ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/479/24
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження,
до відповідача: Хустська міська рада, код ЄДРПОУ 34005221, 90400, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, буд. 27,
про визнання укладеною додаткової угоди,
Без виклику учасників справи,
в с т а н о в и в:
Приватне акціонерне товариство «ХУСТСЬКИЙ КАР`ЄР», далі також Позивач, звернувся з позовом до Хустської міської ради, далі також Відповідач, з вимогою про визнання укладеною додаткової угоди №1 до Договору оренди землі №67 від 29.05.2020 року, кадастровий номер 2125387100:01:014:0056, у запропонованій Позивачем редакції.
Позивачем вимога обґрунтована тим, що 29.11.2023 року Позивач звернувся до Хустської міської ради з пропозицією про внесення змін до договору стосовно перерахунку розміру орендної плати з урахуванням п. 284.4 ст. 284 Податкового кодексу України та надіслав проект відповідної додаткової угоди (вих. №89 від 29.11.2023). Натомість Відповідачем не дотримано порядок і строки погодження і внесення змін до договору, що визначені приписами ст. 188 Господарського кодексу України, про результати розгляду пропозиції не повідомив, що спонукало Позивача звернутися до суду з цим позовом.
Описова частина рішення.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.05.2024 в межах даної справи прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
В подальшому, 05.06.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача (вх. №02.3.1-02/4631/24 від 05.06.2024 року).
Також, 20.08.2024 на адресу суду надійшли пояснення на відзив від позивача (вх. №02.3.1-02/6468/24 від 20.08.2024 року), в яких він просить позовні вимоги задовольнити повністю, спростовуючи доводи відповідача, викладені ним у своєму відзиві.
28.08.2024 на адресу суду надійшло клопотання від відповідача (вх. №02.3.1-02/6655/24 від 28.08.2024 року), в якому останній просить у задоволенні позову ПАТ "ХУСТСЬКИЙ КАР`ЄР" - відмовити повністю.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі, наявних у справі.
Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суть спору за позицією Позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем проводиться видобувна діяльність на земельній ділянці, яка була надана в оренду на підставі договору оренди землі №67 від 29.05.2020, укладеного між Рокосівською сільською радою і ПАТ "ХУСТСЬКИЙ КАР`ЄР". Відповідно до п. 1 такого договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення комунальної власності площею 7.0155 га з кадастровим номером 2125387100:01:014:0056 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користування надрами, яка розташована в с. Рокосово, ур. Промзона 1 Закарпатської області. Пунктом 9 договору оренди визначено, що оренда плата вноситься орендарем у розмірі 5.05% від визначеної нормативно грошової оцінки земельної ділянки.
Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано Рокосівською сільською радою Хустського району 01.06.2020, номер запису про право 36736749437. Надалі, листом від 02.05.2023 №1288/02-16 Виконавчий комітет Хустської міської ради повідомив, що відповідно до ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" в порядку ст. 148 ЗКУ, власником вищевказаної земельної ділянки стала Хустська міська рада.
Відповідно до витягу №НВ-2100013682023 із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданого ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2125387100:01:014:0056 на 2023 рік склала 9 743 067.50 грн. Відтак, 29.11.2023 позивач звернувся до Хустської міської ради з пропозицією про внесення змін до договору стосовно перерахунку розміру орендної плати з урахуванням п. 284.4 ст. ПКУ та надіслав відповідачу проект відповідної додаткової угоди до договору, текст якої розміщений в позовній заяві.
За твердженням позивача, відповідач листом від 06.12.2023 №3169/02-17 відмовив у внесенні змін до договору оренди, що і стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою з позовними вимогами щодо визнання укладеною між сторонами спору додаткової угоди №1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №67 від 29.05.2020, кадастровий номер №2125387100:01:014:0056 у запропонованій позивачем редакції.
Позиція відповідача у справі.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов від відповідача, останній просить у задоволенні позову ПАТ «ХУСТСЬКИЙ КАР`ЄР», код ЄДРПОУ - 05467613, 90410, Промзона, 1, с. Рокосово, Хустського району Закарпатської області, з вимогою про визнання укладеною додаткової угоди №1 до договору оренди землі №67 від 29.05.2020 у запропонованій позивачем редакції - відмовити повністю.
У своєму відзиві відповідач вказує, що норми п. 284.4 ст. 284 ПКУ стосуються сплати земельного податку. За твердженням відповідача, оскільки в позивача вказана вище земельна ділянка перебуває в користуванні на умовах оренди, то норми ст. 284 ПКУ не можуть бути застосовані, натомість застосовуються норми ст. 288 ПКУ.
Крім того, відповідач вказує, що норми п. 284.4 ст. 284 ПКУ стосуються лише підприємств, які за своїми ознаками належать до гірничих підприємств, оскільки добування корисних копалин є невід`ємною складовою їх статусу. Додатково відповідач зазначає, що за змістом п. 284.4 ст. 284 ПКУ, у випадку внесення змін до договору оренди з посиланням на нього плата за землю встановлюється у розмірі 25 відсотків саме ставки податку для такої земельної ділянки, визначеної органом місцевого самоврядування, а не ставки орендної плати, яка була погоджена сторонами у договорі.
Мотивувальна частина рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи та давши їм правову оцінку, судом встановлено таке.
Спеціальним дозволом на користування надрами №801 від 20.02.1997 підтверджується, що ПАТ "Хустський кар`єр" наділяється правом видобування андезитів, придатних для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового, відсіви від подрібнення андезитів придатні для дорожнього будівництва, рекультивації, благоустрою та планування. Судом встановлено, що такий дозвіл є дійсним до 20.02.2037 року.
Актом про надання гірничого відводу №3379 від 22.10.2018 засвідчується надання гірничого відводу ПАТ "Хустський кар`єр" з метою розробки ділянок Центральна та Західна Рокосівського родовища андезитів, який знаходиться у Хустському районі Закарпатської області.
Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що 29.05.2020 між Рокосівською сільською радою (далі - орендодавець) і ПАТ "Хустський кар`єр" (далі - орендар) укладено договір оренди землі №67, відповідно до п. 1 якого, орендодавець, на підставі протоколу земельних торгів від 29.05.2020 №1 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення комунальної власності площею 7.0155 га з кадастровим номером 2125387100:01:014:0056 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (КВЦПЗ 11.01), яка розташована в с. Рокосово, ур. "Промзона 1" Закарпатської області.
Згідно приписів п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка із земель несільськогосподарського призначення комунальної власності для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, загальною площею 7.0155 га. Кадастровий номер земельної ділянки: 2125387100:01:014:0056. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): 11.01 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами.
Земельна ділянка передається в оренду вільна від забудови (п. 4 договору оренди).
Згідно п. 5 договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2125387100:01:014:0056 на дату укладення договору становить 8 462 958.85 грн. і підлягає щорічній індексації.
Договір укладено на 49 років (п. 8 договору).
Оренда плата за користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на земельних торгах згідно з протоколом земельних торгів від 29.05.2020 у розмірі річної орендної плати 5.05% нормативної грошової оцінки земельної ділянки чинної на базовий податковий (звітний) період, що становить 427 379.43 грн., підлягає сплаті переможцем не пізніше 3 банківських днів з дня укладення договору оренди землі.
Річна орендна плата за наступні роки сплачується орендарем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Рокосівської сільської ради Закарпатської області у розмірі 5.05% (розмір орендної плати визначається за результатами проведення земельних торгів), від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель (п. 9 договору оренди).
Відповідно до приписів п. 10 договору оренди, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Нормою п. 11 передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у такі строки: за перший рік - не пізніше 3 банківських днів з дня укладення договору оренди; починаючи з наступного року - відповідно до ПКУ.
Також п. 13 договору оренди передбачено, що розмір орендної переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених ПКУ, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; зміни в законодавстві, якими регулюється порядок нарахування та сплати орендної плати за землю; орендодавець може в односторонньому порядку змінювати розмір орендної ставки у разі зміни розміру земельного податку та орендних ставок затверджених в установленому порядку; в інших випадках, передбачених законом.
Приписами п. 15 договору оренди передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами.
Цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (п. 16 договору оренди).
Пунктом 28 договору оренди передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря зокрема: своєчасного та повного внесення орендної плати.
Разом з тим, пунктом 31 договору передбачено, що орендар зобов`язаний зокрема: самостійно щорічно обчислювати орендну плату з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за станом на 1 січня поточного року, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями; своєчасно та в повному обсязі вносити оренду плату.
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку (п. 36 договору).
Такий договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п. 43 договору оренди).
Витягом №НВ-2100013682023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого станом на 17.01.2023, підтверджується нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2125387100:01:014:0056 у розмірі 9 743 067.50 грн.
Листом Виконавчого комітету Хустської міської ради №1288/02-16 від 02.05.2023, адресованого позивачу, підтверджується зміна власника земельної ділянки площею 7.0155 га, кадастровий номер - 2125387100:01:014:0056 за адресою: с. Рокосово, урочище Промзона, 1, на - Хустську міську раду, код ЄДРПОУ - 34005221.
Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованою станом на 02.05.2024 підтверджується, що актуальним власником земельної ділянки кадастровий номер 2125387100:01:014:0056 площею 7.0155 га за адресою: Закарпатська область, Хустський район, с. Рокосово, урочище Промзона, 1 являється - Хустська міська рада, а орендарем такої земельної ділянки являється - ПАТ "Хустський кар`єр".
Судом встановлено, що позивачем направлявся відповідачу лист №89 від 29.11.2023, в якому він просив з урахуванням п. 284.4 ПКУ здійснити перерахунок розміру орендної плати та внести відповідні зміни шляхом підписання додаткових угод до договорів. Додатками до такого листа позивач долучав проекти додаткових угод, зокрема додаткову угоду №1 від 29.11.2023 року. Крім того, позивачем направлявся відповідачу розрахунок, згідно даних якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 2125387100:01:014:0056 становить 9 743 067.50 грн. Річний розмір орендної плати за вищезазначену земельну ділянку становить 123 006.23 грн.
У відповідь на даний лист, відповідачем направлявся позивачу відповідний лист - відповідь №3169/0217 від 06.12.2023, в якому він зазначав, що норми ст. 284 ПКУ зі змінами та доповненнями в редакції від 07.02.2023 стосуються сплати земельного податку, а у позивача земельні ділянки за адресою: с. Рокосово, урочище Промзона 1 перебувають в користуванні на умовах оренди. Відтак, на переконання відповідача, в даному випадку не можуть бути застосовані норми ст. 284 ПКУ, натомість застосовуються норми ст. 288 ПКУ.
Висновки суду та норми права, які підлягають застосуванню.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Стаття 193 Господарського кодексу України регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Статтею 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
У відповідності до ст. 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Приписами ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
За змістом ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст. 126 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України Про оренду землі).
Частиною першою статті 15 Закону "Про оренду землі" визначено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.
Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що дійсно 29.05.2020 між Рокосівською сільською радою (далі - орендодавець) (актуальним власником земельної ділянки на даний момент є Хустська міська рада) і ПАТ "Хустський кар`єр" (далі - орендар) укладено договір оренди землі №67, відповідно до п. 1 якого, орендодавець, на підставі протоколу земельних торгів від 29.05.2020 №1 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення комунальної власності площею 7.0155 га з кадастровим номером 2125387100:01:014:0056 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (КВЦПЗ 11.01), яка розташована в с. Рокосово, ур. "Промзона 1" Закарпатської області.
Договір укладено на 49 років (п. 8 договору).
Річна орендна плата за наступні роки сплачується орендарем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Рокосівської сільської ради Закарпатської області у розмірі 5.05% (розмір орендної плати визначається за результатами проведення земельних торгів), від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель (п. 9 договору оренди).
Відповідно до приписів п. 10 договору оренди, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Нормою п. 11 передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у такі строки: за перший рік - не пізніше 3 банківських днів з дня укладення договору оренди; починаючи з наступного року - відповідно до ПКУ.
Суд також підкреслює увагу сторін, що спеціальним дозволом на користування надрами №801 від 20.02.1997 підтверджується, що ПАТ "Хустський кар`єр" наділяється правом видобування корисних копалин, а саме андезитів, придатних для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового, відсіви від подрібнення андезитів придатні для дорожнього будівництва, рекультивації, благоустрою та планування. Судом встановлено, що такий дозвіл є дійсним до 20.02.2037 року.
Актом про надання гірничого відводу №3379 від 22.10.2018 засвідчується надання гірничого відводу ПАТ "Хустський кар`єр" з метою розробки ділянок Центральна та Західна Рокосівського родовища андезитів, який знаходиться у Хустському районі Закарпатської області.
Видобувна діяльність проводиться позивачем зокрема на земельній ділянці, яка була надана в оренду на підставі договору оренди землі №67 від 29.05.2020, укладеного між Рокосівською сільською радою (актуальний власник - Хустська міська рада) та ПАТ "Хустський кар`єр".
Підставою для подання даного позову є посилання позивачем на те, що Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", пунктом 50 якого статтю 284 ПКУ доповнено пунктом 284.4. такого змісту: "п. 284.4. Плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 ПКУ".
Згідно положень ст. 1 Гірничого закону України, гірнича (гірничодобувна) промисловість - комплекс галузей важкої промисловості з розвідування родовищ корисних копалин, їх видобутку з надр землі та збагачення. Гірниче підприємство - цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар`єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо). Кар`єр - гірниче підприємство, що добуває рудні та нерудні корисні копалини відкритим способом. Корисні копалини - природні мінеральні речовини, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки.
Приписами ст. 19 вищевказаного Гірничого закону України передбачено, що гірничі роботи проводяться за спеціальним дозволом (ліцензією) на користування надрами, який видається згідно з законодавством.
Документами, що дають право на проведення гірничих робіт зокрема є: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу (для гірничих об`єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом) (ст. 24 Гірничого Закону України).
Земельна ділянка, на якій позивач проводить свою господарську діяльність, була передана йому в оренду саме для добувної промисловості (п. 1 договору). Така ділянка передавалася для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, яка розташована в с. Рокосово, ур. Промзона 1 Закарпатської області, про що також свідчать умови договору оренди.
Приписами ст. 66 Земельного кодексу України передбачено, що до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Згідно положень ст. 17 Кодексу України про надра, гірничий відвід - це частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Гірничий відвід надається виключно для гірничих об`єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом, а саме шахт та рудників.
Надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра (ст. 18 Кодексу України про надра).
Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача, висловлені ним у своєму відзиві на позовну заяву, що норми п. 284.4 ст. 284 ПКУ стосуються підприємств, які за своїми ознаками належать до гірничих підприємств, оскільки добування корисних копалин є невід`ємною складовою їх статусу та яким позивач не являється. Суд зазначає, що вказаними вище доказами (зокрема спецдозволом та актом про надання гірничого відводу), на виконання імперативних приписів ст. ст. 1, 19, 24 Гірничого закону України, ст. 66 ЗКУ, і підтверджується, що позивач є підприємством, яке здійснює гірничу та видобувну діяльність та підпадає під ознаки гірничодобувного підприємства. Крім того, згідно даних виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яка міститься в матеріалах справи, різновидами діяльності позивача є саме добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; добування піску, гравію, глин і каоліну; надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар`єрів.
Відтак, суд зазначає, що на позивача розповсюджуються норми п. 284.4. ПКУ, як на гірничодобувне підприємство відповідно до суб`єктного складу.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України та п. 14.1.147. ст.14 Податкового кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Суд зазначає, що поняття "плати за землю" наведено у підпункті 147 пункту 14.1. ст. 14 ПКУ, відповідно до якої платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Приписами ст. 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками плати за землю є: платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Об`єктами оподаткування платою за землі є: об`єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (ст. 270 Податкового кодексу України).
Таким чином, суд зазначає, що поняття "плата за землю" має дві форми і справляється, як у формі земельного податку, так і формі орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України).
Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Пунктом 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом або площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).
Пунктом 288.4 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Також, відповідно до положень п. 288.5. Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; 288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Згідно п. 284.4. Податкового кодексу України, плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.
Приписами ст. 274 ПКУ врегульовано, що ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності).
Витягом №НВ-2100013682023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого станом на 17.01.2023, який міститься у матеріалах справи, підтверджується нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2125387100:01:014:0056, на якій позивачем здійснюється видобувна діяльність, у розмірі 9 743 067.50 грн.
Відтак, суд висновує, що у п. 284.4 ст. 284 ПКУ визначено розмір плати за землю відповідної категорії (землі промисловості відповідно до положень ст. 66 Земельного кодексу України) в тому числі у формі орендної плати за користування землями державної та комунальної власності, що має наслідком можливість внесення змін у договірні відносини між учасниками даного спору. Факт використання позивачем, гірничодобувним підприємством, орендованої спірної земельної ділянки з метою видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, надає йому право на визначення розміру орендної плати згідно п. 284.4 ст. 284 ПКУ.
Статтею 30 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору - спір розглядається в судовому порядку.
Статтею 188 ГКУ встановлено, що сторона договору. яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20 - денний строк після пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, або у випадку неодержання у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована особа має право передати спір на вирішення суду.
Згідно загальних положень ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Приписами ст. 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (ч. 4 ст. 652 ЦКУ).
У статті 653 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки зміни або розірвання договору. Так, зокрема, У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з листом №89 від 29.11.2023, в якому він просив з урахуванням п. 284.4 ПКУ здійснити перерахунок розміру орендної плати та внести відповідні зміни шляхом підписання додаткових угод до договорів. Додатками до такого листа позивач долучав проекти додаткових угод, зокрема додаткову угоду №1 від 29.11.2023 року. Крім того, позивачем направлявся відповідачу розрахунок, згідно даних якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 2125387100:01:014:0056 становить 9 743 067.50 грн. Річний розмір орендної плати за вищезазначену земельну ділянку становить 123 006.23 грн.
У відповідь на даний лист, відповідачем направлявся позивачу відповідний лист №3169/0217 від 06.12.2023, в якому він зазначав, що норми ст. 284 ПКУ зі змінами та доповненнями в редакції від 07.02.2023 стосуються сплати земельного податку, а у позивача земельні ділянки за адресою: с. Рокосово, урочище Промзона 1 перебувають в користуванні на умовах оренди. Відтак, на переконання відповідача, в даному випадку не можуть бути застосовані норми ст. 284 ПКУ, натомість застосовуються норми ст. 288 ПКУ.
Суд не погоджується з доводами відповідача, висловленими ним у своєму листі - відмові від 06.12.2023 та у відзиві. Зокрема, суд відхиляє твердження відповідача щодо того, що норми п. 284.4 ст. 284 ПКУ стосуються сплати земельного податку. Дане твердження спростовується тим, що поняття "плати за землю" наведено у підпункті 147 пункту 14.1. ст. 14 ПКУ, відповідно до якої платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Відтак, позивач, як орендар земельної ділянки, де він проводить в якості гірничодобувного підприємства видобувну діяльність з метою видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, має право на застосування правил, визначених п. 284.4 ст. 284 ПКУ.
Суд також і відхиляє доводи відповідача, висловлені ним у відзиві, що у випадку внесення змін до договору оренди з посиланням на нього плата за землю встановлюється у розмірі 25 відсотків саме ставки податку для такої земельної ділянки, а не ставки орендної плати, яка була погоджена сторонами у договорі. Суд звертає увагу сторін, що згідно вказаного вище визначення "плата за землю" це є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
З аналізу наведених положень чинного законодавства вбачається, що плата за землю за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною і її зміна може бути підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки. Подібні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №635/4233/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.02.2022 у справі №904/4748/20.
Щодо внесення змін у договір шляхом укладення додаткової угоди і проведеного розрахунку.
Відповідно ч. 1 ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Позивач звернувся до відповідача, а згодом і до суду з позовною вимогою визнання укладеною між ним та відповідачем додаткової угоди №1 про внесення змін до договору оренди №67 від 29.05.2020 року, кадастровий номер 2125387100:01:014:0056 у запропонованій позивачем редакції, яка міститься зокрема у тексті позовної заяви.
Зокрема позивач, пропонував відповідачу внести зміни до п. 9 договору оренди №67 від 29.05.2020 року, шляхом викладення даного пункту в новій редакції. Зокрема, в даному пункті міститься положення про те, що орендна плата вноситься орендарем щомісячно рівними частинами в сумі 10 250.52 грн. Обчислення розміру орендної плати здійснюється із розрахунку 5.05% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки та на підставі п. 284.4 ПКУ у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до п. 274.1 ст. 274, підпункту 288.5.1 п. 288.5 ст. 288, ст. 289 ПКУ. Розрахунок орендної плати наведений у додатку №1 до додаткової угоди №1, в якому зазначено, що річний розмір орендної плати за вищезазначену ділянку становить 123 006.23 грн.
Суд здійснив арифметичну перевірку вказаних розрахунків і встановив, що вони проведені коректно (9 743 067.50 грн. нормативно-грошова оцінка спірної ділянки Х 5.05% Х 25 % = 123 006.23 (річна орендна плата) / 12 =10 250.52 грн. (місячна орендна плата).
Разом з тим, суд вивчивши умови додаткової угоди №1 про внесення змін до договору оренди землі №67 від 29.05.2020 зазначає, що п. 4 такої додаткової угоди передбачено, що така додаткова угода є невід`ємною частиною договору, набуває чинності після підписання сторонами відповідно до вимог чинного законодавства України.
Однак, як вже зазначав суд, у статті 653 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки зміни або розірвання договору. Так, зокрема, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відтак, суд зазначає, що п. 4 даної додаткової угоди підлягає редагуванню, така угода набуває чинності після набрання рішенням законної сили.
У відповідності до вищевказаного, даний позов підлягає до задоволення частково.
Щодо обґрунтованості рішення.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 9 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову частково.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).
Відтак, на відповідача покладається 3028.00 гривень витрат на оплату судового збору. Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
п о с т а н о в и в:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати укладеною між Приватним акціонерним товариством «ХУСТСЬКИЙ КАР`ЄР», код ЄДРПОУ - 05467613, 90410, Промзона, 1, с. Рокосово, Хустського району Закарпатської області, і між Хустською міською радою, код ЄДРПОУ 34005221, 90400, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, буд. 27, додаткову угоду №1 про внесення змін до договору оренди землі №67 від 29.05.2020, кадастровий номер 2125387100:01:014:0056, у такій редакції:
"ДОДАТКОВА УГОДА №1
про внесення змін до договору оренди землі №67 від 29.05.2020 року
Кадастровий номер 2125387100:01:014:005б
м. Хуст, Закарпатська обл. 29 листопада 2023 р.
Орендодавець: Хустська, міська рада, код ЕДРПОУ 34005221, місцезнаходження: 90400, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, буд. 27, в особі
Орендар: Приватне акціонерне товариство «Хустський кар`єр» (далі - ПрАТ «Хустський кар`єр»), код ЕДРПОУ 05467613, місцезнаходження: 90410, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Рокосово, Промзона, 1, в особі директора Васька Юрія Васильовича, що діє на підставі статуту, з другого боку, уклали цю додаткову угоду до договору оренди землі №67 від 29.05.2020 року, про нижченаведене:
1. У зв`язку з набранням чинності Закону України від 07.12.2017 року №2245-VIII «Про
внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», пунктом 50 якого статтю 284 ПК України доповнено пунктом 284.4 такого змісту: « 284.4. Плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу» та згідно з пунктом 13 договору оренди землі №67 від 29.05.2020 року, сторони погодили внести зміни до договору оренди землі №67 від 29.05.2020 року, а саме:
- пункт 9 розділу «Орендна плата» викласти в наступній редакції:
« 9. Орендна плата вноситься Орендарем щомісячно рівними частинами в сумі 10 250,52 грн. за реквізитами: місцевий бюджет м. Хуст - 18010600, р/р IBAN цА868999980334169812000007495, код 37975895, казначейство України (ЕАП), МФО 899998. Обчислення розміру орендної плата здійснюється із розрахунку 5,05% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки та на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288, статті 289 Податкового кодексу України. Розрахунок орендної плати наведеного у додатку №1 до додаткової угоди №1 до договору оренди землі №67 від 29.05.2020 року, який є її невід`ємною частиною. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору».
2. Додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі №67 від 29.05.2020 року. Додаткова угода укладена та підписана сторонами у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - у Орендаря.
З. Усі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у попередній редакції і сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.
4. Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору, набуває чинності після набрання рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі №907/479/24 законної сили".
Реквізити сторін
Орендодавець Орендар
Хустська міська рада ПрАТ «Хустський кар`єр»
Код ЕДРПОУ 34005221 Код ЕДРПОУ 05467613
90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. 90410, Закарпатська область,
900-річчя Хуста, буд. 27 Хустський район, с. Рокосово,
Промзона, 1
Підписи сторін
Орендодавець Орендар
М.П. М.П.
Додаток №1
РО3РАХУНОК
Відповідно до витягу N°НВ-2100013682023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 2125387100:01:014:0056 становить 9 743 067,50 (дев`ять мільйонів сімсот сорок три тисячі шістдесят сім гривень 50 коп.). У зв`язку з набранням чинності Закону України від 07.12.2017 року №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», пунктом 50 якого статтю 284 ПК України доповнено пунктом 284.4 такого змісту: « 284.4. Плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу», річний розмір орендної плати за вищезазначену земельну ділянку становить 123 006,23 грн.
Підписи сторін
Орендодавець Орендар
Ю.В. Васько
М.П. М .П.».
3. Судові витрати покласти на відповідача.
4. Стягнути з Хустської міської ради, код ЄДРПОУ 34005221, 90400, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, буд. 27, на користь Приватного акціонерного товариства «ХУСТСЬКИЙ КАР`ЄР», код ЄДРПОУ - 05467613, 90410, Промзона, 1, с. Рокосово, Хустського району Закарпатської області, сплачений судовий збір у розмірі 3028.00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
5. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 09.09.2024 року.
Суддя П. Д. Пригуза
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2024 |
Оприлюднено | 10.09.2024 |
Номер документу | 121463127 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Пригуза П. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні