Рішення

від 27.08.2024 по справі 160/16330/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року Справа № 160/16330/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого суддіНіколайчук С.В. за участі секретаря судового засіданняЕмріх Ю.П. за участі: представника позивача представника відповідача Ямпольський І. Феденко І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Старокозацька, буд.52, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 25005978) до Товариства з обмеженою відповідальністю «НУМІС» (бульвар Слави, 7К, м. Дніпро, 49106, код ЄДРПОУ 44762781) про стягнення адміністративно-господарських санкцій

УСТАНОВИВ:

24 червня 2024 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НУМІС» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 3 455 378,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав норматив по працевлаштуванню осіб з інвалідністю та самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції, у зв`язку з чим, за ним рахується заборгованість з адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3 455 378, 34 грн.

Ухвалою від 27 червня 2024 року суд відкрив провадження в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 16 липня 2024 року о 11:00 год

Цією ж ухвалою суд запропоновав відповідачу строк для надання відзиву на позов.

11.07.2024 року відповідач надав відзив на позовну заяву, де зазначив, що факт невиконання відповідачем нормативу по працевлаштуванню осіб з інвалідністю у 2023 році ніяк не пов`язаний із протиправною бездіяльністю ТОВ «НУМІС», а тому виключає вину відповідача за невиконання/неналежне виконання зазначеного нормативу, що в свою чергу свідчить про відсутність складу господарського правопорушення в діях/бездіяльності відповідача.

15.07.2024 року позивач надав відповідь на відзив де зазначив, що для забезпечення виконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю, роботодавець має брати активну участь у заходах, що проводить державна служба зайнятості для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Враховуючи інформацію з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, яку передає Пенсійний фонд України відповідно до Розрахунку, який в автоматизованому режимі за підписом керівника територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю був надісланий до електронного кабінету роботодавця на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, вбачається невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, у зв`язку з чим нарахована адміністративно-господарська санкція у розмірі 3 455 378.34 грн, яку відповідач, враховуючи норму частини 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», повинен був сплатити до 15 квітня 2024 року.

22.07.2024 року на адресу суд надійшли заперечення, в яких відповідач зазначив, що позивач зазначає перелік заходів, які повинен вжити роботодавець для працевлаштування осіб з інвалідністю, проте не наводить жодної законодавчої норми, яка встановлює перелік таких заходів.

Відповідач уклав договори з ТОВ «Ворк Україна» та ТОВ «Робота Інтернешнл» на розміщення в мережі Інтернет відомостей про наявність вакансій для осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим зазначеними виконавцями було розміщено такі вакансії у кількості 228 одиниць.

Суд переніс судове засідання на 12.08.2024 року.

Ухвалою від 12.08.2024 суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі № 160/16330/24 та розпочав розгляд справи по суті. Призначив розгляд справи по суті у судовому засіданні 27 серпня 2024 року о 11:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволенні позовних вимог заперечував.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НУМІС" перебуває на обліку в Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Середньооблікова чисельність штатних працівників ТОВ "Придніпровський механічний завод" відповідальністю "Придніпровський механічний завод" за 2023 рік складала 1126 осіб.

Середньооблікова чисельність штатних працівників ТОВ "Придніпровський механічний завод" , яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, за 2023 рік складала 5 осіб.

Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в ТОВ "Придніпровський механічний завод" становить 45 особа.

Фонд оплати праці штатних працівників Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» за 2023 рік складав 97268900,17 грн.

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 40 осіб позивач нарахував відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 3 455 378 грн, виходячи з розрахунку розміру середньої річної заробітної плати.

Вважаючи наявними порушення з боку відповідача, що призвели до застосування до нього адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду із цим позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно із ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця не є податком, збором (обов`язковим платежем), обов`язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Таким чином, за своєю правовою природою вказані штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями, як один із видів господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських правовідносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських правовідносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Згідно із ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «НУМІС» зі зведеного штатного розкладу станом на 01.01.2023 року кількість працівників на підприємстві становить 1126 осіб.

Таким чином, норматив для працевлаштування інвалідів має розраховуватись з кількості 45 осіб.

З матеріалів справи видно, що Товариством 01.12.2023 подало до центру зайнятості звітність за формою 3-ПН, що не заперечується сторонами.

Разом з цим, ТОВ «НУМІС» (замовник) уклало із ТОВ «Ворк Україна» (виконавець) договори №11603 від 04.09.2023 та №11657 від 02.10.2023 про надання послуг з розміщення та просування вакансій відповідача на інтернет-сервісі work.ua.

На виконання вищевказаних договорів, виконавцем було розміщено на інтернетсервісі work.ua перелік вакансій у кількості 111 одиниць із приміткою про готовність взяти людину з інвалідністю, про що Товариство було повідомлено листом вих.08/12-1 від 08.12.2023 року.

Між Товариством (Замовник) та ТОВ «РОБОТА ІНТЕРНЕШНЛ» (виконавець) з урахуванням угоди про заміну сторони від 29.09.2023, уклало договір №19-01-77 від 03.01.2019 про надання доступу до баз даних резюме, послуги розміщення інформаційних матеріалів, інші послуги в мережі Інтернет на веб-сайті https://robota.ua/.

На виконання вищевказаних договорів, виконавцем було розміщено на вебсайті https://robota.ua/ перелік вакансій у кількості 117 з познакою «для осіб з інвалідністю», про що Товариство було повідомлено замовником листом №23-131 від 07.12.2023 року.

Суд встановив, що протягом 2023 року у відповідача було працевлаштовано 16 особи з інвалідністю, на підтвердження чого в судовому засіданні останній надав відповідні докази, а саме: штатний розклад співробітників, наказ про прийняття на роботу та накази про припинення трудового договору, довідки МСЕК тощо.

У статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» зазначено, що Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

З аналізу Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» видно, що адміністративно-господарські санкції сплачуються за невиконання нормативу зайнятості робочих місць для осіб з інвалідністю.

Підсумовуючи викладене, суд встановив працевлаштування в 2023 році в Товариства з обмеженою відповідальністю «НУМІС» осіб з інвалідністю у відповідності до встановленого нормативу, а тому адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю у цьому випадку не застосовуються.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Наведене вище доводить необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

У відповідності до статті 139 КАС України судові витрати, які поніс позивач не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 250, 262 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Старокозацька, буд.52, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 25005978) до Товариства з обмеженою відповідальністю «НУМІС» (бульвар Слави, 7К, м. Дніпро, 49106, код ЄДРПОУ 44762781) про стягнення адміністративно-господарських санкцій - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 06.09.2024 року.

Суддя С.В. Ніколайчук