Ухвала

від 09.09.2024 по справі 176/1724/23

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №176/1724/23

провадження №4-с/176/115/24

УХВАЛА

Іменем України

09 вересня 2024 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої судді Павловської І.А.,

за участю секретаря Ніколенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Жовті Води в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олени Андріївни щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №74386079, заінтересована особа: Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області перебуває скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олени Андріївни щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №74386079, заінтересована особа: Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

Подана скарга мотивована тим, що Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області було видано виконавчий лист №176/1724/23 про стягнення з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 120000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок хронічного професійного захворювання.

З листа начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Івана Нещадима від 24 квітня 2024 року вбачається, що вказаний вище виконавчий лист та інші перебувають на виконанні в даному відділі, однак державним виконавцем було зупинено вчинення виконавчих дій в цьому виконавчому провадженні. Даний лист скаржник отримав 07 травня 2024 року засобами поштового зв`язку. Телефоном йому вдалось з`ясувати, що державним виконавцем, який здійснює виконавче провадження, є ОСОБА_2 .

Зазначеним листом скаржника серед іншого поінформовано, що Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 07 лютого 2024 року № 3577-ІХ розділ ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 1-4 такого змісту, зокрема: що до 1 січня 2025 року зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти) у виконавчих провадженнях, за якими боржником є Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування).

Також у вказаному вище листі зазначено, що керуючись пунктом 1-4 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій до 1 січня 2025 року.

Стягувач та його представник вважають дії державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій незаконними.

Як зазначає стягувач, за судовим рішенням у цій справі з ДП «СхідГЗК» на його користь стягнуто грошові кошти в рахунок моральної шкоди, яка заподіяна ушкодженням здоров`я.

На думку стягувача законодавець чітко визначив, що слід вважати моральною шкодою, заподіяною внаслідок ушкодження здоров`я внаслідок порушення трудових прав, відповідно і права на безпечні умови праці. Така заподіяна шкода вважається саме моральною, а що підпадає від визначення матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, законодавець не визначив.

Крім того, моральна шкода, заподіяна ушкодженням здоров`ю, в даній конкретній справі підпадає під визначення «інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами», оскільки відповідні вимоги та судове рішення за такими вимогами обґрунтовані положеннями КЗпП України.

На думку стягувача, якщо працівнику належать до отримання певні грошові кошти і право на ці кошти виникло згідно положень КЗпП України, то їх слід вважати виплатами (компенсаціями), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами. Інших правовідносин між працівником (стягувачем) і роботодавцем (боржником) не виникало. Вимоги стягувача до боржника в даному випадку обґрунтовуються виключно як вимоги працівника до роботодавця і підставою таких вимог є ушкодження здоров`я при виконанні умов трудового договору.

Стягувач вважає, що виконавець не врахував, що дія п.1-4 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачає безумовного зупинення всіх виконавчих проваджень, боржником за якими є ДП «СхідГЗК», а встановлює певні винятки, при наявності яких виконавчі провадження не підлягають зупиненню. Такі винятки наявні у даній конкретній справі і виконавчому провадженні, а саме: стягується шкода, заподіяна ушкодженням здоров`я, а також стягнення даної шкоди відноситься до виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами.

У зв`язку з вищевикладеним стягувач просить визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олени Андріївни щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №74386079 на підставі пункту 1-4 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», скасувати відповідну постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, та зобов`язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України поновити вчинення виконавчих дій з виконання виконавчого листа про стягнення з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 120000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок хронічного професійного захворювання.

31 травня 2024 року із Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшли письмові заперечення, в яких державний виконавець просить провадження за скаргою на дії державного виконавця у справі №176/1724/23 закрити, як таке, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У поданих запереченнях державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зазначає, що згідно виконавчого документа виконавчого листа №176/1724/23, виданого Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області, стягненню підлягає моральна шкода, а не «заробітна плата, вихідна допомога, інші виплати (компенсації)», отже моральна шкода не є виплатою, пов`язаною з трудовими відносинами.

Крім того, виконавче провадження №74386079 приєднано до зведеного виконавчого провадження №71263686 до складу якого входять 855 виконавчих проваджень про стягнення заборгованості з боржника ДП «СхідГЗК», ухвалених судами різних юрисдикцій.

У зв`язку з цим, на думку державного виконавця, дана скарга повинна розглядатися за правилами адміністративного судочинства, а провадження за скаргою підлягає закриттю.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились.

При цьому суд звертає увагу, що 30 серпня 2024 року Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області, за результатами розгляду клопотання адвоката Мотуза О.В. про участь в судових засіданнях при розгляді даної скарги в режимі відеоконференції, постановлено ухвалу про проведення судових засідань при розгляді даної скарги з участю адвоката Мотуза О.В. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У той же час адвокат Мотуз О.В. у визначений судом час проведення судового засідання на відеозв`язок не вийшов, до початку судового засідання жодних письмових клопотань, заяв та доповнень до суду не подав, тим самим не виявив бажання приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку.

Так, рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року з ДП «СхідГЗК» на користь ОСОБА_1 стягнуто 120000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання.

08 березня 2024 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук О.А. винесено постанову №74386079 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №176/1724/23 від 15.02.2024 року про стягнення з ДП «СхідГЗК» на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання грошових коштів у розмірі 120000 грн. Боржником у даному виконавчому провадженні зазначено ДП «СхідГЗК».

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук О.А. від 08.03.2024 року виконавче провадження №74386079 з примусового виконання виконавчого листа №176/1724/23 від 15.02.2024 року приєднано до зведеного виконавчого провадження №71263686.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук О.А. від 21.03.2024 року, на підставі п.1-4 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження», вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №176/1724/23 від 15.02.2024 року зупинено до 01.01.2025 року.

Згідно листа заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. від 24.04.2024, керуючись розділом ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 1-4 Закону, державним виконавцем винесено постанови про зупинення вчинення виконавчих дій до 01.01.2025 року.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Законом України Про внесення змін до розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження від 07 лютого 2024 року №3577-ІХ розділ ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження доповнено пунктом 1-4 такого змісту, зокрема: до 1 січня 2025 року: зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти) у виконавчих провадженнях, за якими боржником є ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат (крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування); підлягають зняттю накладені арешти на кошти та/або майно ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат.

У постанові від 01 лютого 2023 року у справі №165/1292/21 Верховним Судом зроблено висновок, що виокремлюючи виплати, виконавчі провадження щодо яких не підлягають зупиненню, законодавець конкретизував їх перелік, та виділив серед іншого: виплату заробітної плати; вихідної допомоги; інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами; відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, при цьому не відніс до вказаного переліку відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої каліцтвом. Що стосується поняття інших виплат (компенсацій), то відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом, хоч і випливає з трудових правовідносин, однак не охоплюється поняттям компенсації в розумінні норм трудового законодавства, в тому числі статей 72, 83 та норм глави VІІІ «Гарантії та компенсації» КЗпП України.

Таким чином, відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я не входить до переліку виключень, зазначених в п.1-4 розділ ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження, не відноситься до заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я не входить до переліку виключень, зазначених в п.1-4 розділ ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження, не відноситься до заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, суд приходить до висновку, що державний виконавець діяв відповідно до закону, а тому скарга на дії державного виконавця є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо доводів державного виконавця про розгляд скарги в порядку адміністративного судочинства, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За приписами статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Таким чином, зазначеними нормами передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема ухваленого в порядку цивільного судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.

Верховний Суд констатує, що оскільки, особа є відповідачем у цивільній справі та є боржником у виконавчих провадженнях (за виконавчим листом у цивільній справі) з примусового виконання цього рішення, то справа щодо оскарження постанов державного виконавця щодо виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, також підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічні правові позиції викладені в постанові Великої палати Верховного Суду від 6 лютого 2019 року у справі № 815/4232/17; від 22 квітня 2019 року у справі № 757/53656/17-а, у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/5597/19.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олени Андріївни щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №74386079, заінтересована особа: Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА