Ухвала

від 03.09.2024 по справі 905/503/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

03.09.2024 Справа №905/503/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Г.Є. Курило,

при секретарі судового засідання Лавриш О.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро

про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Електричні Машини", м.Донецьк

про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 2009695,59грн

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явились;

від відповідача (в режимі відеоконференції): Мернік О.В. адвокат на підставі ордеру; Романюха Д.М. адвокат на підставі ордеру;

від третьої особи: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 у справі №905/503/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Електричні Машини", м.Донецьк, про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 2009695,59грн, що складаються з 1530456,54 грн основної суми боргу, 386154,21 грн інфляційних збитків, 93084,84 грн 3% річних, задоволено частково; закрито провадження в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро, про стягнення боргу у розмірі 1530456,54 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору; ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу 3% річних у сумі 91600,52 грн, інфляційні витрати у сумі 386154,21 грн, судовий збір у сумі 7166,32 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Донецької області від 18.03.2024 у справі №905/503/22 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро про розподіл судових витрат задоволено частково; ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг 64711,96 грн витрат на правову допомогу; в іншій частині клопотання відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 у справі №905/503/22 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" залишено без задоволення; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 у справі №905/503/22 залишено без змін.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі №905/503/22 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" залишено без задоволення; додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2024 у справі №905/503/22 залишено без змін.

04.06.2024 Господарським судом Донецької області на виконання вищевказаних рішень стягувачам видано накази для пред`явлення до виконання.

Ухвалою суду від 25.06.2024 відмовлено у задоволенні заяви б/н від 04.06.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 25.06.2024 у справі №905/503/22 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Донецької області від 25.06.2024 у справі №905/503/22 залишено без змін.

Ухвалою суду від 16.07.2024 відмовлено у задоволенні заяви б/н від 27.06.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг», м.Дніпро про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.07.2024 у справі №905/503/22 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.07.2024 у справі №905/503/22 залишено без змін.

02.08.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро надійшла заява б/н від 01.08.2024 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, а саме останній просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню у повному обсязі наказ від 04.06.2024 у справі №905/503/22 про примусове виконання рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 по справі №905/503/22 (про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу» 3% річних у сумі 91600,52 грн, інфляційні витрати у сумі 386154,21 грн, судовий збір у сумі 7166,32 грн).

В обґрунтування вище означеної заяви заявник посилається на те, що за ініціативою та рішенням ТОВ «Енерготрейдинг» у порядку, передбаченому статтею 601 Цивільного кодексу України та статтями 202, 203 Господарського кодексу України, заявою №24/05-21 від 21.05.2024 про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідачем було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ «Енерготрейдинг» та ТОВ «НВК «НОПЕК» на суму 484921,05 грн, а тому заборгованість ТОВ «Енерготрейдинг» перед ТОВ «НВК «НОПЕК», яка зазначена в наказі від 04.06.2024 у справі №905/503/22 про примусове виконання рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 по справі №905/503/22, станом на теперішній час є виконаною (припиненою) у повному обсязі. Господарський суд міста Києва рішенням від 16.07.2024 у справі №910/6269/22 встановив здійснення з боку ТОВ «Енерготрейдинг» зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ «Енерготрейдинг» та ТОВ «НВК «НОПЕК» на суму 484921,05 грн, оформленого заявою №24/05-21 від 21.05.2024 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Суддя Курило Г.Є. перебувала у відпустці з 29.07.2024 по 15.08.2024, про що заявника було повідомлено листом Господарського суду Донецької області від 02.08.2024.

Ухвалою суду від 19.08.2024 призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в судовому засіданні на 03.09.2024 на 11:00 год. Зупинено виконання за наказом Господарського суду Донецької області від 04.06.2024 у справі №905/503/22 (стягувачем за яким є ТОВ «НВК «НОПЕК») до завершення розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню; постановлено Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу, м.Київ в строк до 02.09.2024 надати письмові пояснення щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала суду від 19.08.2024 була направлена сторонам та їх представникам до електронних кабінетів в підсистемі «Електронний суд» та на відомі електронні адреси про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку документу до електронних скриньок та про доставку документу до електронних кабінетів.

Вищезазначена ухвала суду була направлена третій особі засобами поштового зв`язку на адресу, що нею вказувалась в заявах по суті справи.

Водночас, судом на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на веб-порталі «Судова влада» 20.08.2024 було опубліковано оголошення зі змістом резолютивної частини ухвали від 19.08.2024, роздруківка означеного оголошення наявна в матеріалах справи.

03.09.2024 від заявника, Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро надійшло клопотання від 02.09.2024 про зупинення провадження по справі №905/503/22 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 16 липня 2024 року у справі № 910/6269/22.

03.09.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу, м.Київ надійшло клопотання про залишення без розгляду (повернення) заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг» від 01.08.2024 внаслідок зловживання процесуальними правами по справі №905/503/22.

В судовому засіданні 03.09.2024 в режимі відеоконференції представники відповідача підтримали подану заяву, просили зупинити розгляд заяви до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 16 липня 2024 року у справі №910/6269/22.

Інші учасники справи в судове засідання 03.09.2024 не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд, розглянувши заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, зазначає наступне.

Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказано, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його корись, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено ст.1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати, а держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Суд зазначає, що виконання судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

За приписами частини 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково бо якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Згідно правової позиції, вкладеної в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц, наведені підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №910/9026/13 від 12.10.2018, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як вже зазначалось в обґрунтування заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню заявник посилається на те, що за ініціативою та рішенням ТОВ «Енерготрейдинг» у порядку, передбаченому статтею 601 Цивільного кодексу України та статтями 202, 203 Господарського кодексу України, заявою №24/05-21 від 21.05.2024 про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідачем було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ «Енерготрейдинг» та ТОВ «НВК «НОПЕК» на суму 484921,05 грн.

Відповідно до інформації, яка наявна у розділі «Трекінг» офіційного веб-порталу Акціонерного товариства «Укрпошта», заява №24/05-21 від 21.05.2024 про зарахування зустрічних однорідних вимог направлена відповідачем 21.05.2024 на юридичну адресу позивача: 04073, місто Київ, вул. Сирецька, 49-Г, трек-номер відстеження відправлення: №0315081235431; поштове відправлення було отримано представником позивача 08.06.2024.

За приписами частин 1, 2 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів частини 1 статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.3 ст.202 Господарського кодексу України).

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» Цивільного кодексу України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України), переданням відступного (стаття 600 Цивільного кодексу України), зарахуванням (стаття 601 Цивільного кодексу України), за домовленістю сторін (стаття 604 Цивільного кодексу України), прощенням боргу (стаття 605 Цивільного кодексу України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 Цивільного кодексу України), неможливістю виконання (стаття 607 Цивільного кодексу України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 601 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 202 Господарського кодексу України вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.

Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однією з сторін. Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з моменту, коли є у наявності всі умови для зарахування.

Разом з тим, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань.

Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема, статтею 203 Господарського кодексу України, статтею 601 Цивільного кодексу України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі №910/23246/17, від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі №910/21566/17, від 25.09.2019 у справі №910/21645/17, від 01.10.2019 у справі №910/12968/17, від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18.

Тобто, припинення зобов`язання зарахуванням можливе не тільки за умов однорідності та зустрічності вимог сторін, строк виконання яких настав, але й за обов`язкової їх безспірності. Адже, за відсутності безспірності вимог спір по боргу за договором повинен бути вирішений в порядку позовного провадження, а до цього спірна сума не може бути прийнята судом як зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки вказане зарахування не підтверджується належними та допустимими доказами (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №910/18256/17).

Верховний Суд у постанові від 26.11.2019 у справі №920/240/18, зокрема, зазначив, що зарахування є можливим лише у разі відсутності між сторонами спору щодо наявності підстав і розміру цих нарахувань, та чіткого встановленого розміру боргових зобов`язань, їх розмір повинен носити ясний та безспірний характер; у спірних правовідносинах між сторонами може мати місце зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності в зобов`язаннях сторін прозорості та безспірності.

В заяві №24/05-21 від 21.05.2024 про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідачем зазначено, що з моменту (дати) направлення цієї заяви зустрічні однорідні вимоги (грошові зобов`язання) ТОВ «Енерготрейдинг» та ТОВ «НВК «НОПЕК» в сумі 484921,05грн є припиненими, а саме:

- 1- грошові зобов`язання ТОВ «Енерготрейдинг» перед ТОВ «НВК «НОПЕК» у сумі 484921,05 грн відповідно до рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 року у справі №905/503/22 (у тому числі: 3% річних у сумі 91600,52 грн, інфляційні витрати у сумі 386154,21 грн, а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 7166,32 грн) виконані (припинені) у повному обсязі.

-2- грошові зобов`язання ТОВ «НВК «НОПЕК» перед ТОВ «Енерготрейдинг» по договору №02/11-1-НОПЕК поставки вугільної продукції від «02» листопада 2020 року та згідно вимог статті 625 Цивільного кодексу України, які є предметом розгляду у справі №910/6269/22, виконані (припинені частково у сумі 484921,05 грн, а саме частини інфляційних витрат у розмірі 485949,88 грн. Залишок невиконаних грошових зобов`язань ТОВ «НВК «НОПЕК» перед ТОВ «Енерготрейдинг» по договору №02/11-1-НОПЕК поставки вугільної продукції від «02» листопада 2020 року та згідно вимог статті 625 Цивільного кодексу України, які є предметом розгляду у справі №910/6269/22, становить в сумі 1931330,15 грн, у тому числі: основна заборгованість по Договору №02/11-1-НОПЕК поставки вугільної продукції від « 02» листопада 2020 року у розмірі 1504394,78грн; 3% річних у розмірі 425906,54 грн; інфляційні витрати у розмірі 1028,83грн.

Отже, в заяві №24/05-21 від 21.05.2024 про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідачем зазначено про те, що припиненими є грошові зобов`язання ТОВ «НВК «НОПЕК» перед ТОВ «Енерготрейдинг», які є предметом розгляду у справі №910/6269/22.

Відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 у справі №910/6269/22 цим рішенням закрито провадження у справі №910/6269/22 в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 467921,05 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг» основну суму боргу у розмірі 1504394,78 грн, 3% річних у розмірі 425906,54 грн, інфляційних втрат у розмірі 1028,83 грн та судовий збір у сумі 35988,77 грн.

В рішенні Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 у справі №910/6269/22 зазначено, що позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу перед позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг» зобов`язань за договором поставки вугільної продукції №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020. Під час розгляду справи, позивачем надано у матеріали справи заяву №24/05-21 від 21.05.2024 про зарахування зустрічних однорічних вимог, відповідно до якої між сторонами здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог. Матеріалами справи підтверджується факт припинення зобов`язання в частині інфляційних втрат у сумі 467921,05 грн шляхом зарахування зустрічних однорічних вимог на підставі заяви № 24/05-21 від 21.05.2024. У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Враховуючи те, що зобов`язання відповідача у сумі 467921,05 грн припинено шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги після відкриття провадження у справі, суд закриває провадження у справі №910/6269/22 в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 467921,05 грн, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскільки повний текст рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 у справі №910/6269/22 підписаний 29.07.2024, то строк подачі апеляційної скарги на означене рішення з урахуванням вихідних днів - до 19.08.2024 (включно).

В матеріалах справи № 905/503/22 наявна копія апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальності Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу, м.Київ (документ сформований в системі «Електронний суд» 19.08.2024) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 у справі №910/6269/22.

Заявник у клопотанні про зупинення провадження у справі №905/503/22 зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальності «Енерготрейдинг» 19.08.2024 зі свого електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС дізналося про те, що адвокатом Ліпінським Єгором Вікторовичем від імені Товариства з обмеженою відповідальності Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу, м.Київ подана апеляційна скарга від 19.08.2024 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 у справі №910/6269/22.

Станом на 03.09.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна ухвала Північного апеляційного господарського суду по справі №910/6269/22:

- від 20.08.2024 про витребування у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6269/22, відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальності Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу, м.Київ на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 у справі № 910/6269/22.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Доступ до окремих думок суддів через Реєстр забезпечується у тому самому порядку, що й до судового рішення, стосовно якого викладено окрему думку. Порядок ведення Реєстру затверджується Вищою радою правосуддя.

Відповідно до ч. 4 розділу III Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18, відомості про набрання судовим рішенням законної сили (в тому числі за результатами розгляду справи судом апеляційної чи касаційної інстанції) вносяться до АСДС та надсилаються до Реєстру засобами АСДС відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Радою суддів України.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень станом на 03.09.2024 відсутня інформація про набрання законної сили рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 у справі №910/6269/22.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави звільнення від доказування, зокрема обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Згідно ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Поряд з цим, заявником не доведено, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 у справі №910/6269/22, набрало законної сили, навпаки Товариство з обмеженою відповідальності «Енерготрейдинг» у клопотанні про зупинення провадження у справі №905/503/22 наполягає, що означене рішення не набрало законної сили.

Разом з цим, враховуючи що ТОВ «Науково-виробнича компанія «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 у справі №910/6269/22, відстежується наявність спору між сторонами з приводу заявлених позовних вимог у справі №910/6269/22.

Суд зауважує, що дослідження правомірності нарахування інфляційних витрат ТОВ «Енерготрейдинг» за неналежне виконання ТОВ «Науково-виробнича компанія «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу» умов договору про постачання вугільної продукції №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020, не є завданням суду під час розгляду заяви у порядку ст.328 Господарського процесуального кодексу України в межах справи №905/503/22.

Враховуючи імперативні приписи ст. 129-1 Конституції України та ст. 326 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, норма ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України визначає можливість припинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили, лише внаслідок наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення, втім не встановлює процесуального механізму вирішення судом спору про право на цій стадії господарського процесу.

Обставини, на підставі яких господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, мають бути безспірними та безпосередньо засвідчувати факт припинення зобов`язань боржника, адже в іншому випадку між сторонами з цього приводу виникає спір про право, який не можливо вирішити лише шляхом застосування процесуальної норми.

Для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог необхідною умовою є фактична та правова визначеність відносин між сторонами, що стосуються встановлення та виконання взаємних зустрічних прав та обов`язків.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 зазначив, що безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.

Суд відзначає, що сам по собі факт незгоди іншої сторони із безспірністю визначених в заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог сум не є правовою підставою для спростування такого правочину, однак, коли про такі обставини вказують дії самого ініціатора зарахування, то, відповідно, породження ним (зарахуванням) правових наслідків не може мати місце, у зв`язку з відсутністю правової визначеності у таких діях.

Отже, заявник передчасно звернувся до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на наведене, судом встановлені неузгодженість стосовно зустрічного зобов`язання та відсутність безспірності заявлених однорідних вимог, тому судом не приймається заява №24/05-21 від 21.05.2024 про зарахування зустрічних однорідних вимог, як підстава для визнання наказу Господарського суду Донецької області від 04.06.2024 таким, що не підлягає виконанню.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні заяви б/н від 01.08.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг», м.Дніпро про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро від 02.09.2024 про зупинення провадження по справі №905/503/22 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 16 липня 2024 року у справі №910/6269/22, суд зазначає наступне.

За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Однак, судом не встановлена неможливість розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг», м.Дніпро про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, водночас необґрунтоване зупинення розгляду заяви призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ (заяв) упродовж розумного строку.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро від 02.09.2024 про зупинення провадження по справі №905/503/22 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 16 липня 2024 року у справі №910/6269/22.

Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу, м.Київ заявлено клопотання про залишення без розгляду (повернення) заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг» від 01.08.2024 внаслідок зловживання процесуальними правами по справі №905/503/22.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Так, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Згідно ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Однак, суд наголошує, що звернувшись до суду з заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню після винесення Господарським судом міста Києва рішення від 16.07.2024 у справі №910/6269/22, в якому встановлено здійснення з боку ТОВ «Енерготрейдинг» зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ «Енерготрейдинг» та ТОВ «НВК «НОПЕК», оформленого заявою №24/05-21 від 21.05.2024 про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідач реалізував своє процесуальне право, передбачене ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, а тому такі дії не можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами.

У зв`язку з наведеним, відсутні підстави для залишення без розгляду (повернення) заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг» від 01.08.2024 внаслідок зловживання процесуальними правами по справі №905/503/22, а тому суд відмовляє у задоволенні цього клопотання.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 43, 227, 229, 232, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу, м.Київ від 02.09.2024 про залишення без розгляду (повернення) заяви ТОВ «Енерготрейдинг» внаслідок зловживання процесуальними правами по справі №905/503/22.

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг», м.Дніпро від 02.09.2024 про зупинення провадження у справі №905/503/22 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 16 липня 2024 року у справі № 910/6269/22.

Відмовити у задоволенні заяви б/н від 01.08.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг», м.Дніпро про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.09.2024 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали складено та підписано 09.09.2024.

Суддя Г.Є. Курило