Рішення

від 22.08.2024 по справі 918/505/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/505/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрейдпроект"

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація"

про стягнення заборгованості в розмірі 1 091 724,81 грн

Секретар судового засідання Шилан І.С.

в засіданні приймали участь:

від позивача: Онопрієнко Ю.О. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Зудінов О.О. (в режимі відеоконференції)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтрейдпроект" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" про стягнення заборгованості, що виникла у зв`язку з неналежним виконанням Договору підряду №01/08 від 08.11.2022, в розмірі 1 091 724,81 грн, в тому числі: 823 080,80 грн основного боргу, 253 087,78 грн пені, 15 556,23 грн інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 29.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.06.2024.

Ухвалою суду від 20.06.2024 закрито підготовче провадження у справі 918/505/24, призначено справу до судового розгляду по суті на 01.08.2024.

В судовому засіданні 01.08.2024 оголошено перерву до 20.08.2024.

В судовому засіданні 20.08.2024 представники сторін виступили у судових дебатах, оголошено перерву до 22.08.2024.

В судовому засіданні 22.08.2024 представник позивача просив заявлені вимоги задоволити повністю. Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

22.08.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

08.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будтрейдпроект" (надалі - підрядник) та Товариством з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" (надалі - замовник) було укладено та підписано Договір підряду №01/08 (надалі - Договір).

Згідно пункту 1.1. Договору підрядник зобов`язується за завданням замовника власними силами і засобами зі своїх матеріалів/обладнання виконати роботи (далі - роботи), на об`єкті замовника, повний перелік яких визначений в Кошторисі та/або Договірній ціні та/або локальному кошторисі, який є відповідним додатком до даного Договору, а Замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість у строки та на умовах, що визначаються даним Договором.

У відповідності до п. 1.3. Договору сторони визначили базовий перелік робіт, що можуть виконуватись підрядником протягом строку дії цього Договору та тарифи на них в Додатку №1.

За приписами п. 1.4. Договору роботи проводяться на Об`єкті замовника, адреса якого визначена у відповідному додатку до даного Договору.

08.11.2022 між сторонами підписано Додаток №1 до Договору підряду №01/08 від 08 листопада 2022 року (надалі - Додаток № 1).

Так, п. 1 Додатку № 1 підрядник зобов`язується відповідно до умов Договору, Додатку №1, Додатку №2 (Кошторис ремонтних робіт) виконати Роботи/надати Послуги (надалі - Роботи/Послуги), а Замовник зобов`язується прийняти вказані Роботи/Послуги та оплатити їх.

Підпунктом 2.1. п. 2 Додатку № 1 встановлено найменування робіт / послуг, а саме: ремонт офісного приміщення здійснюється за адресою: 33028, Рівненська обл., м. Рівне, Майдан Незалежності, буд. 3, загальною вартістю 2 301 539,17 грн без ПДВ, включаючи ПДВ 460 307,83 грн, всього з ПДВ 2 761 847,00 грн.

Згідно пункту 4 Додатку № 1 загальна вартість робіт / послуг виконавця за даним Додатком складає: 2 761 847,00 грн (два мільйони сімсот шістдесят одна тисяча вісімсот сорок сім), в т.ч. ПДВ 20% - 460 307,83 грн. Сторони погодили наступний порядок оплати робіт / послуг підрядника передбачених цим Додатком:

4.1. Перший платіж: аванс у розмірі 1 532 699,10 грн (один мільйон п`ятсот тридцять дві тисячі шістсот дев`яносто дев`ять), в т.ч. ПДВ 20 % - 255 499,85 грн., де 80 % вартості матеріалів у розмірі 1 126 632,00 грн (один мільйон сто двадцять шість тисяч шістсот тридцять дві) та 30 % вартості робіт у розмірі 406 067,10 (чотириста шість тисяч шістдесят сім). Замовник зобов`язується сплатити протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання даного Додатку.

4.2. Другий платіж: аванс у розмірі 30% вартості робіт у розмірі 406 067,10 грн (чотириста шість тисяч шістдесят сім гривень 10 коп.). Замовник зобов`язується сплатити протягом 21 (двадцять один) календарний день з дати підписання даного Додатку.

4.3. Наступні розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання Акту здачі - приймання виконаних робіт / наданих послуг та рахунку виконавця у розмірі 823 080,80 грн (вісімсот двадцять три тисячі вісімдесят гривень 80 коп.), т.ч. ПДВ 20% - 137 180,13 грн.

За приписами п. 5 Додатку № 1 період виконання робіт / надання послуг за цим Додатком: 60 (шістдесят) календарних днів з наступного дня після здійснення замовником попередньої оплати, з можливістю дострокового виконання.

По закінченню періоду виконання робіт / надання послуг за цим Договором сторони підписують відповідний Акт здачі - приймання виконаних робіт / наданих послуг. З усіх питань, що не врегульовані цим Додатком, сторони керуються положеннями Договору та чинного законодавства України (п. 6, 7 Додатку № 1).

Вказаний Договір та Додаток № 1 підписаний представниками сторін та скріплені відтисками печаток товариств.

На виконання умов Договору та Додатку № 1, 08.11.2022 ТДВ "Рівнефармація" оплатило ТОВ "Будтрейдпроект" перший платіж в розмірі 1 532 699,10 грн (один мільйон п`ятсот тридцять дві тисячі шістсот дев`яносто дев`ять грн 10 коп.). В подальшому ТДВ "Рівнефармація" перерахувало для ТОВ "Будтрейдпроект" другий платіж у розмірі 406 067,10 грн.

Вказане сторонами не заперечується, а відтак у відповідності до ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню.

Згідно пп. 7.1. п. 7 Договору здача - прийняття виконаних підрядних робіт здійснюється шляхом підписання актів приймання виконаних підрядних робіт. Два екземпляри акту Підрядник надає Замовнику протягом трьох робочих днів з дня завершення виконання робіт. Замовник протягом 5 робочих днів зобов`язаний підписати надані документи або направити мотивовану відмову від прийняття виконаних робіт.

Позивач зазначає, що 16.03.2023 підрядник надіслав на електронну пошту замовнику кошторис з метою його погодження, у якому було детально розписано перелік виконаних Підрядником робіт.

В подальшому, 03.07.2023 підрядник надіслав на електронну пошту замовнику Акти приймання виконаних підрядних робіт, а саме:

- Акт №1 приймання виконаних поточних будівельних робіт на загальну суму 1 495 213 (один мільйон чотириста дев`яносто п`ять) гривень 68 копійок;

- Акт №2 приймання виконаних поточних будівельних робіт на загальну суму 355 366 (триста п`ятдесят п`ять тисяч триста шістдесят шість) гривень 61 копійка;

- Акт №3 приймання виконаних поточних будівельних робіт на загальну суму 253 499 (двісті п`ятдесят три тисячі чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 04 копійки;

- Акт №4 приймання виконаних поточних будівельних робіт на загальну суму 321 490 (триста двадцять одна тисяча чотириста дев`яносто) гривень 90 копійок;

- Акт №5 приймання виконаних поточних будівельних робіт на загальну суму 336 273 (триста тридцять шість тисяч двісті сімдесят три) 61 копійка.

Суд враховує, що отримавши вказані Акти, замовник підписав лише два Акти приймання виконаних поточних будівельних робіт, а саме: Акт №1 приймання виконаних поточних будівельних робіт на загальну суму 1 495 213,68 грн та Акт №2 приймання виконаних поточних будівельних робіт на загальну суму 355 366,61 грн.

Інші Акти приймання виконаних поточних будівельних робіт (№ 3, № 4 та № 5) не повернуті та позивач вказує, що жодних офіційних, письмових зауважень щодо якості чи строків виконання робіт не надходило.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на повне виконання ним Договору підряду та Додатку № 1 та невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повної оплати виконаних робіт.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що із змісту укладеного договору вбачається, що конкретні види робіт, їх обсяг та вартість мають бути визначені сторонами в кошторисі (Додаток № 2 до договору). Проте ані такий додаток, ані договірна ціна, на яку посилається відповідач в актах приймання виконаних поточних будівельних робіт за червень 2023 року від 16.06.2023 № 3, № 4, № 5, ані самі акти сторонами не підписані. Доказів належного направлення (вручення) відповідних документів відповідачу (його уповноваженим особам) позивачем також не надано.

Розглянувши спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою, укладений між позивачем та відповідачем договір є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами статті 843 ЦК України, у договорі підряду визначається або конкретна ціна роботи, або способи її визначення.

Тобто, ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до договору та його невід`ємною частиною.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 статті 854 ЦК України).

Отже, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складено акти виконаних поточних будівельних робіт, а саме: Акт № 1 на суму 1 495 213,68 грн, Акт № 2 на суму 355 36,61 грн, Акт № 3 на суму 253 499,04 грн, Акт № 4 на суму 321 490,90 грн, Акт № 5 на суму 336 273,61 грн. Загальна сума за Актами складає 2761 847,00 грн.

В матеріалах справи містяться докази направлення позивачем відповідачу на електронну пошту повідомлення від 03.07.2023 про сплату за виконані за договором підряду роботи, до яких долучені 5 Актів приймання виконаних робіт.

Проте, відповідач вказані Акти повернув та підписав лише частково - Акт №1 та Акт №2, решта Актів не повернуті та не підписані, причини відмови у їх підписанні сторонами не надано та матеріали справи не містять.

Більше того, відповідач у відзиві на позовну заяву вказував, що зазначені вище Акти №3, №4 та №5 взагалі не отримувались відповідачем, та відповідно, не підписувались.

Також, у претензії № 11-0/2012юр від 20.12.2023 ТДВ "Рівнефармація" вказує, що в Актах №1, №2 та №3 виявлено недоліки та вимагало негайно їх усунути.

Тобто, підписавши лише частину Актів, направивши вказану претензію та зазначаючи про наявність таких Актів відповідач підтвердив факт отримання Актів та вказав, що вони підписані частково у зв`язку з недоліками у виконаних роботах (наданих послугах), а не через відсутність Актів як таких.

В той же час, суд враховує, що під час розгляду справи в суді відповідачем заперечувався факт отримання Актів на виконання Договору та Додатку № 1, що спростовується вказаним вище.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГПК України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Крім того, якщо замовник в порушення вимог статті 853 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

В матеріалах справи наявний Акт № 01/01 від 01.08.2023 про виявлені недоліки, в якому зазначений перелік виявлених недоліків.

У поданій позовній заяві позивач зазначав, що вказані недоліки були усунуті в обумовлений договором строк.

При цьому, чинне законодавство не встановлює єдиного порядку констатації факту усунення порушень виявлених під час приймання наданих послуг (виконаних робіт), а відтак, враховуючи, що приміщення, де виконувалися поточні будівельні роботи, використовується відповідачем та ним не надано доказів на підтвердження, що такі недоліки не усунуті, беручи до уваги, що замовником не надано обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт, суд приходить до висновку, що умови договору підряду позивачем виконані в повному обсязі.

Суд також бере до уваги, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18).

Доказів на підтвердження надання мотивованої відмови від прийому робіт та підписання актів приймання виконаних робіт, як і доказів на підтвердження направлення такої відмови виконавцю матеріали справи не містять.

При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами акту передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.

В даному випадку, як встановлено вище, відсутні належні докази виконання умов договору щодо повної та своєчасної оплати за Актами № 3, № 4 та № 4, позаяк очевидне порушення відповідачем умов договору підряду і вимог статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Відтак, відповідачем не спростовано, що виконані позивачем роботи не відповідають вимогам, встановленим Договором та Додатком № 1.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення оплати за виконані роботи, тоді як відповідач доказів сплати такої заборгованості станом на день розгляду справи суду не надав.

При цьому, за змістом статей 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

На час прийняття рішення, доказів оплати відповідачем заборгованості надано не було, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 823 080,80 грн підлягає задоволенню повністю.

Щодо нарахування пені за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Будтрейдпроект" за порушення умов пункту 4.2 Додатку №1, суд зазначає наступне.

При нарахуванні пені в цій частині позивач зазначає, що відповідач порушив умови пункту 4.2 Додатку №1 та сплатило на користь ТОВ "Будтрейдпроект" другий платіж: аванс у розмірі 30% вартості Робіт у розмірі 406 067 грн 10 коп. лише 13 грудня 2022 року, тобто на 14 днів пізніше, ніж визначено п. 4.2. Додатку №1.

Відповідальність за порушення взятих на себе зобов`язань встановлено п. 8.3. Договору, який вказує, що у разі невчасного виконання Замовником зобов`язань за даним Договором, останній зобов`язаний сплатити на користь підрядника пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за Актом приймання виконаних підрядних робіт за період прострочення.

Відтак, позивач вважає, що розмір пені за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання ТДВ "Рівнефармація" перед ТОВ "Будтрейдпроект" за порушення умов пункту 4.2. Додатку № 1 становить 7 787,57 грн.

Проте, з такими твердженнями позивача суд не погоджується з наступних підстав.

Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Аналогічні приписи містить ст. 549 ЦК України, в якій закріплено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Таким чином, в силу наведених положень закону штрафні санкції за прострочення сплати грошових коштів можуть бути стягнуті саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Так, пункт 8.3. Договору, на який посилається позивач при нарахуванні пені за порушення строку оплати другого авансу, не містить відповідальності за такі дії.

Вказаний пункт містить відповідальність у вигляді сплати пені за невчасного виконання замовником зобов`язань за даним Договором за наявності Акту приймання виконаних підрядних робіт за період прострочення.

З умов Договору вбачається, що сторонами спору не передбачений розмір пені, яка підлягає стягнення з відповідача за порушення строків оплати авансу за Договором.

Відтак, в даному випадку ні Договір ні Додаток №1 не містить відповідальності за порушення строків оплати другого авансу, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання ТДВ "Рівнефармація" перед ТОВ "Будтрейдпроект" за порушення умов пункту 7.1 Договору та підпункту 4.3 пункту 4 Додатку № 1, суд зазначає наступне.

Статтею 218 ГК України також встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на те, що відповідач свої зобов`язання в частині оплати наданих послуг (виконаних робіт) не виконав у встановлений договором строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.

При цьому, невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна сплата відповідачем вартості наданих послуг (виконаних робіт)) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

Як передбачено частиною 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Стаття 599 ЦК України визначає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 8.3. Договору, у разі невчасного виконання Замовником зобов`язань за даним Договором, останній зобов`язаний сплатити на користь підрядника пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за Актом приймання виконаних підрядних робіт за період прострочення.

Так, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором та додатком до договору щодо здійснення оплати за надані послуги (виконані роботи) позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 245 300,21 грн за період з 08.07.2023 по 20.05.2024, розрахунок якої наведено у позовній заяві.

Проте, суд з таким розрахунком не погоджується, з огляду на наступне.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Так, згідно п. 7.1. Договору здача-прийняття виконаних підрядних робіт здійснюється шляхом підписання актів приймання виконаних підрядних робіт. Два екземпляри акту Підрядник надає Замовнику протягом трьох робочих днів з дня завершення виконання робіт. Замовник протягом 5 робочих днів зобов`язаний підписати надані документи або направити мотивовану відмову від прийняття виконаних робіт.

Згідно п. 4.3 Додатку № 1 наступні розрахунки за виконані роботи здійснюються Замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання Акту здачі-приймання виконаних Робіт/наданих Послуг та рахунку Виконавця у розмірі - 823 080,80 грн. (вісімсот двадцять три тисячі вісімдесят гривень 80 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 137 180,13 грн.

Як зазначалось вище та встановлено судом, 03.07.2023 відповідач направив позивачу п`ять Актів приймання - передачі наданих послуг (виконаних робіт), а відтак згідно умов Договору останній день оплати - 10.07.2023 (5-й робочий день), а відтак, нарахування штрафних санкцій слід проводити з наступного дня - 11.07.2023.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відтак, нарахування пені слід проводити до 11.01.2024, тобто 6 місяців від дати порушення зобов`язання.

Перевіривши правильність нарахування пені, суд встановив, що пеня за період з 11.07.2023 (6-й день після направлення Акту здачі - приймання виконаних робіт) по 11.01.2024 (в межах 6-місячного строку нарахування) складає 159 950,53 грн.

Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в розмірі 159 950,53 грн, в решті слід відмовити.

Щодо стягнення інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Стаття 625 ЦК України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат суд встановив, що інфляційні збитки за період липень 2023 - квітень 2024 року складають 15 599,28 грн при заявлених 15 556,23 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю в розмірі 15 556,23 грн.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 73, 77 ГПК України).

За приписами ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Правила щодо оцінки доказів закріплено у статті 86 ГПК України, згідно частини першої якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінка доказів - це розумова, пізнавальна діяльність суду, яка полягає у дослідженні якісних і кількісних ознак зібраних доказів у конкретній справі. Закон не регулює порядок роздумів судді. Проте норми права встановлюють зовнішні умови, гарантії, які забезпечують істинність логічних висновків суддів.

Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (постанова Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №917/549/20).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що акти № 3, № 4 та № 5 приймання виконаних робіт за червень 2023 року вважаються підписаними, а роботи за ними такими, що прийняті, а відтак, мають бути оплаченими відповідачем, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в розмірі 823 080,80 грн, пені в розмірі 159 950,53 грн та інфляційні втрати в розмірі 15 556,23 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір пропорційно задоволеним вимогам покладається на відповідача.

Суд звертає увагу сторін, що датою підписання повного тексту даного рішення є 09.09.2024, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності суддею Горплюком А.М. у період з 02.09.2024 по 06.09.2024.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" (33028, Рівненська обл., м. Рівне, Майдан Незалежності, буд. 3, код ЄДРПОУ 22572748) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрейдпроект" (07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Металургів, буд. 15, код ЄДРПОУ 33341568) основну заборгованість в розмірі 823 080,80 (вісімсот двадцять три тисячі вісімдесят грн 80 коп.) грн, пеню в розмірі 159 950,53 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят грн 53 коп.) грн, інфляційні втрати в розмірі 15 556,23 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість грн 23 коп.) грн та судовий збір в розмірі 14 978,81 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят вісім грн 81 коп.) грн.

3. В частині стягнення 93 137,25 грн пені - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2024.

Суддя А.М. Горплюк