Постанова

від 06.09.2024 по справі 380/25783/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/25783/23 пров. № А/857/13265/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівГудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року (ухвалене головуючим суддею Кравців О.Р. у м. Львові) у справі № 380/25783/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у врахуванні ОСОБА_1 при обчислення пенсії за віком довідок від 15.12.2014 № 32 та № 33 про заробітну плату за період роботи з 2005 по 2014 роки в Закритому акціонерному товаристві «ПМК-40»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 22.02.2022, з урахуванням довідок від 15.12.2014 № 32 та № 33 про заробітну плату за період роботи з 2005 по 2014 роки, виданих Закритим акціонерним товариством «ПМК-40», а також, здійснити виплату перерахованої пенсії з 22.02.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі № 380/11318/22 відповідач призначив позивачу пенсію на пільгових умовах з 22.02.2022. Після здійснення в березні виплати пенсії, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії з врахуванням довідок, проте отримав відмову.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у врахуванні ОСОБА_1 при обчислення пенсії за віком довідок №32 та №33 від 15.12.2014 про заробітну плату за період роботи з 2005 по 2014 роки в Закритому акціонерному товаристві «ПМК-40». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 22.02.2022 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок №32 та №33 від 15.12.2014 про заробітну плату за період роботи з 2005 по 2014 роки, виданих Закритим акціонерним товариством «ПМК-40», та здійснити виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходи з того, що дії відповідача щодо відмови позивачу у врахуванні при обчислення пенсії за віком довідок про заробітну плату за періоди роботи на території російської федерації, визнав протиправними. Крім цього зазначив, що належним та ефективним способом відновлення порушених прав позивача буде зобов`язати відповідача з 22.02.2022 здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням довідок №32 та №33 від 15.12.2014 про заробітну плату за період роботи з 2005 по 2014 роки, виданих Закритим акціонерним товариством «ПМК-40», та здійснити виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Також апелянт в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2024, оскільки така окремо від рішення не оскаржується.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі № 380/11318/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №133850010336 від 23.03.2022 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 16.09.2005 по 16.05.2007, з 16.07.2007 по 11.07.2008, з 20.08.2008 по 13.08.2009, з 24.08.2009 по 26.07.2010, з 27.07.2010 по 03.07.2011, з 18.07.2011 по 13.06.2012, з 25.06.2012 по 03.06.2013, з 13.06.2013 по 19.05.2014, з 17.06.2014 по 31.10.2014 в Закритому акціонерному товаристві «ПМК-40» до страхового стажу роботи, а періоди роботи з 02.11.1988 по 31.03.2001 на посаді газорізальника в Спеціалізованому монтажному управлінні №24 та з 16.09.2005 по 16.05.2007, з 16.07.2007 по 11.07.2008, з 20.08.2008 по 13.08.2009, з 24.08.2009 по 26.07.2010, з 27.07.2010 по 03.07.2011, з 25.06.2012 по 03.06.2013, з 17.06.2014 по 31.10.2014 на посаді електрогазозварника в Закритому акціонерному товаристві «ПМК-40» до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, передбачену Списком №2. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити і виплачувати з 22.02.2022 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, передбачену Списком №2, пунктом «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На виконання вказаного рішення суду відповідач з 22.02.2022 призначив позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058, однак при обчисленні розміру пенсії не врахував заробітну плату позивача згідно з довідками №32 та №33 від 15.12.2014 за період роботи з 2005 по 2014 роки, виданих Закритим акціонерним товариством «ПМК-40».

Після проведення в березні виплати пенсії позивач звернувся до відповідача із заявою від 30.03.2023, в якій просив здійснити перерахунок призначеної пенсії, з врахування довідок про розмір заробітної плати.

Листом від 02.05.2023 №11477-9479/І-52/8-1300/23 ГУ ПФ України у Львівській області повідомило позивача про відсутність підстав для обчислення пенсії, з врахуванням довідок про заробітну плату, оскільки призначення та виплата його пенсії здійснюється згідно судового рішення, яке не містить зобов`язання щодо врахування для обчислення пенсії заробітної плати за період роботи на території російської федерації з 01.09.2005 по 31.10.2014 згідно з довідок №32 та №33 від 15.12.2014.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Щодо доводів скаржника в апеляційній скарзі стосовно скасування ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2024, якою у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено, то колегія суддів зазначає таке.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивач у березні 2023 звернувся до відповідача щодо надання інформації про результати виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі № 380/11318/22. В усній формі позивача повідомлено про добровільне виконання зазначеного рішення та про те, що розмір його пенсії з березня 2023 становить 2093,00грн. З метою відновленого права на належний розмір пенсії позивач звернувся до відповідача із заявою від 30.03.2023, в якій просив здійснити перерахунок пенсії, з врахуванням довідок про заробітну плату та долучив такі до заяви.

Відповідач листом №11477-9479/І-52/8-1300/23 від 02.05.2023 повідомив позивача про відсутність підстав для обчислення пенсії, з врахуванням довідок про заробітну плату, оскільки призначення та виплата його пенсії здійснюється згідно судового рішення, яке не містить зобов`язання щодо врахування для обчислення пенсії заробітної плати за період роботи на території російської федерації з 01.09.2005 по 31.10.2014 згідно з довідок №32 та №33 від 15.12.2014.

Суд вірно звернув увагу, що відповідачем не доведено та у справі відсутні докази, що саме 15.03.2023 (у день здійснення виплати призначеної пенсії), позивачу повідомлено про розрахунок розміру його пенсії та відсутність підстав для обчислення такої, з врахуванням довідок про заробітну плату. Після ознайомлення із відповіддю від 02.05.2023 на свою заяву від 30.03.2023, позивач засобами поштового зв`язку направив 31.10.2023 позовну заяву до суду. Позовна заява отримана та зареєстрована 03.11.2023.

Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції, що немає підстав вважати, що позивачем пропущено встановлений статтею 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду.

А тому колегія суддів вважає правильним міркування суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Разом з цим, перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції по суті, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI (далі Закон №1058-VI) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частинами 1 3 ст. 24 Закону №1058-VI передбачено, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною 1 статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною 1 статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із абзацами 1, 2 ч. 1 ст. 40 Закону №1058-VI для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

Доводи апелянта зводяться виключно до того, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді від 13.03.1992 і відповідно до запропонованого Пенсійним фондом України порядку дій, який підтримано Міністерством соціальної політики України, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) рфрс по 31.12.1991, а заробітна плата (дохід) для обчислення до пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України на умовах, визначених частиною 1 статті 40 Закону №1058.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі відповідними Указами Президента України строк дії правового режиму воєнного стану неодноразово продовжувався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. москві.

Однак всі первинні документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, тільки з тих підстав, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації, Україною припинено співробітництво та обмін поштою з цією державою.

А тому вірним є позиція суду першої інстанції, що є необґрунтованими доводи відповідача щодо неможливості обчислення розміру пенсії позивача, з урахуванням наданих ним довідок про заробітну плату, з огляду на припинення з 01.01.2023 участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, оскільки на періоди роботи позивача в російській федерації положення Угоди до виходу з неї України поширювалися та передбачали право на пенсію громадянам держав-учасниць Угоди, з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав, та заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Суд звертає увагу, що неможливість пенсійного органу здійснити перевірку сплати страхових внесків роботодавцем у пенсійний орган російської федерації у зв`язку з воєнним станом, не може бути підставою для позбавлення права позивача на врахування заробітної плати за спірні періоди до страхового стажу, оскільки такі обставини виникли не з вини позивача та він не міг вплинути на них.

Відтак, дії відповідача щодо відмови позивачу у врахуванні при обчислення пенсії за віком довідок про заробітну плату за періоди роботи на території російської федерації є протиправними, а належним способом захисту порушених прав, як зазначив суд першої інстанції буде зобов`язати відповідача з 22.02.2022 здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням довідок №32 та №33 від 15.12.2014 про заробітну плату за період роботи з 2005 по 2014 роки, виданих Закритим акціонерним товариством «ПМК-40», та здійснити виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі № 380/25783/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар