Ухвала

від 31.10.2024 по справі 905/503/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

31.10.2024 Справа №905/503/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Г.Є. Курило,

при секретарі судового засідання Лавриш О.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро

про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Електричні Машини", м.Донецьк

про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 2009695,59грн

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явились;

від відповідача (в режимі відеоконференції): Мернік О.В. адвокат на підставі ордеру; Романюха Д.М. адвокат на підставі ордеру;

від третьої особи: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 у справі №905/503/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Електричні Машини", м.Донецьк, про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 2009695,59грн, що складаються з 1530456,54 грн основної суми боргу, 386154,21 грн інфляційних збитків, 93084,84 грн 3% річних, задоволено частково; закрито провадження в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро, про стягнення боргу у розмірі 1530456,54 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору; ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу 3% річних у сумі 91600,52 грн, інфляційні витрати у сумі 386154,21 грн, судовий збір у сумі 7166,32 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Донецької області від 18.03.2024 у справі №905/503/22 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро про розподіл судових витрат задоволено частково; ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг 64711,96 грн витрат на правову допомогу; в іншій частині клопотання відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 у справі №905/503/22 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" залишено без задоволення; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 у справі №905/503/22 залишено без змін.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі №905/503/22 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" залишено без задоволення; додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2024 у справі №905/503/22 залишено без змін.

04.06.2024 Господарським судом Донецької області на виконання вищевказаних рішень стягувачам видано накази для пред`явлення до виконання.

Ухвалою суду від 25.06.2024 відмовлено у задоволенні заяви б/н від 04.06.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 25.06.2024 у справі №905/503/22 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Донецької області від 25.06.2024 у справі №905/503/22 залишено без змін.

Ухвалою суду від 16.07.2024 відмовлено у задоволенні заяви б/н від 27.06.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг», м.Дніпро про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.07.2024 у справі №905/503/22 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.07.2024 у справі №905/503/22 залишено без змін.

Ухвалою суду від 03.09.2024 відмовлено у задоволенні заяви б/н від 01.08.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг», м.Дніпро про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 03.09.2024 відмовлено у задоволенні заяви б/н від від 21.08.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг», м.Дніпро про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

15.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро надійшла заява б/н від 15.10.2024 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, а саме останній просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню у повному обсязі наказ від 04.06.2024 у справі №905/503/22 про примусове виконання рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 року по справі №905/503/22 (про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу» 3% річних у сумі 91600,52 грн, інфляційні витрати у сумі 386154,21 грн, судовий збір у сумі 7166,32 грн).

В обґрунтування вище означеної заяви заявник посилається на те, що за ініціативою та рішенням ТОВ «Енерготрейдинг» у порядку, передбаченому статтею 601 Цивільного кодексу України та статтями 202, 203 Господарського кодексу України, заявою №24/10-14 від 14.10.2024 про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідачем було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ «Енерготрейдинг» та ТОВ «НВК «НОПЕК» на суму 484921,05 грн, а тому заборгованість ТОВ «Енерготрейдинг» перед ТОВ «НВК «НОПЕК», яка зазначена в наказі від 04.06.2024 у справі №905/503/22 про примусове виконання рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 по справі №905/503/22, станом на теперішній час є виконаною (припиненою) у повному обсязі.

Ухвалою суду від 17.10.2024 призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в судовому засіданні на 31.10.2024 на 11:00 год. Постановлено Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу, м.Київ в строк до 30.10.2024 надати письмові пояснення щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала суду від 17.10.2024 була направлена сторонам та їх представникам до електронних кабінетів в підсистемі «Електронний суд» та на відомі електронні адреси про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку документу до електронних скриньок та про доставку документу до електронних кабінетів.

Вищезазначена ухвала суду була направлена третій особі засобами поштового зв`язку на адресу, що нею вказувалась в заявах по суті справи.

Водночас, судом на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на веб-порталі «Судова влада» 21.08.2024 було опубліковано оголошення зі змістом резолютивної частини ухвали від 17.10.2024, роздруківка означеного оголошення наявна в матеріалах справи.

28.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Енерготрейдинг», м.Дніпро надійшла заява б/н від 28.10.2024 про зупинення виконання за виконавчим документом до розгляду цієї заяви.

Листом від 28.10.2024 №905/503/22 помічника судді Шуть Анни повідомлено заявника, що у зв`язку з перебуванням судді Курило Г.Є. у відпустці з 24.10.2024 по 30.10.2024 (включно), вирішення питання щодо розгляду заяви б/н від 28.10.2024 про зупинення виконання за виконавчим документом буде вирішено після виходу судді Курило Г.Є. з відпустки. Означений лист направлено сторонам до електронних кабінетів в підсистемі «Електронний суд» та на їх електронні адреси.

28.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу, м.Київ надійшло клопотання про залишення без розгляду (повернення) заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг» внаслідок зловживання процесуальними правами по справі №905/503/22.

В судовому засіданні 31.10.2024 оголошувалась перерва до 12:30 год. 31.10.2024 для надання часу представникам відповідача ознайомитись із клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу, м.Київ про залишення без розгляду (повернення) заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг» внаслідок зловживання процесуальними правами по справі №905/503/22.

В судовому засіданні 31.10.2024 в режимі відеоконференції представники відповідача підтримали подану заяву, заперечили щодо задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу, м.Київ про залишення без розгляду (повернення) заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг» внаслідок зловживання процесуальними правами по справі №905/503/22.

Інші учасники справи в судове засідання 31.10.2024 не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд, розглянувши заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, зазначає наступне.

Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказано, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його корись, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено ст.1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати, а держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Суд зазначає, що виконання судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

За приписами частини 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково бо якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Згідно правової позиції, вкладеної в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц, наведені підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №910/9026/13 від 12.10.2018, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як вже зазначалось в обґрунтування заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню заявник посилається на те, що за ініціативою та рішенням ТОВ «Енерготрейдинг» у порядку, передбаченому статтею 601 Цивільного кодексу України та статтями 202, 203 Господарського кодексу України, заявою №24/10-14 від 14.10.2024 про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідачем було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ «Енерготрейдинг» та ТОВ «НВК «НОПЕК» на суму 484921,05 грн.

Відповідно до інформації, яка наявна у розділі «Трекінг» офіційного веб-порталу Акціонерного товариства «Укрпошта», заява №24/10-14 від 14.10.2024 про зарахування зустрічних однорідних вимог направлена відповідачем 14.10.2024 на юридичну адресу позивача: 04073, місто Київ, вул. Сирецька, 49-Г, трек-номер відстеження відправлення: №0315000122794; поштове відправлення було отримано представником позивача 29.10.2024.

За приписами частин 1, 2 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів частини 1 статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.3 ст.202 Господарського кодексу України).

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» Цивільного кодексу України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України), переданням відступного (стаття 600 Цивільного кодексу України), зарахуванням (стаття 601 Цивільного кодексу України), за домовленістю сторін (стаття 604 Цивільного кодексу України), прощенням боргу (стаття 605 Цивільного кодексу України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 Цивільного кодексу України), неможливістю виконання (стаття 607 Цивільного кодексу України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 601 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 202 Господарського кодексу України вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.

Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однією з сторін. Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з моменту, коли є у наявності всі умови для зарахування.

Разом з тим, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань.

Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема, статтею 203 Господарського кодексу України, статтею 601 Цивільного кодексу України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі №910/23246/17, від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі №910/21566/17, від 25.09.2019 у справі №910/21645/17, від 01.10.2019 у справі №910/12968/17, від 05.11.2019 у справі №914/2326/18.

Тобто, припинення зобов`язання зарахуванням можливе не тільки за умов однорідності та зустрічності вимог сторін, строк виконання яких настав, але й за обов`язкової їх безспірності. Адже, за відсутності безспірності вимог спір по боргу за договором повинен бути вирішений в порядку позовного провадження, а до цього спірна сума не може бути прийнята судом як зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки вказане зарахування не підтверджується належними та допустимими доказами (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №910/18256/17).

Верховний Суд у постанові від 26.11.2019 у справі №920/240/18, зокрема, зазначив, що зарахування є можливим лише у разі відсутності між сторонами спору щодо наявності підстав і розміру цих нарахувань, та чіткого встановленого розміру боргових зобов`язань, їх розмір повинен носити ясний та безспірний характер; у спірних правовідносинах між сторонами може мати місце зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності в зобов`язаннях сторін прозорості та безспірності.

Заявник наполягає, що 23 вересня 2024 року направив на адресу ТОВ «НВК «НОПЕК» лист-вимогу № 2409/В-1 від 23.09.2024 про сплату інфляційних витрат та 3% річних за договором №02/11-1-НОПЕК поставки вугільної продукції від 02.11.2020, у якому ТОВ «Енерготрейдинг» вимагає від ТОВ «НВК «НОПЕК» сплатити грошові кошти нарахованих 3% річних та інфляційних витрат у сумі 598310,71 грн протягом 7 календарних днів з дати отримання листа-вимоги; вказаний лист-вимогу ТОВ «НВК «НОПЕК» отримало 06 жовтня 2024 року, тобто семиденний термін закінчився 13 жовтня 2024 року.

В заяві №24/10-14 від 14.10.2024 про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідачем зазначено, що з моменту (дати) направлення цієї заяви зустрічні однорідні вимоги (грошові зобов`язання) ТОВ «Енерготрейдинг» та ТОВ «НВК «НОПЕК» в сумі 484921,05грн є припиненими, а саме:

- 1- грошові зобов`язання ТОВ «Енерготрейдинг» перед ТОВ «НВК «НОПЕК» у сумі 484921,05 грн відповідно до рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 у справі №905/503/22 (у тому числі: 3% річних у сумі 91600,52 грн, інфляційні витрати у сумі 386154,21 грн, а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 7166,32 грн) виконані (припинені) у повному обсязі.

-2- грошові зобов`язання ТОВ «НВК «НОПЕК» перед ТОВ «Енерготрейдинг» виконані (припинені) частково у сумі 484921,05 грн, а саме нарахованих згідно Листа-Вимоги №2409/В-1 від 23.09.2024 про сплату інфляційних витрат та 3% річних за Договором №02/11-1-НОПЕК поставки вугільної продукції від 02.11.2020 3% річних у сумі 159835,27грн та частини інфляційних витрат у розмірі 325085,78грн. Залишок невиконаних грошових зобов`язань ТОВ «НВК «НОПЕК» перед ТОВ «Енерготрейдинг» становить за Договором №02/11-1-НОПЕК поставки вугільної продукції від 02.11.2020 - основна сума боргу у розмірі 2504394,78 грн, і згідно Листа-Вимоги № 2409/В-1 від 23.09.2024 - інфляційні витрати у розмірі 113389,66 грн. (всього 2617784,44 грн).

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави звільнення від доказування, зокрема обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Згідно ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Поряд з цим, заявником не доведено, що є рішення суду, яке набрало законної сили про стягнення з ТОВ «НВК «НОПЕК» на користь ТОВ «Енерготрейдинг» за договором №02/11-1-НОПЕК поставки вугільної продукції від 02.11.2020 інфляційних витрат та 3% річних на суму 598310,71 грн, водночас, в матеріалах справи відсутній лист-вимога №2409/В-1 вiд 23.09.2024, на яку посилається заявник в обґрунтування своєї заяви.

Суд зауважує, що дослідження правомірності нарахування інфляційних витрат та 3% річних ТОВ «Енерготрейдинг» за неналежне виконання ТОВ «Науково-виробнича компанія «Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу» умов договору про постачання вугільної продукції №02/11-1-НОПЕК від 02.11.2020, встановлення обставин застосування відповідальності згідно ст.625 Цивільного кодексу України, не є завданням суду під час розгляду заяви у порядку ст.328 Господарського процесуального кодексу України в межах справи №905/503/22.

Враховуючи імперативні приписи ст. 129-1 Конституції України та ст. 326 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, норма ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України визначає можливість припинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили, лише внаслідок наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення, втім не встановлює процесуального механізму вирішення судом спору про право на цій стадії господарського процесу.

Обставини, на підставі яких господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, мають бути безспірними та безпосередньо засвідчувати факт припинення зобов`язань боржника, адже в іншому випадку між сторонами з цього приводу виникає спір про право, який не можливо вирішити лише шляхом застосування процесуальної норми.

Для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог необхідною умовою є фактична та правова визначеність відносин між сторонами, що стосуються встановлення та виконання взаємних зустрічних прав та обов`язків.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 зазначив, що безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.

Суд відзначає, що сам по собі факт незгоди іншої сторони із безспірністю визначених в заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог сум не є правовою підставою для спростування такого правочину, однак, коли про такі обставини вказують дії самого ініціатора зарахування, то, відповідно, породження ним (зарахуванням) правових наслідків не може мати місце, у зв`язку з відсутністю правової визначеності у таких діях.

З огляду на наведене, судом встановлені неузгодженість стосовно зустрічного зобов`язання та відсутність безспірності заявлених однорідних вимог, тому судом не приймається заява №24/10-14 від 14.10.2024 про зарахування зустрічних однорідних вимог, як підстава для визнання наказу Господарського суду Донецької області від 04.06.2024 таким, що не підлягає виконанню.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні заяви б/н від 15.10.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг», м.Дніпро про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Водночас, 28.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Енерготрейдинг», м.Дніпро надійшла заява б/н від 28.10.2024 про зупинення виконання за виконавчим документом до розгляду цієї заяви.

Положеннями ч. 3 ст.328 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Ухвалою суду від 17.10.2024 суд у задоволенні клопотання викладеного у заяві б/н від 15.10.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро про зупинення виконання за виконавчим документом наказом Господарського суду Донецької області від 04.06.2024 у справі №905/503/22, до розгляду цієї заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, відмовив.

Враховуючи, що з 24.10.2024 по 30.10.2024 (включно) суддя Курило Г.Є. перебувала у відпустці, а заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню від 15.10.2024 розглядається 31.10.2024, суд відмовляє у задоволенні заяви ТОВ «Енерготрейдинг» б/н від 28.10.2024 про зупинення виконання за виконавчим документом до розгляду цієї заяви.

Поряд з цим, Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу, м.Київ заявлено клопотання б/н від 28.10.2024 про залишення без розгляду (повернення) заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг» внаслідок зловживання процесуальними правами по справі №905/503/22.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Проте, всупереч вимог ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, позивач не надав суду доказів направлення клопотання б/н від 28.10.2024 про залишення без розгляду (повернення) заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг» внаслідок зловживання процесуальними правами по справі №905/503/22 відповідачу засобами ЄСІТС, про що відповідальними працівниками суду складено акт від 28.10.2024.

Згідно з частиною 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на те, що при подачі клопотання від 28.10.2024 про залишення без розгляду (повернення) заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг» внаслідок зловживання процесуальними правами по справі №905/503/22 не дотримано вимог встановлених частиною 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов до висновку повернути без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу, м.Київ від 28.10.2024 про залишення без розгляду (повернення) заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг» внаслідок зловживання процесуальними правами по справі №905/503/22 заявнику.

Оскільки клопотання від 28.10.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу, м.Київ надійшло через підсистему «Електронний суд» і засобами поштового зв`язку не надсилалась, припис ч.4 ст.170 Господарського процесуального кодексу України щодо її фізичного повернення заявнику не може бути виконаний судом.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 43, 170, 232, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготрейдинг, м.Дніпро від 28.10.2024 про зупинення виконання за виконавчим документом (наказом Господарського суду Донецької області від 04.06.2024 у справі №905/503/22) до розгляду заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Повернути без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу, м.Київ від 28.10.2024 про залишення без розгляду (повернення) заяви ТОВ «Енерготрейдинг» внаслідок зловживання процесуальними правами по справі №905/503/22.

Відмовити у задоволенні заяви б/н від 15.10.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготрейдинг», м.Дніпро про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 31.10.2024 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали складено та підписано 04.11.2024.

Суддя Г.Є. Курило