Ухвала

від 09.10.2024 по справі 494/340/24

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

09.10.2024

Справа № 494/340/24

Провадження № 2/494/216/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Панчишина А.Ю.,

з участю секретаря Станілевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березівка заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Березівської державної нотаріальної контори про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, припинення права власності та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ :

У провадження Березівського районного суду Одеської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Березівської державної нотаріальної контори про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, припинення права власності та визнання права власності. Так позивач просив:

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Березівської нотаріальної контори Одеської області Поляковою Г.В. 24.02.2026 року, серія НВС № 198370, спадкова справа № 159/2015;

- припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 8,6024 га для введення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5121286100:001:001:0491, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав за №991890751212 із скасуванням запису про реєстрацію права власності;

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 8,6024 га для введення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5121286100:001:001:0491.

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, якою просив винести ухвалу про забезпечення позовних вимог, шляхом накладання заборони на відчуження земельної ділянки загальною площею 8,6024 га що розташована за адресою: тг Березівська Одеська область Березівський район (колишня Яснопільська сільська рада), кадастровий номер земельної ділянки: 5121286100:01:001:0491, вид цільового призначення: 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРП : 991890751212.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 26.02.2024 року ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні його заяви про забезпечення позову, так як в заяві про забезпечення позову заявникомне доведено, що його права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також не надано підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду.

29.02.2024 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла аналогічна заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Березівської державної нотаріальної контори про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, припинення права власності та визнання права власності. ОСОБА_1 просив забезпечити позовні вимоги шляхом накладання заборони на відчуження земельної ділянки загальною площею 8,6024 га, що розташована за адресою: тг Березівська Одеська область Березівський район (колишня Яснопільська сільська рада), кадастровий номер земельної ділянки: 5121286100:01:001:0491, вид цільового призначення: 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРП : 991890751212.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 29 лютого 2024 року, заяву про забезпечення позову було повернуто позивачу з тих підстав, що в заяві про забезпечення позову відсутні відомості щодо зустрічного забезпечення, яке є гарантією захисту прав та інтересів відповідача за зустрічним позовом та має забезпечити відшкодування збитків, що можуть бути спричинені забезпеченням позову, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України.

04.03.2024 року до Березівського районного суду Одеської області повторно надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Березівської державної нотаріальної контори про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, припинення права власності та визнання права власності, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження земельної ділянки загальною площею 8,6024 га, що розташована за адресою: тг Березівська Одеська область Березівський район (колишня Яснопільська сільська рада), кадастровий номер земельної ділянки: 5121286100:01:001:0491, вид цільового призначення: 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРП : 991890751212.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 05.03.2024 року заява ОСОБА_1 про забезпечення позову була повернута заявнику.

Постановою Одеського апеляційного суду від 05.09.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 05 березня 2024 року про повернення заяви про забезпечення позову скасовано, а справу направлено до Березівського районного суду Одеської області для продовження розгляду.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_4 , як суб`єкт переважного права купівлі другої черги, у відповідності до ст. 130-1 ЗК України, бажає реалізувати своє право на купівлю земельної ділянки загальною площею 8,6024 га, що розташована за адресою: тг Березівська Одеська область Березівський район (колишня Яснопільська сільська рада), кадастровий номер земельної ділянки: 5121286100:01:001:0491, вид цільового призначення: 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРП : 991890751212, що належить гр. ОСОБА_2 .

Метою забезпечення позову, є на думку позивача, вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих дій із боку відповідача, а саме продажу земельної ділянки, тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Враховуючи наведене, позивач просить винести ухвалу про забезпечення позовних вимог, шляхом накладання заборони на відчуження земельної ділянки загальною площею 8,6024 га що розташована за адресою: тг Березівська Одеська область Березівський район (колишня Яснопільська сільська рада), кадастровий номер земельної ділянки: 5121286100:01:001:0491, вид цільового призначення: 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРП : 991890751212.

Відповідно до ч. 1ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглянута без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1,2ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обгрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпеченння позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушеними у зв`язку із застосуванням відповідних заходів та настільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, настільки він співмірний позовній вимозі і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до роз`яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, щоміж сторонами дійсно виник спірта існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, щодо виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо оґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення, Окрім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси позивача, так і відповідача.

При поданні заяви про забезпечення позову не достатньо посилатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених ЦПК.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 Верховний Суд, зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд виходить із наявності спірних обставин, з якими пов`язується застосування відповідних заходів забезпечення позову та зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову.

Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.

Разом з тим, в заяві про забезпечення позову заявником не доведено, що його права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також не надано підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову, є необґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити.

Згідно ч. 7ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 149-154, 260, 261, 263, 353-355 ЦПК України,

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Березівської державної нотаріальної контори про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, припинення права власності та визнання права власності - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Суддя Панчишин А.Ю.