Рішення

від 03.09.2024 по справі 199/3709/24

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/3709/24

(2/199/2171/24)

РІШЕННЯ

іменем України

03.09.2024

м. Дніпро

справа №199/3709/24

провадження №2/199/2171/24

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Костючик В.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «АТОЛ»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОЛ» про усунення перешкод та зобов`язання утриматися від дій, що можуть призвести до виникнення перешкод, -

за участі учасників справи:

представника позивача - адвоката Стрєльнікова Є.А.

представника відповідача - адвоката Тернової І.В.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ «АТОЛ» про усунення перешкод та зобов`язання утриматися від дій, що можуть призвести до виникнення перешкод.

В обґрунтування позову зазначила, що вона є власником житлового приміщення АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу житлового приміщення від 25.09.2023.

Починаючи з 29.01.2024 представники та працівники (вахта, охорона) відповідача чинять позивачу перешкоди у користуванні належною їй власністю, зокрема, не надають доступу до житлового приміщення через вхід будівлі та місця загального користування.

На підставі викладеного, просила суд усунути їй перешкоди у користуванні житловим приміщенням АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_1 у житлове приміщення АДРЕСА_1 , зобов`язати ТОВ «АТОЛ» утримуватись від будь-яких дій, що можуть призвести до виникнення перешкод позивачу в користуванні житловим приміщенням АДРЕСА_1 та стягнути з ТОВ «АТОЛ» на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу.

Ухвалою суду від 15.05.2024 відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.14).

Ухвалою суду від 23.07.2024 закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до розгляду по суті (а.с.101).

03.09.2024 справа розглянута по суті з ухваленням рішення.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.

Представник позивача адвокат Стрєльніков Є.А. у судовому засіданні підтримав позов з підстав викладених у ньому, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Тернова І.В. заперечувала проти задоволення позовних вимог, підтримавши наданий суду відзив. Додатково зазначила, що ТОВ «АТОЛ» дізнався про те, що власником житлового приміщення АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 лише 23.05.2024, тобто фактично після отримання позовної заяви. Також звернула увагу, що з моменту офіційного повідомлення в судовому порядку та отримання разом з позовом копії правовстановлюючого документу на спірне приміщення відповідач не чинить перешкод щодо користування позивачем власним майном, дане приміщення ні ким не використовується та не зайняте, відтак взагалі відсутній предмет спору. Вважає, що заявлений позов є передчасним, а вимоги такими, що не підтверджують неправомірність дій відповідача, що свідчить про їх передчасність. На підставі викладеного, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.17-20).

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового приміщення АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу житлового приміщення від 25.09.2023, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Тетерєвою М.М. та зареєстрованого в реєстрі за №3589 (а.с.3-4).

16.08.2023 на виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» вулиця «Артюшенка» була перейменована на вулицю «Вільного Козацтва».

29.01.2024 ОСОБА_1 зверталася до ЧЧ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області з приводу неправомірних дій з боку посадових осіб ТОВ «АТОЛ», а саме із заявою про те, що останні не пускають її до власної квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою за результатами звернення від 08.02.2024 (а.с.10).

Стаття 47 Конституції України визначає, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ст.9 ЖК Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Відповідно до ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення,призначені для постійного проживання.

Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1 ст. 319 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. ст. 386, 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який враховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та 150 ЖК України та передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Пунктами 33, 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що відповідно до змісту положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень прав, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача.

Задовольняючи позов про захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, суд має право, як заборонити відповідачу вчиняти певні дії, так і зобов`язати відповідача усунути наслідки порушення права позивача.

Оскільки право власності є абсолютним правом, що виключає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених законом, то власник на підставі ст. 391 ЦК України та ст. 150 ЖК України може захистити своє порушене право шляхом вселення.

Відповідно до частини другої, шостої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із матеріалівсправи вбачається,що напідтвердження фактучинення перешкоду користуванніжитловим приміщенням, зокрема, щомали місце29.01.2024позивачем досуду буланадана копіядовідки від08.02.2024,складена ДОПСП ВП№1ДРУП ГУНПв Дніпропетровськійобласті СтасюкО.(а.с.10).

Згідно даної довідки від 08.02.2024 вбачається, що зазначене звернення у встановленому законом порядку зареєстровано 29.01.2024 за №2306 та розглянуто працівниками поліції. (а.с.10).

Звернення позивача до органів поліції щодо порушення її житлових прав підтверджують факт реагування позивача на порушення прав.

Суд не може погодитися з твердженнями представника відповідача щодо відсутності спору, оскільки і під час розгляду справи у суді, відповідач заперечував проти позову.

Згідно статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (рішення ЄСПЛ від 13 травня 2008 року у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства», заява № 19009/04, пункт 50).

У пункті 44 рішення від 02 грудня 2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» Європейський суд з прав людини визначив, що втручання у право заявника на повагу до його житла має бути не лише законним, але й «необхідним у демократичному суспільстві». Інакше кажучи, воно має відповідати «нагальній суспільній необхідності», зокрема бути співрозмірним із переслідуваною законною метою.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку, що права позивача є порушеними та такими, що підлягають захисту, а тому ОСОБА_1 слід усунути перешкоди в користуванні житловим приміщення АДРЕСА_1 шляхом її вселення у вказане житлове приміщення.

Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання ТОВ «АТОЛ» утримуватись від будь-яких дій, що можуть призвести до виникнення перешкод ОСОБА_1 в користуванні житловим приміщенням АДРЕСА_1 , суд вважає, що вони заявлені передчасно, а тому задоволенню не підлягають.

У відповідності до статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1211,20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 223, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «АТОЛ»про усуненняперешкод тазобов`язання утриматисявід дій,що можутьпризвести довиникнення перешкод - задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні житловим приміщенням АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_1 у житлове приміщення АДРЕСА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОЛ» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дняйого проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 09 вересня 2024 року.

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 .

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «АТОЛ», ЄРДПОУ 30557935, місце знаходження вул. Вільного Козацтва, буд. 1, м. Дніпро, 49021.

Суддя О.Б.Подорець