Ухвала

від 10.10.2024 по справі 907/279/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 907/279/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Багай Н.О., Зуєва В.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Світязь»

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 (у складі колегії суддів: Якімець Г.Г. (головуючий), Бонк Т.Б., Бойко С.М.)

та рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2024 (суддя Андрейчук Л.В.)

у справі № 907/279/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Світязь»

про стягнення 58 658,12 грн,

ВСТАНОВИВ:

28.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Світязь» (далі - ТОВ «Світязь») через систему «Електронний суд» подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2024 у справі №907/279/24.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 907/279/24, зважаючи на таке.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини сьомої цієї ж статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3 028 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 58 658,12 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ГПК України справа № 907/279/24 є малозначною.

Скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа № 907/279/24 має виняткове значення для скаржника (підпункти «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України).

Саме по собі посилання ТОВ «Світязь» на рішення судів в інших справах не підтверджує те, що касаційна скарга у справі № 907/279/24 має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України).

Обґрунтування ТОВ «Світязь» наявності підстави для відкриття касаційного провадження, передбаченої підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК, є абстрактним і не вказує на те, що саме справа № 907/279/24 має виняткове значення для скаржника.

Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за яких Суд міг би визнати, що оскаржені судові рішення у справі № 907/279/24 підлягають касаційному оскарженню, скаржник не наводить.

Вивчивши і проаналізувавши матеріали касаційної скарги, інших передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав для розгляду касаційної скарги Верховний Суд також не вбачає.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 907/279/24.

Керуючись статтями 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 907/279/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Світязь» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: Н. О. Багай

В. А. Зуєв