Постанова

від 29.08.2024 по справі 907/279/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2024 р. Справа №907/279/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Світязь від 25 травня 2024 року

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 07 травня 2024 року (суддя Андрейчук Л.В.)

у справі №907/279/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Світязь, м. Ужгород

про стягнення 58 658,12 грн

в с т а н о в и в :

11 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи Україна» звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світязь» про стягнення 58 658, 12 грн. штрафних санкцій за невиконання умов договору №4600006804 від 28.11.2022 року, у тому числі 27 072, 98 грн пені; 31 585, 14 грн штрафу.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07 травня 2024 року у справі №907/279/24 позовні вимоги задоволено повністю: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 27 072, 98 грн пені, 31 585, 14 грн штрафу та 3 028,00 грн - судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що станом на момент закінчення строку виконання робіт, тобто на 01 червня 2023 року, загальна вартість невиконаних робіт становила 451 216, 28 грн, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №4 за серпень 2023 року, який підписаний представниками обох сторін, натомість, підписаний сторонами акт приймання виконаних робіт №4 від 01.08.2023 року, а також акт про завершення робіт від 30.11.2023 року, яким підтверджується те, що підрядник виконав роботи Ремонт фундаментів та ізоляційного покриття ТТО компресорної станції Лубни Лубенського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів загальною вартістю 1 916 015, 42 грн, спростовують твердження відповідача про те, що ним роботи були виконані до 01 червня 2023 року. За наявності невиконаної частини робіт на суму 451 216, 28 грн, судом визнано обгрунтованими вимоги позивача щодо нарахування штрафних санкцій на суму невиконаної частини робіт у розмірі 58 658, 12 грн. та стягнення з відповідача пені у розмірі 27 072, 98 грн та штрафу у розмірі 31 585, 14 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Світязь звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 07 травня 2024 року у справі №907/279/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу та не надав належної правової оцінки тому факту, що відповідач своєчасно, тобто до 01.06.2023 року виконав роботи за договором, в той час як позивач не виконав належним чином свого зустрічного обов`язку з прийняття виконаних робіт, наведене виключає застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 10.2 договору. Зокрема, зазначає, що позивач відхиляв отримані акти без мотивованих заперечень, тобто затримка із оформленням актів приймання виконаних робіт не була пов`язана із усуненням недоліків робіт відповідача, відтак відсутні підстави для застосування до відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання робіт. Скаржник також вказує, що суд не взяв до уваги наявні копії примірників актів № 4 та № 5, долучені відповідачем до матеріалів справи, оскільки такі підписані виключно відповідачем, наведене, на його думку, свідчить, що суд, в порушення норм статті 86 ГПК України, не надав оцінки усім наявним у справі доказам. Скаржник вважає, що суд проігнорував докази, надані відповідачем на підтвердження його заперечень, а також дійшов висновків, які не відповідають встановленим обставинам та нормам матеріального права, крім того, ці висновки також свідчать про неповноту з`ясування судом обставин у справі. Поряд з цим, скаржник зазначає, що суд помилково ототожнює момент виконання робіт із моментом двостороннього підписання акту приймання виконаних робіт, що свідчить про неврахування судом висновків Касаційного господарського суду, викладених у постановах від 17.08.2021 (справа № 910/16308/20) та 16.08.2023 (справа № 914/131/22).

Ухвалою суду від 03 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі №907/279/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Світязь на рішення Господарського суду Закарпатської області від 07 травня 2024 року; позивачу надано строк (15 днів з дня вручення ухвали суду) для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано з Господарського суду Закарпатської області матеріали справи; справу №907/279/24 призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі ч.10 ст.270 ГПК України.

Судом встановлено, що ухвала суду належним чином надіслана сторонам у справі, доставлена до їх електронних кабінетів 05 червня 2024 року о 19:40 год., що підтверджується довідками про доставку електронного листа, підписаними відповідальним працівником.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що доводи апелянта є безпідставними, жодним чином не обґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступне. Оскільки підрядник не виконав роботи у строки встановлені графіком виконання робіт, тим самим порушивши умови договору, то в силу вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України і умов договору зобов`язаний сплатити на користь замовника пеню в розмірі 27 072,98 грн та штраф в розмірі 31 585,14 грн. Поряд з цим, зазначає, що суд першої інстанції правильно застосував норми законодавства, висновки суду, відповідають обставинам справи, відповідно рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню.

25 червня 2024 року від відповідача (скаржника) до суду надійшло клопотання про долучення до справи листа ТОВ ІНТЕКРЕСІ ДІЛЗ від 20.05.2024 №20/05-1, отриманого у відповідь на його адвокатський запит. Колегія суддів не надає правової оцінки долученому до клопотання листу, оскільки частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, поряд з цим, відповідач у справі не був обмежений звертатися з відповідними адвокатськими запитами до моменту прийняття судом першої інстанції рішення у цій справі. Звертаючись до апеляційного господарського суду, відповідач не навів достатніх правових підстав для долучення додаткових доказів на стадії апеляційного перегляду справи, зокрема, не обґрунтував наявності виняткового випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції, не довів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від заявника, а також не надав доказів на підтвердження неможливості подання додаткових доказів до суду першої інстанції. Така обставина (відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції) виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку ст.269 ГПК України.

Заяв про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Світязь (підрядник), укладено договір №4600006804 від 28.11.2022 року, відповідно до якого підрядник за завданням замовника, відповідно до умов договору про закупівлю, зобов`язується на свій ризик надати послуги: ізоляційні роботи (ремонт фундаментів та ізоляційного покриття технологічної трубної обв`язки КС Лубни, додаткові послуги)), місце виконання -КС Лубни ТОВ Оператор ГТС України, за адресою: Полтавська обл., Лубенський р-н., с. Піски, вул. П`ятикопа, 2А. Договором передбачено, що підрядник зобов`язується виконати роботи відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації у передбачені п. 4.1. договору строки, а саме до 01 червня 2023 року, з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт.

Відповідно до п. 3.1. договору, загальна вартість виконаних робіт згідно з договірною ціною становить: 2 828 977,81 грн, у тому числі ПДВ 20% 471 496,30 грн.

Згідно з п. 4.3. договору, датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником у порядку, передбаченому розділом 5 договору.

Відповідно до п. 5.1 договору, передача виконання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця.

Згідно з умовами пункту 5.4 договору, у разі виявлення в процесі приймання-передачі робіт недоліків, Замовник письмово повідомляє підрядника про такі недоліки, та повідомляє його про час та місце зустрічі для складання акту про недоліки виконаних робіт, у якому обов`язково фіксується дата виявлення недоліків і дата щодо їх безкоштовного усунення.

Відповідно до пункту 6.10 договору, сторони залишають за собою право зупинити виконання робіт у межах строку дії договору на підставі письмового звернення підрядника до замовника про настання умов, за яких виконання робіт заборонено чи не рекомендовано чинними нормативними, галузевими документами, національним стандартами та правилами, що регламентують предмет таких робіт.

Пунктом 6.11 передбачено, що у випадку зупинення виконання робіт на підставі причин, наведених у п. 6.10, сторони складають Акт про зупинку виконання робіт.

З договору, укладеного між замовником та виконавцем вбачається, що роботи вважаються прийнятими замовником у повному обсязі шляхом підписання сторонами без зауважень замовника Акту приймання виконаних робіт та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт за договором. При цьому, відповідно до п. 6.19 договору, невиконання, неналежне виконання, часткове виконання робіт підрядником, вважається невиконанням робіт в цілому. У цьому випадку замовник має право вимагати повернення грошових коштів, якщо вони були сплачені за ці роботи, та вимагати відшкодування у повному обсязі понесених збитків.

Як встановлено судом, що згідно з умовами договору, зокрема п. 10.2 регламентовано, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Графіком виконання робіт, які несвоєчасно виконані, до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів, підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасного виконання робіт.

До матеріалів справи долучено Загальний журнал робіт ТОВ Світязь, що є додатком до договору №4600006804 від 28.11.2022 року, укладеного між сторонами, з якого вбачається, що датою початку робіт є 01 грудня 2022 року, моментом фактичного закінчення - 15 травня 2023 року, та за договором 01 червня 2023 року.

Позивачем додано до матеріалів справи Акт приймання виконаних будівельних робіт №4 за серпень 2023 року на загальну суму 451 216, 28 грн. Цей акт підписаний представниками обох сторін.

Крім цього, відповідачем долучено до матеріалів справи акти виконання робіт, на яких відсутні підписи позивача, зокрема: акт № 4 за квітень 2023 року від 25.04.2023 року; акт № 4 за травень 2023 року від 01.05.2023 року; акт № 4 за травень 2023 року від 01.05.2023 року; акт № 4 за травень 2023 року від 01.05.2023 року; акт № 4 за травень 2023 року від 16.05.2023 року; акт № 4 за травень 2023 року від 16.05.2023 року; акт № 4 за червень 2023 року від 01.06.2023 року; Акт № 4 за червень 2023 року від 16.06.2023 року; акт № 4 за липень 2023 року від 01.07.2023 року; акт № 5 за травень 2023 року від 25.05.2023 року; акт № 5 за травень 2023 року від 25.05.2023 року; акт № 5 за червень 2023 року від 02.06.2023 року; акт № 5 за вересень 2023 року від 14.09.2023 року.

Виконавча документація, як стверджує відповідач, направлялись позивачу, на підтвердження цього відповідач посилається на наявність листа №4 від 07.06.2023 року.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією №1 від 12.10.2023 року, у якій, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору, зокрема через порушення ним строків виконання робіт, які встановлені Графіком виконання робіт, висловив вимогу терміново перерахувати грошові кошти у сумі 58 658,12 грн на поточний рахунок позивача.

Факт надсилання вказаної претензії на адресу відповідача підтверджується наявними у матеріалах справи копіями опису вкладення та фіскального чеку.

До матеріалів справи долучено лист №8 від 08.11.2023 року, щодо виконання вимог претензії №1 від 12.10.2023 року за договором, відповідно до змісту якого, відповідач визнав безпідставними вимоги позивача, вказуючи при цьому, що виконавча документація ТОВ Світязь неодноразово була надіслана за допомогою системи «Deals» для підписання і оплати фактично виконаних робіт, однак замовником вони відхилялися без обґрунтування причини, що свідчить про необґрунтованість вимог претензії.

Поряд з тим, судом встановлено, що 30.11.2023 року між сторонами складено та підписано Акт про завершення робіт за договором №4600006804 від 28.11.2022 року, за яким підрядник виконав роботи Ремонт фундаментів та ізоляційного покриття ТТО компресорної станції Лубни Лубенського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів. Загальна вартість виконаних робіт за зазначеним Актом склала 1 916015, 42 грн.

Невиконання відповідачем у строки встановлені Графіком виконання робіт, за твердженням позивача безумовно свідчить про наявність факту порушення ним умов договору, що стало підставою звернення останнього з позовом про стягнення 58 658, 12 грн штрафних санкцій за невиконання умов договору №4600006804 від 28.11.2022 року, у тому числі 27 072, 98 грн пені; 31 585, 14 грн штрафу.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу положень ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст.193 ГК України).

Позивач посилається на договір №4600006804 від 28.11.2022 року, як на підставу виникнення обов`язку відповідача оплатити 58 658, 12 грн штрафних санкцій за невиконання умов договору №4600006804 від 28.11.2022 року, у тому числі 27 072, 98 грн пені; 31 585, 14 грн штрафу, а саме за порушення строків виконання робіт.

До матеріалів справи долучено підписані сторонами та завірені печатками договір №4600006804 від 28.11.2022 року, «Технічні, якісні та кількісні характеристики «Ізоляційні роботи (Ремонт фундаментів та ізоляційного покриття технологічної трубної обв`язки КС Лубни (додаткові послуги))», Договірна ціна на роботи, Графік виконання робіт, відповідно до якого граничний термін виконання робіт є 01.06.2023 року; Акт виконаних робіт КБ-2в №4 від 01.08.2023 року; Акт про завершення робіт від 30.11.2023 року за договором №4600006804 від 28.11.2022 року, за яким підрядник виконав роботи «Ремонт фундаментів та ізоляційного покриття ТТО компресорної станції Лубни Лубенського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів. Загальна вартість виконаних робіт за зазначеним Актом склала 1 916 015, 42 грн.

Згідно з ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно ч. 2 ст. 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що у строк визначений п. 4.1. договору (до 01.06.2023 року) відповідач роботи у повному обсязі не виконав. Відомостей про продовження строку виконання робіт, зміни договірної ціни та обсягів виконання робіт матеріали справи не містять.

Предметом спору є вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 58 658, 12 грн, у тому числі 27 072, 98 грн пені; 31 585, 14 грн штрафу, нараховані на суму невиконаних за період прострочення - з 02 червня 2023 року по 31 липня 2023 року робіт у розмірі 451 216, 28 грн.

Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

За змістом ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як вбачається з матеріалів справи, кінцевою датою виконання робіт, відповідно до п. 4.1. договору є 01.06.2023 року.

Для оцінки правомірності здійснення нарахування позивачем штрафних санкцій у визначений ним період суду належить встановити фактичний розмір заборгованості, що існував упродовж часу, визначеного позивачем, як період нарахування штрафних санкцій.

Суд бере до уваги те, що пунктом 6.18. договору, підписаного між сторонами, роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акту приймання виконаних робіт та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт за договором.

Судом встановлено, що станом на 01.06.2023 року відповідачем не було виконано роботи у повному обсязі, що підтверджується актом приймання виконаних КБ-2в №4 від 01.08.2023 року, який підписаний сторонами та засвідчений печатками.

Тобто станом на момент закінчення строку виконання робіт, тобто на 01 червня 2023 року, загальна вартість невиконаних робіт становила 451 216, 28 грн, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №4 за серпень 2023 року, який підписаний представниками обох сторін.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що доводи відповідача щодо виконання ним умов договору у частині дотримання строків, визнаються як такі, що не підтверджені належними та достатніми доказами, оскільки підписаний сторонами акт приймання виконаних робіт №4 від 01.08.2023 року, а також Акт про завершення робіт від 30.11.2023 року, яким підтверджується те, що підрядник виконав роботи «Ремонт фундаментів та ізоляційного покриття ТТО компресорної станції Лубни Лубенського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів» загальною вартістю 1 916015, 42 грн, спростовують твердження відповідача про те, що ним роботи були виконані до 01 червня 2023 року.

Більше того, судом першої інстанції правомірно встановлено, що лист №4 від 07.06.2023 року, згідно якого вбачається, що вся виконавча документація, направляється позивачу, не є підставою для висновку про те, що відповідач вживав заходів щодо повідомлення позивача про виконані роботи, втім останній не виконав своїх обов`язків щодо прийняття цих робіт, оскільки у вищевказаному листі відсутні будь-які додатки, не конкретизовано, які саме документи направлені позивачу, і що надіслані документи свідчать про завершення виконання робіт до 01.06.2023 року.

Судом першої інстанції правомірно зауважено, що відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що в акті приймання виконаних будівельних робіт №4 за серпень 2023 року на загальну суму 451 216, 28 грн, викладені неправдиві відомості, чи такий містить ознаки підробки, і те, що позивач, отримавши примірники актів № 4 та № 5, які відповідач надсилав упродовж квітня вересня 2023 року, безпідставно відхиляв їх без мотивованих заперечень, будь - яких письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги відповідач не долучив.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що він завершив виконання робіт до 15.05.2023 року, що згідно з даними загального журналу робіт № 1, який міститься у матеріалах справи і відповідно до пунктів 1, 9, 11 Додатку А до ДБН 2016: є основним первинним виробничим документом, який відтворює технологічну, послідовність, терміни, якість і умови виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, наявні відомості про те, що роботи завершено 15.05.2023 року.

При цьому, суд бере до уваги те, що пунктом 5.1 договору передбачено, що передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін, а пунктом 6.18 договору чітко передбачено, що роботи вважаються прийнятими замовником у повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акту приймання виконаних робіт та за умови наявності підписання всіх актів приймання виконаних робіт за договором.

Також судом до уваги не беруться наявні в матеріалах справи копії примірників актів № 4 та № 5, долучені відповідачем до матеріалів справи, оскільки такі підписані виключно відповідачем, при цьому, доказів на підтвердження того, що такі позивачем отримані і він був ознайомлений зі змістом цих документів, як це передбачено договором, судом не встановлено, поряд з цим, доказів про те, що позивачу були надіслані та останній отримував, як стверджує відповідач, упродовж квітня-вересня 2023 року примірники актів № 4 та № 5, які підтверджують факт виконання робіт у повному обсязі до 01.06.2023, у матеріалах справи відсутні.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Відповідно до пункту 10.2 укладеного сторонами договору, у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Графіком виконання, до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Вказаний пункт договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» згідно з якими платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судовою колегією перевірено заявлені позивачем до стягнення розрахунок пені та штрафу на предмет правильності та обґрунтованості у межах позовних вимог пені у розмірі 27 072, 98 грн та штрафу у розмірі 31 585, 14 грн, відтак, судова колегія вважає такі нарахування обраховані правильно.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Світязь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України, за наявності невиконаної частини робіт на суму 451 216, 28 грн, нарахування штрафних санкцій на суму невиконаної частини робіт у розмірі 58 658, 12 грн., у тому числі 27 072, 98 грн пені; 31 585, 14 грн штрафу.

Колегія суддів критично оцінює твердження скаржника про те, що відповідач своєчасно, тобто до 01.06.2023 року виконав роботи за договором, в той час як позивач не виконав належним чином свого зустрічного обов`язку з прийняття виконаних робіт, що, на його думку, виключає застосування штрафних санкцій, оскільки доводи скаржника, які в цілому зводяться до тверджень про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені та штрафу, у зв`язку із відсутністю в його діях вини щодо прострочення зобов`язання, не спростовують висновків щодо порушення строків виконання відповідачем робіт за договором. До того ж в силу частини 1 статті 1, статті 626 ЦК України між сторонами у справі виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відтак, керуючись свободою договору та майновою самостійністю вибору контрагента позивач підписавши укладений з позивачем договір погодився з його умовами, в тому числі щодо об`ємів та строків виконання підрядних робіт.

Доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 07 травня 2024 року у справі №907/279/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Світязь без задоволення.

Матеріали справи №907/279/24 повернути до Господарського суду Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

СуддяБойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.