Ухвала

від 05.09.2024 по справі 200/7509/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

05 вересня 2024 року Справа №200/7509/21

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Абдукадирова К.Е., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 , яка подана в порядку статті 383 КАС України у справі № 200/7509/21 за позовом ОСОБА_1 до Донецького апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі №200/7509/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Донецького апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Донецького апеляційного суду щодо виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 року по 28.08.2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування згідно ч.3 ст.29 Закону України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік від 13.04.2020 року.

Стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) недоотриману суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно у розмірі 531213 (п`ятсот тридцять одна тисяча двісті тринадцять) грн. 66 коп. з відрахуванням обов`язкових податків та зборів, шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми 0501150Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів, головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 28 грудня 2021 року.

04 листопада 2021 року у справі № 200/7509/21 прийнято додаткове рішення, відповідно до якого заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Звернуто до негайного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.10.2021 року у справі № 200/7509/21 у межах виплати суддівської винагороди за один місяць, яка складає 225439 (двісті двадцять п`ять тисяч чотириста тридцять дев`ять) грн. 50 коп.

Виконавчий лист Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/7509/21, виданий 23.11.2021, про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 225 439,50 грн. у грудні 2021 року був переданий до Державної казначейської служби України для виконання. А в січні 2022 року до Казначейства також був переданий виконавчий лист Донецького окружного адміністративного суду у цій же справі, виданий 26.01.2022, про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь заявника коштів у розмірі 305 774,16 грн.

14.06.2024 позивачем надіслано заяву про визнання протиправними дій і бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку ст. 383 КАС України.

21.06.2024 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду, яка залишена без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2024 заяву позивача, подану в порядку ст. 383 КАС України, повернуто заявнику без розгляду.

26.08.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України, у якій позивач просив суд:

-визнати протиправними дії Державної судової адміністрації України відносно виконання рішення суду у справі № 200/7509/21, які полягають у нездійсненні заходів контролю щодо безспірного списання коштів на користь ОСОБА_1 за бюджетною програмою 0501150, дозвіл на яке було надано відповідачем у листах від 31 грудня 2021 року і 09 лютого 2022 року;

- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не здійснення заходів забезпечення коштів і реалізації безспірного списання коштів на користь ОСОБА_1 за бюджетною програмою 0501150 за виконавчим листом, виданим 26.01.2022, на суму в розмірі 305774, 16 грн.;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України вчинити дії щодо забезпечення реалізації безспірного списання коштів за бюджетною програмою 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів за виконавчими листами виданими 23 листопада 2021 року і 26 січня 2022 року у справі № 200/7509/21 на користь ОСОБА_1 в повному обсязі у відповідності до рішення суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 26.08.2024 заява позивача розподілена на суддю Абдукадирову К.Е.

Заява обґрунтована тим, що відповідачем неналежним чином виконується рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/7509/21. З відповіді Державної судової адміністрації України № 5-11-11/5399 від 13.03.2024 року, вбачається, що кошторисом на 2020 рік територіальним управлінням ДСА України та судам було передбачено бюджетних асигнувань за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» у сумі 10809,4 млн грн, з них видатки 10809,4 млн грн. Станом на 01.01.2021 кредиторська заборгованість за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» відсутня. Паспорти бюджетних програм, у тому числі за КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя", ДСА України формує з використанням інформації, наведеної у бюджетному запиті ДСА України, та з урахуванням бюджетних призначень, установлених законом про Державний бюджет України та відповідний бюджетний рік. Державна казначейська служба України листами від 24.12.2021 № 12-06-06/27351 та від 03.02.2022 № 12-06-06/2768 зверталась до Державної судової адміністрації України щодо проведення безспірного списання коштів з рахунків ДСА України для виконання рішення від 19.10,2021 № 200/7509/21 на користь ОСОБА_1 для підтвердження здійснення безспірного списання коштів. ДСА України листами від 31.12.2021 № 11-23117/21 та від 09.02.2022 № 11-1911/22 підтвердила необхідність виконання зазначеного рішення суду.

Ухвалою суду від 30 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку задоволено. Визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.

Згідно ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Відповідно до ч. 5 цієї ж статті у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Суд вважає за можливе розглянути заяву ОСОБА_1 , яка подана в порядку статті 383 КАС України у справі №200/7509/21 в письмовому порядку на підставі наявних матеріалів.

Вирішуючи питання щодо наявності або відсутності обставин протиправності рішення, дій чи бездіяльності Державної судової адміністрації України при виконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року та додаткового рішення від 04 листопада 2021 року у справі №200/7509/21 та порушення таким рішенням, дією чи бездіяльністю прав ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Як зазначено в резолютивній частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі №200/7509/21, яке набрало законної сили 28 грудня 2021 року, цим рішенням, зокрема, стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) недоотриману суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно у розмірі 531213 (п`ятсот тридцять одна тисяча двісті тринадцять) грн. 66 коп. з відрахуванням обов`язкових податків та зборів, шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми 0501150Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів, головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.

Відповідно до резолютивної частини додаткового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі № 200/7509/21, яке набрало законної сили 04 листопада 2021 року, звернуто до негайного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.10.2021 року у справі № 200/7509/21 у межах виплати суддівської винагороди за один місяць, яка складає 225439 (двісті двадцять п`ять тисяч чотириста тридцять дев`ять) грн. 50 коп.

Листом Державної казначейської служби №5-11-11/5399 від 13.03.2024 ОСОБА_1 стосовно виконання виконавчих листів Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/7509/21 повідомлено наступне. Відповідно до виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/7509/21, виданого 23.11.2021, та відповідно до виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/7509/21, виданого 26.01.2022, кошти на користь заявника в сумі 225 439,50 гривень та в сумі 305 774,16 гривень (відповідно) стягуються з Державної судової адміністрації України. Зазначені виконавчі листи не виконано за рахунок коштів, які передбачені за бюджетною програмою КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» у зв`язку із недостатністю коштів.

Таким чином, у Казначействі на обліку за Програмою 3504040 перебуває:

з 22.12.2021 виконавчий лист Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/7509/21, виданий 23.11.2021, про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 225 439,50 гривень;

з 01.02.2022 виконавчий лист Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/7509/21, виданий 26.01.2022, про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 305 774,16 гривень.

Враховуючи Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про гарантії держави шодо виконання судових рішень», вишевказаний виконавчий лист відноситься до другої черги погашення заборгованості за рахунок коштів Програми 3504040.

Станом на теперішній час Казначейство здійснює заходи по виконанню судових рішень, які відносяться до першої черги погашення заборгованості за рахунок коштів бюджетної програми.

Питання шодо виконання судових рішень, які відносяться до другої черги погашення заборгованості за рахунок коштів Програми 3504040, розглянеться Казначейством тільки після погашення заборгованості по першій черзі.

Додатково повідомлено, що в разі встановлення Державній судовій адміністрації України відповідних бюджетних асигнувань за Програмою 0501150, Казначейством будуть вжиті заходи щодо виконання виконавчих листів Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/7509/21 з рахунків боржника.

26.05.2024 представник ОСОБА_1 звернувся до Державної судової адміністрації України із адвокатським запитом, на який листом від 31.05.2021 №10-12084/24 ДСА України повідомила, що відповідно до Інструкції щодо застосування кодів економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (зі змінами), виплата суддівської винагороди як і заробітна плата працівників апарату суду у 2020 році здійснювалась за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2111 "Заробітна плата".

Кошторисом на 2020 рік територіальним управлінням ДСА України та судам було передбачено бюджетних асигнувань за КЕКВ 2111 "Заробітна плата у сумі 10 809, 4 млн грн, з них касові видатки - 10 809, 4 млн гривень.

Станом на 01.01.2021 кредиторська заборгованість за КЕКВ 2111 "Заробітна плата" відсутня.

Паспорти бюджетних програм, у тому числі за КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя", ДСА України формує з використанням інформації, наведеної у бюджетному запиті ДСА України, та з урахуванням бюджетних призначень, установлених законом про Державний бюджет України па відповідний бюджетний рік.

ДСА України застосовується Методика розрахунку результативних показників бюджетних програм, за якими Державна судова адміністрація України визначена головним розпорядником бюджетних призначень, затверджена наказом ДСА України від 29.12.2023 № 596. Зазначена Методика регулює взаємовідносини між ДСА України як головним розпорядником та розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, що підпорядковуються ДСА України, визначає організаційні засади роботи в ДСА України та механізм взаємодії між її структурними підрозділами у процесі визначення та розрахунку результативних показників для відображення, у тому числі у паспорті бюджетної програми.

Державна казначейська служба України листами від 24.12.2021 № 12-06-06/27351 та від 03.02.2022 № 12-06-06/2768 зверталась до Державної судової адміністрації України щодо проведення безспірного списання коштів з рахунків ДСА України для виконання рішення від 19.10,2021 № 200/7509/21 на користь ОСОБА_1 для підтвердження здійснення безспірного списання коштів.

ДСА України листами від 31.12.2021 № 11-23117/21 та від 09.02.2022 № 11-1911/22 підтвердила необхідність виконання зазначеного рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Питання визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду врегульовано ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

На важливості виконання судового рішення неодноразово наголошував у своїх рішеннях Конституційний Суд України.

Так, Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті382і383 Кодексу адміністративного судочинства Українимають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: «Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи».

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про порушення відповідачем норм чинного законодавства при виконанні рішення суду у даній справі, а тому у даному випадку наявні усі правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядкустатті 383 КАС України.

Таким чином, дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про порушення з боку відповідача норм чинного законодавства при виконанні рішення суду у справі №200/7509/21, а тому у даному випадку наявні усі правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядкустатті 383 КАС України.

Керуючись ст.ст. 249, 256, 383, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , яка подана в порядку статті 383 КАС України у справі № 200/7509/21 за позовом ОСОБА_1 до Донецького апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо виконання рішення суду у справі № 200/7509/21, яка полягає у нездійсненні заходів контролю щодо безспірного списання коштів на користь ОСОБА_1 за бюджетною програмою 0501150, дозвіл на яке було надано у листах від 31 грудня 2021 року і 09 лютого 2022 року.

Визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не здійснення заходів забезпечення коштів і реалізації безспірного списання коштів на користь ОСОБА_1 за бюджетною програмою 0501150 за виконавчим листом, виданим 26.01.2022, на суму в розмірі 305774,16 грн.

Зобов`язати Державну судову адміністрацію України вчинити дії щодо забезпечення реалізації безспірного списання коштів за бюджетною програмою 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів за виконавчими листами виданими 23 листопада 2021 року і 26 січня 2022 року у справі № 200/7509/21 на користь ОСОБА_1 в повному обсязі у відповідності до рішення суду.

Про вжиті заходи реагування повідомити Донецький окружний адміністративний суд протягом одного місяця з дня отримання даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.09.2024.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Абдукадирова К.Е.