змістом ч.2 с. 369 ЦПК України ухвали суду першої інстанції про повернення заяви заявникові, що передбачено п.6 ч.1 ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням судді Сегеди С.М., Громіка Р.Д. та Дришлюка А.І. у відпустці, та у зв`язку із знаходженням судді Сегеди С.М. на лікарняному, а також у зв`язку із заміною складу колегії суддів на постійно діючу колегію суддів, датою розгляду цієї справи є 05.09.2024 року.

Також слід зазначити, що копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі від 29.04.2024 року (т.2, а.с.116), згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, представники останніх отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України (т.2, а.с.117-124).

Колегією суддів було також враховано, що поштова кореспонденція направлялась відповідачу - Березівській державній нотаріальній конторі Одеської області за зареєстрованим місцем її знаходження (т.2, а.с.126).

Однак, поштова кореспонденція на вказану адресу повернулася до суду з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою (т.2, а.с.124), що у відповідності до вимог, передбачених ч.1 ст. 131 ЦПК України вважається його належним сповіщеннями.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що всвоїх рішеннях Європейський Суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, колегія суддів вирішила слухати справу на підставі наявних доказів.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Повертаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що заява не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, а саме: заява не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення (т.2, а.с.38-39).

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуються лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Зустрічне забезпечення по своїй суті є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, має на меті забезпечити баланс інтересів сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути внаслідок застосування судом забезпечувальних заходів.

За приписами ч. 1 ст. 154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Відсутність у заяві про забезпечення позову пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення не є підставою для повернення заяви про забезпечення позову, оскільки відповідач не позбавлений права звернутися із відповідним клопотанням окремо у встановленому законом порядку.

Крім того, вимога п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України не вказує на обов`язок позивача на визначенні конкретної пропозиції позивача щодо зустрічного забезпечення.

Заява ОСОБА_1 про забезпечення позову містить усі необхідні відомості: прізвище, ім`я та по батькові заявника, місце проживання чи поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номери телефона, а також повне найменування відповідачів, їх місце знаходження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, код ЄДРПОУ, телефон та відомості про електронний кабінет (т.1, а.с.127-134).

Тому твердження суду першої інстанції в ухвалі про те, що заява позивача ОСОБА_1 не зазначає пропозиції щодо зустрічного забезпечення, у даному випадку, на думку колегії суддів, з врахуванням обставин справи, є надмірним формалізмом, який не може бути підставою недопущення заявника до суду.

Крім викладеного, колегія суддів зазначає, що за змістом ст.ст. 2, 5 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або порушених, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Спосіб захисту має бути ефективним.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги частково надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про незаконність і необґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її спростовують, оскільки ухвала постановлена не у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Часткове задоволення апеляційної скарги полягає в тому, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду, а не розгляду по суті, як просить заявник апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 379, ст. ст. 381 384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 05 березня 2024 року про повернення заяви про забезпечення позову скасувати, справу направити до Березівського районного суду Одеської області для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання цього судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

О.С. Комлева

Є.С. Сєвєрова