Постанова

від 04.09.2024 по справі 813/1039/16

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 813/1039/16 пров. № А/857/16904/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участю секретаря судового засідання: Юник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року про відстрочення виконання судового рішення, постановлену суддею Чаплик І.Д. у м. Львові о 16:22, повний текст якої складений 24 червня 2024 року, у справі № 813/1039/16 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Акціонерного товариства "Львівський державний ювелірний завод" про стягнення коштів з рахунків, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства Львівський державний ювелірний завод, в якому просила стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 30 385 668,89 грн, що знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу на користь Державного бюджету України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року, яка набрала законної сили 12 серпня 2016 року, адміністративний позов задоволено.

04 червня 2024 року Акціонерне товариство "Львівський державний ювелірний завод" звернулось до суду із заявою про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2016 в адміністративній справі № 813/1039/16 строком на 1 (один) рік.

В обґрунтування вимог заяви зазначає, що Акціонерне товариство Львівський ювелірний завод є правонаступником щодо всіх зобов`язань Державного підприємства «Львівський державний ювелірний завод». Вказує, що Акціонерне товариство вживає всіх можливих заходів, спрямованих на погашення податкового боргу. З дня набрання законної сили ухвали про відстрочення виконання рішення суду у справі №813/1036/16 підприємством вживаються усі можливі заходи, спрямовані на погашення податкового боргу. Станом на сьогодні підприємство здійснює відчуження готової продукції, що перебуває у податковій заставі, вартість якої перевищує суму податкового боргу, а отримані від реалізації такої продукції кошти спрямовує на погашення податкового боргу. Окрім цього, звертає увагу на те, що підприємство працює в умовах повного госпрозрахунку та не отримує асигнувань з бюджету. Також зазначає про зростання цін на дорогоцінні метали та каміння, енергоносії, що є основою для виробництва ювелірних виробів. Відтак, підсумовує, що відстрочка судового рішення щонайменше на один рік надасть змогу продовжити безперебійну виробничу діяльність підприємств та уникнути банкрутства, зберегти робочі місця, вчасно та в повному обсязі сплачувати податки та збори тощо.

Крім того зазначає, що станом на 03 червня 2024 року дебіторська заборгованість підприємства становить 244 тис. грн, з яких 1 тис. - це дебіторська заборгованість за виданими авансами, 210 тис. грн - дебіторська заборгованість по розрахунках з бюджетом, що фактично означає попередню (термін сплати яких не настав) сплату підприємством податків та зборів, 33 тис. грн - інша дебіторська заборгованість (за поставлений товар). Нульове значення дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію, товари, роботи, послуги досягнуто за рахунок суворого контролю підприємства за виконанням покупцями договірних зобов`язань щодо оплати поставок продукції по поточним договорам постачання та за рахунок нарахування резерву боргів в сумі 3,6 млн. грн по довгостроковій (термін якої більше 1 року) дебіторській заборгованості. Наразі триває робота, спрямована на погашення довгострокової дебіторської заборгованості в сумі 3,6 млн. грн за товари, роботи, послуги. Зокрема, АТ «ЛЮЗ» подано ряд позовів до контрагентів про стягнення коштів за поставлені товари і вироби, кошти від яких також будуть спрямовані на погашення боргу.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року заяву задоволено частково.

Відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2016 року в адміністративній справі №813/1039/16 строком на 6 (шість) місяців, починаючи з 01.07.2024. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог заяви про відстрочення виконання судового рішення.

В апеляційній скарзі, покликаючись на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 06.12.2019 року у справі №2а/0570/6531/2011, зазначає, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке. При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Зауважує, що у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №819/150/17 Верховний Суд зазначив таке: «оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення».

Згідно доводів скаржника, механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення, однак в даному випадку цей платник податків 7 років не може виконати рішення суду про стягнення заборгованості, що свідчить про відсутність наміру та бажання виконати постанову суду у повному обсязі.

Також стверджує, що ці заходи (відстрочення виконання судового рішення) створюють боржнику можливість ухилятися від виконання постанови суду та надають безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість відстрочення виконання судового рішення повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників, а отже невиконання судового рішення у повному обсязі загрожує не надходженням коштів до бюджету України.

Зауважує, що порядок відстрочення податкового боргу передбачено Податковим кодексом України, а саме п. 100.1 ст. 100 ПК України встановлено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Таким чином, замість сплачувати податковий борг по даній справі, платник звертається до суду про відстрочку виконання рішення суду та сплачує проценти за відстрочку, які за 7 років становлять значну суму, що, на переконання скаржника, свідчить про недоцільність затягування сплати вищезазначеного податкового боргу.

З огляду на це ГУ ДПС у Львівській області вважає, що АТ «Львівський ювелірний завод» ухиляється від виконання рішення суду та уникає його виконання, не шукає жодних способів для погашення заборгованості, що в свою чергу несе втрати до бюджету.

Водночас зазначає, що з огляду на проведений аналіз діяльності платника можна зробити висновок, що АТ «Львівський ювелірний завод» є платоспроможним підприємством, яке умисно ухиляється від виконання рішення суду, що в свою чергу збільшує нарахування пені (процентів) на відстрочений податковий борг.

Згідно з поданих податкових декларації по податку на додану вартість за 2022 по теперішній час, обсяг проданої продукції АТ «Львівський ювелірний завод» становить за 2022 рік - 18 618 585,00 грн, за 2023 рік - 7 809 721,00 грн. Відповідно до податкових зобов`язань АТ «Львівський ювелірний завод» сплачено податків за 2022 рік на суму 6 341 550,04 грн та за 2023 рік - 2 468 488,53 грн, а за січень-червень 2024 року 4 814 650,94 грн.

Виходячи з вищенаведених даних, АТ «Львівський ювелірний завод» спроможний сплатити податкову заборгованість в розмірі 30 385 668,89 грн. Таким чином, готова продукція АТ «Львівський ювелірний завод» перебуває в податковій заставі з 2015 року (акти опису №50 від 16.12.2015 року та №1 від 04.01.2016) та платник податків не вживає жодних заходів щодо її продажу та погашення податкового боргу.

Також зауважує, що описаної продукції достатньо для того щоб погасити весь податковий борг, на який платник податків хоче відстрочити виконання рішення суду. Одночасно наголошує, що використовуючи з 2015 року механізм відстрочення виконання рішення суду платник податків не дає можливості контролюючому органу використовувати йому повноваження, передбачені Податковим кодексом України, а саме виставлення інкасових доручень, звернення до суду щодо надання дозволу на реалізацію майна, що перебуває в податковій заставі та сам не вживає заходів щодо продажу заставного майна і погашення податкового боргу.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення визначено статтею 378 КАС України.

Згідно з ч.1 цієї статті за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до частини 3 цієї статті підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тобто, вищезазначеними нормами Кодексу адміністративного судочинства України закріплено право особи, яка бере участь у справі, звернутись до суду із заявою про відстрочення, розстрочення, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. При цьому, визначальною умовою такого звернення є набрання відповідним судовим рішенням законної сили.

Розстрочення передбачає виконання судового рішення протягом певних проміжків часу у відповідних частинах.

Відповідно до ч.5 ст.378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що реальне виконання судового рішення віднесено законодавцем до одного з основних завдань адміністративного судочинства, і саме на цій підставі відстрочення або розстрочення виконання судового рішення поставлено у залежність від обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність обставини, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, та інші обставини справи.

Отже, підставою для відстрочення виконання рішення є надання боржником достатніх доказів існування обставин, що підтверджують наявність загрози виникнення або накопичення боргу та, як наслідок, ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом, а також надання економічного обґрунтування, яке підтверджує можливість погашення грошових зобов`язань до бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення.

Підставою для відстрочення виконання судового рішення відповідач зазначає незадовільне матеріальне становище з одночасним наданням доказів, які підтверджують, що відповідач з об`єктивних причин не має можливості здійснити погашення заборгованості у повному обсязі, а тому застосування режиму відстрочення виконання судового рішення забезпечить виконання судового рішення відповідачем.

Судом встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2016 у справі №813/1039/16 задоволено позовну заяву ГУ ДПС у Львівській області до АТ «Львівський ювелірний завод» про стягнення податкового боргу у сумі 30 385 668,82 грн.

Надалі, відповідач декілька разів скористався своїм правом щодо відстрочення виконання рішення суду. Так, зокрема, востаннє постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2016 в адміністративній справі №813/1039/16 строком на 6 (шість) місяців, починаючи з 01.01.2024.

Як встановив суд з довідки про поточний стан рахунку №240603SU15362300 від 03.06.2024, виданої АТ «Приватбанк», залишок коштів на рахунку відповідача становить нуль гривень; з довідки про поточний стан рахунку №і69058 від 03.06.2024, виданої АТ «ОТП БАНК», залишок коштів на рахунках відповідача становить 23 714,14 грн; з довідки про поточний стан рахунку №54-2-01/6223 від 03.06.2024, виданої АТ «УКРСИББАНК», залишок коштів на рахунках відповідача становить 31 207,22 грн.

З травня 2017 року державне підприємство Львівський державний ювелірний завод перейшло на чотириденний робочий тиждень, що щорічно давало економію фонду оплати праці - біля 1200 тис. гривень. З листопада 2021 року підприємство постійно працює на 3-х денному тижневому графіку, що порівняно з попереднім періодом щомісячно дає економію 200-215 тис. грн, що в розрахунку на рік складає 2400 тис. грн економії.

Згідно з наказом ДП Львівський державний ювелірний завод № 45 від 18.03.2020 «Про призупинення роботи підприємства», у зв`язку із введенням на території України карантину, було призупинено діяльність підприємства на період дії карантину з 19.03.2020 по 30.03.2020. У подальшому строк дії такого наказу неодноразово продовжувався.

Також діяльність Акціонерне товариство «Львівський ювелірний завод» призупинялась і у зв`язку із введенням на території України воєнного стану. Відповідне підтверджується наказом в.о. генерального директора АТ «Львівський державний ювелірний завод» №27 від 28.02.2022.

Судом враховано, що Акціонерне товариство «Львівський ювелірний завод» довгий час було державним комерційним підприємством, яке належало до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Підприємство утворене з метою отримання прибутку за рахунок виробничої та підприємницької діяльності. Заявник працював в умовах повного госпрозрахунку та не отримувало асигнувань з бюджету. Після перетворення державного підприємства «Львівський державний ювелірний завод» на приватне акціонерне товариство, 100% акцій належало державі, а органом управління був Фонд державного майна України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує на те, що в результаті дієвих заходів, які були вжиті Акціонерним товариством «Львівський ювелірний завод» з метою акумулювання коштів на сплату податкового боргу, вдалося зекономити певну суму, проте, з врахуванням об`єктивних факторів, що не залежать від підприємства (інфляція, підвищення мінімальної заробітної плати, підвищення цін на дорогоцінні метали та каміння) такі кошти, в першу чергу, були спрямовані на виплату заробітної плати.

Враховуючи те, що згідно положень статті 15 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці, не виконати таких зобов`язань підприємство не могло.

Окрім цього, зросли ціни на дорогоцінні метали та каміння, енергоносії, що є основою для виробництва ювелірних виробів.

З огляду на оголошення воєнного стану, значно погіршився економічний та інвестиційний клімат в Україні, різко впала ділова активність, в рази знизився рівень купівельної спроможності громадян України, й багато з них були вимушені виїхати за кордон (в тому числі потенційні покупці продукції АТ «ЛЮЗ»). Внаслідок цього, різко впав попит на продукцію АТ «ЛЮЗ», що перешкоджає підприємству реалізувати товарні залишки та отримати грошові кошти, необхідні для погашення заборгованості по сплаті податків.

Окрім того, після запровадження загальної мобілізації, 4 (чотири) працівники АТ «ЛЮЗ» були мобілізовані, що підтверджується відповідними доказами (накази про увільнення у зв`язку з мобілізацією додані до матеріалів справи).

При цьому, оскільки в АТ «ЛЮЗ» належним чином ведеться військовий облік, багато військовозобов`язаних працівників - чоловіків віком від 18 до 60 років, після оголошення загальної мобілізації звільнилися з АТ «ЛЮЗ» за власним бажанням, що свідчить про значний відтік кадрів чоловічої статі.

Серед мобілізованих та звільнених чоловіків були унікальні спеціалісти в ювелірній галузі, пошук яких в умовах воєнного стану є вкрай ускладненим. Різкий дефіцит робочої сили, який виник після початку війни, створив додаткові перепони в економічному розвитку АТ «ЛЮЗ», яке не лише не може реалізувати наявні залишки продукції, виготовленої раніше, але й не може освоювати нові види продукції, внаслідок відсутності спеціалістів.

Окрім того, у АТ «ЛЮЗ» органами ТЦК та СП був мобілізований ряд транспортних засобів, які належать на праві власності підприємству, що позбавило останнє можливості не лише використовувати такі транспортні засоби у виробничому процесі, але й продати їх, з метою отримання грошових коштів та погашення заборгованості перед позивачем (докази мобілізації ТЗ додавались до заяви про відстрочення виконання рішення суду).

З огляду на викладені обставини, у АТ «ЛЮЗ» протягом певного періоду часу було запроваджено простій (копії наказів наявні в матеріалах справи), ювелірні магазини були закриті, підприємство не отримувало жодного доходу.

Окремо зауважує, що протягом 2022 року підприємство не могло здійснювати виробництво ювелірних виробів у зв`язку з відсутністю сировини дорогоцінних металів і основних розхідних матеріалів (аміаку в балонах, тиглі та інші) через розміщення підприємств виробників у зоні бойових дій, а отже у АТ «ЛЮЗ» була відсутня можливість забезпечити працівників роботою, що призводило до призупинення дії трудових договорів більшості працівників підприємства (копія наказу додана до заяви про відстрочення рішення суду).

Підсумовуючи наведене, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що основним завданням підприємства зберігається недопущення заборгованості з виплати заробітної плати, що є пріоритетним на державному рівні, а також по оплаті поточних податкових зобов`язань та інших обов`язкових платежів, оскільки діяльність підприємства в основному була збитковою.

Суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції, що наведені заявником обставини є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, тому вважає, що заява про відстрочення виконання судового рішення підлягає частковому задоволенню з метою уникнення повного зупинення роботи підприємства, його неплатоспроможності та збереження робочим місць.

При цьому, відстрочення судового рішення застосованим судом шляхом не є уникненням відповідача від виконання судового рішення.

Так, згідно з поданих податкових декларації по податку на додану вартість за 2022 рік та 2023 рік по теперішній час, обсяг проданої продукції АТ «Львівський ювелірний завод» становить за 2022 рік - 18 618 585,00 грн, за 2023 рік - 7 809 721,00 грн.

Судом першої інстанції також слушно враховано, що 22 листопада 2022 року між ТОВ «ДЖІ ДІ СІ Україна» (покупцем) та Регіональним відділенням ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (продавцем) був укладений Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації державного пакета акцій розміром 100% статутного капіталу акціонерного товариства «Львівський ювелірний завод» (код ЄДРПОУ 05785017) шляхом викупу за результатами електронного аукціону. Згідно з п. 5.4.1. вищевказаного Договору покупець ТОВ «Джі ДІ Сі Україна» зобов`язався протягом 1 (одного) року з дати переходу до нього права власності на Об`єкт приватизації, забезпечити погашення заборгованості АТ «Львівський ювелірний завод» по заробітній платі та перед бюджетом. Право власності на 100 % акцій АТ «Львівський ювелірний завод» було набуте ТОВ "ДЖІ ДІ СІ УКРАЇНА" 02 лютого 2024 р. Таким чином, термін виконання зобов`язання щодо погашення заборгованості АТ «Львівський ювелірний завод» перед бюджетом (в тому числі погашення податкового боргу, який існує на теперішній час) спливає 02 лютого 2025 року.

Згідно пояснень заявника, на даний час, ТОВ «ДЖІ ДІ СІ Україна» здійснює пошук джерел фінансування (в тому числі шляхом залучення коштів інвесторів), з метою акумулювання грошових коштів в обсягах, достатніх для повного погашення заборгованості АТ «ЛЮЗ» перед бюджетом. З огляду на значний розмір заборгованості перед бюджетом (близько 30 млн. грн.), враховуючи складну економічну та політичну ситуацію в Україні, відповідна грошова сума може бути акумульована ТОВ «ДЖІ ДІ СІ Україна» протягом 5-7 місяців, з метою погашення заборгованості до 02 лютого 2025 року.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції виснував, що достатнім строком відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2016 є 6 місяців, починаючи з 01.07.2024. Суд апеляційної інстанції погоджується, що такий строк є достатнім для реалізації відповідачем продукції, що перебуває у податковій заставі та пошуку джерел фінансування з метою погашення податкового боргу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що при розгляді поданої відповідачем заяви судом першої інстанції не допущено порушення вимог ст.378 КАС України.

Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного судового рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 308, 309, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року про відстрочення виконання судового рішення, постановлену у справі №813/1039/16, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 06.09.24